ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ «ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ» МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

УДК 378.011.3-051:62

НАГОРНА Наталія Олександрівна –

Аспірантка кафедри теорії і методики технологічної освіти

Полтавського національного педагогічного університету

імені В.Г. Короленка

ORCID: 0000-0003-0017-9496

e-mail: [email protected]

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. У сфері вищої освіти України актуальним питанням на сьогодні є застосування технологій навчання, які використовують компетентнісний підхід і забезпечують якісну підготовку майбутніх фахівців. Важливим елементом підготовки майбутніх вчителів технологій є формування їх проектної та технологічної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему проектної діяльності досліджували в своїх роботах численні вітчизняні і зарубіжні науковці у галузі філософії, педагогіки, психології – П. Атаманчук, Ю. Бабанський, В. Беспалько, Н. Бордовський, Л. Виготський, Б. Гершунський, В. Загвязинський, М. Каган, А. Леонтьєв, Р. Немов, А. Огурцов, І. Підласий, Л. Рубінштейн, А. Спіркин, В. Сидоренко, В. Сластенин, Л. Лебедєва, І. Котов, Л. Фрідман, А. Хуторський, Г. Щукіна, А. Tерещук, О. Коберник та інші. Розробку та аналіз основ проектної діяльності, вивчення особливостей її організації розглядали Є. Борисова, М. Брейгіна, І. Бухтіярова, Т. Газука, В. Гузєєв, Р. Галустов, Н. Гафурова, М. Зубов, Н. Єрофєєва, А. Тарара, В. Копилова та інші.

Метою статті є розгляд складових поняття «проектно-технологічна компетентность майбутнього вчителя технологій».

Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової, навчальної та методичної літератури з теми дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження. У загальному розумінні проектування (від лат. projectus – кинутий уперед) означає «тісно пов’язану з наукою та інженерією діяльність зі створення проекту, розроблення образу майбутнього уявного продукту» [5, с .20]. Як відомо, більшість продуктів людської праці виготовляється на основі їх попереднього проектування. В довідковому педагогічному виданні – словнику із професійної освіти подано тлумачення поняття «проект» – план, задум [9, с. 270].

Науковець А. Цимбалару [8] наголошує, що в педагогічній науці виокремлюють три напрями тлумачення терміна «проект». По-перше, як попередній, приблизний текст повного документа (проект програми тощо). Так, Л. Гур’є визначає проект як змістовно обґрунтовану і документально оформлену ініціативу, спрямовану на досягнення освітніх цілей у межах певного часу. По-друге, під проектом розуміють певну акцію, сукупність заходів, що мають спільну програму, передбачають цілеспрямовану діяльність, організаційну форму тощо (видавничий проект, телевізійний проект). По-третє, проект визначають як завершений цикл продуктивної діяльності (колективної, групової, індивідуальної тощо), як форму побудови спільної цілеспрямованої діяльності людей» [8, с. 6].

Таке розуміння проекту, як зазначає дослідниця А. Цимбалару, спричинило виокремлення певних етапів його розвитку: фазу проектування, технологічну фазу (здійснення) і рефлексивну фазу (підбиття підсумків – оцінювання результату, укладання висновків). Тому науковець доходить висновку, що сутність поняття «проект» трактують у двох важливих аспектах: по-перше, як результат діяльності – отриманий продукт (продуктивний аспект), по-друге, як інноваційну форму організації спільної діяльності, спрямованої на досягнення певного результату (діяльнісний аспект) та визначає категорію «проект» як «систему реалізації спланованих послідовних дій, спрямованих на досягнення певного передбаченого результату» [8, с. 7].

Сутність поняття «проект» розкривається як «прагматична спрямованість на результат, який можна отримати на основі розв’язання певної теоретично або практично значимої проблеми» [1, с. 3].

За нашим визначенням, «проект» – це тимчасова діяльність, спрямована на створення унікального продукту і заснована на завданні з певними вихідними даними і вимогами до кінцевого результату, що, в свою чергу, визначає спосіб його вирішення.

