Про педагогічну практику студентів гр. 44
Відповідно до навчальних планів за напрямом
підготовки 6.010102 «Початкова освіта», спеціалізація: «Дошкільна освіта»
передбачено виробничу практику «Педагогічну» в період з 03.02.14 р. по 15.03.2014 року.
Студенти 43 групи перебували на практиці в комунальному закладі «Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 34 економіко-правовий ліцей «Сучасник» дитячо-юнацький центр» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області.
Серед завдань педагогічної практики були: 1) проведення уроків з математики, української мови та читання, природознавства, трудового навчання, образотворчого мистецтва, музики, фізкультури; 2) проведення позакласного заходу з природознавства або математики, з українського читання (за вибором студента), урок або позакласний захід з другої мови; 3) проведення етичної бесіди та свята або інший вид виховного заходу розважально-пізнавального характеру; 4) виконання завдань з психології; 5) узагальнення педагогічного досвіду вчителя класу, де проходила практика студента; 6) виконання експерименту з техніки читання.
Відповідно до завдань практики виділено чотири модулі для оцінювання: І модуль організаційний – 5 балів – подання повної документації та ставлення студента до практики; ІІ модуль – психологічний – 20 балів (завдання визначає кафедра практичної психології); ІІІ модуль педагогічний – 25 балів: проведення етичної бесіди – 5 балів, проведення свята – 10 балів, узагальнений досвід вчителя – 10 балів; ІV модуль фаховий – 50 балів – урок української мови, урок українського читання та експеримент з читання – 16 балів ; урок з математики – 5 б; урок з природознавства – 4б.; урок з трудового навчання – 4б.; уроки з російської мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва та музики по 4 бала. Позакласний захід за вибором студента – 4 бала.
Педпрактика засвідчила, що студенти в цілому на достатньому рівні підготувалися до неї, мають необхідні знання з методики викладання математики, підготовлені до неї з педагогічного і психологічного боку.
Кращими були уроки Луценко В. В.. Габи Н. та деяких інших. Ці студенти мають високу теоретичну і методичну підготовку, працювали з належною віддачею, залікові уроки і заходи провели на високому рівні, використовували наочність, прагнули застосовувати диференційовані підходи, інтерактивні методи навчання, ігрові й казкові ситуації тощо. Кращих студентів вирізняли відповідальний підхід до практики, самовіддача, висока працездатність, прагнення досягти максимального результату, гарне оформлення необхідної документації.
Проте, інша частина студентів працювала у півсили, не перенапружувалася, не прагнула отримати високі оцінки, програмувала себе на трійки. Дехто з таких студентів психологічно не був готовий до практики, виказував прогалини в знаннях з методики викладання предмета і теоретичних основ початкового курсу математики, не прагнув унаочнити урок, використовувати знання про новітні педагогічні технології та інше. Допускалися стандартні помилки в методиці розв'язування з класом арифметичних задач тощо. Серед наочності, використовувалися в переважній більшості лише таблиці, ті, які були в школі, або, здебільшого, роздруковані на комп'ютері, подекуди не пристосовані для демонстрації класу через малий розмір (А4) і дрібний шрифт. В окремих випадках були також саморобні таблиці різної, в т. ч. сумнівної якості.
Мали місце деякі недоліки (найчастіше, занадта лаконічність), в оформленні конспектів уроків. Це – Куріна А. М ., Ласковська А. О., Лозова О. О., Моргун О. В., Шпак Т. Ю., Скумін О. С. та деякі інші.
Куріна А. М. використала мультимедійну апаратуру, проте це мало вплинуло на загальний досить низький рівень уроку, студентка була невпевненою, млявою, не зовсім орієнтувалася в тому, що діти мали писати в зошиті та в питаннях методики розв’язування задачі. Обмовками й описками безпорадністю у методиці розв’язування задач, відсутністю наочності вирізнявся урок Ласковської А. О.
Пропозиції:
Вимогливіше підходити до знань слабких студентів, вмотивовувати їх до навчання. Рекомендувати студентам окрім таблиць використовувати на залікових уроках і ТЗН. Ввести спецкурс для студентів «Психологія і методика розв'язування з учнями арифметичних і логічних задач» . Знімати на відео разом з інститутом удосконалення вчителів уроки кращих вчителів області, студентів, у т. ч. уроки гірших студентів для майбутнього перегляду, порівняння і обговорення.
Студенти проводили уроки з української мови та літературного читання в 2–4-х класах загальноовітної школи № 34.
Переважно студенти знають фактичний матеріал, володіють методикою ведення уроку, використовують доступні методи та прийоми вивчення нового матеріалу. Всі види роботи на уроці відповідають індивідуальним особливостям школярів, їх практичному досвіду.
Із конспектів уроків рідної мови та літературного читання особливо треба відзначити конспекти студенток Рудої Катерини, Троценко Анни, Луценко Валерії, які відрізняються чіткістю та логікою побудови, різноманітністю методично правильно дібраних видів роботи. Однак тільки уроки Рудої Катерини були оцінені на "відмінно". Слабкий рівень методичної підготовки продемонстрували студенти Куріна Альона, Лозова Олена, Мельниченко Олена, Скумін Ольга, Моргун Оксана, оскільки у конспектах припускалися значних помилок щодо структури, уроки цих студентів були оцінені на "задовільно".
