ПЕДАГОГІЧНІ ЦІЛІ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Інна Єрастова-Михалусь

(м. Харків, Україна)

 Обов’язковим етапом будь-якого виду діяльності, зокрема і навчальної, є цілепокладання, що виступає важливим компонентом планування діяльності. З позиції діяльнісного підходу, науковцями (О. Леонтьєв, І. Зимня, Ю. Швальб та інші) визначено:

1) цілепокладання – ідеальний, розгорнутий у часі процес формування мети, який завершується її формулюванням;

2) процес цілепокладання визначається як складна і специфічна внутрішня діяльність, що спрямована на пошук смислу і відбувається за допомогою розумових дій, результатом яких має стати осмислення соціального значення певного предмета, процесу або явища світу і визначення особистісних смислів відносно цих ціннісних об’єктів [6, с.923– 926].

До функцій цілепокладання можна віднести: надання сенсу людській активності (процес досягнення поставлених цілей наповнює активність людини смислом, що дає змогу краще побудувати свою діяльність, а також висунути нові цілі у разі потреби); визначення пріоритетів (постановка конкретних цілей дає змогу переглянути доцільність своєї діяльності та спрямувати її на реалізацію основної мети, якій необхідно приділити більшу увагу та час, докласти більше зусиль до її досягнення); планування і проектування, економія часу (побудова попереднього проекту досягнення майбутнього результату); мобілізацію, активізацію (постановка мета активізує функції організму людини і мобілізує її нервову систему, що створює всі необхідні умови, які найімовірніше приведуть до виконання поставленого завдання); позитивне емоційне підкріплення (постановка мети виконує енергетичну функцію); контроль (перевірка процесу досягнення мети, способу її досягнення; процес зіставлення реального і бажаного результату діяльності) тощо [1].

Для того, щоб ціль виконувала всі вище зазначені функції, необхідно дотримуватися принципів цілепокладання. Вважаємо за доцільне спиратися на ідеї міжнародної тренінгової практики, що описують цілі за принципом «SMART» – від перших літер англійських слів: specific – конкретність – формулювання цілі має бути чітким і зрозумілим для того, кому вона призначена, відзначатися чіткою практичною спрямованістю, не викликати додаткових питань; measurable – вимірність (вимірювальність, діагностичність) – передбачає можливість оцінити міру досягнення цілі і підібрати відповідний інструмент діагностування; achievable – досяжність – відображає шляхи реалізації цілі; realistic – реалістичність – показує загальну можливість реалізації цілей з урахуванням наявних можливостей суб’єкта, умов і засобів; time-bound – термін реалізації – обов’язкове планування необхідного часу для досягнення поставлених цілей [1].

Спираючись на теорію В. Беспалька, визначено алгоритм постановки цілей, який передбачає врахування:

1. ієрархічності, що передбачає розподіл на цілі вищого рівня (глобальні освітні цілі, прописані у державних освітніх документах), етапні освітні цілі (цілі профілів освітньої підготовки) і цілі нижчого рівня (навчальні цілі курсів, дисциплін, предметів, занять);
2. діагностичності (контролювання результатів навчальної діяльності);
3. технологічності (застосування педагогічної технології навчання і виховання, дотримання всіх етапів процесу засвоєння знань) [2].

Для реалізації мети – сформувати міжкультурну толерантність майбутніх магістрів – вважаємо за доцільне спиратися на класифікацію цілей, запропоновану педагогами Ю. Кулюткіним і Г. Сухобською. Дана класифікація пропонує розподіл навчальних цілей, що називаються цілями-ефектами, на ефекти розвитку пізнавально-логічної сфери особистості – розвиток її уявлень і понять щодо предмета вивчення, логічних операцій і методів інтелектуальних прийомів пізнавальної діяльності; ефекти розвитку практично-дієвої сфери особистості – розвиток умінь регулювати свою практичну діяльність, використовувати знання для розв’язання завдань; ефекти розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості – розвиток його ставлень, переконань, інтересів і спрямованості особистості загалом [5].

На основі окреслених принципів цілепокладання сформульовано наступні педагогічні цілі щодо виокремленних компонентів міжкультурної толерантності (мотиваційного, когнітивного, комунікативно-діяльнісного, емоційно-ціннісного) [3]:

1. формування мотивів, позитивного ставлення до побудови ділових відносин на засадах міжкультурної толерантності;
2. засвоєння знань з міжкультурної толерантності та способів набуття нових знань;
3. набуття досвіду реалізації умінь і навичок побудови ділових відносин на засадах міжкультурної толерантності;
4. формування ціннісного ставлення до побудови ділових відносин на підґрунті міжкультурної толерантності, рефлексії щодо неї.

Таким чином, головна мета – формування міжкультурної толерантності майбутніх магістрів – втілюється в цілях на рівні кожного з компонентів: мотиваційний (формування мотивів, позитивного ставлення до побудови ділових відносин на засадах міжкультурної толерантності), когнітивний (засвоєння знань з міжкультурної толерантності та способів набуття нових знань), комунікативно-діяльнісний (набуття досвіду реалізації умінь і навичок побудови ділових відносин на засадах міжкультурної толерантності), емоційно-ціннісний (формування ціннісного ставлення до побудови ділових відносин на підґрунті міжкультурної толерантності, рефлексії щодо неї).

Ієрархічність зазначених цілей підтверджується наявністю відповідних цілей на вищому рівні – всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями [4]; етапних освітніх цілей пов’язаних з формуванням професійних компетентностей майбутнього магістра з економіки (вміння гармонізації міжособистісних, міжнаціональних відносин під час професійної взаємодії, запобігання конфліктів з іноземними бізнес-партнерами; толерантного ставлення до протилежних думок тощо), а також визначених цілей нижчого рівня (формування мотивів, позитивного ставлення до побудови ділових відносин на засадах міжкультурної толерантності; засвоєння знань з міжкультурної толерантності та способів набуття нових знань; набуття досвіду реалізації умінь і навичок побудови ділових відносин на засадах міжкультурної толерантності; формування ціннісного ставлення до побудови ділових відносин на підґрунті міжкультурної толерантності, рефлексії щодо неї).

Список літератури:

1. Артюшина М. В. Психологія діяльності та навчальний менеджмент [Електронний ресурс] / М. В. Артюшина. – Режим доступа: http://posibniki.com.ua/post-planuvannya-navchannya.
2. Беспалько В. П. Теория учебника. Дидактический аспект / В.П.Беспалько. – М.: Педагогика, 1988. – 160 с.
3. Єрастова-Михалусь І. Б. Педагогічна система формування міжкультурної толерантності майбутніх магістрів з економіки [Текст] / І.Б.Єрастова-Михалусь // ScienceRise. Pedagogical Education. – Volume 1/5 (18). – Kharkiv: SPC PC «TECHNOLOGY CENTER», 2016. – С. 48–51.
4. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII // Голос України. – 2014. – 6 серпня (№ 148).
5. Кулюткин Ю. Н. Моделирование педагогических ситуаций / Ю.Н.Кулюткин, Г. С. Сухобская. – М. : Педагогика, 1981. – 120 с.
6. Новейший философский словарь. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск: Интер-прессервис; Книжный дом, 2001. – 1280 с. – (Мир энциклопедий).