Поняття «проектування» А. Цимбалару тлумачить як «організовану систему взаємопов’язаних видів діяльності, що має на меті отримання кінцевого продукту» [8, с. 9]; як «особливий тип інтелектуальної діяльності, суттєвою рисою якої є перспективне орієнтування, практична спрямованість дослідження, процес створення проекту – прототипу, прообразу передбаченого або можливого об’єкта, спеціальна, концептуально обґрунтована і технологічно забезпечена діяльність зі створення образу бажаної майбутньої системи» [8, с. 8-9].

Т. Газука відзначав що проектування – це складний вид діяльності людини. Тому, для успішного проектування, особистість має володіти певними якостями та знаннями і вміннями.

У такому контексті ми розуміємо поняття «проектування» як процес створення проекту, тобто прототипу, прообразу спрогнозованого об’єкта, стану, що передують втіленню задуманого в реальний продукт.

Варто зазначити, що в педагогічній практиці також використовуються поняття «проект» («план, задум, в результаті якого автор повинен отримати щось нове» [1, с. 4]). В сучасних наукових педагогічних джерелах, розробках, довідниковій літературі наявні різні терміни, категорії і поняття для позначення навчальної проектної діяльності: «метод навчальних проектів», «учнівський проект», «метод проектів», «проектна технологія», «проектна діяльність», «проектна навчальна діяльність», «проектна освіта», «проектне навчання», «проектне виховання», «проектування», які формують науковий контекст теорії зазначеного навчання. Так, в «Українському педагогічному словнику» використовується поняття «метод проектів», який визначено як «організацію навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів» [2, с. 205]. В довідковому педагогічному виданні – словнику із професійної освіти подано тлумачення поняття «проектування» – створення проекту, прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об’єкта (стану) [9, с. 270] та «метод проектів» – заснована на прагматичній педагогіці форма організації навчання, яка полягає в тому, що учні самі намічають собі певні практичні завдання (проекти) і в процесі їх виконання здобувають знання і набувають навичок [9, с. 218].

Такі науковці як О. Пєхота, А. Кіктенко, О. Любарська [7] застосовують поняття «навчальне проектування», «проектна технологія», «метод проектів». «Метод проектів», «проектна технологія» – одна з інноваційних технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування основних компетенцій учня [1, с. 38], «навчальне проектування» – комплекс пошукових, дослідницьких, розрахункових, графічних видів робіт, що виконуються учнями самостійно (в парах, групах, індивідуально) з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Її розв’язання передбачає використання різних методів і засобів навчання та інте­грованих знань з різних галузей науки, техніки, творчості [1, с. 38-39].

На нашу думку, в цьому контексті основним завданням вчителя технології є не навчання студентів певним технологічним операціям, а розвиток особистості студента, його здатності аналізувати, генерувати ідеї, приймати самостійні рішення з розв’язання проблеми, вміння організовувати та реалізовувати проектно-технологічну діяльність. Вирішення цих завдань сприяє розвитку проектної та технологічної компетентності, поступовому накопиченню в учнів досвіду в проектно-перетворювальній діяльності і формуванню творчої особистості.

Отже, ми визначаємо технологію навчальних проектів як модель навчально-пізнавальної самостійної діяльності учнів (дослідницької, творчої) при плануванні, організації діяльності та створення певного типу проекту, який виконується під безпосереднім контролем учителя (прямо чи опосередковано) в контексті вивчення певного навчального предмета і орієнтований на засвоєння навчального матеріалу і розвиток компетентності учнів.

Проектна компетентність у контексті освітньої парадигми є складним особистісним утворенням. З одного боку, це пов’язане з проблемою власне розумінням понять компетентності, проектування в науковому знанні, з іншого – з проблемою визначення психологічних умов розвитку проектної компетентності як суб’єктної характеристики майбутнього вчителя. У зв’язку з цим на особливу увагу заслуговує розгляд і визначення змістових аспектів проектної компетентності як засобу, що дозволяє досягти позитивних результатів у процесі творення якісно нового рівня освіти [2].

