Accessibility Tools

Web Accessibility plugin by DJ-Extensions.com

КОМПЕТЕНТНІСНА ПАРАДИГМА ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ В УКРАЇНІ ТА РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА

УДК 378.011.3.018.8-051:005.336.2](477+438)

БІЛЯКОВСЬКА Ольга Орестівна

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Львівського національного університету імені Івана Франка,

ORCID ІD 0000-0003-2880-6826

e-mail: [email protected]

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Якість освіти, якість професійної підготовки майбутніх фахівців стають головними завданнями та викликами для національної освітньої системи на сучасному етапі розвитку суспільства. Головно постає проблема підготовки вчителя-європейця, компетентного фахівця, який «виконує в суспільстві одну з найблагородніших і соціально-впливових ролей і місій» [8, c. 553] – відповідає за формування молодого покоління, розкриває світ знань та веде своїх вихованців мінливими стежками реальності до утвердження та виконання своєї ролі в житті громади та держави. У процесі інтеграції та гармонізації європейського освітнього простору підготовка висококваліфікованих педагогічних кадрів вимагає особливої уваги. Зауважимо, що сучасна різноманітність підходів і стратегій підготовки майбутніх вчителів зумовлена історичними, соціальними, культурними й економічними чинниками розвитку кожної країни. В умовах системних освітніх реформ української освітньої системи та інтеграційних процесів важливо вивчати прогресивний досвід зарубіжних країн, зокрема Республіки Польща в контексті якості підготовки майбутніх вчителів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Компетентнісний підхід залишається важливим напрямом наукових пошуків як українських, так і забіжних науковців. Зокрема, проблемі становлення компетентнісного підходу в освіті присвячені дослідження (Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Локшиної, О. Овчарук, О. Пометун, Дж. Равен, О. Савченко та ін.), науковцями розкривалися питання формування компетенцій (В. Бондар, О. Семиног, І. Шапошнікова, Л. Хомич), окреслювалися ключові компетенції у підготовці фахівців (Ч. Банах, К. Денек, І. Зимняя, О. Митник, Л. Хоружа, А. Хуторський, Н. Яциніна). Водночас, зважаючи на теоретичну та практичну значущість сучасних педагогічних досліджень, недостатньо вивченими залишаються питання, що розкривають особливості компетентнісного підходу у контексті забезпечення якості професійної підготовки майбутніх вчителів.

Мета статті. Мета статті полягає в узагальненні теоретичних підходів щодо поширення компетентнісного підходу у професійну підготовку майбутніх вчителів в контексті забезпечення її якості; виокремленні низки компетенцій майбутнього вчителя, які сприятимуть успішній професійно-педагогічній діяльності.

Методи дослідження. Для реалізації поставленої мети використано такі методи: аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення (для вивчення та узагальнення наукової літератури з проблеми компетентнісного підходу в освіті, формування компетенцій майбутніх учителів, проведення категоріального аналізу базових понять та окреслення взаємозв’язку між ними, формулювання і систематизації висновків, визначення подальших наукових розвідок).

Виклад основного матеріалу дослідження. Освіта є важливою соціальною, економічною та політичною інвестицією. Зокрема якісна освіта та компетенції майбутніх фахівців стають найважливішою цінністю сучасної інформаційної цивілізації та суспільства знань. Орієнтованість вітчизняної системи освіти на компетентнісну парадигму у підготовці майбутніх вчителів зумовлена інтеграцією у європейський освітній простір. Компетентнісний підхід у процесі підготовки майбутніх вчителів тісно пов’язаний з особистісно зорієнтованим і діяльнісним (праксеологічним) підходами, оскільки має безпосереднє відношення до особистості студента й може бути реалізованим і перевіреним лише в процесі майбутньої професійної діяльності. Він потребує трансформації та формування нових підходів до визначення змісту освіти, розробкою сучасних вимог до випускників закладів вищої освіти і, в кінцевому рахунку, вирішенням актуальних завдань усіх сфер діяльності українського суспільства [2, с. 27].

