Accessibility Tools

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ ДЛЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Вадим Стадник
(Львів, Україна)

Військово-педагогічний процес у вищих військових навчальних закладах ґрунтується на парадигмі особистісно-орієнтовного навчання та передбачає цілеспрямовану й змістовну взаємодію того, хто вчить і того, хто навчається. В наш час виникає потреба у розробці інноваційних підходів до проектування змісту підготовки офіцерів запасу на військових кафедрах, що набуває першорядного значення і прямо стосується національної безпеки країни, оскільки їх діяльність може істотно впливати на бойову готовність військових частин і підрозділів. Саме питання ефективної підготовки офіцерських кадрів є пріоритетним у концептуальному баченні призначення власних Збройних Сил України. В статті розглядається питання застосування інформаційних технологій у навчальному процесі як викладачами, так і тими, хто навчається та взаємодія між ними під час самостійної роботи.

Ключові слова: військово-педагогічний процес, інноваційні технології, професійна спрямованість, професійно-орієнтовані дисципліни, інформаційно-комунікаційні технології, підготовка офіцерів запасу.

Военно-педагогический процесс в высших военных учебных заведениях основывается на парадигме личностно-ориентированного обучения и предусматривает целенаправленное и содержательное взаимодействие обучаемого и обучающегося. В настоящее время возникает потребность в разработке инновационных подходов к проектированию содержания подготовки офицеров запаса на военных кафедрах, что приобретает первостепенное значение и напрямую касается национальной безопасности страны, поскольку их деятельность может влиять на боевую готовность воинских частей и подразделений. Именно вопрос эффективной подготовки офицерских кадров является приоритетным в концептуальном видении предназначения собственных Вооруженных Сил Украины. В статье рассматривается вопрос применения информационных технологий в учебном процессе как преподавателями, так и учащимися и взаимодействие между ними во время самостоятельной работы.

Ключевые слова: военно-педагогический процесс, инновационные технологии, профессиональная направленность, профессионально-ориентированные дисциплины, информационно-коммуникационные технологии, подготовка офицеров запаса.

Military pedagogical process in higher military educational institutions is based on the paradigm of learner-oriented learning and provides a focused and meaningful interaction of those who teach and who learn. Nowadays there is a need to develop innovative approaches to designing the content of training reserve officers in the military departments, which is of paramount importance and directly related to national security, since they can significantly affect the combat readiness of military units. The issue It is a question of effective officers training is a priority in conceptual vision of the Armed Forces of Ukraine. The designation article discusses the use of information technologies in educational process by both teachers and leaners and interaction between them during self-study.

Keywords: military pedagogical process, innovative technology, professional orientation, professional-focused disciplines, information and communication technologies, training of reserve officers.

Постановка проблеми. В умовах сьогодення, під час проведення антитерористичної операції на Сході нашої держави, запровадження системних політичних, економічних, соціальних реформ, а також реформи в системі цивільної та військової освіти, що відбуваються в Україні, значно підвищився інтерес до проблеми формування професійної спрямованості та фахової підготовки військовиків. Особливе місце у Збройних Силах (ЗС) та інших військових формуваннях України займає офіцерський склад, тому питання ефективної підготовки офіцерських кадрів є пріоритетним у концептуальному баченні забезпечення обороноздатності держави.

Як показує сучасна практика більшість резервістів призваних до лав ЗС не мають достатніх умінь та навичок необхідних під час ведення бойових дій.  Виникає потреба у розробці інноваційних підходів до проектування змісту підготовки офіцерів запасу на військових кафедрах, що набуває першорядного значення і прямо стосується національної безпеки країни, оскільки їх діяльність може істотно впливати на бойову готовність військових частин і підрозділів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Складові інформатизації освіти розроблялися педагогами, психологами та фахівцями в галузі інформаційних управляючих систем та технологій: основоположні проблеми теорії педагогічних систем і інноваційних процесів в освіті (П. Гальперін, В. Давидов, В. Загвязінській, М. Махмутов та інші), питання моделювання і технологізації навчання, програмованого навчання (Ю. Бабанській, В. Беспалько, Б. Гершунській, И. Лернер, Н. Тализіна), створення і функціонування інформаційно-аналітичних систем управління навчальним процесом (Є. Пудалова), інтеграція сучасних педагогічних технологій та інтеративних засобів навчання у навчальний процес військових вишів ( О.Гапеєва, О.Кравчук).