Проектна компетентність нерозривно пов’язана з проектною діяльністю, володінням проектними вміннями, обґрунтованим вибором й оптимізацією проектних рішень у разі їх багатоваріантності, здатністю використовувати набуті знання та вміння в педагогічній діяльності [3]. Під проектною компетентністю розуміють сукупність здатностей та настанов, що забезпечують можливість творчого вирішення особистістю життєвих проблем [8].

Науковці, які займаються дослідженням технологічної компетентності, наголошують на логічному поєднанні в її змісті теоретичної і практичної підготовки педагога. Теоретична складова виявляється в узагальненому вмінні технологічно мислити, що вимагає сформованості аналітичних, прогностичних, проектних і рефлексивних умінь. Практична підготовка охоплює вміння виокремлювати та встановлювати взаємозв’язки між компонентами педагогічного процесу, цілями і засобами педагогічної діяльності, вміння конструювати педагогічний процес з погляду найбільшої оптимальності. Звідси термін «технологічна компетентність» розуміється як володіння вміннями вирізняти окреме завдання (проблему) і знаходити варіанти її оптимального вирішення в реальній професійній діяльності [4; 6].

У дослідженні Л. Тишакової технологічна компетентність майбутнього фахівця пов’язується з оволодінням інноваційними технологіями навчання і виховання, прийомами планування та управління педагогічною діяльністю, спеціальними знаннями, вміннями, навичками для повноцінного включення у професійно-вольові відносини, знаннями прийомів творчої адаптації до змісту та структури професійної діяльності, підвищенням індивідуального потенціалу та креативних можливостей студента. Дотримуючись таких поглядів, дослідниця розглядає технологічну компетентність як утворення, що містить знання, технологічні вміння та навички, креативно-технологічні здібності, технологізовану рефлексію, професійні якості.

Щодо конкретних технологічних умінь, до них віднесено: вміння здійснювати аналіз наявних технологічних ресурсів, уміння проектувати (планувати) діяльність, визначати її цілі, здійснювати організацію та аналіз цієї діяльності, вміння оволодівати власним досвідом через рефлексію, здатність до самовираження, вміння перебудовувати застарілі технології [10]. Як систему креативно-технологічних знань, здібностей і стереотипів інструменталізованої діяльності з перетворення об’єктів (разом із суб’єктом і процесами) педагогічної дійсності розглядає технологічну компетентність Н. Манько. При цьому наголошується, що для цілеспрямованого формування технологічної компетентності майбутнього вчителя необхідно застосовувати адекватні педагогічні регулятиви, які вибудовуються з наголосом на об’єктивні дані інструментально-формуючої педагогіки. Сукупність цих регулятивів охоплює матеріальні інструментальні засоби і процедури, завдяки яким реалізуються її цільові, інформаційні, формуючі, моніторингові і конструктивно-прогностичні функції [9].

Наголошуючи на тому, що технологічна компетентність є складовою цілісної професійно-особистісної структури педагога, О. Нікіфорова пропонує її інтерпретацію, як комплексу, що складається з умінь проектування педагогічного процесу, починаючи з цілей, вибору оптимального та адекватного змісту і способів здійснення педагогічної діяльності, і завершається аналізом і рефлексією відповідності отриманих результатів запланованим. Тобто це – комплекс когнітивних, операційно-діяльнісних, дидактикопроектувальних і рефлексивно-аналітичних умінь, які опосередковуються ціннісно-змістовими настановами і мотивами здійснення професійної діяльності та спрямовані на реалізацію педагогічного процесу з гарантованими результатами [6].

Аналізуючи структуру технологічної компетентності, Л. Гребенкіна виокремлює блок знань (методологічних, інформаційно-змістових, методичних, технологічних, творчих), педагогічну техніку, набір різних методів і прийомів педагогічного впливу і взаємодії, вміння проектувати і конструювати, творчі здібності. У цьому випадку основними критеріями вимірювання технологічної компетентності пропонується обирати: 1) доцільність (за спрямованістю); 2) творчість (за змістом); 3) технологічність (за рівнем педагогічної техніки); 4) оптимальність (з огляду на вибір ефективних засобів); 5) продуктивність (результат) [3].