Компетентнісно зорієнтований підхід до підготовки майбутніх вчителів спрямований на досягнення інтеграційного результату – формування професійної компетентності. У дослідженні відштовхуємось від розуміння професійної компетентності як інтегративної (системної) властивості особистості майбутнього вчителя, що характеризує його психолого-педагогічну і предметну обізнаність, професійні вміння та навички, особистісний досвід і освіченість фахівця, націленого на перспективність (прогностичність) в роботі, здатного до динамічного збагачення, а також здатного досягати високих результатів і якості в професійній діяльності [4, с. 24-26].

Водночас важливим дефініційним поняттям компетентнісного підходу є термін «компетенція», який виражається «як сукупність взаємозв’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності) у межах певного кола предметів і процесів, необхідних для якісної продуктивної діяльності; сукупність знань, навичок та умінь, які формуються у процесі вивчення дисципліни, а також здатність виконувати ту чи іншу діяльність на основі набутих знань, умінь і навичок…» [3, с. 11], а також «компетентність», який трактується як «інтегрована характеристика якості особистості, результативний блок, сформований через досвід, знання, вміння, становлення, поведінкові реакції» [4, с. 93].

Дослідниця Н. Яциніна визначає поняття «компетентність» і «компетенція» наступним чином, зокрема, компетентність – це інтегральна характеристика особистості, що визначає її здатність вирішувати проблеми й типові завдання, які виникають у реальних життєвих ситуаціях, у різних сферах діяльності, на основі використання знань, навчального й життєвого досвіду та засвоєної системи цінностей; компетентність складається з різних компонентів – компетенцій, які визначають засновані на знаннях, уміннях і досвіді, набутих завдяки навчанню, готовність та здатність особистості до успішної діяльності [6, с. 16].

Зауважимо, що поняття «компетенція» тлумачиться науковцями різними способами. Зокрема, «професійні компетенції – це здатність здійснювати професійну діяльність у спосіб, відповідний стандартам, необхідним для даного професійного завдання. Це поняття також включає здатність застосовувати навички та знання в нових, нестандартних ситуаціях у межах професійної діяльності та поза межами основної діяльності. Саме тому оволодіння та розвиток відповідних навичок, знань, власного ставлення і досвіду є метою для успішного виконання професійних функцій» [11, с. 42]. Водночас, Ф. Мастерпасква визначає компетенцію як адаптивну, порівняльну та емоційну поведінку, а також, як соціальні атрибути поведінки, доповнені виявленими переконаннями та очікуваннями людини щодо її доступу до цих атрибутів, або можливості їх використання в житті. У цьому розумінні, компетенція – це здатність до чогось, щось робити, залежно від знань, умінь та навичок, а також переконання в можливості використовувати цю здатність [12]. На переконання науковців Е. Голіньської та Ф. Шлосек «компетенції – це уміння, знання, навички та ставлення вчителів, необхідні для ефективного виконання завдань, що випливають з конкретної освітньої концепції» [11, с. 43].

Окрім того, видатний педевтолог К. Денек, опрацювавши стандарти професійних компетенцій, виокремив низку тих, які сприятимуть успішній професійній діяльності майбутнього вчителя [10, с. 29-45]:

  • праксеологічні, які сприятимуть ефективності вчителя у плануванні, організації, контролі та оцінюванні навчально-виховних процесів;

  • комунікаційні, що стосуються ефективності мовленнєвої поведінки в освітніх ситуаціях, знання міжособистісного спілкування, діалогічного мислення, використання різних дискурсивних методів і технік;

  • креативні, що характеризуються нестандартним та інноваційними діями, які розвивають інтереси та творчу діяльність учнів, а також проблемне/критичне мислення та створення системи знань з начального предмету;

  • моральні, тобто здатність поглиблювати моральну рефлексію;

  • співробітництва, що стосується ефективної просоціальної поведінки та продуктивної інтеграційної діяльності вчителя;

  • інформаційно-медіальні, що пов’язані з ефективним, правильним і вмілим використанням сучасних інформаційних джерел у навчальному процесі, а також у різних ситуаціях повсякденного життя.

