СПЕЦИФІКА МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Тетяна КАПІТАН
(м. Кропивницький, Україна)
Сучасний етап розвитку суспільства вимагає постійного оновлення змісту освіти та навчально-виховного процесу. Перед педагогами поставлено завдання формувати й зміцнювати в учнів внутрішні джерела мотивації до навчальної діяльності. Зокрема від учителів іноземної мови очікують не лише правильної організації діяльності учнів у класі, але й пошуки шляхів мотивації до вивчення іноземних мов. Зважаючи на це, кожен учитель, який прагне зацікавити учнів та зробити урок ефективним, він постійно урізноманітнює процес навчання.
Як зауважує Н. Білоножко, мова – це потужний сплав історичних, культурних, соціальних та суспільних явищ, тому кожне явище мови можна використати в контексті навчання іноземної мови для розвитку мовних умінь і навичок, а також для формування світоглядних основ особистості. Лінгвістичні аспекти слід розглядати з позицій естетичного, культурного й духовного.
На сьогодні викладачі англійської мови усе частіше звертають увагу на глобальний, усеохоплений вид мистецтва – музику. З одного боку, музика формує естетичне ставлення до дійсності, містить велике духовне начало, енергетичний заряд, емоційну насиченість, що дозволяє створити одухотворену обстановку в класі. З іншого боку, мова і музика мають однакові параметри: інтонацію, наголос, фразову побудову, паузи, висоту тону. Цю схожість пояснюють тим, що в першооснову мовлення й музики покладено те саме фізичне явище – звук [1, с. 14].
Звучання музики, а також тексту пісні можна використати для вивчення мови, ознайомлення з культурою та традиціями країни, мову якої засвоюють учні.
Музика і пісня виконують важливу роль у процесі формування фонетичних навичок, а також техніки вимови іншомовних звуків. Ритмічна музика віршів і пісень сприяє швидкому засвоєнню цих мовленнєвих одиниць, а також виробленню правильної інтонації. На початковому етапі навчання школярі добре сприймають, запам’ятовують і відтворюють готові лексичні конструкції, особливо якщо їх римувати або вводити під музику й ритм. Пісні та римування, які вчитель використовує на уроці, дають змогу ознайомлювати з лексичним матеріалом та закріплювати його в живій, емоційній формі.
У праці Д. Коннолі видокремлено сім основних мовленнєвих явищ, від яких залежить спосіб говоріння англійською мовою: pitch, stress, intonation, elision, rhythm, pulse, pause. Для того, щоб допомогти учням зрозуміти, як працюють окремі явища, дослідник пропонує звернутися до музичних інструментів та з їхньою допомогою розкрити природу говоріння англійською мовою [2, с. 8–10].
За зауваженням Дж. Хармора, звуки мовлення та музики взаємопов’язані один з одним. Учений зазначає, що «The music of speech … is a crucial factor in speaking» [3, с. 28].
Пісенний та музичний матеріал рекомендовано використовувати під час формування усного мовлення. На уроці вчитель демонструє й вивчає з учнями мовні кліше, які можна легко запам’ятати. Це дозволяє розширити обсяг дитячої пам’яті. На початковому етапі учні легше сприймають та запам’ятовують інформацію, тому за допомогою пісенного та музичного матеріалу вчитель може опрацьовувати із школярами нові лексичні або граматичні одиниці.
Використання музичного матеріалу на уроках іноземної мови дає змогу створити психологічно комфортну обстановку, яка сприяє розв’язанню трьох основних завдань: музичні паузи-розминки; фонова музика під час проведення письмових робіт; музичні хвилинки для релаксації в процесі переходу від одного виду роботи до іншого.
Видатний музичний критик О. Сєров схарактеризував особливі ознаки музики, які виокремлюють її з інших видів мистецтва. Зокрема вчений наголосив, що «музика загалом доповнює поезію, доводить те, що словами не можна або майже не можливо виразити. Ця специфічна риса музики є найважливішою й найпривабливішою, основною силою, яка зачаровує … Вона є безпосередньою мовою душі [5, с. 169–170]».
Музика є одним з найяскравіших засобів естетичного виховання, тому що вона безпосередньо впливає на почуття дитини, а також формує моральні принципи та закладає основи загальної культури майбутньої людини.
Сприйняття музики невіддільно пов’язане з різними процесами, потребує здатності вслухатися, порівнювати, а також оцінювати найяскравіші музичні явища. Музика належить до видів мистецтва, які мають пізнавальне значення для навчального процесу. Вона віддзеркалює життєві явища, що збагачують дітей новими уявленнями про навколишній світ.
Уважаємо, що поєднання музики та слова під час уроку іноземної мови не залишає байдужим жодного учня, оскільки музика є найбільш дієвим психічним стимулом, який може сягати глибин свідомості та позитивно впливати на психічний стан людини, підвищувати емоційний тонус, знижувати психологічні навантаження, сприяти успішному засвоєнню навчального матеріалу.
На думку М. Муль, стійкий інтерес до уроків іноземної мови допоможуть зберегти пісні, які доречно виконувати в процесі навчання. Автор стверджує, що колективний спів, ігри та танці сприяють розв’язанню виховних завдань, оскільки колективні співи, як зазначав К. Ушинський, сприяють естетичному вихованню учнів, згуртуванню дитячого колективу й повнішому розкриттю здібностей кожної дитини. Учень може бути не дуже вправним у ситуації, яка потребує від нього власне вербальних дій і водночас може чудово впоратися з комунікативним завданням в аналогічній ситуації, якщо їй надати музичного забарвлення. Наприклад, на початку вивчення теми «Знайомство» можна виконати таку пісеньку:
Guten Tag! Guten Tag!