Отже, можемо стверджувати, що у запропонованій характеристиці технологічної компетентності простежується її тісний зв’язок із проектною діяльністю.

За словами С. Хаялієвої, система підготовки педагогів передбачає інтеграцію фундаментальних знань і доволі широку загально-технологічну підготовку. Одним із головних завдань цієї підготовки є формування технологічної компетентності, що спрямована на формування якостей особистості, необхідних для реалізації педагогічної діяльності і вирішення різних технологічних завдань, успішного виконання технологічної діяльності завдяки наявності вмінь її прогнозування та аналізу [12, с. 119].

Проведений нами аналіз наукових джерел дає змогу констатувати, що за своєю сутністю технологічна компетентність може бути визначена як інтегративна професійні якість педагога, що характеризується знаннями про технології та конкретні їх види, знаннями методів, засобів, форм діяльності та умов їх застосування, наявністю сукупності вмінь, які забезпечують творчу реалізацію цієї діяльності та рефлексивне позиціювання щодо досягнутих результатів.

Таким чином, можемо дати авторське визначення поняття «проектна компетентність майбутніх учителів технологій», яку розглядаємо як характеристику майбутнього фахівця, що виражається в його здатності і готовності до проектної діяльності, опанування проектних умінь з розроблення, створення проектів.

Сформованість технологічної компетентності є необхідною вимогою фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Зважаючи на зростаюче значення проектно-технологічної діяльності та інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку людини і суспільних відносин, у змісті Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти метою освітньої галузі «Технологія» визначено формування і розвиток в учнів проектно-технологічної та інформаційно-технологічної компетентностей для реалізації їхнього творчого потенціалу і соціалізації в суспільстві [4]. А проектно-технологічна компетентність визначається як «здатність особистості застосовувати знання, вміння та досвід у предметноперетворювальній діяльності» [11, 12].

Ми розглядаємо проектно-технологічну компетентність як результат технологічної освіти, особистісних якостей (творчих здібностей), досвіду проектної та технологічної діяльності, що набувається учнями на уроках трудового навчання, що, у свою чергу, забезпечує готовність та вміння успішно застосовувати знання, навички, методи проектування та технологічної діяльності до реальних об'єктів праці.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. Таким чином, проаналізувавши численні дослідження вітчизняних та закордонних педагогів, ми можемо дати авторське визначення поняття «проектно-технологічна компетентність» майбутніх учителів технологій, які ми розглядаємо як характеристику майбутнього фахівця, виражену в його здібності та готовності до проектної діяльності, оволодіння проектними навичками з розроблення, створення проектів з виготовлення виробів.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Брыкова О. В., Громова Т. В. Проектная деятельность в учебном процессе. М. : Чистые пруды, 2006. 32 с.

2. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарчук В.Д. та ін.; за ред. В.Г. Кременя. – Тернопіль: Богдан, 2004. – 384 с.

3. Глобализация образования : Компетенции и системы кредитов / авт. кол. : А. А. Егоров и др ; под общ. ред. Ю. Б. Рубина. М. : Маркет ДС Корпорейшн, 2005. 490 с.

4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. URL: http://zakonrada.gov.ua (дата звернення: 24.03.2019).

5. Єрмаков І. Компетентнісний потенціал проектної діяльності. Проектна діяльність у школі. К. : Шкільний світ, 2006. С. 5–18.

6. Коберник О. М. Компетентнісний підхід в технологічній освіті. Проблеми трудової і професійної підготовки: зб. наук. пр. Слов’янськ: СДПУ, 2008. Вип. 12. С. 9–16.

7. Лебедев О. Е. Компетентностный подход в образовании. Школьные технологии. 2004. № 5. С. 3–12. URL: http://www.orenipk.ru/seminar/lebedev.htm (дата звернення: 24.03.2019).