Водночас науковець Ч. Банах наголошує на ключових компетенціях, які мають бути сформованими у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів у контексті забезпечення її якості:

1) інтерпретаційно-комунікативні, що виражають здатність розуміти та визначати освітні ситуації й ефективність вербальної та невербальної поведінки;

2) креативні, що виражаються в інноваційності, нестандартності та розвитку ефективної діяльності вчителя;

3) співпраці, визначаються ефективною просоціальною поведінкою, інтеграцією учнівських колективів;

4) праксеологічно-прагматичні, що виражаються в ефективності вчителя у плануванні, організації, реалізації та оцінці навчальних процесів;

5) інформаційно-медіальні, що виражаються у можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій для вдосконалення навчально-виховного процесу;

6) моральні, що проявляються у здатності до моральної рефлексії в оцінці етичних актів і діяльності для підтримки морального розвитку учнів [7, c. 13].

Отже, можемо констатувати, що науковці виокремлюють схожі компетенції, які набувають у процесі професійної підготовки майбутні вчителі.

Погоджуємося з думкою дослідниці О. Сороки, яка стверджує що якість і конкурентоспроможність випускника закладу вищої освіти, зокрема й майбутнього вчителя, доцільно розглядати у двох аспектах: професійному – професійна підготовка в освітніх закладах – коледжах, вищих навчальних закладах – повинна ґрунтуватися на загальноприйнятих постулатах: гуманізації підготовки працівника і громадянина, всебічного розвитку особистості, інтеграції науки, технології й змісту навчання, мобільності, впевненості, креативності, вміння творчо мислити. Впровадження цих категорій у практику діяльності освітнього здійснюється тільки через новітні технології, методики, методичне забезпечення начального процесу. А це передбачає, як мінімум, дотримання таких умов: бажання викладача, вчителя реагувати на нові вимоги суспільства сучасної ринкової економіки до рівня професійної компетентності випускника освітнього закладу, його готовності до використання нових підходів у навчанні та сприяти нововведенням; особистісної орієнтації, що набула в освіті широкого визнання. Один із підходів ґрунтується на тому, що особистість варто розглядати як здатність людини бути автономним носієм культури, де культуру розуміють як таку, що складається з різних культур (етнічної, художньої, професійної) [5, с. 191].

Професійна компетентність виступає інтегративною професійно-особистісною характеристикою майбутнього вчителя, що складається з різних компонентів – компетенцій, які визначають його готовність і здатність до успішного виконання професійно-педагогічної діяльності [6, с. 6]. Основними компонентами професійної компетентності майбутнього вчителя є: а) знання – логічна інформація про навколишній і внутрішній світ людини, зафіксована в її свідомості; б) вміння – психічні утворення, які полягають у засвоєнні способів і навиків діяльності; в) навички – дії, сформовані в процесі повторення і доведення до автоматизму; г) професійна позиція – система сформованих установок і орієнтацій, відношення і оцінок внутрішнього і навколишнього досвіду, реальності і перспектив, а також домагань, які визначають характер дій, поведінки. Зокрема, процес формування професійної позиції базується на спрямованості особистості; д) індивідуально-психологічні особливості – поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки, які визначають індивідуальність, стиль діяльності, поведінки і виявляються в якостях особистості; е) акмеологічні варіанти – внутрішні збудники, які обумовлюють потребу в саморозвитку, творчості та самовдосконаленні [1, с. 59-60].

Польські науковці акцентують увагу на трьох групах професійних компетенцій майбутніх вчителів:

- фахові компетенції – знання та навички у галузі викладання предмету (доцільно постійно вдосконалювати, а також навчатися новому);

- дидактичні компетенції – педагогічні знання та навички, отримані під час вивчення педагогічних дисциплін на різних курсах навчання;

- психологічні компетенції – здатність надихати, мотивувати учнів до навчання, інтегрувати їх у колектив класу, а також управлінські навички [14, с. 88].

Вважаємо за доцільне наголосити ще на одному аспекті, який вливає на якість професійної підготовки та якість фахівця зокрема, а саме, на здатності майбутнього вчителя до професійної діяльності. Зокрема, як переконані науковці, ця здатність має вплив формування професійної компетентності майбутнього вчителя. Адже, як стверджує Л. Бандура педагогічний талант є видатною здатністю в галузі підготовки, як практичному, так і освітньому аспекті, завдяки чому майбутньому вчителеві відносно легко досягти найвищих висот [9, с. 823]. Науковець Б. Наврочинський визначає талант до педагогічної професії, як «хронічну диспозицію до ефективного та дієвого впровадження дидактичної та освітньої діяльності» [13, с. 822].

