Accessibility Tools

pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

Про результати педагогічної практики...

Студенти 51 групи факультету педагогіки та психології (спеціальність «Початкове навчання», спеціалізація «Іноземна мова») перебували на практиці в школах міста Кіровограда та області з 2 вересня по 26 жовтня 2013 року.

Завдання педагогічної практики для студентів випусного курсу передбачали виконання обовязків вчителя початкових класів протягом двох тижнів, проведення залікових уроків з усіх дисциплін, позакласні та виховні заходи, які оцінювалися вчителями шкіл, та дослідження психолого-педагогічних особливостей класу як колективу.

Методист з української мови доцент Горська О.О. відмітила якість виконання завдань практики та старанність студентів Сумени А., Швець О., Григор’євої О., які розробили і провели уроки розвитку зв’язного мовлення на високому рівні. Конспекти цих студентів характеризувались чіткою структурою, відповідно до вимог побудованими конспектами письмового переказу чи твору, логікою побудови, різноманітністю та доцільністю добору видів роботи, методично правильно дібраною системою вправ. До конспектів цими студентами були додані ксерокопії відповідних сторінок із зошитів з друкованою основою та зразки дитячих робіт. Оцінені ці залікові уроки вчителями були теж на «відмінно» до уроків були додані позитивні рецензії. Слабкий рівень методичної підготовки продемонстрували студенти, уроки яких були оцінені на «задовільно». Це студенти Балабан Н., Сиродук А., Яблонська А., Розуменко О. У конспектах цих студентів спостерігалась невідповідність вказаної теми уроку та системи дібраних видів роботи щодо її реалізації, порушення їх послідовності, відсутність методичних настанов для проведення певних завдань. Студенти, іноді неправильно обирали тему уроку, що стосувалась проведення уроків розвитку усного мовлення у 3-4 класах, хоча за вимогами необхідно було провести урок побудови письмового переказу чи твору. Ці студенти забували додати до конспектів ксерокопії сторінок із завданнями із зошитів з друкованою основою, наочність та письмові роботи учнів. І хоча ці уроки вчителями були оцінені теж на «добре» або «відмінно», але оцінка за подану документацію була знижена.

Методист з математики доцент Постолатій В.В.на основі аналізу методичної документації відзначив, що в цілому студенти показали належний рівень професійно-методичної підготовки з методики викладання математики у початкових класах. Студентами на якісному рівні були підготовлені плани-конспекти залікових уроків з математики, виховних заходів, засобів наочності, щоденники відвіданих та інших проведених уроків, що засвідчено у відгуках вчителів шкіл, де проходили педагогічну практику студенти факультету. Кращу документацію подали студенти Григорьєва О., Швець О. та інші. Але не всі студенти однаково сумлінно віднеслися до оформлення звітної документації. Наприклад, студенти Балабан А., Казаріна М., Розуменко О. Це позначилося навіть на термінах її подачі, які в окремих випадках були невиправдано затягнені. Конспекти залікових заходів з математики та пробних уроків часто були занадто лаконічні, наприклад, не наводилися розв’язки задач, методика їх подачі. Досить часто були відсутні оцінки за залікові заходи й відгуки про їх проведення зі школи. Наочність для уроків математики здебільшого виготовлялася на комп’ютері, її розміри замалі для повновартісного проведення уроку з математики. Не завжди студенти чітко усвідомлювали різницю між конспектом пробного уроку й фотографією відвіданого уроку, вживаючи ці терміни як синоніми.

Методист з фізичної культури Собко С.Г. відзначив, що не всі практикантки подали повний комплект документації, який би містив окрім залікового уроку щоденник з пробними уроками, рецензію на виконану роботу, підписану і завіреною печаткою. Виключення становить документація Сазонової Т.О та Григор’євої О.В. На деякі уроки, проведені практикантками, були надані схвальні відгуки вчителів, де вказувалось на правильності і конкретності формулювання завдань, відповідності підібраних завданням засобів, ефективності педагогічного керівництва класом (вдало підібраних методах навчання), уміння практиканток підсумовувати урок, оцінювати діяльність учнів, спрямовувати їх на подальше самовдосконалення (Микитенко Л., Сазонова Т., Суменна B., Суменна A., Григор’єва О.). Документація Розуменко О.М. взагалі не підлягає ніякій критиці: без затвердження, немає пробних уроків, відсутні завдання, в змісті підготовчої частини написано «Комплекс №1», хоча самого комплексу немає.

