Творча спадщина Василя Харцієва у фондах бібліотеки ЦДПУ ім. В. Винниченка

Виставка присвячена постаті одного з найвідоміших педагогів Єлисаветградщини кінця XIX – початку XX століття В.І. Харцієва. Важливою складовою його просвітницької діяльності була популяризація ідей, упорядкування і видання посмертних чорнових рукописів свого вчителя, відомого мовознавця О. Потебні. Він був одним із перших дослідників ідей вченого, хто звернув увагу на проблему співвідношення мови і культури, мови і національності, нації і націоналізму в українській педагогічній традиції.

Активна педагогічна і наукова діяльність Харцієва призвела до того, що уже коли йому було 37 років, його ім’я стало широко відомим як в педагогічних колах, так і в усій країні. В 1903 р. в Енциклопедичному словнику Брокгауза та Ефрона було надруковано біографічну довідку про нього.

Педагогічний хист та організаторські здібності В. І. Харцієва найповніше розкрилися в період з 1908 по 1918 рр., коли він очолив Єлисаветградське громадське училище. Він перетворив його на взірцевий навчальний заклад, де були втілені ідеї знаних педагогів Західної Європи. У 1917 році невтомний педагог заснував перші Єлисаветградські вечірні загальноосвітні курси, а влітку 1920 р. він керував двомісячними курсами з підготовки вчителів початкової школи, які згодом з його ініціативи реорганізовано в Єлисаветградські вищі трирічні педагогічні курси.

Він був першим професором Зінов’євського педагогічного технікуму (1927 р.), в якому викладав українську і російську мову та літературу, дидактику і методику з 1925 по 1933 роки; першим професором кафедри української мови Інституту соціального виховання (1929 р.). З 1933 по 1937 роки він працював викладачем теорії літератури, курсу загального мовознавства, української мови та методики її викладання Кіровоградського педагогічного інституту (нині ЦДПУ імені В. Винниченка).