Проблема формування компетенцій майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки може розглядатися в категоріях місця, часу і простору, а також відносно цілей і потреб навчальної програми даного предмета на певному етапі навчання. Можемо погодитися з припущенням дослідниці Т. Валковяк про те, що якість набутих компетенцій для викладання даного предмета залежить: а) в яких університетах (зокрема, де і ким) вони були сформовані; б) за яких локально-просторових умов і за допомогою яких дидактичних засобів відбувався процес підготовки в університеті та самоосвіта; в) скільки часу було відведено на педагогічну підготовку; г) змісту програм на основі яких проводилася методична та предметно-орієнтована підготовка; д) як здійснювався вибір стратегій і методів навчання з метою стимулювання предметно-методичних навичок у підготовці майбутніх учителів; е) як розроблено навчальний план та окреслено цілі навчання; ж) як чином була об’єднана теорія навчання даного предмета з практикою; з) як було проведено активне вивчення багатьох видів діяльності вчителя та учня з використанням усіх актуальних і функціональних засобів та дидактичних матеріалів, а саме від пізнання всієї педагогічної майстерності вчителя [14, с. 90].

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. Реалії сьогодення вимагають «нового» вчителя, здатного забезпечити ефективне розвивально-навчальне середовище для своїх вихованців, вміючого тонко відчувати «душу» кожного учня, готового до постійного пошуку та вдосконалення. Якість професійної підготовки вчителя для нової української школи постає ключовим завданням для національної системи педагогічної освіти. Важливу роль у процесі професійної підготовки відіграє компететнісний підхід, як основа формування головних компетенцій та становлення майбутнього вчителя як висококласного, конкурентоспроможного, компетентного фахівця. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у площині модернізації змісту професійної підготовки майбутніх вчителів у контексті забезпечення якості.

CПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Гура О. І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності: навч. посіб. Київ : Центр навчальної літератури, 2005. 224 с.

  2. Дубасенюк О. А. Концептуальні підходи до професійно-педагогічної підготовки сучасного педагога. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 114 с.

  3. Задорожна І.П. Компетентнісний підхід у сучасній системі мовної освіти. Вісник КНЛУ, 2008. Вип. 14. С. 10-14.

  4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / за заг. ред. О. В. Овчарук. Київ : К.І.С, 2004. 112 с.

  5. Сорока О. Компетентнісний підхід у підготовці вчителя початкової школи. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Педагогіка. Соціальна робота, 2012. Вип. 25. С. 191-194.

  6. Яциніна Н. Формування інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя у навчальному процесі педагогічного університету: автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.09. Харків, 2008. 23 с.

  7. Banach, Cz. (2001). Edukacja nauczycielska dla reformy i rozwoju edukacji w Polsce. E. Sałata (Red.), Kompetencje zawodowe nauczycieli a problemy edukacji (s. 13), Radom: ITE-PIB.

  8. Banach, Cz. (2004). Nauczyciel. T. Pilch (Red.), Encyklopedia pedagogiczna XXI wieku (t. III, s. 548-553). Warszawa: Żak.

  9. Bandura, L. (1997). Talent pedagogiczny nauczyciela. W. Pomykało (Red.), Encyklopedia pedagogiczna (s. 823-825). Warszawa: Fundacja Innowacja.

  10. Denek, К. (2000). Kompetencje nauczyciela w kontekście wyzwań XXI wieku i potrzeby reformy systemu edukacji w Polsce, Kształcenie pedagogiczne w dobie przemian edukacyjnych w Polsce, Materiały Konferencyjne. (nr 46, s. 29-45). Polska, Szczecin.

  11. Goźlińska, E., Szlosek, F. (1997). Podręczny słownik nauczyciela kształcenia zawodowego. Radom: ITE-PIB.

  12. Masterpasqua, F. (1990). Paradygmat kompetencyjny w praktyce psychologicznej. Nowiny Psychologiczne. 1-2.

  13. Nawroczyński, В. (1993). Talent pedagogiczny. W. Pomykało (Red.), Encyklopedia pedagogiczna (s. 822-823). Warszawa: Fundacja Innowacja.