Студенти проводили уроки з образотворчого мистецтва згідно із окреслених завдань що були озвучені під час настановної конференції. З метою організації педагогічної практики з образотворчого мистецтва для студентів були проведені консультації щодо структури уроку, особливостей методики пояснення нового матеріалу, аналізу уроку та аналізу дитячих робіт. Із звітної документації з педагогічної практики для студентів 51 групи з методики викладання образотворчого мистецтва необхідно було представити: конспект 1 залікового уроку з образотворчого мистецтва проведеного в 1-4 класах, попередньо узгодженого з методистом або викладачем. До конспекту повинен був додаватися  наочний та ілюстративний матеріал, дитячі роботи різного рівня підготовки (по 3 роботи з аналізом дитячих робіт); конспекти проведених пробних уроків (3 уроки) з наочністю. З проведених уроків – 1 був заліковим. Більшість студентів показали різного рівня знання з теорії та методики образотворчого мистецтва. В цілому уроки представлені у звітній документації заслуговують позитивної оцінки. Аналіз проведених пробних та залікових уроків засвідчує, що вони проводилися з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів. Студенти довели, що вони вміють реалізовувати на практиці основні проблеми образотворчого мистецтва: форма, композиція, колір, простір, що визначені у програмі з образотворчого мистецтва. Вони ознайомлювали школярів з різними художніми техніками, жанрами та видами образотворчого мистецтва (монотипія, малювання по-мокрому, техніка відмивання і т.п.). Необхідно виокремити позитивні сторони з огляду на здану документацію (конспекти залікових уроків, розроблена до них наочність, аналіз уроку, рівень виконання дитячих робіт). Наприклад, студентки Григор’євої О. «Осінній пейзаж», Яблонської А. «Про що розповів натюрморт?», Балабан Н. «Устає туман з води». Швець О. «Про що розповів натюрморт?». Більшість студентів відповідально та сумлінно підійшли до оформлення документації, належним чином підготували наочність до проведених уроків та грамотно розробили конспект залікового уроку за структурою особливою до уроків образотворчого мистецтва. Необхідно відмітити, що зазначені студенти на належному рівні володіють знаннями з методики ведення уроків з образотворчого мистецтва, знають структуру уроків, правильно розписують кожну з її частин. Студентки Григор’єва О. та Яблонська А. відзначені вчителями-методистами: які добре володіють теорією викладання образотворчого мистецтва; уміло здійснюють особистісно-орієнтований підхід до навчання та виховання; уміють створювати на уроці атмосферу творчості, заохочують дітей до співпраці; розширюють та поглиблюють знання учнів з образотворчого мистецтва, вчать школярів бачити і розуміти красу навколишнього середовища, розвивають просторову уяву, фантазію, удосконалюють  вміння і навички з різних художніх технік; чітко, в доступній формі подають послідовність виконання практичного завдання; розвивають художню культуру, естетичні смаки. Разом з тим окремі залікові уроки показали і деякі недоліки в роботі наступних студентів: Сумени А., Сумени А., Сазонової Т. Їхні уроки відповідають структурі та методиці викладання образотворчого мистецтва, однак позбавлені творчості та носять суто репродуктивний характер (тематика, завдання, мета і наочність повністю використані із ресурсів Інтернету, також студентки не розписують пробні уроки відповідно до структури). Наприклад, студентки Микитенко Л. та Сидорук А. зовсім не дотримувалися структури написання конспекту уроку з образотворчого мистецтва: відсутня основна образотворча проблема, перелік матеріалів та інструментів або наочний матеріал; не чітке оголошення теми і завдань уроку; відсутнє пояснення виконання практичного завдання підведення підсумків та узагальнення уроку; виготовлені наочні матеріали не відповідають вимогам до уроку образотворчого мистецтва замалі, незрозумілі, неохайно виконані; аналіз дитячих робіт зовсім відсутній.

