Юрій Митрофаненко з "Українською отаманщиною"в стінах рідного факультету
Історичний факультет завжди пишався своїми випускниками. Одним із них є Юрій Митрофаненко. На сьогодні Юрій Станіславович кандидат історичних наук, старший викладач Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського з досить великим багажем досвіду роботи в школі. 27.04 автор презентував свій творчий доробок у вигляді книги "Українська отаманщина", яка носить науково-популярний характер. Автор досить багато часу приділив шляху, який передував написанню даної праці, творчим пошукам після закінчення університету, проблемам вибору науково керівника та гідних опонентів при захисті своєї роботи. Книга, навіть назва якої вирішує одну з проблем заявленої теми, є прикладом кропіткої праці. Юрій Станіславович розповів про масив джерел, які було залучено під час написання монографії, що вражає.
Було задіяно матеріали з трьох архівів, використано чимало збірників документів, наративних джерел. Цікавим, на мою думку, було використання соціологічних досліджень задля визначення особливостей форм отаманського руху. Хронологічно, за словами автора, праця охоплює період від виникнення явища отаманщини, під час антигетьманського повстання 1918, до зникнення його, саме в контексті «української отаманщини», після припинення існування української державності в 1919. Робота спростовує романтизовано-позитивний образ отаманщини, як одну з течій визвольної боротьби за незалежність України, а трактує дане явище як деструктивний фактор в національно-визвольних змаганнях. Автор зазначав, що в даній роботі він намагався подати цілісне бачення цього революційного феномену на теренах України, наблизитися до з>'ясування характеру відносин лідеру УНР з військовими ватажками – отаманами. Особливу увагу автор акцентував на розмежування понять "отаманщина", "махновщина", "григор'євщина" та окремо розділив отаманський та повстанський рухи за якісним вкладом в розвиток української державності. Також автор наводив цікаві факти з життя і діяльності окремих отаманів. На жаль презентація була обмежена в часі однією парою і на питання до автора залишилося дуже мало часу. Студенти були активними і мали багато питань як по методології роботи, власне історичному наповненню, щодо власних думок та власного ставлення автора до описуваного ним явища. Свій виступ Юрій Станіславович завершив словами: "Будьмо отаманами, але не хворіймо на отаманщину", що має стати напутством для усього нашого суспільства.
Бевз Яна, студентка 42 групи факультету історії та права