КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЯ В НАВЧАННІ ХІМІЇ

Запорізький національний університет

Перетятько Вікторія, Гаврилішин Євген

Процес засвоєння хімічних знань здобувачами освіти достатньо складний і перед вчителями стоїть проблема заохочення учнів до навчально-пізнавальної діяльності. Цьому сприяє впровадження різноманітних інтерактивних технологій, в тому числі й кейс-технологій. Кейс – це спеціально підготовлений навчальний матеріал, який включає структурований текст, опис ситуації, зазвичай запозиченої з реального життя, що потребує аналізу та вирішення. Сутність навчання полягає в тому, що кожен пропонує варіанти рішення через наявні в нього знання, практичний і життєвий досвіди та інтуїцію.

Метод кейсів сприяє формуванню конструктивних, проєктивних умінь, уміння чітко й послідовно висловлювати свою думку, аналізувати, формулювати висновки [2].

Реалізація кейс-технології передбачає два етапи: підготовчий і виконавчий. Перший етап – це підготовка вчителем тексту кейса, формулювання завдань з урахуванням обсягу засвоєних знань і віку учнів, а також запитань, які потребують відповідей. Другий етап – робота учнів із кейсом на уроці. М. Скіба визначає в ньому такі складові: входження в ситуацію (короткі теоретичні відомості), опис (модель) ситуації, запитання й завдання для роботи з кейсом, організація спільної діяльності (групова робота), аналіз і рефлексія спільної діяльності (презентація й обговорення результатів), дискусія [2].

Питання класифікації кейсів в залежності від різних ознак достатньо повно розкрито в літературі. На нашу думку, в навчанні хімії найбільш раціонально застосовувати кейс-вправи та кейс-ситуації. Зокрема, в 10 класі при вивченні аренів, фізичних і хімічних властивостей бензену, учням пропонується текст кейсу, що містить інформацію про історію відкриття, опис будови бензинового кільця, специфічні фізичні та хімічні властивості бензену. Далі учням пропонується обміркувати в групах проблемне запитання: «Чому, за наявності подвійних зв’язків в бензеновому кільці, арени вступають в реакції заміщення інтенсивніше, ніж в реакції приєднання». Після цього кожна група виступає зі короткою презентацією відповіді. Наприкінці відбувається рефлексія групової взаємодії та запитання вчителя.

Ми розділяємо думку І. Дьоміної, що результатами застосування кейс-технології є: відпрацювання навичок співпрацювати у групі; працюючи в команді, учні підвищують свій індивідуальний результат, оскільки беруть відповідальність за окремий фрагмент завдання, роблячи внесок у вирішення загальної проблеми; відпрацювання навичок аналізу та систематизації інформації, розвиток критичного мислення; відпрацювання навичок контролювати свій час (тайм-менеджмент); відпрацювання навичок презентувати результати своєї роботи; можливість застосувати теоретичні знання під час виконання практичних завдань [1].

Таким чином, ефективність кейс-технології забезпечується відображенням практичної проблеми через поєднання навчальної та аналітичної діяльності і відповідність сучасним напрямам розвитку освіти. Крім того, варто зазначити її ефективність як у традиційному, так і у дистанційному навчання.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Інна Дьоміна. Як почати використовувати метод кейсів на уроках. https://nus.org.ua/view/yak-pochaty-vykorystovuvaty-metod-kejsiv-na-urokah/

2. Марія Скиба. Застосування кейс-методу для формування конструктивних і проективних умінь еколого-педагогічної діяльності. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2016, № 4 (58). Суми : СумДПУ імені А.С.Макаренка. С.354-362.