Більшість студентів, що отримали оцінку "добре", у конспектах припускалися деяких неточностей, помилялись у визначенні мети уроку, послідовності проведення окремих видів роботи або пропускалися деяких із них чи тільки вказували на вид роботи, не розкриваючи методику їх проведення (Луценко В., Мельницька А., Стеценко Я, Троценко А., Шпак Т., Кардаш В.).
Студенти загалом правильно визначають роль і місце уроку в системі з іншими, на яких формуються знання, уміння й навички з певного програмового розділу. Відповідно до мети студенти обирають раціональні тип і структуру уроку. Для активізації уваги учнів практиканти застосовують різні види роботи: бесіди, постановку проблемних питань, ігрові завдання, розв’язування ребусів, кросвордів, зустрічі з казковими героями тощо. Студенти застосовують і різноманітні форми контролю знань учнів, як раніше сформованих, так і нових (робота з картками, словникові диктанти, самостійні роботи, фронтальне та індивідуальне опитування та інші). Слід відзначити, що більшість студентів використовують презентації під час пояснення нового матеріалу.
На якість залікових уроків впливають помилки: порушення чіткості формулювання запитань до учнів; логічність та послідовність міркувань практикантів під час пояснення нового матеріалу; захоплення одними видами роботи (мало працюють із дошкою, рідко використовують ігри, ребуси, кросворди тощо); не завжди практиканти дотримуються культури мовлення, не слідкують за мовленням учнів.
Проаналізувавши результати практики можна зробити висновки, що загалом студенти провели уроки з рідної мови та літературного читання на належному рівні, достатньо оволоділи методикою їх проведення і зможуть використовувати набуті уміння у своїй практичній роботі.
Практиканти розробляли конспекти уроків відповідно до вимог, сформульованих у „Методичних рекомендаціях до педагогічної практики". Вони вчасно з'являлися на консультації до методиста з розробленими конспектами уроків та ескізами, заготовками наочності, враховували зауваження вчителів і методиста, проводили уроки відповідно до графіку, розробленого на проміжній конференції.
Оцінку „відмінно" за залікові уроки отримала Кириленко Т.І., урок якої відповідав усім вимогам, студентка дотримувалась структури уроку, чітко формулювала питання і вимагала від учнів правильних, повних відповідей; урок насичений різними типами вправ.
Студенти, які отримали оцінку "добре" (Габа Н.М., Гаєвська О.В.), при розробці конспектів уроків дотримувалися загальних методичних вимог. Однак під час їх проведення допускали помилки (порушували порядок опрацювання матеріалу та виконання завдань, помилялися при проведенні окремих видів роботи, підведенні дітей до самостійних умовисновків при вивченні нового матеріалу; не завжди виправляли помилки у відповідях учнів, нечітко обґрунтовували оцінки за дванадцятибальною шкалою, припускалися помилок у власному мовленні).
Слабкий рівень методичної підготовки виявився у студентів Герасименко Г.В. та Зеленської І.М., уроки яких були оцінені на "задовільно". Вони допускали помилки методичного та наукового характеру при проведенні різних етапів уроку та видів роботи; некоректно формулювали завдання і запитання. Не могли пропорційно розподілити час, не тримали в полі зору весь клас, не виконували норм обсягу запису учнями слів у зошитах. Методистом і вчителями висловлювалися зауваження щодо записів на дошці та учнями в зошитах, дотримання послідовності мовних розборів та контролю з боку студентів-практикантів за правильністю відповідей учнів. Після перегляду методистом учнівських зошитів нерідко виявлялося, що студенти не завжди контролюють дотримання учнями вимог щодо ведення записів каліграфії та правопису слів пунктуації; при оцінюванні робіт пропускають помилки, допущені учнями.
Уроки читання на «відмінно» не провів жоден студент.
Чотирма балами оцінено уроки Габи Н.М. та Кириленко Т.І. Вони загалом дотримувалися загальноприйнятої структури уроку, чітко виділяли кожен етап уроку, проводили значну роботу над виразністю, правильністю та свідомістю читання. Однак не надавали належної уваги збагаченню і розширенню словникового запасу учнів, мало звертали уваги на художньо-образні засоби. Не всі мовленнєві помилки, допущені учнями, було виправлено.
Уроки Гаєвської О.В., Герасименко Г.В. та Зеленської І.М. оцінено трьома балами, оскільки вони припустилися грубих методичних помилок, зокрема на уроках читання недостатньо відводилося часу на вдосконалення учнів навичок правильного, швидкого, виразного, плавного і свідомого читання; невмотивовано багато часу відводилось на запитання-відповіді, замість застосування різних видів читання; мало роботи проводилося над розширенням і уточненням словника школярів; недоречно проводився розподіл часу на уроці (або залишався час, як у Гаєвської І.М., або окремий вид роботи проводився після дзвінка); студенти здебільшого «роздаровували» оцінки.
