Проект «Пам’ятати заради майбутнього» в Кіровограді
Інститут Політичної Освіти у партнерстві з Представництвом Фонду Аденауера в Україні реалізовує проект «Пам’ятати заради майбутнього». Метою проекту є гармонізація відносини між населенням України, проведення спільних заходів, спрямованих на пошук правди, компромісів щодо контроверсійних питань в історії. 2016 року сформувалися змішані групи з представників Вінницької та Кіровоградської областей. У перший день зустрічі, яка відбулася 18 березня 2016 року в Кіровограді перед слухачами виступили керівник проекту Любомир Грицак й Юлія Айхгофер – представник фонду К. Аденауера. Артем Стьожка розповів про розвиток подій на проекті: «Кіровоградці і вінничани розташувалися по обидві сторони столу, утворивши таку собі моральну опозицію. Знайомство через виготовлення асоціативної візитівки про себе, криги не зрушило.
Лекція Олександра Солонтая на тему «Ціннісні орієнтації людей в різних регіонах України: спільне та відмінне» сприяла розумінню сучасної проблеми розмежованості українського суспільства. Міфи руйнувалися, падаючи в безодню, слухаючи лекцію Тараса Антошевського «Історична пам’ять і Церква: спростування міфів про минуле і сьогодення». На каві – брейк обговорення даної теми було емоційним. Перегляд фільму «Життя інших» додав хлюпання носами і повні очі захоплення й сліз. У тоталітарний час пригноблення й антигуманності, майбутнє залежить лише від людського вибору добра чи зла. Тому змінити майбутнє на краще, зможе кожен. Варто лишень наполегливо працювати. Після фільму ми відкрилися емоційного й відбулося справжнє знайомство учасників. Дружня атмосфера сприяла спонтанній екскурсії з вінничанами по нічному місту».
Про події другого дня проекту в Кіровограді оповів Симончук Олександр: «День розпочався із жвавого діалогу на актуальні теми української політики та історії. Лекція місцевого історика-краєзнавця, викладача КДПУ ім. В. Винниченка - Олександра Чорного спрямувала учасників до проблеми перейменування міста, специфіки місцевої декомунізації, тощо.
Кирило Галушко у своїй темі розкрив особливості етнічних та державного кордону України. Експерта «засипали» запитаннями, розгорілася дискусія щодо сучасних проблем консолідації української нації.
Відбулися значні зміни у відносинах між учасниками семінару - студенти і аспіранти, депутати і викладачі з різних областей сиділи поруч, обговорювали складні питання сучасності, що однаково хвилювали кіровоградців і вінничан. «Обласний трайбалізм» було зруйновано.
Директор Архіву СБУ Андрій Когут розповів про що мовчать архіви КГБ. Після лекції ми мали змогу проконсультуватися з експертом щодо наукових досліджень.
Справжньою подією семінару став виступ кримського соціолога, публіциста, блогера - Ескендера Барієва. Ескендер – координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу, член Меджлісу, учасник протистояння окупації Криму. Доповідач розповів про боротьбу кримськотатарського народу за повернення своєї батьківщини. Стереотипи руйнувалися під аргументацією фактів і цифр. Кримські татари сьогодні –громадяни України у боротьбі за власну незалежність й територіальну цілісність нашої держави.
Орзанізована Андрієм Странніковим рольова гра сприяла подоланню психологічних стереотипів. Обрана тема для дискусії – «Легалізація проституції: за і проти». Ми зрозуміли, що варто боротися зі стереотипами, які заважають нам почути інших, цього сьогодні й бракує нам, українцям.
Завершальним акордом семінару став традиційний історичний брейн-ринг «Міфи та правда». П’ять команд, історичні запитання і справжній дух суперництва сприяли змагальній атмосфері. Любомир Грицак відзначив знання наших учасників.
Ми дякуємо керівникам проекту за чудову організацію заходу та бажаємо подальших успіхів у розвитку громадянського суспільства».
Враженнями від третього дня проекту ділиться Яна Бевз: «Учасники гуртувалися через пізнання історії міста Кіровограда. Пішохідна екскурсія відкривала історичні місця: залишки укріплень фортеці Св. Єлисавети, краєзнавчий музей, алея літаків, вулиці Дворцова та Пашутінська, будівля театру ім. Кропивницького. Гості вражені були антропоморфними стелами (скіфськими бабами), цікавим мавританським стилем третьої міської лікарні.
Не менш пізнавальним було відвідання галереї «Єлисаветград». Експозиції речей повсякденності, грошові знаки, театральні афіші, особисті документи громадян міста, документи окупаційного періоду 1941-1944 рр., фотографії корпусів університету, студентів ХІХ століття.
Хотілося б подякувати організаторам даного заходу та рідному місту, яке має чимало цікавинок та таємниць. Любіть Кіровоград!!!»
Артем Стьожка
Олександр Симончук
Яна Бевз
