ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ ПІД ЧАС ВИЯВЛЕННЯ ТА ВИЛУЧЕННЯ СЛІДІВ КРОВІ НА МІСЦІ ПОДІЇ

Ворона С.О., Ваніна О.В.

Кіровоградський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України

Важливим для розкриття кримінального правопорушення є правильні та послідовні дії членів слідчо-оперативної групи на місці події, вилучення предметів, об’єктів та зразків тощо.  Особливого значення вони надувають під час виявлення та вилучення слідів крові, яка, як один із слідів біологічного походження, є вагомим речовим доказом не тільки за провадженнями про вбивства, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, розбійних нападів, зґвалтувань, але й за грабежами та іншими злочинами, які пов’язані з участю в них людини.

Як відомо, огляд місця події – невідкладна слідча дія, спрямована на встановлення, фіксацію і дослідження обстановки місця події, слідів злочину і злочинця та інших фактичних даних, які дозволяють у сукупності з іншими доказами дійти висновку про механізм події та інші обставини розслідуваної події [1, с.26].

Пошук слідів крові має певні особливості, пов`язані із специфічними властивостями, тому потребує залучення спеціаліста, який зможе професійно грамотно знайти і вилучити сліди, дати пошукову інформацію безпосередньо на місці події, виконавши експрес-діагностику виявлених слідів.

Під час роботи спеціаліста-біолога (інспектора-криміналіста) на території місця події не повинно бути сторонніх осіб, у тому числі слідчого. Він повинен знаходитись за стрічкою та отримувати інформацію від працюючого спеціаліста. Це пов’язано з тим, що свої біологічні та одорологічні сліди людина залишає тільки знаходячись на території, навіть без яких-небудь дій (сліди запаху, волосся, яке випало, лупа та інше).

Вивчаючи з трасологічного погляду форму, кількість, розташування взаєморозміщення слідів на одязі та предметах, спеціаліст-біолог (інспектор-криміналіст) здебільшого може визначати умови їх утворення, встановити істотні для справи обставини події. Особливо важлива присутність спеціаліста-біолога (інспектора-криміналіста) при огляді місця події у разі, коли зловмисник спробував знищити сліди злочину.

При огляді місця події головною умовою пошуку слідів крові є невідкладність проведення слідчих дій, це пов’язано зі схильністю об’єктів до швидкого руйнування. Крім тощо, сліди крові за походженням можуть бути малопомітними, які з часом змінюють свій вигляд (колір) [2, с.14].

Для встановлення наявності та вилучення видимих слідів, огляд поверхонь предметів і слідів спочатку проводять при природному освітленні без застосування будь-яких заходів технічного оснащення. За можливості предмети оглядаються при штучному освітленні в косопадаючих променях за допомогою криміналістичних луп та ультрафіолетових освітлювачів.

Під час огляду приміщення необхідно брати до уваги і те, що злочинець міг залишити сліди крові, волосся на різноманітних речах не тільки в процесі боротьби з потерпілим, але й в момент подолання перешкод шляхом зламу чи пошкоджень.

Тому при огляді місця події необхідно цілеспрямовано вести пошук таких слідів у місцях можливого проникнення в приміщення і виходу з нього.

При самопораненні кров злочинця може знаходитися на пошкодженому склі та підлозі, шпалерах біля вікон і дверних отворів, вимикачах тощо. Сліди крові у приміщенні слід виявляти на ніжках столів, стільців, на стінках, під картинами, у щілинах. Бризки можуть утворюватися від струшування крові із закривавлених рук.

Є можливість поранення рук злочинця при застосуванні ним як знаряддя злочину ножа без обмежувача, бритви, кастета, що не відповідають розміру пальців або мають здирки. Враховуючи це, сліди біологічного походження треба шукати не тільки на знаряддях злочину, а й на інших предметах, яких злочинець міг торкатися.

Перевіряючи версії про поранення злочинця, слід ретельно шукати сліди крові на предметах, якими він міг скористатися з метою видалення крові з рук – на фіранках, рушниках, ганчірках, краях килимів, нижній частині меблів, оббивці тощо.

З урахуванням конкретних обставин справи необхідно вести пошук і слідів крові потерпілого. Не слід нехтувати з цією метою і оглядом брудної білизни, баків для сміття.

При старанному маскуванні злочинів, пов'язаних із розтином трупа, злочинець намагається знищити сліди крові потерпілого, змиваючи їх водою.