Методист з трудового навчання доцент Котелянець Н.В. відзначила, що готуючись до залікових уроків та проводячи їх, студенти показали організованість і підготовленість, знання фактичного матеріалу, уміння доцільно добирати форми і методи навчання, вільно триматися перед класом, постійно впливати на його активність, використовуючи для цього різні засоби усної народної творчості:  вірші, загадки, казки, прислів’я, приказки (Сазонова Т., Сумена А., Микитенко Л.), дидактичні ігри (Балабан А.), ребуси, кросворди (Сазонова Т., Сумена А.). На початку кожного уроку всі студенти проводили змістовні й цікаві вступні бесіди, залучаючи при цьому до спілкування й дітей ( Сазонова Т - історія оригамі, Балабан А. – осінь, її ознаки). Більшість студентів підбирали до своїх уроків багато ілюстрацій, проводили їх опис, обговорення з дітьми, здійснювали умовні подорожі та прогулянки до осіннього лісу. На етапі пояснення нового матеріалу студенти проводили словникову роботу з метою роз’яснення значення нових термінів, застосовували інноваційні технології навчання. Так, студентка Казаріна М. запропонувала дітям прийняти участь у мініпроекті «Осіння квітка», під час якого кожна група дітей виготовляла свою квітку, після чого всі квіти поєднувалися у колективні композиції. Всі студенти виготовляли до залікових уроків зразки виробів і проводили їх аналіз, правильно пояснювали технологію виготовлення виробів і прийоми роботи з різними матеріалами, проводили інструктажі з техніки безпеки. В кінці уроків трудового навчання проводилось обговорення дитячих робіт і виставка кращих з них. Особливо слід відзначити змістовні, проведені на належному професійному й методичному рівні уроки таких студентів як Сазонова Т., Сумена А., Швець О. Поряд з цим, слід вказати на ряд помилок, допущених студентами  практикантами під час проведення залікових уроків: не акцентується увага на економному використанні матеріалів; не звертається увага на правильне розміщення предметів на площині та їх пропорції; не завжди здійснюється на уроці контроль за дотриманням учнями правил техніки безпеки. В цілому можна вважати, що педагогічна практика студентів 51 групи пройшла на належному рівні.

Завдання педагогічної практики з методики викладання природознавства, запропоновані доцентом Мартін А.М., містили проведення залікового уроку з «Природознавство», проведення позакласного заходу (за вибором), ведення календарів погоди та картки спостережень. По закінченні педагогічної практики студенти 51 групи представили конспекти пробних уроків з природознавства, залікових уроків, карток спостережень та конспектів позакласних заходів. Особливо треба відмітити студентів, які розробили і провели уроки з «Природознавства» на «відмінно». Конспекти цих студентів характеризувались чіткою структурою, логікою побудови, різноманітністю та доцільністю добору видів роботи. До конспектів цими студентами були додані наочні матеріали та зразки дитячих робіт. Оцінені ці залікові уроки вчителями були теж на «відмінно» до уроків були додані позитивні рецензії. Студенти Григор’єва О., Сумена Анастасія, Сумена Анна отримали максимальну кількість балів. Студенти, які отримали оцінку «2» бали у конспектах уроку допускали деякі неточності, помилялись при визначенні доцільності та послідовності проведення окремих видів роботи, забували використовувати наочність при вивченні природничого матеріалу. У конспектах, оцінених на «1» бал студенти не виділяли етапи та види роботи, завдання добирали без врахування віку і року навчання дітей. Вказані недоліки спостерігались  у конспектах студентів Балабан А. та Сидорук А. Щодо конспектів позакласних заходів з природознавства, то можна констатувати, що всі студенти змогли правильно визначити обсяг та зміст завдань, тому конспекти були оцінені «4» та «3» балами (Швець О., Сумена А., Сумена А., Яблонська А.). У завдання педагогічної практики з методики викладання природознавства входило проведення залікового уроку з «Природознавство», проведення позакласного заходу (за вибором), ведення календарів погоди та картки спостережень. По закінченні педагогічної практики студенти 51 групи представили конспекти пробних уроків з природознавства, залікових уроків, картки спостережень та конспекти позакласного заходу.

Методист з другої мови доцент Федотова С.О.  відзначила, що: при розробці конспекту позакласного заходу «Складаємо казку самі» студенти 51 групи не виявили належної самостійності; типові зауваження щодо підготовки конспекту позакласного заняття «Складаємо казку самостійно»: студенти не підготували наочності (немає опорних «цеглинок В. Я. Проппа, малюнки не відповідали змісту казок немає нумерації малюнків, порушена відповідність між малюнками й «цеглинками» В. Я. Проппа); у конспектах з позакласного заходу «Знімаємо фільм» наявні такі помилки: студенти не додали до конспекту копії твору з поділом на частини, інсценізацію готували не за однією частиною, а за декількома, у роботі використовували ілюстрації (необхідно було працювати лише з текстом). Не врахували побажання методистів використовувати для інсценізації оповідання, а не казку; у конспектах багато граматичних помилок, багато помилок допущено при перекладі з російської мови (корзина кошик; сама проста казка; отримати перемогу). У студентів не сформовані навички користування словниками.

