Я – студентка 3-го курсу
Студентські роки є одними із найяскравіших моментів нашого життя. В цей період ми можемо познайомитись з цікавими людьми, опанувати нові знання, знайти своє призначення, реалізувати задумані мрії та прагнення, подорослішати, зрозуміти що нам потрібно. Це час, коли можливо все, але треба лише щире бажання та зусилля.
Згадуючи себе на першому курсі, – цей схвильований погляд, розгублену ходу, невпевненість у діях – не віриться, що я наскільки змінилась на краще. В мене з’явилась наполегливість, мотивація до навчання, впевненість в своїх думках. Я знаю чого хочу, в мене є бажання прагнути до більшого та досягати успіхів, хоча в школі я була досить сором’язлива та боязка. Мабуть, це через страх бути незрозумілою та неважливою в очах інших. Критика часто зупиняє нас на шляху до реалізації своєї мети, але поки ми повні наснаги та енергії, головним нашим завданням є діяти і не зупинятись.
Навчання в університеті дало мені змогу більше спілкуватись, подорожувати, спробувати себе в практичній діяльності, відчути всі барви студентського життя. Великою мірою моїй адаптації до навчання в університеті сприяла група, до якої я потрапила. Це наскільки позитивні люди, комунікативні, відкриті та щирі, що познайомившись з ними, відкриваєш нове і в собі. Кожен є особистістю зі своїм характером, думками. Спілкуючись, ми пізнавали один одного крок за кроком. Люди знаходять друзів спираючись на спільні інтереси, прагнення, схожість у думках та позиціях. Таким чином, якщо тобі комфортно з людиною, ти почуваєшся з нею тим, ким ти є, це є основою справжньої дружби. Тому я з впевненістю можу сказати: «Не бійтесь заговорити, поспілкуватись з новими людьми, адже тоді є можливість здобути безцінний досвід, реалізуватися, пізнати багато нового». Не дарма кажуть, що людина соціальна істота, тому її існування не можливе без контакту з іншими людьми.
Коли ти студент, перед тобою відкривається безліч шляхів, і саме ти обираєш той, який вважаєш за потрібне. Однак є ризик помилитися. Саме тоді нам потрібні люди, які будуть поруч, і зможуть підтримати та порадити. Саме таких людей я знайшла в університеті.
Студентське життя неможливе без різних видів творчого прояву своєї особистості. Це можуть бути наукові конференції, самодіяльність, гуртки різної спрямованості, благодійність тощо. Прийнявши участь у подібних заходах, у студентів є можливість проявити себе, показати приховані таланти, знайти друзів, набути навичок спілкування та впевненості у собі.
На першому курсі у нас проводився конкурс «Вернісаж талантів». В процесі підготовки наша група стала дружним, згуртованим колективом.
Наступним кроком була моя участь у науковій студентській конференції. Темою моєї доповіді було представлення теорії ігрової діяльності Д. Б. Ельконіна на пленарному засіданні. Я ледве переборола своє хвилювання… Було дуже страшно, адже перед тобою сиділи викладачі кафедри практичної психології, декан факультету та студенти різних курсів. По закінченню всім учасникам вручили грамоти за наукову діяльність. Ці емоції я запам’ятаю на все життя: коли ти розумієш, що всі зусилля були не марними, і хоча було сильне хвилювання, ти з усім впорався, і воно було того варте.
На другому курсі я теж брала участь у конференції, але відчуття були вже звичними, не такими хвилюючими. Отже, саме те, що ми робимо в перший раз запам’ятовується найбільше. Саме такий досвід формує наші спогади, і в кінцевому результаті є історією нашого життя. Також навчання на другому курсі запам’яталось мені участю у проекті «Вокальна кузня». На нашому факультеті проводиться безліч прекрасних концертів, виставок, презентацій, в який студенти можуть проявити свою індивідуальність.
Шлях, який обирає людина, рішення та дії, визначає її долю. Зараз я з впевненістю можу говорити, що не помилилась, обравши професію практичного психолога. І з кожним навчальним днем багаж знань поповнюється, з’являються навички практичної діяльності, зростає бажання йти вперед і ставати кращою. А це є головним показником того, що я йду в правильному напрямі.
Отже, дивлячись назад, повертаючись до спогадів з минулого, ми маємо враховувати помилки, які були зроблені, аналізувати власні дії, не боятись майбутнього, а робити все можливе для успішного життя. Студентське життя – це старт у доросле життя, який допомагає визначити свою роль у суспільстві.
За три роки навчання в університеті, я надзвичайно зросла як у духовному, так і в професійному плані. Я щиро вдячна людям, які в мене вірять і підтримують. Тільки від нас самих залежить успіх у житті, здійснення бажаних результатів та досягнення цілей. Поруч з нами є люди, які обов’язково підтримають та допоможуть.
Журналіст: Валентина Заремба