Незалежність України: відновлення чи проголошення?

У рамках відзначення великих державних свят – Дня Державного прапора та Дня Незалежності України в обласній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського було організовано круглий стіл «Україна крізь віки».  23 серпня у відділі обслуговування користувачів книгозбірні відбулася цікава зустріч працівників і відвідувачів бібліотеки з істориками-науковцями Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. Долучитися до розмови змогли також викладачі та студенти-історики онлайн.

Модератор заходу доцент Вівсяна І.А. поставила кілька проблемних питань до присутніх, залучивши їх до активного обговорення. Перш за все кожен продумав відповідь на питання – що є незалежність? У чому проявляється залежність? Коментарі були як з історичного, так і з філологічного та навіть психологічного контексту. Надалі розмова зосередилася навколо проблеми: що відбулося у 1991 році – здобуття чи відновлення незалежності? Докладні та аргументовані виступи істориків Панченка К.І., Бабак О.І., Чорного О.В., Токар Н.М., філологині Бойко В. переконали присутніх, що на той час відбулося відновлення незалежності України, проголошеної ще 1918 та 1941 року. Термін «здобуття незалежності» варто застосовувати для окреслення тривалого шляху боротьби української нації за незалежне існування та власну державність. Цілі покоління борців за незалежну соборну українську державу віддали свої знання, сили та врешті життя, щоб досягти ідеалу. Акт проголошення незалежності 24 серпня 1991 року став результатом наполегливості демократів Л. Лук’яненка, В. Чорновола, Д. Павличка та інших, він постав незважаючи на опір комуністів. Зазначено також у виступах, що процес відновлення незалежності треба вести від демократичних виборів 1990 року та проголошення Декларації про державний суверенітет, до всенародної підтримки Акту на референдумі у грудні 1991 року. Прозвучала думка, що незалежність у 1991 році українці отримали мирним шляхом, без належного осмислення значимості цього здобутку. Важко давалися українському суспільству державотворчі процеси та проблеми, які виникали повсякчас. Усвідомлення переваг незалежності відбувалося поряд із подоланням малоросійських комплексів меншовартості, страху можливого терору владних структур та багатьох інших стереотипів, насаджених тоталітарним режимом. Покоління, яке виросло в пострадянському просторі, у значній мірі позбавлене подібних комплексів. Саме цьому поколінню випала доля захищати незалежність зі зброєю в руках і вірою в серці. Українське суспільство має згуртуватись та підтримати будь-якими способами наших захисників. Здобуття незалежності України триває у праці та борні. Члени круглого столу часто цитували Тараса Шевченка та інших поетів, відзначаючи велику силу поетичного слова, пісні у формуванні патріотичних почуттів. На завершення заходу прозвучали слова Ліни Костенко, які, власне, були лейтмотивом зібрання: «Ми воїни. Не ледарі. Не лежні. І наше діло праведне й святе. Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те».

Вівсяна І.А.