У процесі викладання дисципліни викладачам методик рекомендовано звернути увагу на методику проведення мовних розборів; на питання різних видів читання для урізноманітнення його на уроці, а також оформлення студентами наочності, оскільки жоден з них з першого разу не підготував її відповідно до загальноприйнятих дидактичних вимог.
У завдання педагогічної практики з методики викладання природознавства входило проведення залікового уроку з природознавства, проведення позакласного заходу (за бажанням студентів), ведення календарів природи .
За результатами педагогічної практики відвідано 40 уроків природознавства та 25 позакласних заходів які були оцінені наступним чином:
На початку уроків природознавства студенти проводили контроль і аналіз спостережень за природою та працею людей ( Кириленко Т., Кузьменко Ю., Габа Н. та інш). Більшість студентів підбирали до своїх уроків наочність: малюнки, ілюстрації, презентації, відео сюжети, натуральні предмети (Мельницька А., Зеленська І.)
Проводячи залікові уроки студенти показали організованість і підготовленість, знання фактичного матеріалу, уміння доцільно добирати форми і методи навчання. На різних етапах уроку студенти застосовували ігри (Кардаш В., Луценко В., Габа Н., Скумін О.), аналіз проблемних ситуацій (Мельніченко О.), обговорити народні прикмети, прислів’я і приказки про природу (Кардаш В.,Скумін О.), з’ясувати сутність нових понять або дізнатися нову цікаву інформацію про різні об’єкти природи завітавши в довідковому бюро (Луценко В., Кириленко Т.).
Особливо слід відзначити змістовні, проведені на належному професійному й методичному рівні уроки таких студентів як: Габа Н., Кузьменко Ю., Луценко В., Руда К.
Поряд з цим, слід вказати на ряд помилок, допущених студентами – практикантами під час проведення залікових уроків:
- не завжди підводяться підсумки уроку;
- не проводиться контроль і аналіз спостережень за природою і працею людей;
- не проводиться робота із щоденниками спостережень і з класними календарями природи;
- допускаються фактичні помилки;
- не виправляються помилки дітей;
- не оцінюються відповіді дітей в кінці уроку;
- мало формулюється проблемних питань.
В цілому можна вважати, що педагогічна практика студентів 44 групи пройшла на належному рівні.
У завдання педагогічної практики з викладання трудового навчання входило проведення залікового уроку з «Трудового навчання».
По закінченні педагогічної практики студенти 44 групи представили конспекти пробних уроків з трудового навчання та залікових уроків.
Із всіх конспектів уроків з трудового навчання на “5” були оцінені 8 конспектів та уроків (Гаєвська О., Кардаш В., Кириленко Т., Кузьменко Ю., Ласковська А., Луненко В., Руда К., Троценко А.); на “4” – 7 (Стеценко Я., Моргун О., Габа Н., Мельницька А., Куріна А., Зеленська І. , Мельніченко О.); на “3”–4 студентки (Герасимчук Г., Лозова О., Скуміш О., Шнак Т.).
Сумлінно поставилась до проведення уроків, складання конспектів студентки Руда К., Луненко В.. Конспект характеризується чіткою структурою, логікою побудови, різноманітністю та доцільністю добору видів роботи. Велику увагу студентка приділяла у своїй роботі відбору і систематизації матеріалу (легенди, казки, цікавинки, загадки), виготовленню наочності та використанню діафільмів, слайдів.
Студенти, які отримали оцінку «5» та «4» бали у конспектах уроку допускали деякі неточності, помилялись при визначенні доцільності та послідовності проведення окремих видів роботи, забували використовувати наочність при вивченні матеріалу.
У конспектах, оцінених на «3» бали студенти забували визначати мету заходу, обладнання, не виділяли етапи та види роботи, завдання добирали без врахування віку і року навчання дітей. Вказані недоліки спостерігались у конспекті студентів Герасимчук Г., Лозова О., Скуміш О., Шпак Т.
Щодо конспектів з трудового навчання, то можна констатувати, що всі студенти змогли правильно визначити обсяг та зміст завдань, тому деякі з них були оцінені “4” балами.
Проаналізувавши результати педагогічної практики, зробити висновки, що студенти 44 групи провели уроки та на належному методичному рівні і у повному обсязі виконали завдання практики.
Під час настановної та проміжної конференцій всі студенти були ознайомлені із вимогами щодо проведення позакласного заходу з другої мови.
Зауваження до всіх конспектів та занять:
1 У конспектах студентів допущені граматичні помилки; студенти не користуються словниками.
2. Конспекти свідчать, що студенти не вміють формулювати мету та завдання заходу, не розуміють яке обладнання необхідне на занятті.
3. При розробці конспектів з позакласних заходів студенти повинні спиратися на твори з позакласного читання. Студенти відійшли від програми і запропонували учням початкової школи твори дуже складні для їхнього сприйняття і вивчаються у середніх і старших класах.
4. При розробці конспектів студенти не виявили належної творчості та самостійності, вони лише копіювали матеріал.