У ванній кімнаті треба здійснювати огляд таким чином, щоб була можливість виявити не тільки сліди крові, яка може бути під ванною і мати вигляд патьоків, але й відкрутити сифони під ванною та умивальником. Це дає можливість знайти дрібні частки кісток та тканин.

У випадках розтину трупа оглядають підлогу, щілини, стіни, стелі (особливо в туалетних кімнатах, ванних, кухнях), а також ванни, зливи, унітази, цеберки, тази, звертають увагу на стоки та вентиляційні отвори в підлозі. Сліди крові від рук злодія виявляють на дверних ручках, віконних запорах, на водопровідному крані, рушниках, ганчірках, папері, які знаходились у печі, ємності для сміття.

На відкритих місцевостях слід звернути увагу на ґрунт, траву, кущі за напрямком втечі злочинця, у місцях скоєння злочину, або пересування, а також предмети.

Оглянути ґрунт та траву, на яких можуть бути сірники, недопалки предметів, гребінець, пояс, можуть бути знайдені сліди крові й волосся. Волосся також може бути знайдене на гілках кущів та дерев.

Для знешкодження слідів крові злочинець часто застосовує носові хусточки чи інші предмети одягу, а потім їх викидає, тому слід приділяти особливу увагу пошуку та виявленню таких предметів.

При виявлення знарядь злочину слід пам’ятати, що ними можуть бути різноманітні предмети: сокира, молоток, ніж, зброя, камінь, пляшка, палиця. Враховуючи, що кров в рідкому стані може затекти в заглибини, щілини, а також у вигляді бризок відлетіти на певну відстань, слід ретельно оглядати всі можливі місця, де кров могла зберегтися.

Огляд знарядь потрібно здійснювати обережно, в гумових рукавичках. На знаряддях злочину крім слідів крові можуть залишитися інші сліди, наприклад, нашарування кіптяви від пострілу, трасологічні ознаки.

Пошук та виявлення слідів крові бажано здійснювати при денному освітленні, бо при штучному плями крові змінюють свій колір.

При огляді потрібно враховувати, що звичайний червоний чи жовто-червоний колір свіжих плям крові під дією сонячних променів, вологи, температури, хімічних речовин може змиватися та набувати коричневого, сірого, сірувато-чорного, зеленого або навіть білого кольору.

При огляді одягу необхідно пам’ятати, що намагаючись знищити сліди крові злочинець їх змиває, зафарбовує, зішкрібає. Огляд проводять в яскравому косо падаючому освітленні за допомогою лупи. При огляді одежі в пальтах, блузах, сорочках оглядають низ рукава, кишені передню нижню частину одягу.

При огляді брюк увага звертається на манжети, гульфік, застібку, вхід до кишень, підкладку.

Подібним чином проводиться огляд взуття - особливу увагу приділяють ранту, підметкам, набійкам, підковкам. Якщо на них є сліди крові, то їх зішкрібають.

Важливим наступним кроком є фіксація та вилучення слідів крові. Для використання у провадженні слідів крові як речових доказів необхідно не тільки виявити їх та зафіксувати, але й зберегти криміналістично значущу інформацію неспотвореною на всіх етапах роботи з речовими доказами.

Після виявлення і фотофіксації слідів, детального опису їх в протоколі огляду, об’єкти біологічного походження вилучають з дотриманням наступних правил:

-  всі операції проводять тільки в гумових рукавицях;

-  використовують стерильні пінцет та скальпель;

- після закінчення роботи з кожним об’єктом інструмент протирають ватним тампоном зі спиртом, а потім сухим тампоном для запобігання переносу мікрочастинок з одного об’єкта на інший.

Для вилучення слідів біологічного походження застосовують:

-  набір інструментів для мікрооб’єктів типу «Капля», «Молекула»;

-  допоміжні інструменти (ніж, викрутка, плоскогубці тощо).

Вилученню та пакуванню слідів і речових доказів варто приділяти не меншу увагу, ніж їх виявленню. Неправильно вилучений та упакований і внаслідок цього зіпсований слід зводить нанівець усю попередню роботу. Збереження слідів залежатиме від способу та якості упакування, яке зберігає сліди крові від можливих зовнішніх впливів (забруднення, зволоження, тощо) [2, с.19].

