ESCHERICHIA COLI ЯК МАРКЕРНИЙ ОБ'ЄКТ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Бугай Н.В.¹, Казначєєва М.С.²

¹студентка природничо-географічного факульттету

²к.б.н., старший викладач кафедри біології та методики її викладання

Центральноукраънський державний педагогічний університету

імені Володимира Винниченка, м.Кропивницький, Україна

Санітарно-показові мікроорганізми є індикаторами при альтернативному методі визначення якості продуктів і дозволяють визначити небезпечність продукта з точки зору епідемії, виникнення отруєння, а також оцінити ефективність техніки термічних обробок продукта, дати оцінку санітарно-гігієнічного стану. Такі санітарно-показові мікроорганізми, як кишкова паличка, фекальні ентерококи, сульфітредукуючі клостридії є показниками можливої присутності в об’єктах зовнішнього середовища збудників кишкових захворювань. Кишкова паличка (Escherichia coli) має найбільше значення як санітарно-показовий мікроорганізм [1]. Вона досить стійка поза організмом хазяїна, тому її використовують в міжнародних стандартах як показник фекального забруднення води, грунту, харчових продуктів тощо.ЇЇ виявлення проводять для визначення правильності проведення термічної обробки при виготовленні ковбасних виробів, пастеризації молока тощо, а також при дослідженні санітарно-гігієнічного стану виробництва, оцінці ефективності застосування дезінфектантів, миття обладнання, апаратури та рук працівників харчового виробництва. Державним стандартом і санітарними правилами та нормами обмежено кількість кишкової палички в одиниці продукту [2].

В лабораторіях ДУ Кіровоградської ОЛЦ МОЗУ для диференціації використовують середовище Ендо, на якому Escherichia coli має характерний ріст у вигляді колоній червоного кольору з металевим блиском. Середовище Ендо є селективним середовищем для ентеробактерій, у його склад входять МПА, лактоза, фуксин основний, сульфат і фосфат натрію.Кількість кишкової палички в об’єктах зовнішнього середовища характеризують двома показниками: колі-титром та колі-індексом. Чим менша величина колі-титру, тим більш небезпечний даний об’єкт у епідеміологічному відношенні [3].

Аналізуючи результати дослідження Escherichia coli в лабораторіях ДУ Кіровоградської ОЛЦ МОЗУ можна зробити висновок, про те, що E.coliвідноситься до бактерій  III-IV групи патогенності. До переваг її використання як маркерного мікробіологічного об'єкта можна віднести:

• швидке визначення забруднення того чи іншого об’єкта БГКП;
• у випадку загрози її можна швидко знешкодити (пастеризувати, прокип’ятити);
• кишкову паличку часто використовують в лабораторній діагностиці як модельний організм для вивчення станувсього мікробіоценозу;
• coli використовують в біоінженерії для отримання рекомбінантних ДНК (наприклад при синтезі аналогового інсуліну).

Недоліками роботи з E.coli є її патогенні властивості, тому при не дотриманні правил техніки безпеки вона стає джерелом інфекційного процесу.

Список використаних джерел:

1. МР 10.10.2.1-137-2007 Методичні рекомендації. Застосування тестових наборів COLILERT-18 для санітарно-бактеріологічного контролю якості води [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=73301.
2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03. 02. 2005 № 60. Про затвердження методичних вказівок «Санітарно-мікробіологічний контроль якості питної води». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/v0060282-05/page.
3. Таксономія, біологічна характеристика та лабораторна діагностика представників роду Escherichia: нав. посіб. для бактеріологів клініко-діагностичних лабораторій і СЕС, лікарів та інтернів за фахом «Бактеріологія» ̸ [Ю. Л. Волянський. С. В. Бірюкова, В. І. Чернявський та ін.]; Укр. ін.-т мікробіології та імунології ім.. І.І. Мєчнікова. – Х.: Укр. ін.-т мікробіології та імунології ім.. І.І. Мєчнікова, 2012. – 60 с.