5. Під час проведення залікових заходів студенти самі допускали мовленнєві помилки та не завжди виправляли помилки учнів:
– вживали русизми;
– неправильно наголошували слова;
– вживали неправильні форми слів;
– допускали стилістичні помилки.
6. Студентки Ласковська А. О., Куріна А. М. проігнорували вимоги до педагогічної практики на четвертому курсі і розробили конспект заняття «Складаємо казки самі за цеглинками В. Я. Проппа».
Побажання:
1. Студентам-практикантам уважно ставитися до вимог та порад методистів (та обов’язково дотримуватися їх) з методики викладання другої мови, вчасно відвідувати консультації та вчасно проводити залікові уроки й заходи з другої мови, не відкладати їх на останні дні практики. Вчасно здавати конспекти уроків та заходів.
2. Під час розробки конспектів уроків та позакласних заходів обов’язково дотримуватися структури занять, бути уважним, користуватися словниками; знати програмові вимоги до проведення уроків та позакласних заходів.
3. Готувати необхідну наочність до занять.
На настановний конференції студентам були дані такі завдання з образотворчого мистецтва: проведення двох пробних уроків з образотворчого мистецтва, одного залікового, виготовлення наочності до уроку, аналіз дитячих робіт. Консультації студентів проводились двічі на тиждень (понеділок, середа) протягом всього терміну практики.
Більшість студентів-практикантів проявили себе позитивно в період проходження педагогічної практики. Були активними, доброзичливими до учнів та педагогічного колективу, зарекомендували себе старанними та відповідальними. Отримали позитивні відгуки від класних керівників та вчителів образотворчого мистецтва.
При проведенні уроків студенти намагались викладати новий матеріал чітко, доступно та цікаво, відповідно до вікових та розумових особливостей учнів. Надали можливість учням ознайомитися з новими техніками та матеріалами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Прагнули досягти креативності в учнівських роботах, привити позитивне ставлення до мистецтва загалом та образотворчого мистецтва зокрема. Створювали загальну емоційно-позитивну атмосферу в класі, що відповідно позитивно впливало на результати практичної діяльності учнів та засвоєння теоретичного матеріалу. Більшістю була вчасно подана звітна документація. Як найбільш організованих студентів можна виділити Луценко В. В., Габу Н. М., Руду К. О., Зеленську І. М. які своєчасно виконали всі завдання, старанно підішли до їх виконання, не одноразово відвідували консультації, прислухались до порад та зауважень.
Виразністю, емоційною та інформативною насиченістю вирізнився урок проведений у 2-В класі Рудою К. О. на тему «Квіти на підвіконні». Студентка-практикантка яскраво, чітко, наглядно, відповідно до вікових особливостей учнів подала новий матеріал. Використала на уроці техніку рваної аплікації. Конспект та наочність уроку відповідали вимогам. Мова студентки добре поставлена, студентка достатньо володіє педагогічною майстерністю, доброзичливо ставиться до учнів. Відповідно реагує на педагогічні ситуації в процесі роботи, ініціативна, вміє планувати свою діяльність та чітко слідує плануванню, але при необхідності швидко реагує на ситуацію і здатна діяти адекватно, відповідно до ситуації.
Студенти-практиканти Скумін О. С., Ласковська А. О., Мельницька А. І. на залікових уроках не проявили педагогічної майстерності, достатнього рівня професійних вмінь та навичок, не досягли поставленої мети уроку та не вирішали основної образотворчої проблеми теми уроку, методичні схеми виконання практичного завдання були виготовлені не відповідно вимогам. Крім цього студентки-практиканти не в достатній мірі володіють знаннями правил використання та демонстрації наочного матеріалу. На уроках багато часу займала у практикантів індивідуальна робота із учнями, що було пов’язано із нечіткою постановою завдання, та викладом методичних рекомендацій до виконання практичного завдання і як наслідок отримали низькі бали.
Так, наприклад, Ласковська А. О. провела урок образотворчого мистецтва в 3 класі на тему «Орнамент» і не досягла поставленої мети уроку. Студентка не володіє теорією кольорознавства, що проявилось на етапі актуалізації опорних знань, де вона дала ахромотитчним кольорам характеристику по принципу тепло-холодності кольорів. Також визначила, що темні кольори є холодними, а, відповідно, світлі є теплими, що не відповідає дійсності. Кількість та якість наочного матеріалу не відповідала загальним вимогам. Відсутність методичних схем будови орнаменту не дало можливості учням виконати поставлене перед ними завдання. Педагогічне мовлення студентки не поставлено, крім цього для неї є характерним те, що вона не завершуючи речення переходи до іншого речення. Таким чином студентка отримала низький бал за проведення уроку образотворчого мистецтва.
Як загальні недоліки, що характерні для більшості студентів, можна виділити таки:
- студент-практикант читає конспект, що не дозволяє йому слідкувати за класом;
- недостатній рівень володіння вміннями та навичками образотворчого мистецтва;
- невміння складати чітку, логічну структуру уроку;
- завелику частину уроку займають вірші, загадки, ігри, що в більшості випадків не доцільно.
