ДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АНГЛОМОВНИХ КУЛІНАРНИХ РЕЦЕПТІВ

Ольга Долгушева

(м. Кропивницький, Україна)

Обґрунтування вибору теми дослідження. Фахова підготовка учителів в Україні наразі перебуває у процесі реформування. Метою перебудови є входження української освіти до європейського освітнього простору. Останній своїм пріоритетом визначає набуття здобувачами освіти низки компетенцій, необхідних для розвитку особистісних якостей, здатності комунікувати для розв’язання різного роду завдань, у тому числі і професійних, спроможності самостійно здобувати знання й застосовувати їх у своїй діяльності тощо.

Освітні програми для майбутніх вчителів іноземної мови також мають бути орієнтовані на здатність педагогів підготувати школярів до життя у полікультурному, багатоетнічному світовому просторі. Тож соціокультурна компетенція (сукупність країнознавчого, лінгвокраїнознавчого, соціолінгвістичного компонентів) та комунікативна компетенція стають визначальними у навчанні іноземної мови [6, с. 11; 4].

У процесі викладання іноземної мови не обійтися без автентичних навчальних матеріалів, які б сприяли збагаченню знань учнів про народ і країну, мова якої вивчається, національний характер, самобутність побуту, традицій та звичок, мовні одиниці з національно-культурним компонентом, знання національного мовленнєвого етикету й невербальної поведінки та їх урахування у реальних життєвих ситуаціях тощо. Одним із таких засобів навчання можуть слугувати тексти жанру «кулінарний рецепт». Метою роботи є з’ясування дидактичного потенціалу автентичних англомовних кулінарних рецептів та шляхів їх використання у навчанні іноземних мов та формуванні галузевих та інтегрованих компетентностей.

Огляд останніх досліджень і публікацій. Наразі наявні численні розвідки, присвячені рецепту та гастрономічному дискурсу в цілому. Більшість із них має лінгвістичну спрямованість. Зокрема, науковцями досліджувалися такі аспекти: рецепт як тип тексту та інтертексту, рецепт як прецедентний текст в рамках гастрономічного чи художнього дискурсу, рецепт та його заголовок як репрезентант культури, рецепт як мовленнєвий жанр й сфери його функціонування, структурна побудова рецепту у різних сферах і стилях, лексична, морфологічна й синтаксична специфіка рецепту тощо [2; 3; 5].

Утім, мовознавчі здобутки окреслюють кілька перспективних напрямів у розкритті дидактичного потенціалу кулінарних рецептів при викладанні іноземної мови:

  • кулінарний рецепт як носій лінгвокультурної інформації слугує засобом формування лінгво- та соціокультурної компетенції;

  • кулінарний рецепт як тип тексту, що презентований вербально, сприяє розширенню мовного інвентарю: а) збагачення словникового запасу учнів (завдяки специфічному вживанню фразових дієслів, гастрономічної термінології, кулінарної міри, абревіатур, назв інгредієнтів та готових страв і под.); б) урізноманітнення граматичних й синтаксичних конструкцій (уживання речень у наказовому способі, безособових й еліптичних речень тощо);

  • кулінарний рецепт як чітко структурований текст може слугувати взірцем для власного продукування учнями усних і письмових мовленнєвих повідомлень, що потребують чіткої логічної побудови із використанням маркерів зв’язності й послідовності (first, second, the next step, finally, etc.);

  • автентичний іншомовний кулінарний рецепт як мовленнєвий жанр стане в пригоді при навчанні жанрово орієнтованого писемного мовлення (приміром, написання інструкцій) та розширенні знань учнів про макро- і мікроструктуру текстів різного жанрового спрямування та формуванню умінь адекватного використання мовного інвентарю у продукуванні власних висловлювань [1];

  • модифікація кулінарного рецепту в літературному творі постає джерелом стилістичної образності (наприклад, «They [tomatoes] are so luscious that eating one should be a private act!»; «Fortunately in this fabulous recipe they have been tamed enough to save one’s modesty!» /Edwards-Jones, I. “Tuscany for Beginners”/), відтак сприяє усвідомленому сприйняттю учнями естетичного потенціалу мови, що вивчається, та подальшому послуговуванню у власному усному чи писемному мовленні;

  • гастрономічний текст також є джерелом неологічних словоутворень (cat café, globesity, concept café, food swamp), що з навчальною метою може бути використано задля формування лексичної й морфологічної компетентностей учнів;

  • гастрономічна метафора (як троп у широкому значенні), що наявна не лише в рецептах чи текстах кулінарного дискурсу, а є елементом образної презентації дійсності, сприяє розширенню світогляду учнів, знань про способи когнітивного осягнення й категоризації реальності представниками різних етнічних спільнот, зв’язку мови і мислення.