Хочемо навести основний спосіб вилучення слідів крові – він полягає в тому, що об’єкти зі слідами, подібними на сліди крові, вилучаються цілком. Якщо це зробити не можна, то вилучають частину предмета. При такому способі вилучення не змінюється форма сліду, в лабораторії можна виявити сліди, непомітні раніше; маючи предмет цілком, легше вирішити питання про механізм виникнення слідів. Так зазвичай вилучаються знаряддя злочину, одяг, постільна білизна, невеликі предмети та інші.

При відділенні частини предмета зі слідами крові обов’язково повинні вилучатися й сусідні частини, вільні від слідів – для контрольних досліджень.

Слід пам’ятати, що перед упакуванням вогкі предмети обов’язково треба висушити при кімнатній температурі без впливу сонячного світла та нагрівальних приладів. Якщо цього не зробити, сліди крові будуть непридатними для дослідження (знищаться шляхом гниття).

Упакування предметів зі слідами крові інформації повинно здійснюватися в паперові пакети, конверти, коробки; використання полімерного матеріалу неприпустимо, як ми вже зазначали,  в зв’язку зі знищенням слідів унаслідок гниття та пліснявіння.

Додаткові способи вилучення слідів крові застосовуються, якщо немає можливості вилучити навіть частину предмета, роблять зіскоб або, як крайня міра – змив сліду. Небажаність змиву сліду пов’язана з тим, що при його проведенні губиться частина біологічної інформації. Загалом, чим більше дій проводиться з біологічними слідами, тим скоріше вони підлягають руйнації й стають менш інформативними.

Для вилучення зіскобу гострим стерильним скальпелем спочатку знімають сухі частинки та кірки, поміщують їх в паперовий пакет, відповідний до їх розмірів.

Потім легким зскрібанням, тримаючи скальпель під прямим кутом, знімають залишок сліду, намагаючись при цьому зняти якомога меншу частину предмета-носія.

Зіскоб із вертикальних поверхонь роблять рухом скальпелю знизу до верху, щоб частки, які зіскоблюються, потрапляли спочатку на поверхню скальпеля, а потім на папір.

Необхідно також зробити зіскоб із контрольної ділянки предмета-носія без нашарувань, який упаковують окремо. Вилучення слідів крові на липку стрічку типу «скотч» неприпустимо.

Для проведення змиву потрібно мати стерильну марлю. Змив роблять на фрагмент марлі, розмір якого приблизно однаковий із розміром сліду. Фрагмент марлі злегка змочують дистильованою водою та, тримаючи стерильним пінцетом, ретельно протирають слід різними його сторонами, намагаючись зняти увесь матеріал сліду. Аналогічним способом роблять контрольний змив із предмета-носія.

Перед упакуванням змиви обов’язково ретельно висушуються при кімнатній температурі без впливу сонячного світла та нагрівальних приладів. Висушені змиви упаковуються в паперові конверти, на яких є пояснювальні написи, зміст яких аналогічний вищезазначеним.

При призначенні експертизи обов’язково окремо треба надсилати експерту фрагмент чистої марлі з того ж куска, звідки робилися вирізки для змивів (контрольний зразок). Також вогкою марлею знімають нашарування крові з тіла людини.

Вилучення слідів крові (як і інших слідів біологічного походження) повинно проводитися на завершальній стадії огляду місця події, що дозволяє, виходячи із загальної картини місця злочину, результатів зовнішнього огляду трупа, відомостей про дії злочинця, отриманих у вивченні інших слідів тощо, правильно оцінити механізм утворення слідів.

Доцільність такої послідовності обумовлена головним чином тим, що вилучення біологічних слідів людини дуже часто призводить до незворотних порушень їх форми.

Загальною вимогою до транспортування та зберігання вилучених біологічних слідів є забезпечення їх знаходження на певній відстані від опалювальних приладів, прямих сонячних променів, вологості, а також відсутність доступу до них сторонніх осіб.

Отже, успішне проведення експертизи залежить у більшості випадків від правильності відбору і збереження біологічного матеріалу.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Криміналістика: навч. посіб. Волобуєв А.Ф., Волобуєва О.О., Самойленко О.А. та ін. За ред. А.Ф. Волобуєва. К.: КНТ, 2011. 504 с.
2. Огляд місця події: виявлення та вилучення об’єктів біологічного походження: Методичні рекомендації. Мінистерство внутрішніх справ України, Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр. Авт.-упоряд.: С.І. Перлін, С.О. Шевцов, Н.М. Косміна, В.В. Іонова. Х.: ФО-П Чальцев О.В., 2009. 100 с.