Студентами-практикантами було проведено заплановані уроки з образотворчого мистецтва, в тому числі заліковий. Студенти-практиканти протягом практики відвідували та аналізували уроки образотворчого мистецтва як викладача так і своїх однокурсників. Такий вид робота надав їм можливість навчитися адекватно оцінювати, аналізувати відповідно до педагогічних вимог уроки образотворчого мистецтва. Виокремити спеціальні та загальні методи викладання та визначати їх доцільність в вирішенні тої чи іншої педагогічної проблеми.
Хороші знання фактичного матеріалу, сумлінне і відповідальне ставлення до підготовки і проведення уроків музики з використанням відповідної наочності і з застосуванням різноманітних навчальних методів показали майже всі студенти.
Студенти добре засвоїли матеріал з ритмічного виховання. На кожному уроці проводилася робота з ритміки, а саме: ритмічні диктанти, ритмічні вправи, ігри, ритмічний супровід пісенного матеріалу. Студенти цікаво провели роботу в якій ритмічне виховання пов’язали з нотною грамотою, роботою над ступенями релятивної системи та складанням літературних текстів. Студенти добре подали учням матеріал про вокально-хорову роботу та роботу з пісенним матеріалом, розвивали вокально-хорові навички . Такі види роботи розвивають творчі здібності учнів, музичний потенціал.
Методично вірно подавався студентами новий матеріал з теорії музики. Це і властивості музичного звуку, високі та низькі, довгі та короткі звуки, темп в музиці, четвертні та восьмі паузи, запис нот на нотному стані, стійкі та не стійкі звуки, розвиток мелодії, фермата, реприза. Весь новий теоретичний матеріал студенти закріплювали на прикладах-вправах, що дуже важливо для цих видів роботи.
Студенти цікаво подали учням новий матеріал про жанровий розвиток музики та засоби музичної виразності і на пісенному матеріалі показали як динамічні відтінки урізноманітнюють та збагачують музичний твір. розповіли учням, що із семи ступенів в музиці є ІУ не стійкі і ІІІ ступеня стійкі і яке значення мають стійкі ступені в розвитку мелодійної будови музичного твору. Студенти подали учням новий матеріал про сильну і слабу долі, такт. Вся ця робота закріплювалась практичними прикладами, а також знайомили дітей із ступенями мажорного звукоряду і подали матеріал в якому розповіли учням про не стійкі ступені, які тяжать до стійких і тільки за певною послідовністю. Діти практично відтворювали з задоволенням цей матеріал. Цікавий матеріал студенти підготували і провели на уроці над музичним звуком та його властивостями. Подали новий матеріал довгих та коротких звуків на прикладах ритмічних, а потім і вокальних вправ закріпили вивчений новий матеріал. Студенти методично вірно подали матеріал теми уроку «Про що говорить музика»і практично на пісенному матеріалі закріпили його Подавався студентами і матеріал поняття учнями теми виконавський розвиток, де практично на пісенному матеріалі довели його значення в вокальній та інструментальній музиці, розкрили цікаво тему «Інтонація» На уроці студенти визначили значення інтонації та її вплив на музичний твір, сприяли усвідомленню учнями того, що в основі музичного твору лежить головна інтонація – зародок мелодії, ритму, динаміки, тембру, тобто основних елементів музичної мови, закріпили навички виразного співу на основі вивчення пісень, показали дітям як музика може передавати настрої, звуки природи, розвивали вміння аналізувати засоби музичної виразності та дали дітям поняття «вокаліз», що він дає у вокальній музиці. Гарно розкрита тема «Симфонічний розвиток музики» на прикладі слухання творів В.Сокальського, П.Чайковського, А.Кос-Анатольського студенти довели учням, що музика може розкривати внутрішній світ людини, виражати настрої, почуття, думки.
Вся ця робота свідчить проте, що студенти добре володіють знаннями з теорії та методично вірно подавали його учням. Студенти добре орієнтуються в програмовому матеріалі з музики і всі теми уроків відповідали віковим особливостям дітей.
Певні труднощі виникали у студентів під час вивчення пісенного матеріалу. Не володіючи інструментом вони весь урок співають з дітьми без супроводу і тому у вивченні пісенного матеріалу були незначні неточності. Та не зважаючи на це всі студенти методично вірно вивчали пісенний матеріал використовуючи виражальні засоби музики.
Студенти, які отримали «3» бали в конспектах не висвітлили матеріал на належному рівні, бесіди до розучуваних пісень подавались поверхово і не зроблений аналіз вивчення пісень, наочність до залікових уроків не була представлена.
Всі студенти проводили уроки комбіновані і працювали над усіма основними елементами уроку. Діти дуже люблять слухати музику. І дуже приємно, що наші студенти підбирали цікавий, змістовний матеріал, який відповідав віковим особливостям дитини, щодо бесід до прослуханих творів, та робили вдалий, методично вірний розбір цих творів. В цьому виді роботи потрібно відмітити майже всіх студентів.