  14. Walkowiak, Т. (2016). Modele kwalifikacyjno-kompetencyjne kształcenia przyszłych nauczycieli. Szkoła – Zawód – Praca. 11. 86-103.

REFERENCES

  1. Gura O. (2005). Pedagogіka vyschoі shkoly: vstup do spezіal'nostі: navch. posіb. [High School Pedagogics: Introduction to Specialty: Tutorial]. Kyiv.

  2. Dubasenyuk O.A. (2011). Konzeptual'nі pіdchody do profesіyno-pedagogіchnoi pіdgotovky suchasnogo pedagoga. [Conceptual Approaches to Professional Pedagogical Training of a Modern Pedagogue]. Zhytomyr.

  3. Zadorozhna І.P. (2014). Kompetentnіsniy pіdchіd u suchasnіy systemі movnoi osvіty. [Competency-based Approach in the Modern System of Language Education]. Journal of Kyiv National Linguistic University. Kyiv.

  4. Ovcharuk O. (2004). Kompetentnіsniy pіdchіd u suchasnіy osvіtі: svіtoviy dosvіd ta ukrains'kі perspektyvy [Competency-based Approach in Modern Education: Global Experience and Ukrainian Perspectives]. Kyiv.

  5. Soroka O. (2012). Kompetentnіsniy pіdchіd u pіdgotovzі vchitelya pochatkovoi shkoly. [Competency-based Approach in Training a Primary School Teacher]. Uzhhorod.

  6. Yatsynina N. (2008). Formuvannya іnformazіyno-technologіchnoї kompetenzії maybutn'ogo vchitelya u navchal'nomu prozesі pedagogіchnogo unіversitetu [Building Informational and Technological Competency of a Future Teacher in the Educational Process of a Pedagogical University]. Kharkiv. 

  7. Banach, Cz. (2001). Edukacja nauczycielska dla reformy i rozwoju edukacji w Polsce. E. Sałata (Red.), Kompetencje zawodowe nauczycieli a problemy edukacji (s. 13), Radom: ITE-PIB.

  8. Banach, Cz. (2004). Nauczyciel. T. Pilch (Red.), Encyklopedia pedagogiczna XXI wieku (t. III, s. 548-553). Warszawa: Żak.

  9. Bandura, L. (1997). Talent pedagogiczny nauczyciela. W. Pomykało (Red.), Encyklopedia pedagogiczna (s. 823-825). Warszawa: Fundacja Innowacja.

  10. Denek, К. (2000). Kompetencje nauczyciela w kontekście wyzwań XXI wieku i potrzeby reformy systemu edukacji w Polsce, Kształcenie pedagogiczne w dobie przemian edukacyjnych w Polsce, Materiały Konferencyjne. (nr 46, s. 29-45). Polska, Szczecin.

  11. Goźlińska, E., Szlosek, F. (1997). Podręczny słownik nauczyciela kształcenia zawodowego. Radom: ITE-PIB.

  12. Masterpasqua, F. (1990). Paradygmat kompetencyjny w praktyce psychologicznej. Nowiny Psychologiczne. 1-2.

  13. Nawroczyński, В. (1993). Talent pedagogiczny. W. Pomykało (Red.), Encyklopedia pedagogiczna (s. 822-823). Warszawa: Fundacja Innowacja.

  14. Walkowiak, Т. (2016). Modele kwalifikacyjno-kompetencyjne kształcenia przyszłych nauczycieli. Szkoła – Zawód – Praca. 11. 86-103.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Біляковська Ольга Орестівна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Львівського національного університету імені Івана Франка.

Наукові інтереси: проблеми якості освіти, професійна підготовка майбутніх вчителів.

INFORMATION ABOUT THE AUTHOR

Bilyakovska Olha – candidate of pedagogical sciences, associate professor, docent of department of general pedagogics and pedagogy of the higher school of the Ivan Franko University of Lviv.

Circle of research interests: quality of education, professional training of future teachers.