Формулювання цілей статті. Метою статті є накреслення основних напрямків та інноваційних підходів до удосконалення системи підготовки офіцерів запасу для Збройних Сил України.

Виклад основного матеріалу. Сучасний етап розвитку вищої військової освіти України характеризується повномасштабною інтеграцією в європейський освітній простір. Основою цього процесу є наближення стандартів підготовки майбутніх фахівців до загальноєвропейських; інформатизація та комп’ютеризація навчального процесу.

Використання інформаційних, інфокомунікаційних технологій та засобів імітаційного моделювання у підготовці військових фахівців стало необхідною передумовою досягнення навчальної мети та засобами, які підносять педагогічну діяльність у військовому виші на якісно новий рівень. Світовий досвід і практика доводять необхідність впровадження у підготовку військ сучасних інформаційних технологій, заснованих на досягненнях в галузі комп’ютерного моделювання [4: 247].

З огляду на те, що в динамічній трансформації вищої військової школи сьогодні домінують інформаційні процеси індивідуальної траєкторії надання знань, розвиток творчих можливостей курсантів, викладачів, і всіх тих, хто забезпечує навчальний процес (парадигма особистісно-орієнтованого навчання), основою сучасної освітньої системи мають стати високоякісні нові навчальні продукти.

Нажаль, багато з проблемних питань щодо застосування інформаційних технологій та засобів імітаційного моделювання у підготовці військовиків не знайшли свого вирішення ні у теоретичному, ні у практичному аспектах. Досвід використання засобів імітаційного моделювання у навчанні майбутніх військових фахівців свідчить про наявність низки протиріч. По-перше: між традиційними формами методичного забезпечення навчального процесу та потребою в інноваційних формах подання інформації з врахуванням сучасних тенденцій збройної боротьби, і по-друге: між процесом інформатизації військової освіти та відсутністю загального підходу щодо розробки та створення засобів навчання, які органічно поєднують сучасні педагогічні та інформаційні технології.

Зазначені протиріччя визначають основні проблемні питання, що притаманні організації навчального процесу в сучасній вищій військовій школі:

–        обґрунтування методик застосування сучасних освітніх технологій, що синтезують педагогічні інновації, інформаційні, інформаційно-комунікаційні технології та засоби імітаційного моделювання з врахуванням сучасних поглядів щодо збройної боротьби;

–        інтеграція традиційних педагогічних технологій з комп’ютерними технологіями в освіті;

–        модернізація імітаційних комп’ютерних моделей навчання та застосування їх у навчальному процесі вищого військового навчального закладу.

Слід зауважити, що система управління збройними силами в інформаційну епоху перебуває у прямій залежності від поглядів на застосування збройних сил відповідно до характеру сучасних війн та збройних конфліктів, основні тенденції яких за останні роки свідчать про комплексність та просторовий обсяг військових операцій.

Інформатизація військової освіти розглядається як система заходів, що дозволяє внести суттєві зміни у психолого-педагогічні аспекти навчання, оскільки значно розширює можливості подання навчальної інформації, а саме:

–        дозволяє підсилювати мотивацію навчання;

–        активно залучає курсантів (слухачів) у процес набуття знань, вмінь та навичок;

–        розширює комплекс навчальних завдань;

–        посилює контроль за діяльністю курсантів (слухачів) та забезпечує гнучкість управління процесом навчання;

–        сприяє формуванню у курсантів (слухачів) рефлексії своєї діяльності, насамперед, дозволяє їм наочно представити результат своїх дій;

–        відтворює реальну обстановку завдяки використанню мультимедійних засобів [7:52].

Інноваційні, перспективні форми організації навчального процесу у ВВНЗ передбачають використання інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій. Останнім часом у навчальному процесі українських вишів активно використовуються сучасні засоби реалізації комп’ютерних технологій навчання: електронний навчально-методичний комплекс дисципліни (ЕНМК) та віртуальний лабораторний комплекс (комп’ютерна імітаційна модель – ВЛК).

ЕМНК – основний структурний компонент інформаційно-методичного забезпечення підготовки військового фахівця. Він покликаний забезпечити вирішення таких основних завдань:

–        формування, вдосконалення та підтримання на необхідному рівні знань, умінь і навичок, визначених кваліфікаційними вимогами до підготовки військових фахівців в умовах, аналогічних штатним;

–        формування готовності тих, хто навчаються, застосовувати знання в інтересах службово-бойової діяльності, отримані з інших навчальних дисциплін;

–        ілюстративна демонстрація можливих нештатних, екстремальних і нестандартних ситуацій у повсякденних і бойових умовах;

–        контроль і відновлення рівня знань, умінь та навичок [5:335].

