Accessibility Tools

Наукові конференції ЦДУ

ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

Васильченко Лілія, Шацька Наталія

В умовах сьогодення пріоритетною формою освіти в Україні визначають дистанційну. Саме тому важливим є рівень сформованості цифрової компетентності педагогів, яку визначають як сукупність знань, навичок, ціннісних ставлень та досвіду, які дозволяють впевнено, критично та відповідально розв’язувати педагогічні завдання з застосуванням цифрових технологій, сервісів і ресурсів...[1]. Спектр педагогічних завдань, які розв’язує педагог, доволі широкий – не тільки професійні функціональні завдання, що потребують технічних умінь, але й соціальні, організаційні та етичні; контекст яких різноманітний – освіта, робота, особистісний та професійний розвиток.

Натепер українські науковці, як і зарубіжні, не прийшли до єдиного визначення поняття цифрової компетентності. Аналіз наукової літератури показав, що єдиної думки вчених стосовно кількості та структури цифрової компетентності педагога поки не існує. Розгляд різних позицій довів, що більш корисним для розв’язання проблеми оцінювання цифрової компетентності педагога є підхід, який інтегрує вимоги до цифрової компетентності сучасного педагога та модель цифрової компетентності ЄС [2].

Аналізуючи результати дослідження стану викладання шкільних предметів в умовах пандемії та військового стану в Запорізькому регіоні за дистанційною формою навчання [3], ми визначили компоненти цифрової компетентності, які включають такі комплексні уміння:

цифрові інструменти та їх використання – уміння щодо застосування цифрових технологій та сервісів для розв’язування педагогічних завдань, а саме: обирати та оцінювати ефективність використання цифрових інструментів для розв’язування педагогічних завдань; розробляти та модифікувати готові цифрові освітні ресурси; використовувати цифрові інструменти для творчої діяльності учнів.

Цифрова комунікація та засоби її організації – уміння організації та здійснення освітньої та професійної комунікації у цифровому освітньому просторі: здійснювати професійну комунікацію (робота з документацією, професійна взаємодія з колегами, участь у мережевих спільнотах тощо); здійснювати взаємодію з учнями (індивідуально та колективно, в навчальному занятті та позаурочно); організовувати сумісну діяльність учнів у мережі спільного навчання (для обміну думок у групі, виконання спільних завдань, проєктної діяльності, представлення результатів роботи тощо); здійснювати взаємодію з батьками (законними представниками) учнів.

Цифрове освітнє середовище (для реалізації цілісного освітнього процесу) – уміння формування та використання цифрового освітнього середовища для реалізації цілісного освітнього процесу: обирати, застосовувати та структурувати цифрові освітні ресурси для формування освітнього контенту; створювати умови для самостійної роботи здобувачів освіти в цифровому освітньому просторі (можливість планувати, контролювати та обмірковувати власне навчання тощо); здійснювати критеріальне оцінювання процесу навчання та результатів освітньої діяльності здобувачів освіти (формуюче та підсумкове); організовувати зворотній зв'язок із учнями та батьками.

Цифрова етика та безпека – дотримання принципів цифрової безпеки та цифрової етики в цифровому освітньому просторі: дотримуватися цифрового етикету; забезпечувати цифрову безпеку власну та учнів (відповідальне використання цифрових освітніх ресурсів, захист персональних даних тощо).

Аналіз існуючого інструментарію оцінки рівня цифрової компетентності педагога, який пропонується в друкованих джерелах та мережі інтернет, дозволив розподілити його на три групи за рівнем доказовості результатів дослідження:

- традиційне тестування знань в галузі цифровізації освіти та дій із цифровими інструментами;

- самооцінка педагогами їх здатності здійснювати професійні дії із застосуванням цифрових технологій;

- тестові кейс-вимірювальники реальних (життєвих, освітніх, навчальних, професійних) ситуацій, які доводиться розв’язувати вчителю у своїй професійній педагогічній діяльності.

Саме третій підхід до оцінювання може вважатися більш об’єктивним та чуттєвим до оцінювання стану цифрової компетентності педагогів.

Проведений аналіз сучасних тенденцій та вимог до компетентності педагогів на міжнародному рівні дозволив виділити основні вимоги до фахівців системи освіти:

  • неперервний професійний розвиток із використанням цифрових технологій та мережевої взаємодії;

  • ідентифікація, оцінка та відбір цифрових ресурсів для навчання, застосування ІКТ для розв’язання конкретних завдань у межах освітньої програми;

  • розробка авторських навчально-методичних матеріалів, які враховують різноманітні потреби здобувачів освіти, їх особливості, конструювання освітнього середовища, яке розширює права та можливості учнів;

  • використання цифрових інструментів для організації навчання у співпраці, використання інформаційних ресурсів з метою поліпшення індивідуальної та групової взаємодії, для підтримки процесу самоосвіти здобувачів освіти;

  • удосконалення оціночної діяльності з використанням інформаційних технологій;

  • розвиток цифрової компетенції здобувачів освіти, виховання громадянина цифрового світу.

Перелічені вимоги мають бути враховані під час професійної підготовки педагогів, неперервного професійного розвитку та підвищенні кваліфікації.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Морзе Н. Опис цифрової компетентності педагогічного працівника (проєкт) // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. Спецвип, 2019, с. 1-53.

  2. The Digital Competence Framework for Citizens - With new examples of knowledge, skills and attitudes / An official website of the European Union. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC128415

  3. Васильченко Л., Шацька Н. Змішане навчання як форма підготовки вчителів у системі ППО в умовах пандемії / Vasylchenko L., Shatska N. MIXED LEARNING AS A FORM OF TRAINING IN THE POST GRADUATE PEDAGOGICAL SYSTEM IN A PANDEMIC CONDITION // Colloquium-journal. №33 (120), 2021. Część 2 (Warszawa, Polska). Р.40 - 45 URL: https://goo.su/qev