В цілому, педагогічна практика показала, що студенти оволоділи методикою викладання музики на достатньому рівні.
Аналізуючи результати групи з методики викладання фізичного виховання загалом, то враження достатньо хороші. Так, з боку вчителів фізичної культури школи стосовно організації і трудової дисципліни до практиканток не було ніяких зауважень. Вони з перших днів практики залучились до виконання своїх обов’язків і намагалися сумлінно виконувати їх протягом усього періоду її проходження.
Попередньо всі практикантки були ознайомлені з переліком документів що підлягають перевірці, але не всі здали звітну документацію в потрібному об’ємі. Так, Габа Н.М., Гаєвська О.В., Кузьменко Ю.І., Куріна А.М., Луценко В.В., Лозова О.О., Кардаш В.О., Мельніченко О.І., Стеценко Я.О. – не мають звітів; Куріна А.М. і Стеценко Я.О., окрім звітів, не мають і пробних уроків.
Деякі зі студенток, маючи усю звітну документацію, мають не досить якісне її змістове наповнення. Хмельницька А.І., не затвердивши конспект уроку, провела його. Змістові частини цього конспекту належним чином заповнені не всі. Складається враження, що студентка не орієнтується, що є організацією діяльності учнів на уроці, а що методичними вказівками. Така ж ситуація (відносно організаційно-методичних вказівок), і з Герасимчук Г.В.. продовжуючи тему організаційно-методичних вказівок, слід також зауважити про їх неконкретність у деяких студенток. Так, Зеленська І.М., в графі ОМВ пише “виправляти помилки”, хоч і не зазначає спосіб їх виправлення.
Аналізуючи виконану роботу, враховуючи вище зазначене, все ж потрібно відмітити що рівень оволодіння студентками-практикантами знаннями, уміннями й навичками під час проходження педагогічної практики з фізичної культури дозволяє їм претендувати на такі оцінки: Габа Н.М., Гаєвська О.В., Кириленко Т.І., Кузьменко Ю.І., Куріна А.М., Ласковська А.О., Луценко В.В., Руда К.О., Троценко А.В., Кардаш В.О., Мельніченко О.І., Стеценко Я.О. – «відмінно»; Герасимчук Г.В., Зеленська І.М., Моргун О.В., Лозова О.О., Скумін О.С., Шпак Т. – «добре»; Мельницька А.І – «задовільно».
Завданнями педагогічної практики з виховної роботи передбачено проведення залікової морально-етичної бесіди (5 балів) та розважально-пізнавального заходу (свята) – 10 балів, а також узагальнення досвіду вчителя – 10 балів.
Зміст проведених етичних бесід показав, що основну увагу студенти зосереджували на формуванні позитивних людських рис і якостей (ввічливості, чесності, доброзичливості та ін.) та навичок поведінки – мовної, у громадських місцях, співпраці з іншими тощо. Конспекти засвідчили, що студенти вміють визначати мету бесіди, підбирати матеріал для обговорення, відповідну наочність.
Залікові бесіди більшості студентів були цікавими та змістовними. Всі вони правильно, методично вірно використовували різні види робіт, в тому числі сучасні технології навчання. Грамотно проводилась словникова робота (зокрема пояснення моральних категорій), бесіда за прочитаним твором, робота над усною народною творчістю, робота над ілюстраціями, вирішення проблемних ситуацій, ігрові моменти тощо. При написанні конспектів студенти дотримувались логічності, послідовності та чіткості викладу матеріалу, які повністю відповідали сучасним вимогам: розкриттю теми бесіди, описанню всіх етапів роботи, опорі на досвід учнів, мали чіткі узагальнюючі висновки. Так, наприклад, Луценко Валерія – провела бесіду на тему «Добро і зло» (5 балів). На початку бесіди студентка провела актуалізацію знань на дану тему та провела словникову роботу з тлумачення понять «добро» і «зло». В основній частині діти обговорювали оповідання В.О. Сухомлинського «Святковий обід», розв’язували проблемні ситуації, підбирали прислів’я по темі та пояснювали їх зміст. В ході бесіди студентка пропонувала учням ігри: інтерактивну «Продовжи речення: мені добре коли» та гру «Квітка добра», пропонуючи дітям на пелюсточках написати «добрі» слова.
Габа Наталія – провела бесіду на тему: «Дружба найбільший скарб» (5 балів). На початку бесіди використала вірш про дружбу щоб ознайомити дітей з темою бесіди та актуалізувати знання. В основній частині обговорювалося оповідання В. О. Сухомлинського «Срібний карбованець», учні давали характеристику героям оповідання та аналізували їхні дії. В заключній частині студентка провела вікторину в ході якої діти співали пісні про дружбу, пригадували прислів’я, дописували вірш, складали подяку, тощо. Бесіда проведена на належному методичному рівні.
Руда Катерина - провела бесіду на тему: «Дружба і товаришування» (5 балів). Зміст етичної бесіди відповідав обраній темі. Студентка в ході бесіди уміло використовували різні види діяльності: обговорення змісту оповідання «Через потік» В.О. Сухомлинського та характеристика його героїв, пояснення прислів’їв, проведення гри «Справжній друг чи ні?», перегляд «Єралашу», читання байки тощо.