Літературний компонент освітньої галузі «Мови і літератури» також не позбавлений зв’язку із дидактичним потенціалом кулінарного рецепту. Окремим вектором міждисциплінарних розвідок є вивчення гастрономічного дискурсу у різних його проявах у художніх творах. Особливо це стосується ціннісної та культурологічної ліній. Приміром, перша забезпечується шляхом емоційного сприйняття й творчого осмислення творів англомовних митців слова в контексті передачі моральних цінностей та соціальних норм, розв’язання етичних проблем особистості тощо. Дослідники, зокрема, акцентують увагу на повазі письменників та персонажів їхніх творів до страв, процесів їх приготування, сервірування й споживання, розкривають поняття гурманства тощо. На думку М. Петришин, кожен митець вдається до улюблених найменувань смаку, що «відображають його світогляд та естетичні позиції, психологію, символізують певною мірою відповідну епоху, ментальність» [7, с. 44].

Культурологічна лінія передбачає засвоєння та критичне поцінування школярами національно-культурних особливостей народів-носіїв мови. Тож традиції національної кулінарії, самобутні назви страв, оціночні судження й національні стереотипи, пов’язані із харчовими уподобаннями, образна й концептуальна презентація гастрономічної культури та інші аспекти окреслюють коло питань, висвітлення яких сприятиме формуванню соціокультурної компетенції учнів.

Подальше використання дидактичного потенціалу англомовних кулінарних рецептів можливо здійснювати у формі інтегрованих уроків (з англійської мови, зарубіжної літератури, трудового навчання). Відтак, знання й уміння з англійської мови, що їх набувають учні при вивченні текстів рецептів і художніх творів з елементами гастрономічного дискурсу, можливо поєднати із освітньою галуззю «Технології». На заняттях з трудового навчання учнями опрацьовуються такі теми, як «Із історії культури споживання їжі», «Посуд, столовий інвентар, столові прибори та їх призначення», «Види напоїв» тощо. Практичні заняття охоплюють питання «Етикет за столом», «Традиції споживання їжі різних народів», інші [8]. Тож цілком доцільно організувати інтегровані уроки на кшталт «Чарівні страви» чи «За столом із Гаррі Поттером» за мотивами творів Дж. Роулінг, в яких присутні назви страв (як от, Butterbeer Ice-Cream, Golden Snitch Cake, Hogwarts House Cake, Elves Curry Puffs, тощо). Під час таких занять школярі з максимальною ефективністю можуть долучитися до практичного застосування набутих знань із різних предметів, розвитку здатності співпрацювати один з одним, використання мови для розв’язання прикладних завдань. Така міждисциплінарна взаємодія обумовлена завданнями інтеграції знань, умінь і навичок з основ наук, особистісно орієнтованим та діяльнісним підходом до формування комунікативної, міжпредметної естетичної, соціальної, інших компетентностей.

Отже, англомовні кулінарні рецепти вирізняються неабияким дидактичним потенціалом, що пов’язаний із його жанровими характеристиками, структурою та мовною організацією та функціональною спрямованістю, лінгво- й соціокультурною специфікою.

Перспективним бачиться окреслення дидактичного потенціалу текстів інших англомовних мовленнєвих жанрів.

Список літератури:

  1. Bubel, C., Spitz, A. The way to intercultural learning is through the stomach – Genre-based writing in the EFL classroom / Bubel, C., Spitz, A. // Culinary Linguistics. The chef’s special / Edited by Cornelia Gerhardt, Maximiliane Frobenius and Susanne Ley. – Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2013. – P. 157-187.

  2. Булыгина Е.Г., Мелехова А.В. Морфологические характеристики текстов немецких кулинарных рецептов [Електронний ресурс] / Е.Г. Булыгина, А.В.Мелехова // Научно-методический электронный журнал «Концепт». 2016. – Т.11. – С.1661–1665. – Режим доступу до журн.: http://e-koncept.ru/2016/86357.htm. (дата звернення: 30.11.2018).

  3. Буркова П. П. Кулинарный рецепт как особый тип текста (на материале русского и немецкого языков): автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.19 «Теория языка», 10.02.01 «Русский язык»/ Полина Павловна Буркова; Ставропольский государственный університет. – Ставрополь, 2004. – 29c.

  4. Верховна Рада України. Закон України «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» [онлайн], 2013. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF (дата звернення: 05.02.2019).

  5. Кантурова М.А. Речевой жанр кулинарного рецепта в текстах СМИ [Електронний ресурс] / Мария Александровна Кантурова // Lingüistica juvenis. Сборник научных трудов молодых ученых. – Екатеринбург: Изд. УрГПУ, 2010. – Вып. 12: Семантика языковых единиц в речевой деятельности. – С.73-81. – Режим доступу до журн.: http://journals.uspu.ru/attachments/article/1948/%D0%A1%D1%82%2012.pdf (дата звернення: 4.01.2019).

  6. Колодько Т. М. Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.14 «Теорія і методика професійної освіти». Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – К., 2005. – 24 с.

  7. Петришин М.Й. Cемантика густативних прикметників в індивідуально-авторському вживанні (на матеріалі гомерівського епосу) / М.Й.Петришин // STUDIA LINGUISTICA: Збірник наукових праць. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2011. – Випуск5. – Частина 2. – C.44-48.

  8. Сидоренко В.К. Трудове навчання (для дівчат): підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів / В.К.Сидоренко, Т.С.Мачача, В.П.Титаренко, С.П.Павх, Г.М.Гаврилюк. – Харків, 2013. – 240 с.