8. Лозова В. І. Формування педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів освіти. Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів. Харків: ОВС, 2002. 164 с.

9. Манько Н. Н. Теоретико-методические аспекты формирования технологической компетентности педагога : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.01. Уфа, 2000. 227 с.

10. Педагогічне проектування / авт.-упорядн. А. Цимбалару. К. : Шкільний світ, 2009. 128 с.

11. Терещук А. І., Коберник О. М. Методика проектного навчання на уроках технічної творчості в 5 класі. Умань : УДПУ, 2006. 102 с.

12. Хаялиева С. З. Технологическая компетентность как составляющая профессиональной компетентності будущин инженеров-педагогов. Ученые записки Крымского инженерно-педагогического ун-та. 2012. Вып. 34. С. 116–119.

REFERENCES

1. Bryikova, O. V. and Gromova, T. V. (2006), Proektnaya deyatelnost v uchebnom protsesse [Project activities in the educational process.]. Chistyie prudyi, M., Russian.

2. Vyshcha osvita Ukrainy i Bolonskyi protses (2004) [Higher Education in Ukraine and Bologna Process] : navchalnyi posibnyk. Bohdan, Ternopil, Ukraine.

3. Globalizatsiya obrazovaniya : Kompetentsii i sistemyi kreditov (2005). [Globalization of education: Competences and credit systems] / avt. kol. : A. A. Egorov i dr ; Pod obsch. red. Yu. B. Rubina. Market DS Korporeyshn, M., Russian.

4. Derzhavnyi standart bazovoi i povnoi zahalnoi serednoi osvity [State standard of basic and complete general secondary education], available at: http://zakonrada.gov.ua (Accessed 24 March 2019).

5. Iermakov, I. (2006), Kompetentnisnyi potentsial proektnoi diialnosti. Proektna diialnist u shkoli [Competency potential of the project activity. Project activity at school]. Shkilnyi svit, K., Ukraine.

6. Kobernyk, O. M. (2008), Kompetentnisnyi pidkhid v tekhnolohichnii osviti [Competency approach in technological education. Problems of labor and vocational training: Sb. sciences ave]. Problemy trudovoi i profesiinoi pidhotovky: zb. nauk. pr., 9–16.

7. Lebedev, O. E. (2004), Kompetentnostnyiy podhod v obrazovanii. Shkolnyie tehnologii [Competence approach in education. School technology], available at: http://www.orenipk.ru/seminar/lebedev.htm (Accessed 24 March 2019).

8. Lozova, V. I. (2002), Formuvannia pedahohichnoi kompetentnosti vykladachiv vyshchykh navchalnykh zakladiv osvity [Formation of pedagogical competence of teachers of higher educational institutions] Pedahohichna pidhotovka vykladachiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. OVS, Kharkiv, Ukraine.

9. Manko, N. N. (2000), Teoretyko-metodycheskye aspektі formyrovanyia tekhnolohycheskoi kompetentnosty pedahoha [Theoretical and methodical aspects of formation of the technological competence of the teacher:] : dys. ... kandydata ped. nauk. Ufa, Russian.

10. Pedahohichne proektuvannia (2009) [Pedagogical design]. / avt.-uporiadn. Tsymbalaru, A. Shkilnyi svit, K., Ukraine.

11. Tereshchuk, A. I. (2006), Metodyka proektnoho navchannia na urokakh tekhnichnoi tvorchosti v 5 klasi [Methodology of project training in the lessons of technical creativity in grade 5]. UDPU, Uman, Ukraine.

12. Khaialyeva, S. Z. (2012), Tehnologicheskaya kompetentnost kak sostavlyayuschaya professionalnoy kompetentnostI buduschin inzhenerov-pedagogov. [Technological competence as a component of professional competence of future engineers and teachers.]. Uchenyie zapiski Kryimskogo inzhenerno-pedagogicheskogo un-ta, 116–119.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

НАГОРНА Наталія Олександрівна – аспірантка кафедри теорії і методики технологічної освіти факультету технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Наукові інтереси: дослідження процесу формування проектно-технологічної компетентності майбутніх вчителів технологій, основи проектування і моделювання, евристичні методи творчого пошуку.

СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРЕ

НАГОРНАЯ Наталья Александровна - аспирантка кафедры теории и методики технологического образования факультета технологий и дизайна Полтавского национального педагогического университета имени В.Г. Короленко.

Научные интересы: исследования процесса формирования проектно-технологической компетентности будущих учителей технологии, основы проектирования и моделирования, эвристические методы творческого поиска

INFORMATION ABOUT THE AUTHOR

NAHORNA Nataliia Oleksandrivna – аssistant of the department of theory and methods of technological education of Poltava National V. G. Korolenko Pedagogical University.

Scientific interests: research of the process of forming the design and technological competence of the future teachers of technologies, the basics of designing and modeling, heuristic methods of creative search.

НАГОРНА Наталія Олександрівна. ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ «ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНОСТЬ» МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

Анотація. У статті розглянуто змістову характеристику поняття «проектно-технологічна компетентність майбутніх учителів технологій». Охарактеризовано складові поняття, а саме «проект», «проектування», «навчальне проектування», «проектна компетентність», «технологічна компетентність», «проектно-технологічна компетентність». Надано авторські визначення цих складових понять.

Ключові слова: проект, проектування, навчальне проектування, проектна компетентність, технологічна компетентність, проектно-технологічна компетентність.

НАГОРНАЯ Наталия Александровна. СОДЕРЖАТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТИЯ «ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ» БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИЙ

Аннотация. В статье рассмотрена содержательная характеристика понятия «проектно-технологическая компетентность будущих учителей технологий». Охарактеризованы составляющие понятия, а именно «проект», «проектирование», «учебное проектирование», «проектная компетентность», «технологическая компетентность», «проектно-технологическая компетентность». Представлены авторские определения этих составляющих понятий.

Ключевые слова: проект, проектирование, учебное проектирование, проектная компетентность, технологическая компетентность, проектно-технологическая компетентность.

NAHORNA Nataliia Oleksandrivna. CONTENT CHARACTERISTICS OF THE CONCEPT "DESIGN TECHNOLOGICAL COMPETENCE" OF THE FUTURE TEACHERS OF TECHNOLOGIES

Summary. In higher education in Ukraine, today the application of teaching technologies that use the competence approach and provide qualitative training of the future specialists is a topical issue. An important element of the training of the future teachers of technologies is the formation of their design and technological competence.

The purpose of the article is to consider the components of the concept "design and technological competence of the future teachers of technologies".

In the article the content description of the concept "design and technological competence of the future teachers of technologies" is considered. The components of the concept are described, namely, "project", "design", "educational design", "design competence", "technological competence", "design and technological competence". Author's definitions of these constituent concepts are provided.

According to our definition, "project" is a temporary activity aimed at creating a unique product and is based on a task with certain initial data and requirements for the final result, which in turn determines the way of its solution. We understand the concept of "design" as a process of creating a project, that is, a prototype, a prefiguration of the predicted object, a state preceding the embodiment of a conceived real product

We define the technology of educational projects as a model of educational and cognitive independent activity of students (reproductive, research, creative or combined) in planning, organizing activities and creating a particular type of project that is conducted under the direct control of a teacher (directly or indirectly) in the context of studying a particular subject ( educational subjects) and has a focus on the assimilation of educational material and the development of students' competence.

After analyzing the coverage of the concept "design and technological competence" and its components in various scientific and methodological sources, we have come to the following conclusions:

1. The points of view on the formulation of these concepts by the researchers vary significantly. Some consider these concepts identical and synonymous, others distinguish them and consider them the opposite of their essence.

2. Thus, we can give the author's definition of the concept of "design and technological competence" of the future teachers of technologies, which is considered as a characteristic of the future specialist, which is expressed in his ability and readiness for the project activity, mastering of design skills in the development, creation of projects for the manufacture of products.

Keywords: project, design, educational design, project competence, technological competence, design and technological competence.