БІЛЯКОВСЬКА Ольга Орестівна. КОМПЕТЕНТНІСНА ПАРАДИГМА ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ В УКРАЇНІ ТА РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА

У статті зроблено спробу синтезу різних підходів українських та польських науковців до трактування терміну «компетенція». Якісна освіта та компетенції майбутніх фахівців стають найважливішою цінністю сучасної інформаційної цивілізації та суспільства знань. Зазначено, що компетентнісний підхід до підготовки майбутніх вчителів спрямований на досягнення інтеграційного результату – формування професійної компетентності. Запропоновано перелік основних компетенцій (праксеологічні, комунікаційні, креативні, моральні, співробітництва, інформаційно-медіальні), якими має оволодіти майбутній вчитель у процесі якісної професійної підготовки. Визначено й обґрунтовано поняття професійна компетентність, яка виступає інтегративною професійно-особистісною характеристикою майбутнього вчителя, що складається з різних компонентів – компетенцій, які визначають його готовність і здатність до успішного виконання професійно-педагогічної діяльності.

Ключові слова: компетентнісний підхід, якість професійної підготовки, професійна компетентність вчителя, компетенції.

 

БИЛЯКОВСКАЯ Ольга Орестовна. КОМПЕТЕНТНОСНАЯ ПАРАДИГМА КАЧЕСТВА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ В УКРАИНЕ И РЕСПУБЛИКЕ ПОЛЬША

В статье сделана попытка синтеза различных подходов украинских и польских ученых к трактовке термина «компетенция». Качественное образование и компетенции будущих специалистов становятся важнейшей ценностью современной информационной цивилизации и общества знаний. Отмечено, что компетентностный подход к подготовке будущих учителей направлен на достижение интеграционного результата – формирование профессиональной компетентности. Предложен перечень основных компетенций (праксеологические, коммуникационные, креативные, нравственные, сотрудничества, информационно-медиальные), которыми должен овладеть будущий учитель в процессе качественной профессиональной подготовки. Определены и обоснованы понятия профессиональная компетентность, которая выступает интегративной профессионально-личностной характеристикой будущего учителя, состоит из различных компонентов – компетенций, которые определяют его готовность и способность к успешному выполнению профессионально-педагогической деятельности.

Ключевые слова: компетентностный подход, качество профессиональной подготовки, профессиональная компетентность учителя, компетенции.

BILYAKOVSKA Olha. COMPETENCY PARADIGM OF QUALITY OF TEACHER TRAINING IN UKRAINE AND IN THE REPUBLIC OF POLAND

The article deals with the attempt to synthesize different approaches of Ukrainian and Polish scholars to the interpretation of the term “competence”. Qualitative education and competences of future professionals become the most important value of the modern information civilization and the society of knowledge. Training of highly qualified pedagogical workers requires special attention in the process of integration and harmonization of the European education space. The article raises mainly the problem of training a European teacher, who is a competent professional and plays one of the noblest and socially influential roles and missions, i.e. is responsible for the formation of a young generation, opens the world of knowledge and leads his/her students along changing paths of reality to asserting and fulfilling their role in the community and state life. The competency-based approach to teacher training is stated to be aimed at reaching an integrational result, i.e. building professional competence. In addition, the competency-based approach in the process of teacher training is closely connected with person-oriented and activity-oriented (praxeological) approaches since it directly relates to the personality of a student and can be implemented and verified only in the process of future professional activity. The article suggests a range of main competences (praxeological, communicative, creative, moral, cooperative, informational and medial), which should be acquired by a future teacher in the process of qualitative professional training. The attention is focused on three groups of professional competences of a future teacher, particularly professional, which define knowledge and skills in the sphere of teaching a subject; didactic, which include pedagogical knowledge and skills gained while studying pedagogical disciplines during various years of studies; psychological, which mean the ability to inspire and motivate students to study, to integrate them into the class, and management skills. The article defines and explains the concept of professional competency that serves an integrative professional and personality characteristics of a future teacher and consists of various components – competences, which define his/her readiness and ability to successful performance of professional and pedagogical activity.

Key words: competency-based approach, quality of professional training, teacher’s professional competence, competences.