Ласковська Алла – провела бесіду на тему: «У чистій воді риби багато, у доброзичливої людини – друзів багато» (5 балів). На початку бесіди учні обговорювали вірш про добро, пояснювали значення слів. В основній частині з’ясовували питання: «Яку людину називають доброю?», обговорювали ряд проблемних ситуацій, пояснювали прислів’я та характеризували героїв оповідання «Добре слово». В заключній частині діти складали квітку добра та грали в ігри «Добра та погана справа» та «Протилежні слова». Бесіда проведена на належному рівні.
Троценко Анна – провела бесіду на тему: «Хай зацарює мужність і сміливість» (5 бала). Протягом бесіди студентка опиралася на життєвий досвід учнів, що дало змогу краще розкрити тему бесіди. Вдало підібрала студентка мультфільм для перегляду «Дівчинка та зайці». Для реалізації мети бесіди були використані прислів’я та обговорення оповідання «Ніні і цап» та гра «Добрий та поганий вчинок». Бесіда пройшла на належному методичному рівні.
Гаєвська Олена – провела бесіду на тему «Чарівні слова» (4 бала). Протягом бесіди обговорювали оповідання «Доброго здоров’я, дідусю», підбирали вислови до гри «Ввічливо чи неввічливо», пояснювали прислів’я, заповнювали таблицю «Ввічливі слова». До зауважень слід віднести такі: не використані проблемні питання та ситуації.
Моргун Оксана – провела бесіду на тему: «Культура мовного етикету» (4 бала). В ході бесіди студентка запропонувала учням розв’язати проблемні ситуації (розмова хлопчиків з помилками), була проведена словникова робота з тлумачення слів «етикет» та «культура». Учні обговорювали вірш А. Барто «Сильне кіно», пояснювали значення прислів’їв. Також студентка використала інноваційну вправу «Мозковий штурм». В підсумковій частині діти складали правила спілкування. До недоліків слід віднести: прив’язаність студентки до конспекту.
Мельницька Альона – провела бесіду на тему: «Ти живеш серед людей» (4 бала). Бесіда структурована та змістовна. На початку бесіди студентка прочитала вірш, який підвів дітей до визначення теми бесіди. Учням було запропоновано обговорити вислів Платона «Піклуючись про інших, знаходимо щастя для себе». В основній частині діти розв’язували проблемні ситуації, обговорювали два оповідання, характеризуючи героїв оповідання. В заключній частині учні продовжували відомі вислови: «Стався до людей так, як…….(ти хочеш, щоб ставилися до тебе)». Основні зауваження: мовленнєві помилки студентки та прив’язаність до конспекту.
Кириченко Тетяна – провела бесіду на тему: «Ти відповідаєш за тих, кого приручив» (4 бала). В основній частині студентка для обговорення запропонувала оповідання «Покинуте кошеня» яке мало вплив на емоційно-почуттєву сферу учнів. Також учні переглянули фрагмент художнього фільму «Хатіко», про песика якого врятував чоловік. Діти розповідали про своїх улюбленців тварин, про ставлення до них членів сім’ї. Також учні розв’язували проблемні ситуації. Основні зауваження: не вся наочність відповідала вимогам та відсутність висновків в обговоренні оповідання.
Кардаш Вікторія («Ввічливість – основа вихованої людини») та Стеценко Яна («Вихованість») отримали за проведені бесіди 5 балів. В ході бесід студентки використовували різні види діяльності: ігри, інтерактивні вправи, словникову роботу з тлумачення слів, проблемні ситуації, вікторини, робота з прислів’ями тощо. Бесіди проведені на належному методичному рівні.
Герасимчук Г. («Дружба та товаришування»), Зеленська І. («За здоровий спосіб життя»), Кузьменко Ю. («Доброта прикрашає людину») отримали оцінку – 4 бала. В ході всіх бесід обговорювалися оповідання, розв’язувалися проблемні ситуації, тощо. Зеленська І. використовувала ТЗН в ході перегляду мультфільму. Основне зауваження: прив’язаність до конспекту.
Куріна А., Скумін О., Шпак Т. отримали за проведені бесіди – 3 бала. Недостатньо проводилася робота по розв’язанню проблемних ситуацій, мало зверталися до життєвого досвіду учнів, не зовсім чітка система питань до обговорюваних оповідань тощо.
Лозова О. та Мельніченко О. отримали за проведені бесіди – 2 бала. Завдання для бесіди не зовсім відповідають віку учнів (занадто легкі). Немає чіткої структури бесіди та прив’язаність студентів до конспекту.
Переважна більшість студентів провели свята присвячені приходу весни ("Зустрічаємо весну", "Свято Весни", «Свято 8 Березня»,). Також були проведені свята на тему "Свято святого Валентина" (Шпак Т., Кузьменко Ю.), свято Масляної (Габа Н., Троценко А.).
