ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЗОННИХ КОЛИВАНЬ ВМІСТУ ВІТАМІНІВ У РАЦІОНАХ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ

Остапенко К.С.

Науковий керівник – доцент Данилків О.М.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Останнім часом вивченню вітамінної забезпеченості населення України приділяється все більше уваги: є результати досліджень з вивчення вмісту вітамінів у харчових раціонах, але мало даних щодо забезпеченості їхнього організму окремими вітамінами, тим більше всім комплексом вітамінів. Серед населення України різного віку широко розповсюджений скритий гіповітаміноз - доклінічна стадія дефіциту вітамінів, яка характеризується тільки біохімічними порушеннями. Найчастіше відмічається недостатня кількість таких вітамінів, як ретинол (вітамін А), кальциферол (вітамін D), тіамін (вітамін В1), рибофлавін (вітамін В2), аскорбінова кислота (вітамін С). Особливої уваги потребує забезпеченість дітей вітамінами антиоксидантного ряду - С, А, Е (токоферол), РР (нікотинова кислота), В9 (фолієва кислота) та бетакаротину [1 - 3].

Вивчення виведення водорозчинних вітамінів з сечею - тіаміну, рибофлавіну, аскорбінової кислоти показало, що у весняний період спостерігається зниження забезпеченості ними організму, особливо вітамінами С і В1. Середні величини виведення аскорбінової кислоти і тіаміну не досягали нижньої границі норми. Вітамінна недостатність найчастіше має сезонний характер, що пов'язано не тільки з сезонними коливаннями вмісту вітамінів у харчових продуктах, а й з порушеннями структури продовольчого набору — у раціонах харчування періодично відсутні свіжі овочі, фрукти, ягоди, що призводить до дефіциту, у першу чергу, вітаміну С. При цьому більшість дослідників акцентують увагу на тому, що на фоні розбалансованого харчування полігіповітамінозні стани спостерігаються протягом усього року, а прояви вітамінної недостатності частіше всього мають "приховані форми" [4].

Можуть виникати гіповітамінозні стани і тоді, коли у раціоні переважають рафіновані продукти: цукор, макаронні вироби з борошна високого ґатунку, рис тощо — виникає недостатність вітамінів В1, В2, РР; а також під час посту (а зараз постує значна частина населення, у т.ч. діти), коли у раціонах харчування використовуються лише продукти рослинного походження, виникає дефіцит вітаміну В12 (кобаламін), тваринних білків, заліза. А це призводить до анемії, і такі явища часто мають родинний характер [5].

Незбалансоване за основними харчовими нутрієнтами харчування, навіть при достатній кількості вітамінів у раціонах, також може призвести до проявів вітамінної недостатності: наприклад, якщо довгий час харчовий раціон збіднений білками, мінеральними речовинами, у т.ч. мікроелементами, в організмі може виникнути недостатність вітамінів С, А, В2, РР, фолієвої кислоти тощо, що зумовлюється порушенням транспорту і обміну вітамінів в організмі. Недостатність у раціоні жирів веде до гіповітамінозу жиророзчинних вітамінів D, К, а надлишок у раціоні легкозасвоюваних вуглеводів (цукру, солодощів тощо) спричиняє В1-гіповітаміноз [6].

Недостатній вміст біологічно активних речовин, зокрема вітамінів і мінералів у раціонах харчування дітей негативно впливає на їхнє здоров'я - призводить до зниження ростових процесів, погіршення розвитку і функціонування різних органів й систем, в т.ч. ендокринної, кровотворної; знижує імунітет; зрештою, негативно впливає на фізичну й розумову працездатність. Підвищена потреба у вітамінах виникає в умовах високих фізичних, розумових, нервово-психічних та емоційних навантажень. Для оптимізації структури раціонів харчування населення, поряд з такими традиційними заходами як забезпечення всіма харчовими продуктами, пропонується додаткове збагачення харчових раціонів вітамінними препаратами, біологічно активними добавками, що містять вітаміни (фіточаї, сухі полівітамінні напої тощо).

