STEM, STEAM, STREAM-ОСВІТА І ЗМІСТОВІ ПОЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ПРЕДМЕТІВ: МОЖЛИВІСТЬ ПАРАЛЕЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ АБО ПОВНА ІНТЕГРАЦІЯ (ЗАМІНА)
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Юрженко Володимир
Розшифрування, означення термінів їх відмінності, а саме: STEM, тобто Science, Technology, Engineering, Mathematics, що перекладається з англійської мови як «природничі науки, технологія, інжиніринг, математика»; STEAM, тобто Science, Technology, Engineering, Arts, and Mathematics, – додається Arts (мистецтво), і останній, нині існуючий варіант абревіатури, пов'язаний з STEM-освітою, це STREAM, тобто Science, Technology, Reading+wRiting, Engineering, Arts, and Mathematics – додається Reading+wRiting (читання+письмо). Тобто корінна природничо-математична і техніко-технологічна освіта – STEM, розширюються змістовим полем мистецтва – STEAM, а на додаток можуть включатися і базові елементи читання та письма – STREAM. Такий підхід наразі найбільш характерний комплексному розв’язанню проблеми засвоєння навчального матеріалу.
Із позиції методології освіти і дидактики, STEM, STEAM, STREAM-освіта нині є ще одним варіантом міжпредметної інтеграції, котрий перегукується з феноменологічним підходом, що отримав широке використання в останні десятиліття на теренах освітньої системи Фінляндії. Однак феноменологічний підхід використовується тільки в початкових і старших класах Фінляндії, а ось STEM, STEAM, STREAM-освіта передбачається як вагомий ресурс при перегляді предметного підходу в базовій (основній) школі (4–6 – 9–10 кл.) США та деяких інших країн Західної Європи. За суттю феноменологічна парадигма є основою вивчення навчального матеріалу й отримання загальних і предметних компетентностей, що входять у змістове поле предметів або їх груп, використані у абревіатурі STEM, STEAM, STREAM-освіти чи феноменів, які вивчаються через предметні поля, що відповідають за знання-компетенції щодо вказаних у проєкті предметів і/або явищ.
Найголовнішою дидактичною особливістю STEM, STEAM, STREAM-уроків є те, що в центрі уваги знаходиться не, як завжди, вчитель, а практичне завдання, яке потрібно вирішити, тобто метою є завдання, сформульоване проєктом, що вирішується через проєктно-технологічну діяльність.
Зрозуміло, що для повноцінної реалізації таких складних освітніх підходів обов’язковими є наявність визначеної нормативними документами матеріальної бази, зокрема: модернізованої навчально-методичної та матеріально-технічної бази профільних навчальних кабінетів та STEM, STEAM, STREAM-лабораторій; упровадження в навчальний процес проєктно-технологічної діяльності, цифрових технологій, проблемного навчання. Вони включають наявність 3D принтерів, наборів навчальної електроніки, фото-відео студій та інших сучасних технічних засобів. [1]. Окремо підкреслюється питання залучення фахівців високотехнологічних галузей в освітній процес. Історичні аналогії в освіті є – у повоєнний період, після Другої світової війни, в різних країнах світу для підйому індустрії і насичення виробництва високласними працівниками в освітню сферу залучали саме фахових, досвідчених і прогресивних спеціалістів з найбільш модернових й інтелектуально насичених сфер діяльності. Існує документ [2], в якому розписано поетапне впровадження в дію положень загальної концепції.
Указані різновиди STEM-освіти дають змогу вчителям наочно роз’яснювати закладений у сенс STEM-проєкту навчально-дослідницький матеріал, створювати умови для творчості, креативного вирішення проблем, які виникають у процесі реалізації самого проєкту, так як значно покращується поєднання знань теорії матеріалу із їх застосуванням на практиці, в реальному житті. Саме це і є мотивом для формування здатності навчатися самостійно та бути мобільними й інтелектуально гнучкими, тобто сприймати зміни, а не самі знання, які старіють наразі надто швидко.
І все ж питання паралельного використання предметів природничо-математичного, технологічного, мистецького і мовного циклів та STEM-освітніх комплексів чи повної їх інтеграції і поглинання до цього часу не отримали свого обґрунтування – ані через доконане наукове визначення, ані через практику реалізації. І це можна пояснити, адже недостатньо часу минуло для теоретичного обґрунтування й узгодження полемічних питань, що весь час виникають у процесі реалізації програми STEM-освітніх ініціатив, зокрема їх реального впровадження у практику роботи навчальних комплексів і закладів освіти. Проблеми їх реалізації як суб’єктивні, так й об’єктивні. Окрім того, маємо зважати, що соціально-економічні процеси військового стану країни не дають можливості достатньо широко перевірити вже існуючі та обґрунтовані напрацювання науковців у цій сфері наукових пошуків і здобутків. Зокрема, думки щодо проблемних питань змісту STEM і STEAM-освіти і навчання та перебігу їх упровадження й реалізації в Україні неодноразово піднімав автор цих тез [3; 4; 5].
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). КМ України від 5 серпня 2020 р. №960-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-%D1%80#Text.
2. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року. Розпорядження КМ України від 13 січня 2021 р. №131-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-sh-a131r?fbclid=IwAR0wAdPwkgIGHfqBvwQphNLBys7zn8hvAfHLgXh6g-kZIynYXJuwTIuUc1w.
3. Юрженко Володимир. Реалізація STEM-навчання у контексті екстраполяції на історичний досвід і сучасні підходи у формуванні техніко-технологічної компетентності. Матеріали ІІІ міжнародного науково-практичного семінару «STEM-освіта – проблеми та перспективи». 24–25 жовтня, м. Кропивницький, 2018 р. С. 97–99. URL: http://man.gov.ua/upload/news/2018/06_11/Tezy%20seminar%202018.pdf.
4. Юрженко Володимир. Паралелі і противаги технологічної освіти і STEM-освіти. Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференція «АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ STEM-ОСВІТИ У НАВЧАННІ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН». 15–16 травня, Льотна академія Національного авіаційного університету, м. Кропивницький, 2019 р. С. 118–121.
5. Юрженко В. В. Технологічна освіта і STEM-освіта: їх протилежності й феноменологічні паралелі. Наукові записки. Випуск 177. Частина IІ. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019. С. 163–167.