КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СТАНОВЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Плющ Валентина

В умовах сьогодення відбувається інтернаціональна уніфікація національних освітніх стандартів, розширення освітніх моделей та вдосконалення технологій навчання. Разом з тим кожна країна прагне збагатити свій історично напрацьований освітній потенціал, активно вивчаючи інноваційний досвід організації і змісту освіти інших країн. У зв’язку з цим дослідження становлення системи вищої освіти Великобританії, є актуальним і обумовлюється необхідністю пошуку нових парадигм у професійній підготовці фахівців в України.

Аналізу сутнісних характеристик професійної підготовки в країнах Європи присвячені дослідження П. Блума, Т. Германа, Ч. Джеймс, П. Ріттер Б. Скіннера, Л. Стенхаус, О. Фінка тощо.

Найбільш поширеними концептуальними основами сучасної зарубіжної педагогіки визначено раціоналістична, консервативно-традиційна та неогуманістична концепції розвитку професійної освіти.

В основі ідеології раціоналістичної моделі знаходиться біхевіорістична концепція, засновником якої є Б. Скіннер, на думку якого людина може змінюватись в той чи інший бік, якщо використовувати правильні методи впливу на неї. Прихильники раціоналістичної концепції розвитку вищої педагогічної освіти Великобританії вважають, що програма професійно-педагогічної підготовки має бути переведена на мову відповідних поведінкових термінів, щоб викладач міг проводити цілеспрямовану роботу з формування відповідного поведінкового репертуару студентів та оцінювати отримані результати за відсутності ліміту часу на засвоєння змісту навчання студентами. Недоліком використання біхевіорістичного підходу є механічна основа розвитку когнітивних структур особистості та її пізнавального потенціалу, що не сприяє розвитку творчої самостійної особистості [4].

Консервативно-традиційна концепція передбачає збереження консервативної ролі навчальних закладів, перевагу перевірених методів організації освітньої діяльності, особливо індивідуальної роботи студентів. Головна роль в процесі навчання відводиться викладачу, який транслює знання, уміння, навички та є «ідеалом, якого мають досягти студенти» [2, с. 667].

Прихильники неогуманістичної концепції надають перевагу персональному навчанню; процес навчання пояснюють на основі особливостей психофізіологічної діяльності, надають перевагу самореалізації особистості та відсутності обмежень у поведінці. За такого підходу на перший план висувається роль учителя як організатора процесу навчання і соціалізації учнів, а інформаційна функція вчителя не є основоположною [1].

В країнах Західної Європи гуманістична педагогіка стала головною теоретичною основою формування традиційної педагогічної освіти. Однією з повідних форм реалізації неогуманістичного напрямку навчання у Великобританії є відкрите навчання. Сьогодні, тлумачення термінів «відкритість» та «відкрита освіта» в педагогічній теорії та практиці відрізняється різноманітністю підходів (синергетичний, антропологічний, системний) до розкриття їх сутності. Не зважаючи на те, що концепція відкритої освіти перебуває ще на стадії формування, передусім описує основні орієнтири розвитку освіти, а питання практики впровадження розкриті ще не повною мірою, вона постає як фундаментальна стратегія сучасної освіти. Головним її принципом є індивідуалізація навчального процесу. Саме індивідуальні здібності студента покладені в основу побудови освітнього процесу у Великобританії та визначають зміст, методи, форми, засоби та прийоми навчання.

В умовах сьогодення поняття «відкрита освіта» пов’язують з інформаційними технологіями та дистанційною освітою. Головний принцип відкритого та дистанційного навчання є створення умов максимально широкого доступу учнів до засобів освіти і професійної підготовки без визначення місця і часу навчання [3, с. 13].

Отже, досвід розвитку вищої педагогічної освіти Великобританії може бути врахований при збереженні кращих національних традицій вітчизняної професійної освіти і одночасно привести його до сучасних міжнародних стандартів. Подальші дослідження можуть бути використані при аналізі сучасних проблем становлення української вищої педагогічної освіти, як розробка цілей, завдань, змісту, технологій, методів і прийомів дистанційної освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитания6 перевю с англ.: М.: Прогрес, 1986.
2. Morshead, R. W. The clash of hidden idiologies in contemporary education / W. Morshead // School Rev. 1975. Vol. 83, № 4. P. 663 – 675.
3. Open and distance learning. Trends, policy and strategy considerations. Division of Higher Education. – Paris: UNESCO, 2002. – 95 p. Fink, E. Grundfragen der systematischen Pedagogik. Freiburg im Breisgau: Romback, 1978.