Hallo! Wie geht’s?
Danke, prima, gut!
Danke, prima, gut!
Danke, prima, gut!
Tschüs! Auf Wiedersehen!
На думку автора, пісня на уроці є елементом святковості, якого потребують діти. Слова пісні або вірша іноземною мовою можна запам’ятати краще, якщо супроводжувати спів або декламування ритмічним плесканням у долоні, танцювальними рухами в такт мелодії пісні. Наприклад, для такого прийому доречно використати пісню:
Wir trinken nur Sahne und essen nur Eis,
wir singen zusammen und tanzen im Kreis,
nach vorne, nach hinten, nach links und nach rechts.
З-поміж музичних і рухливих ігор розмежовують так звані пісні-вправи, які можуть бути граматично або лексично зорієнтованими. Вони сприяють активізації емоцій та емоційної пам’яті школярів, а також містять потрібні для вивчення одиниці монологічного й діалогічного мовлення або їхні фрагменти. У піснях та іграх часто повторюються ті самі граматичні структури з незначною зміною лексичного змісту. Вони дозволяють вводити та закріплювати матеріал, а також сприяють подальшій активізації дій учнів з мовними одиницями. Наприклад:
1. Пісня-гра «Eins, zwei Polizei»
Eins, zwei – Polizei,
Drei, vier – Offizier,
fünf, sechs – alte Hex,
sieben, acht – gute Nacht,
neun, zehn – auf Wiedersehen.
2. Пісня-гра «Der Hahn ist tot»
Der Hahn ist tot
Der Hahn ist tot
Er kann nicht mehr krahen,
Ko–ko–di–ko–ko–da.
3. Пісня-гра «Guten Tag» дає змогу закріпити лексичні одиниці – прикметники groß, klein, dick, dünn.
Guten Tag! Guten Tag!
Sagen alle Schüler!
Große Schüler, kleine Schüler,
Dicke Schüler, dünne Schüler,
Guten Tag! Guten Tag!
Sagen alle Schüler!
4. Пісня-розминка «1, 2, 3, 4 – in die Schule …»
Мета цієї гри – ознайомлення з лексичними одиницями до теми «Die Schule» й забезпечення їх засвоєння. Учні співають і показують, що вони роблять у школі.
1, 2, 3, 4 – in die Schule gehen wir,
In der Schule rechnen wir,
In der Schule schreiben wir,
In der Schule turnen wir,
In der Schule malen wir,
In die Schule, in die Schule,
In die Schule gehen wir!
У своєму дослідженні М. Муль стверджує, що музичні й ритмічні компоненти є основою таких вправ-ігор, вони сприяють мимовільному запам’ятовуванню та кращому засвоєнню навчального матеріалу. Звучання музики на уроці підвищує емоційний тонус учнів; знімає фізичне напруження; дозволяє втримувати увагу дітей до всіх видів діяльності; забезпечує ефективність використання часу на уроці й досягнення високих результатів у навчанні [4, с. 12–13].
Досить дієвим є вид роботи, який передбачає покладання віршів на добре відомі учням мелодії пісень (прості, яскраві мелодії з мультиплікаційних фільмів, що дуже просто й легко запам’ятовуються та відтворюються). Як зауважує Н. Білоножко, залучення учнів до процесу створення є своєрідною творчою лабораторією закріплення лексичного матеріалу, граматичних структур, країнознавчих реалій, загального розвитку.
Складання простих поетичних творів, а також виконання більш специфічного завдання – написання мелодії до них – потребують організації визначеного закономірного процесу, для успішного проведення якого викладачеві важливо володіти визначеними технічними прийомами, видами оперування з римами й ритмом, мелодією як складниками створення кінцевого продукту – складання пісні [1, с. 15].
З огляду на викладене, завдяки такій організації уроків зауважимо, що учні починають вивчати іноземну мову з цікавістю, у них виявляється висока мотивація, дітям хочеться слухати, як говорять іноземною мовою і самим розмовляти нею. З перших занять школярі хочуть навчитися вітатися й прощатися іноземною мовою, знати, як називаються навколишні предмети, вивчити пісню або вірш, розв’язати приклади на додавання та віднімання, «погратися» в контексті іноземної мови. Загалом учні хочуть спілкуватися іноземною мовою, тому одним з важливих завдань учителя є прагнення задовольнити бажання школярів, забезпечити їм таку можливість з перших уроків, підтримувати та розвивати зацікавленість до мови.
Список літератури:
1. Белоножко Н. Е. Использование музыкальных выразительных средств в процессе обучения английскому языку / Н. Е. Белоножко // Іноземні мови. – 2001. – № 4. – с. 14–17
2. Connolly D. The Musicality of English Language / D. Connolly // IATEFL Issues. – 2000. – № 154. – P. 8–10.
3. Harmor J. The practice of English language teaching / J. Harmor // Longman. – 2001. – P. 28.
4. Муль М. Активізація розумової діяльності учнів на уроці німецької мови засобами гри / М. Муль // Deutsch. – 2005. – № 1. – с. 10–17
5. Серов А. Н. Критические статьи / А. Н. Серов. СПБ, 1892. – Т.1. – С. 169–170.