Сватання в Кропивницькому
«Не всі вдома? Дарма, до вечора посходяться», «Хоч i поганенький, мов ликами шитий, а усе таки батько». Це наступного дня ми ділилися враженнями та пригадували репліки, що найбільш нам запам’яталися. Емоції переповнюють, враження, мабуть, залишаться надовго.
26 жовтня ми разом із одногрупниками чудово провели вечір, відвідавши театр ім. М. Л. Кропивницького, та переглянувши виставу «Сватання на Гончарівці».
Неперевершена гра акторів змушувала не відриваючи очей, уважно слідкувати за дійством на сцені. Реалії життя, сумні й веселі, у викладці Григорія Квітки-Основ’яненка. Часом зала, наповнена людьми, вибухала сміхом, а часом, над нею нависала тиша, бо слова, сказані зі сцени спонукали до глибоких роздумів або ж витягували з глибин пам’яті глядачів історії з власного життя чи життя знайомих.
Із захопленням спостерігав, як грали актори свої ролі. Особливо хочеться відмітити актора, що грав роль Прокопа. Також дивувалися і були приємно вражені, як можна так природно грати роль Стецька, змушуючи весь зал сміятися досхочу.
Роздумуючи над змістом вистави, аналізуючи, роблю оцінку свого життя, бачу плюси та мінуси. Вважаю що дуже корисно відвідувати такі заходи для ознайомлення з нашими народними традиціями та культурною спадщиною. До того ж тема кохання як у минулому, так і в сьогоденні є бурхливою та захоплюючою.
Дякую Марії Сергіївні Доннік за організацію такого шикарного «виходу в світ». Побільше б таких кураторів!
Матеріали підготував студент 2 курсу
спеціальності «Соціальна робота»
Погребняк Андрій
- Інформацію надано факультетом педагогіки, психології та мистецтв