Побажання до всіх конспектів: студентам-практикантам уважно ставитися до вимог та порад методистів з методики викладання другої мови; у роботі використовувати словники, не покладатися на свою інтуїцію.

Завдання з педагогіки (старший викладач Прибора Т.О.)передбачали проведення етичної бесіди і свята, а також написання творчої роботи. Мета етичної бесіди полягає у формуванні і розвитку в учнів людських рис, якостей характеру, моральних почуттів, оволодіння нормами і правилами етикету, правилами поведінки у громадських місцях, умінню товаришувати тощо. Саме такі завдання ставили студенти, проводячи виховні заходи. Аналіз відвіданих заходів свідчить проте, що у студентів на достатньому рівні сформовані загальнометодичні уміння. Студенти-практиканти уміють правильно визначати завдання, добирати доцільні методи і прийоми для реалізації вимог різних принципів навчання і виховання, правильно поділяти час між різноманітними видами роботи. Недолік на методичному рівні, який спостерігався у більшості студентів полягав у визначенні освітньої, виховної та розвивальної мети. Під час консультацій було виявлено, що комплексна мета заходу або не була сформульована, або зверталася увага лише на її освітній компонент. Позитивними моментами у проведенні студентами-практикантами виховних заходів виявились: підбір актуальних тем проблемного характеру, що стосуються життя школярів. Чітка побудова, відповідність сформульованій меті, уміле підведення підсумків етичної бесіди; відсутність нав’язування дітям думок. Спроби разом з дітьми знайти правильне розв’язання ситуації; уміле формування в уяві дітей складних етичних понять; врахування складових частин переконання, вплив на чуттєву сферу дітей; наявність проблемних запитань, дискусійних моментів, розбір ситуацій морального вибору; застосування різноманітних прийомів підвищення ефективності комунікативного впливу.

Серед недоліків проведення виховних заходів звертають на себе увагу такі: відсутність глибокого аналізу ситуацій, що розглядаються (Балабан А., Яблонська А., Сидорук А.); невиразна реакція на відповіді дітей (Микитенко Л); обмаль гумористичного матеріалу( Казаріна М.); використання однотипного наочного матеріалу (зображальна наочність) (Розуменко О., Балабан А.); використання слів паразитів, русизмів (Балабан А., Яблонська А., Розуменко О.). Під час проведення свята можна вказати на такі недоліки: невміння правильно розподілити обов’язки (Швець О.); нечіткість команд, що подаються дітям (Сидорук А.); невміння володіти висотою, темпом і силою голосу (Балабан А.).

Перед студентами доцентом Шишовою І.О. були поставлені завдання з психології, які полягали у досліджені психолого-педагогічних особливостей класного колективу за спеціально розробленою програмою. Із виконанням завдання з психології справилися всі студенти. Студенти продемонстрували точні й достовірні результати досліджень, зробили узагальнені висновки та охайно представили документацію про виконану роботу. Такі результати свідчать про рунтовні знання з психодіагностики, загальної, вікової та педагогічної психології. Найтиповіші помилки, які допускали студенти: неправильне оформлення протоколів досліджень; неточності у формулюванні об'єктів досліджень; неправильність у визначенні й заповненні психодіагностичного інструментарію; неточність та невідповідність результатів протоколів з використаними методиками; відсутність складових характеристики класного колективу за програмою; відсутність узагальнених результатів і висновків; щоденник психолого-педагогічних спостережень не завжди відображав психолого-педагогічні особливості функціонування класного колективу; невідповідність між результатами досліджень, представлених у протоколах, з психолого-педагогічною характеристикою класу як колективу. Отже, готуючись до залікових уроків та проводячи їх, студенти показали організованість і підготовленість, знання фактичного матеріалу, уміння доцільно добирати форми і методи навчання, вільно триматися перед класом, постійно впливати на його активність, використовуючи для цього різні засоби, хоча допускалися і певних помилок, тому є зауваження: досить часто були відсутні оцінки за залікові заходи й відгуки про їх проведення зі школи; наочність здебільшого виготовлялася на комп’ютері, її розміри замалі для класу; не завжди студенти чітко усвідомлювали різницю між конспектом пробного уроку й фотографією відвіданого уроку, вживаючи ці терміни як синоніми.

Матеріали підготувала керівник педагогічної практики, старший викладач кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти Прибора Т.О.