Отже, для одержання ефективних результатів педагог має підготувати цілий комплекс різноманітних навчальних матеріалів. Складовою цих матеріалів є ВЛК на базі програмних емуляторів. Такий віртуальний комплекс можна розглядати як універсальну дидактичну структуру, що інтегрує властивості, необхідні для різних форм навчання та синтезує продуктивно дидактичні й сучасні інформаційні технології. Істотним компонентом у структурі віртуального лабораторного комплексу є дидактичне комп’ютерне середовище.

Підготовка ВЛК в системі підготовки військових фахівців передбачає реалізацію таких завдань:

–        визначення навчальної мети та змісту ВЛК;

–        використання створених ВЛК у процесі підготовки;

–        моніторингове дослідження результативності використання ВЛК.

Маючи ознаки автоматизованої навчальної системи, комп’ютерна імітаційна модель має виконувати такі функції: ефективно управляти діяльністю курсанта (слухача, студента) при вивченні дисципліни; стимулювати його навчально-пізнавальну діяльність; забезпечувати раціональне сполучення різних видів навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням дидактичних особливостей кожної з них, а також залежно від результатів освоєння навчального матеріалу; раціонально сполучати різні технології представлення матеріалу; при розміщенні в мережі забезпечувати організацію віртуальних семінарів й інших занять на основі комунікаційних технологій.

Основою ВЛК є комп’ютерна (імітаційна) модель – адекватна або наближена модель реального процесу або явища, реалізована засобами інформаційних технологій та моделювання. Саме вони стали незамінними у навчанні військових фахівців: комп’ютерна демонстрація різноманітних процесів та сценаріїв ведення бойових дій; імітація явищ і процесів, проведення експериментів, здійснення яких в реальних умовах є занадто витратними [3].

Одною із сучасних інтерактивних педагогічних технологій, яка демонструє приклад інтеграції інформаційних технологій (ІТ) з існуючими ситуаційними педагогічними технологіями (рольова гра, ділова гра) є технологія web-quest, створена у США в 1995 році дослідниками Б. Доджем и Т. Марчем, які вперше визначили методичні вимоги для гіпертекстового web-quest.

Аналіз різноманітних джерел інформації свідчить про достатньо широке коло застосування цієї технології і у начальному процесі загальноосвітньої школи (вивчення природничих предметів), і у практиці вишів (у більшості випадків – щодо вивчення іноземних мов). Існує ряд досліджень російських вчених щодо застосування web-questу самостійній роботі курсантів (слухачів, студентів) та дистанційному навчанні [4: 247], у контексті підвищення якості підготовки військових фахівців різного профілю.

Наявність різноманітних поглядів на проблему інформатизації сучасного військового вишу передбачає необхідність обґрунтування теоретичних засад та надання практичних рекомендацій щодо застосування ІТ. Виникає проблема інтеграції ІТ й традиційних педагогічних технологій для найбільш ефективного використання їхніх спільних можливостей, враховуючи, що фундаментом сучасної системи освіти мають стати високоякісні навчальні продукти, які не тільки передбачають застосування інтерактивних форм і методів навчання (гіпертекстові навчальні посібники, підручники, тестові завдання, web-сторінки, розміщені у мережі Інтернет, локальних комп’ютерних мережах вишів, web-quest), але й у кінцевому результаті формують єдине електронне навчальне середовище вишу [6:55].

Отже, розглянемо web-quest як технологію, що поєднує ознаки ІТ та педагогічної ситуативної технології (рольової гри) та визначимо її основні характеристики.

У класичному розумінні – web-quest – проблемне завдання з елементами рольової гри для виконання якого використовуються інтернет-технології. Як відомо, інтернет-технології – це технології подання інформації у комп’ютерній мережі Інтернет, основою яких є гіпертексти, сайти, блоги, тощо; рольова гра – одна з педагогічних ситуативних технологій.

Освітній web-quests – це сайт у мережі Інтернет або у локальній мережі навчального закладу, з яким працюють актори навчально-виховного процесу під час виконання навчальних завдань.