Як стверджує В.Б. Спіричев, дотепер у свідомості більшої частини населення, у т.ч. і медичних працівників, розв'язання проблеми поліпшення вітамінного статусу традиційно зводиться до збільшення споживання овочів і фруктів. Так, свіжі овочі і фрукти можуть служити надійним джерелом тільки трьох вітамінів: аскорбінової і фолієвої кислот, а також каротину, але тоді, коли набір споживаних овочів і фруктів буде достатнім за кількістю й асортиментом. Так, вміст вітаміну С у яблучному соку становить всього 2 мг на 100 г продукту, тобто, щоб одержати 60 мг цього вітаміну (добова фізіологічна норма), потрібно щодня випивати не менш 3 л, а це 15 склянок зазначеного соку. У той же час, в умовах науково-технічної революції, підвищення нервово-емоційної напруги, впливу несприятливих факторів виробництва і зовнішнього середовища, потреба людини в мікронутриєнтах як у найважливішому захисному факторі не тільки не знижується, але й істотно зростає. Як наслідок цих об'єктивних і суб'єктивних причин, проблема раціоналізації харчування й оздоровлення населення, приведення раціону у відповідність до реальних фізіологічних потреб людини не може бути вирішеною лише за рахунок збільшення споживання натуральних продуктів-вітаміноносіїв і простого нарощування обсягів виробництва харчових продуктів, а вимагає якісно нових підходів і рішень. Тому перспективними і цікавими є продукти, що у невеликому об'ємі містять достатню кількість поживних і біологічно активних речовин [4]. Як показали наукові дослідження Спіричева В.Б., проведених у 1986 — 1999 рр. з вивчення впливу полівітамінів "Ундевіт", "Ревіт", сухих напоїв "Pexvital", "Вітанова", "Вітамінного фіточаю", включених до раціонів харчування дітей у дошкільних, шкільних, у т.ч. спортивних та оздоровчих закладах, було доведено, що покращення вітамінної забезпеченості організму сприяє зниженню захворюваності, підвищенню показників розумової і фізичної працездатності

Особливої уваги потребують продукти харчування для дітей, майже весь асортимент яких збагачується біологічно активними компонентами, у тому числі вітамінами. Текст напису на етикетці до вітамінізованого харчового продукту повинен обов'язково містити інформацію про загальну кількість кожного вітаміну як у 100 г продукту, так і у тій його кількості, яка рекомендована безпосередньо на один прийом їжі. Не повинно бути безконтрольного включення вітамінів у раціони харчування дітей чи збагачення ними харчових продуктів для дітей. Використання вітамінізованих продуктів без належних рекомендацій може стати причиною передозування вітамінів (наприклад, вживання за один день кількох вітамінізованих продуктів), а значить і негативного впливу на здоров'я споживача. При розгляді та наданні рекомендацій щодо використання біологічно активних речовин чи вітамінізованих продуктів необхідно попереджати у напису на етикетці, що деякі вітаміни можуть викликати побічні реакції: алергічні реакції (тіамін, фолієва кислота, рибофлавін), підвищення збудженості центральної нервової системи (фолієва, аскорбінова кислоти, ретинол), підвищення секреції шлункового соку (нікотинова кислота), диспептичні прояви (аскорбінова, фолієва кислоти), нудоту, блювання (ретинол), почервоніння лиця (нікотинова кислота); піридоксин може призводити до зниження лактації. Тому, щоб попередити негативну дію вітамінів на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, вітаміни та вітаміноподібні препарати рекомендують приймати після або під час їжі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Гуліч М.П. Порушення структури харчування населення України: головні причини, шляхи вирішення проблем / Мат. наук.-практ. конф.: Харчові добавки, інгредієнти, БАДи: їх властивості та використання у виробництві продуктів і напоїв, Феодосія (Крим), 30.06 — 4.07.2003. С. 5 - 11.

2. Кульчицька В.П., Григоренко А.А., Семерунь І.В., Сапуга І.Є. Харчовий статус дітей дошкільного та шкільного віку і гігієнічні заходи по його поліпшенню / Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Мат. ХІV з'їзду гігієністів України. Дніпропетровськ. 2004. Том 2. С. 366 - 368.

3. ФедоренкоВ.І., Штабський Б.М., Кіцула Л.М. Харчування і здоров'я дітей дошкільного віку. Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Мат. ХІV з'їзду гігієністів України. Дніпропетровськ. 2004. Том 2. С. 232 - 235.

4. Козярін І.П. Вітаміни і здоров'я / Здоров'я України. 2003. № 2. С. 25.

5. Шумилова С.Л., Ларионова З.Г., Каменева Г.В., Конь И.Я. Проблема вегетарианского питания в организованных детских коллективах: Сб. Образование и воспитание детей и подростков: гигиенические проблемы / Матер. Всерос. конференции с межд. участием). М., 2002. С. 411 - 413.

6. Спиричев В.Б. Теоретические и практические аспекты современной витаминологии (обзор) / Вопросы питания. 2005. №5. С. 31 - 49.