Відкрита інтерактивна лекція професора Катерини Леонідівни Крутій: «Стан розвитку мовлення сучасних дітей раннього і дошкільного віку: тенденції, «червоні прапорці» та шляхи подолання мовленнєвої пасивності»

27 травня 2025 року відбулася надзвичайно пізнавальна й актуальна подія для студентів спеціальності 012 /А2 «Дошкільна освіта» – відкрита лекція, яку в онлайн-форматі Zoom прочитала відомий науковець, професор Маріупольського державного університету, доктор педагогічних наук, автор численних праць із проблем дошкільної освіти Катерина Леонідівна Крутій. Захід було організовано для студентів денної та заочної форми навчання, і він проходив в інтерактивному форматі, що дало можливість учасникам не тільки отримати теоретичні знання, а й активно взаємодіяти з лекторкою, ставити запитання, ділитися власними спостереженнями та педагогічним досвідом.

Темою лекції було надзвичайно важливе й актуальне питання сучасної педагогіки – «Стан розвитку мовлення сучасних дітей раннього і дошкільного віку: тенденції, «червоні прапорці» та шляхи подолання мовленнєвої пасивності». Це питання набуває дедалі більшої значущості в умовах інформаційного перевантаження, зростання кількості дітей з особливими освітніми потребами, поширення цифрових технологій та змін у сімейному вихованні.

Професорка К. Крутій розпочала лекцію з постановки фундаментального питання: що таке мовлення і яке його значення в житті дитини. У доступній формі, з прикладами з реального життя та власної практики, вона пояснила студентам відмінності між базовими поняттями: комунікація, мова, мовлення, акцентуючи увагу на тому, що ці поняття, хоч і взаємопов’язані, мають різні функціональні й нейропсихологічні основи.

Лекторка озвучила сучасні статистичні та аналітичні дані щодо стану мовленнєвого розвитку дітей раннього і дошкільного віку в Україні та за її межами. За її словами, спостерігається тривожна тенденція до збільшення кількості дітей із затримками мовленнєвого розвитку. До основних причин цього явища було віднесено:

• зменшення кількості живого мовленнєвого спілкування у родині;
• ранній і надмірний доступ дітей до гаджетів;
• емоційна холодність у взаєминах дорослих і дітей;
• недостатнє мовленнєве моделювання з боку дорослого;
• неадекватне або несвоєчасне медичне втручання при неврологічних порушеннях.

Особливу увагу лекторка приділила впливу довкілля на мовленнєвий розвиток дітей: ізоляція, відсутність взаємодії з однолітками, обмеженість у візуально-емоційному контакті значно ускладнили розвиток комунікативних навичок у дітей молодшого віку.

У лекції було докладно розглянуто зони мозку, які відповідають за розуміння та продукування мовлення: зона Брока, зона Верніке, моторна й сенсорна кора, лобові частки, а також взаємозв’язок між пізнавальними процесами (увагою, пам’яттю, мисленням) та мовленнєвими функціями. Студенти мали можливість переглянути схематичні зображення мозку, що дозволило краще зрозуміти локалізацію й функції відповідних ділянок.

Також було акцентовано увагу на критичні періоди мовленнєвого розвитку – особливо вік 1–3 роки, коли формуються базові навички розуміння та продукування мови.

Професор Крутій спростувала низку поширених міфів про розвиток мовлення, серед яких:

• «Хлопчики заговорюють пізніше – це нормально»;
• «У сім’ї всі пізно заговорили, це спадкове»;
• «Не варто хвилюватися до 5 років – сам заговорить»;
• «Головне – інтелект, а мова з’явиться потім».

На основі доказової педагогіки лекторка пояснила, що кожен випадок потребує індивідуального аналізу, і затримка мовленнєвого розвитку не завжди пов’язана зі спадковістю, а часто є результатом дефіциту стимуляції, медичних чи неврологічних порушень.

Окрему частину лекції було присвячено аналізу первинних та вторинних (соціально обумовлених) дефектів мовлення. К. Крутій наголосила на важливості комплексного діагностичного підходу, коли педагог, логопед, психолог і педіатр працюють разом, щоб встановити точну причину мовленнєвої пасивності або затримки.

Цікавою та пізнавальною була частина лекції, присвячена поглядам Марії Монтессорі на мовленнєвий розвиток дошкільників. Згідно з Монтессорі-педагогікою, мовлення є результатом вільної діяльності дитини в підготовленому середовищі, де вона має змогу спостерігати, експериментувати та бути активним учасником комунікації. Вчитель має бути не стільки мовленнєвим наставником, скільки уважним спостерігачем і фасилітатором процесу.

Важливою частиною лекції було представлення так званих «червоних прапорців» – ознак, що можуть свідчити про атиповий мовленнєвий розвиток і потребують негайного реагування з боку батьків і фахівців. До таких ознак належать: відсутність гуління після 6 міс.; відсутність лепету до 12 міс.; не реагує на звернення на ім’я; не використовує жодного слова у 18 міс.; має складнощі з імітацією звуків, жестів, міміки; мовлення незрозуміле навіть для близьких дорослих після 3 років; мовлення зникає або регресує.

Не менш важливою темою були особливості мовленнєвого розвитку дітей з порушеннями інтелекту, аутизмом, порушенням слуху. Лекторка ознайомила студентів з принципами інклюзивного підходу, формами підтримки та педагогічними стратегіями, які дають змогу розвивати мовлення навіть у складних випадках. Було наголошено, що мовленнєва пасивність не завжди є наслідком порушення, часто вона є проявом педагогічної занедбаності або психоемоційного блоку.

У завершальній частині лекції професор Крутій докладно зупинилася на проблемі мовленнєвої пасивності – стану, коли дитина має мовленнєвий потенціал, але з різних причин не ініціює мовлення. Причинами можуть бути: емоційне пригнічення, надмірний контроль дорослого, авторитарний стиль виховання, несформоване відчуття безпеки, травматичний досвід, відсутність позитивного прикладу мовленнєвої поведінки.

Захід висвітлено у фейсбуці за посиланням.

Інформацію підготувала кандидат педагогічних наук,
доцент Тетяна Прибора