Студенти Габа Н., Герасимчук Г., Кардаш В., Кузьменко Ю., Куріна А., Луценко В., Троценко А., Шпак Т. отримали найвищу кількість балів - 9 балів. Свята, які провели ці студенти проходили цікаво, емоційно, весело, активно, про що свідчать і використання вікторин, ігрових моментів, танців, пісень, інсценівок тощо. Як правило використовувались костюми для виступів, які були підготовлені разом з дітьми, батьками. Основне зауваження: підготовка учнів могла б бути кращою.
Студенти Зеленська І., Кириленко Т., Мельніченко О., Моргун О., Руда К., Стеценко Я. отримали – 8 балів. Основне зауваження: підготовка учнів могла бути на вищому рівні. Необхідно конкурсну програму чітко продумати.
Студенти Мельницька А., Скумін О. отримали 7 балів. Недостатня продуманість конкурсної програми. Не вдалося їм створити атмосферу емоційного святкового піднесення.
Студенти Гаєвська О., Ласковська А. отримали 6 балів. Не вдалося студентам створити атмосферу емоційного піднесення, конкурси більше підходили до позакласного заходу з предмету, відсутність інсценівок, костюмів.
Студентка Лозова О. отримали за свято 5 бали. Захід проходив мляво, музичне оформлення також було слабким моментом. Основні зауваження: не продумана конкурсна частина, не всі діти брали участь у заході, пісні та танці слабо підготовлені.
Завдання з психології під час педагогічної практики полягало у вивченні індивідуально-психологічних особливостей учня молодшого шкільного віку і складання психолого-педагогічної характеристики. За результатами виконання завдання студенти подають три документи, кожен з яких оцінюється за 5-бальною системою:
- текст психолого-педагогічної характеристики;
- щоденник спостережень;
- протоколи емпіричних досліджень.
Четверта оцінка виставляється за якість оформлення документації, ставлення до виконання роботи, також враховується термін подачі матеріалів на перевірку. Критеріями оцінки є правильність оформлення титульної сторінки, акуратність представлення емпіричних матеріалів, грамотність і відповідність нормативам письмового мовлення тексту характеристики.
Максимальна оцінка з психології – 20 балів.
Психолого-педагогічна характеристика готується у відповідності з „Програмою вивчення особистості учня”. Виконання завдання є реалізацією знань і умінь, набутих у процесі вивчення загальної, вікової, педагогічної психології, основ психодіагностики.
Суттєвою частиною завдання є проведення психодіагностичних досліджень, для яких студенти мали самостійно добрати необхідний інструментарій, оформити протоколи обстеження, проаналізувати результати, дати їм інтерпретацію.
Щоденник спостережень повинен фіксувати основні прояви поведінки обстежуваного протягом 10 днів. Крім записів фактів, подій, зовнішніх проявів психічної активності обстежуваного, у щоденнику повинні бути коментарі, висновки суб’єкта спостереження щодо психічних особливостей, зафіксованих у поведінці.
Завдання з психології виконували і матеріали подали на перевірку 18 студентів 44 групи. У переважній більшості студентам-практикантам вдалось виявити та охарактеризувати психологічні властивості особистості обстежуваного: з’ясувати особливості мотиваційної та емоційно-вольової сфери, здібностей, пізнавальних особливостей, темпераментальних та характерологічних рис тощо.
У той же час зміст деяких характеристик відзначається наївністю, поверховістю, описовістю поведінкових проявів обстежуваних, невідповідністю вимог щодо обсягу роботи. У характеристиках студентів Герасимчук Г., Кардаш В., Куріної А., Лозової О.,Моргун О., Стеценко Я. проігноровано частину розділів програми вивчення учнів, суттєві особливості психічних якостей не вказані взагалі, обсяг тексту роботу дорівнює обсягу самої програми вивчення учня.
У щоденниках спостережень студенти наводять приклади поведінки учнів, результати фіксації фактів, подій, але не можуть виділити психологічні аспекти зафіксованих даних. У щоденниках часто трапляються загальні фрази «Учень прийшов до школи вчасно», «Після уроків пішов додому», «На перерві був у їдальні» тощо. Поверхові, фрагментарні записи у щоденниках студентів Герасимчук Г., Лозової О., Стеценко Я.; студентка Скумін О. у матеріалах практики щоденник спостереження зовсім не подала.
Результати емпіричних досліджень у матеріалах практики були оформлені у вигляді 5 протоколів зі стимульним матеріалом та бланками відповідей обстежуваних. Серед суттєвих помилок – ігнорування вимог стандартизованості діагностичного інструментарію, порушення процедури дослідження, помилки в обробці даних. Але такі грубі помилки трапляються тільки у кількох студентів: Зеленської І., Куріної А., Моргун О., Скумін О.
Як правило, студенти, які отримали низькі оцінки, мають недоліки в усіх видах завдань з психології. Це ж стосується і більшості студентів, які добре виконали завдання (Габа Н., Луценко В., Руда К., Троценко А.).
Загальний висновок: Допущені помилки були не системними. Студенти володіють належним рівнем методичної підготовки до роботи з учнями молодших класів, педагогічними та психологічними знаннями.