За своєю сутністю web-quests є своєрідною web-сторінкою, яка може бути виконана як у класичних web-редакторах (Xara Xtreme Pro, Wysiwyg Web Builder, Antenna Web designed Studio), так і засобами пакету Microsoft Office: Front Page, Publisher, або створена за допомогою відеоінструкцій на безкоштовних хостингах (Narod.ru, Sites.google.com.) [8]. Також в мережі Інтернет широко подано спеціалізовані англомовні шаблони для створення web-quests.

Як правило, web-quest охоплює окрему проблему, навчальний предмет, тему, але може бути і міжпредметним. Розрізняють два типи web-quest: для короткочасної роботи (призначеної для вивчення окремої теми) і тривалої роботи (наприклад, глибоке вивчення теми протягом навчального року). Web-quest застосовується переважно для самостійної роботи курсантів (студентів) або для групової роботи ( у мікрогрупах до 5 осіб ) [5:336].

Особливістю освітніх web-questє те, що весь перелік необхідної довідкової літератури підбирається особисто викладачем у кількості 10-20 джерел із наданням активних гіперпосилань. Обов’язковою умовою є зворотній (інтерактивний) зв’язок: результатом виконання є публікація робіт курсантів (студентів) у вигляді web-сторінок і web-сайтів (в локальній мережі або Інтернеті), презентація, яка виконується у Microsoft Office PowerPoint [2]. У класичному вигляді Web-quest повинен містити такі елементи:

–        вступ, у якому обов’язково вказуються терміни проведення роботи і надається вихідна ситуація або завдання;

–        завдання різного ступеня складності для курсантів (студентів) з різним рівнем знань;

–        посилання на ресурси мережі, у яких міститься необхідний для web-quest матеріал: електронні адреси, тематичні форуми, книги або методичні посібники з бібліотечних фондів (викладач не повинен обмежувати студентів у самостійному доборі джерел інформації);

–        поетапний опис процесу виконання завдання з поясненням принципів обробки інформації, додатковими супровідними питаннями, структурно-логічними схемами, таблицями, діаграмами, графіками та ін.;

–        висновки, які мають містити приклад оформлення результатів виконання завдання або їх презентації, шляхи подальшої самостійної роботи із зазначеної теми і галузі практичного застосування отриманих результатів і навичок [5:337].

Аналіз навчальної діяльності курсантів (студентів), які проходять підготовку за програмою офіцерів запасу свідчить, що брак необхідної кількості навчальних годин (90-100 годин) у вивченні таких предметів, як “Інформаційні технології“, “Комп’ютерні технології”, “Інформаційні технології та системологія”, які включені до навчального плану вишів протягом 1-2 курсів навчання, приводить до невміння користуватися електронними джерелами інформації, пошуковими системами мережі Інтернет, пошуку інформації за ключовими словами, що приводить або до механічного її копіювання (скачування), або переказування матеріалу, який міститься у першоджерелі. Ці недоліки значно знижують ефективність опанування тематикою навчання. До того ж слід додати, що сама система підготовки студентів за програмою офіцерів запасу, яка здійснюється один день на тиждень протягом 2 років навчання має певні особливості: ті, хто навчається, недостатньо відчувають атмосферу військового середовища, слабо уявляють роботу з підлеглим особовим складом. Така специфіка передбачає якомога більш широке застосування імітаційних, ситуаційних, мультимедійних й інформаційних технологій у навчальному процесі.

З метою покращення засвоєння матеріалу дисципліни “Методика роботи з гуманітарних питань”, яка вивчається студентами всіх спеціальностей, нами була застосована web-questтехнологія для підготовки до семінарського заняття на тему “Організація психологічної підготовки в збройних силах країн – членів НАТО”.

Нами було визначено необхідну кількість учасників web-questта сформовано мікрогрупу у кількості 5 осіб; розподілено роль учасників. Кожному з учасників web-questпоставлено завдання суто аналітичного характеру, яке полягало у вивченні, систематизації та узагальненні отриманої інформації, надана необхідна інформація довідкового характеру, визначено критерії оцінки web-quest. В кінцевому варіанті було запропоновано підготувати презентаційний матеріал результатів, які отримані учасниками проекту, у будь-якому доступному для них вигляді на вибір (слайд-шоу, інтернет-сторінка на безкоштовних хостингах, презентація і т.ін.). Такий web-quest, на боковій панелі якого розміщено всі вище перелічені види інформації,розміщений у мережі Інтернет на сторінці https://sites.google.com/site/internettehnologiievosviti/.

