ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Коренюк К. О.
студентка магістратури
факультету початкової освіти та мистецтв
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського
м. Вінниця, Україна

Головною функцією педагогічної діяльності вчителя в умовах розвитку інформаційного суспільства є організація навчального процесу, в якому учні виявляють суб’єктну активність, спрямовану на оволодіння знаннями, уміннями й навичками, самовираження, самореалізацію й самовдосконалення. Як засвідчує сучасна педагогічна практика, більшість педагогів свою увагу зосереджують переважно на ґрунтовній презентації навчальної інформації без моніторингу рівня розуміння школярами нових наукових понять, теорій, а також об’єктивних явищ, процесів, що становлять предмет наукової інформації. Важливе завдання сучасного вчителя – організувати навчальний процес таким чином, щоб активізувати розумову діяльність учнів, вмотивувати їх до виконання різноманітних когнітивних дій, операцій, що дасть їм змогу свідомо й самостійно опановувати елементами наукових знань, визначати особистісну позицію. Тому формування екологічних знань, на підставі яких школярі оволодівають елементами суспільного досвіду – практичними уміннями й навичками, досвідом виконання творчих завдань, соціальними й моральними нормами, цінностями, в тому числі й екологічними, є особливо актуальною педагогічною проблемою.

Питання формування системи екологічних знань, екологічного мислення, екологічної культури у процесі навчання, в тому числі й на уроках і в позакласній роботі з природознавства, має першорядне значення у початковій школі.

Окремі аспекти проблеми формування екологічних знань молодших школярів у процесі вивчення природознавства розглянуто в працях Т. М. Байбари, В. С. Вікторової, Н. С. Коваль, Т. В. Ковальчук, Л. К. Нарочної, Л. П. Хітяєвої та інших.

Дидактичні умови формування природничих понять в учнів початкових класів висвітлено в роботі О. М. Варакути [3, с.11]. До них, на думку автора, належать: здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу; дотримання поетапності формування природничих понять; використання міжпредметних зв’язків у формуванні природничих понять; конструювання системи пізнавальних завдань для формування природничих понять. Незважаючи на різнопланові дослідження окресленої проблеми, аспекти формування екологічних знань молодших школярів у процесі вивчення природознавства не знайшли належного місця у шкільній практиці.

Як вважає З. Є. Запорожан, значну увагу слід приділяти формуванню у молодших школярів «розуміння єдності, системності природи; залежності існування живого від стану навколишнього середовища; об’єктивної закономірності як трофічних, так і причинно-наслідкових зв’язків у природі» [4, с.3].

На нашу думку, ефективність викладання на уроках природознавства значно підвищиться за умов використання краєзнавчого матеріалу. Такий підхід у значній мірі сприятиме формуванню екологічних знань молодших школярів. Так, наприклад, початковими екологічними знаннями учні оволодівають вже у 1-2 класах при вивченні курсу «Ознайомлення з оточуючим світом». Цей навчальний курс містить теми («Організми та їхні ознаки. Умови, необхідні для життя», «Значення природи для життя людини. Бережне ставлення до природи» та ін.), які володіють значним потенціалом для засвоєння системи інтегрованих знань про взаємозв’язки у системі «нежива природа – жива природа», «природа – людина».

Краєзнавчу основу програми природознавства 3 класу становлять такі розділи, як «Вода», «Повітря», «Корисні копалини. Ґрунти», «Енергія в нашому житті», «Живі організми та середовища їх існування». Важливе значення для глибокого осмислення і запам’ятовування навчального матеріалу екологічного змісту, узагальнення і систематизації екологічних знань, умінь і навичок молодших школярів відіграють спостереження та власні дослідження.

Серед різноманітних форм організації позакласної краєзнавчої роботи з метою оволодіння учнями різноманітними способами екологічної й природоохоронної діяльності, набуття досвіду творчої діяльності та застосування його у життєвих ситуаціях надзвичайно поширеними є практичні роботи, екскурсії і навчальні проекти.

У 4 класі у процесі вивчення природознавства формуються знання учнів про різноманітність рослин і тварин у природі, розвиваються їхні уявлення про взаємозв’язок усіх компонентів екосистеми. Краєзнавство, таким чином, розглядається не лише як діяльність школярів, спрямована на вивчення краю, але і як одна з умов поліпшення викладання навчальних предметів, зокрема предметів природничого циклу [5]. На думку Н. В. Баюрко, важливо формувати готовність майбутніх педагогів до розвитку екологічної компетентності учнів [2]. Це, на нашу думку, безпосередньо взаємопов’язано.

Отже, формуванню екологічних знань молодших школярів у процесі вивчення природознавства сприятиме реалізація наступних дидактичних умов: використання краєзнавчого матеріалу для реалізації екологічного потенціалу змісту програми навчального предмета «Природознавство», розробленої на основі Державного стандарту початкової загальної освіти; врахування внутрішньо предметних зв’язків у процесі формування системи екологічних знань молодших школярів; активізація пізнавальної діяльності учнів початкових класів шляхом використання практичних методів навчання на уроках і в позаурочній роботі з природознавства; дотримання поетапності, системності і систематичності у формуванні екологічних понять у курсі природознавства початкової школи.

Список використаних джерел:

1. Баюрко Н. В. Екологізація змісту природознавства як засіб формування екологічної свідомості учнів / Н. В. Баюрко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія : зб. наук. пр. – Вип. 41 / Редкол. : В. І. Шахов та ін. – Вінниця : ТОВ Нілан ЛТД, 2014. – С. 109-113.
2. Баюрко Н. В. Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів /Н. В. Баюрко// Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки, 2016. – №2(12). – С. 140-145.
3. Варакута О. М. Дидактичні умови формування природничих понять в учнів початкових класів: автореф. дис. … . канд. пед. наук: 13.00.09 - теорія навчання, Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2001. – 23 с.
4. Запорожан З. Є. Екологія в початковій школі. Дидактичні матеріали з методикою їх використання / З. Є. Запорожан. – Камянець-Подільський: Абетка, 1999. – 200 с.
5. Крачило М. П. Краєзнавство і туризм. Навч. посібник / М. П. Крачило. – К.: Вища школа, 1994. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buklib.net/books/21992/