Нами також було враховано, що рівень підготовки звітного матеріалу може суттєво відрізнятись у різних мікрогрупах учасників, оскільки навчання за підготовкою офіцерів запасу проходять також і студенти профільних ІТ факультетів, які мають відповідно вищий рівень знань та навичок в цій галузі, тобто технічний рівень виконання web-quest не може бути визначним критерієм у формуванні загальної оцінки за його виконання.

Отже, об’єднання ситуаційних педагогічних технологій та ІТ є необхідною умовою для забезпечення удосконалення інформаційного потенціалу освітнього середовища виша [1:53]. Це сприяє задоволенню інфокомунікативних потреб користувачів у процесі їхньої навчальної діяльності, індивідуальної та самостійної роботи.

До числа інноваційних технологій навчання військових фахівців належить технологія імітаційного моделювання, яка сприяє формуванню професійних якостей майбутніх фахівців через занурення в конкретну ситуацію, змодельовану в навчальних цілях .

Головною сутнісною особливістю імітаційного моделювання є ігровий характер: у процесі рольової взаємодії відбувається вирішення навчальних завдань, обмін знаннями та вміннями. У процесі використання комп’ютерних моделей реалізуються їх дидактичні функції, до яких відносяться: інформаційна, структурно-систематизуюча, інтерактивна функції та функція закріплення, контролю і самоконтролю.

Висновки. Нині інформаційний простір перетворюється на обов’язковий компонент організаційно-штатної структури управління ВВНЗ та передбачає у своєму складі сукупність інтелектуальних інформаційних систем, без яких організація управління освітнім закладом і навчання стають неможливими. Одним з ефективних засобів удосконалення рівня підготовки військових фахівців є застосування сучасних електронних навчально-тренувальних комплексів (систем) різноманітного призначення, зокрема, віртуальних комп’ютерних комплексів та комп’ютерних (імітаційних) моделей. Вони, передусім, повинні сприяти осмисленню та засвоєнню навчального матеріалу, а також забезпечити можливість всебічної оцінки готовності майбутнього офіцера до самостійної діяльності, своєчасне внесення індивідуальних коректив у підготовку військового фахівця.

Список літератури

  1. Афанасьєв М. Інформаційні технології в навчальному процесі / Я. Ромашова, М. Афанасьєв // Вища школа. – 2010. – № 10. – С. 49 – 62.
  2. Быховский Я. С. Образовательные веб-квесты / Я. С. Быховский. – [Электронний ресурс]. –  Режим доступу : http://www.iteach.ru/met/metodika/ a_2wn4.php.
  3. Внедрение информационных технологий. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті :  http://www.management.com.ua/.
  4. Гапеєва О.Л. Аналіз основних тенденцій управління збройними силами в інформаційну епоху/ О.Л. Гапеєва // Третя Всеукраїнська науково-технічна конференція “Перспективи розвитку озброєння і військової техніки Сухопутних військ”13-14 квітня 2010 р., м. Львів. – С. 247
  5. Гапеєва О.Л. Застосування web-quest технологій у навчальному процесі студентів за програмою офіцерів запасу / О.Л. Гапеєва // Вісник ЛНЛТУ. – 2011. – випуск 21.1.– С. 335-340
  6. Гапеєва О.Л. Упровадження інформаційних технологій у самостійну роботу курсантів і студентів ВВНЗ – порядок організації та проведення. / О.Л. Гапеєва, О.І. Кравчук // Педагогіка вищої та середньої школи:  зб. наук. пр. – Кривий Ріг: КНПУ, 2012. – С. 54 – 58
  7. Пасмор Н. Деякі питання формування і розвитку електронного навчального середовища ВВНЗ / Н. Пасмор // Вища школа: науково-практичне видання. – 2008. – № 8. – С. 49 – 54.
  8. Шаматонова Г. Л. Веб-квест как интерактивная методика обучения будущих специалистов по социальной работе / Г. Л. Шаматонова. – [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.sociology.kharkov.ua/docs/ magazin/soc_proctir/1.../4_5_1.pdf.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Стадник Вадим Володимирович – кандидат наук із соціальних комунікацій, начальник науково-дослідної лабораторії (стандартизації підготовки військ) Наукового центру Сухопутних військ Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного

тел. 067 670 70 16

79020 м.Львів вул.Зимова 35, кв.33

[email protected]