Враження студентів під час навчально-технологічної практики

Давайте знайомитися!!!! Я – Єрьоміна Ілона, студентка 36 групи спеціальності «Соціальна педагогіка». Хочу поділитися своїми враженнями щодо звітної конференції з навчально-технологічної практики, проведеної керівником практики Доннік М.С. На звітній конференції студенти розповіли про найцікавіші моменти та особливості проходження практики, що тривала протягом грудня. Ось основні з них.

Михайлова Марина проходила практику в рідній Бережинській ЗОШ І-ІІІ ст., у школі, де колись навчалась сама. Ознайомившись із соціальним паспортом закріпленого за нею 7 класу Марина розпочала роботу. В процесі проходження практики зіштовхувалась з різними труднощами, однак знаходила вихід із складних ситуацій. «Бувало все, – говорить Марина, – і сварки були, і веселились з дітьми разом». Більше уваги студентка приділяла дівчинці, яка була замкнена в собі та хлопчикам, які постійно конфліктували. Після чергового їхнього конфлікту та, навіть, бійки Марина попросила шкільного психолога про допомогу. Була проведена бесіда з учнями та їх батьками, після якої відносини між хлопчиками почали поліпшуватись. Також яскравими моментами були свята, сценарії яких Марина розробляла спільно з учнями та проводила в 7 класі.

А от Огребі Катерині, яка проходила практику в Дитячому Будинку інтернатного типу Кіровоградської міської ради Кіровоградської області «Наш дім», запам’яталось наступне: «Мене вразила дівчинка, яка плакала, коли вихованців вітали на губернаторській ялинці. Вона плакала тому, що дуже хотіла, щоб поряд були рідні». Крім того, студентка залучалася до щоденної роботи з вихованцями – до перевірки уроків, приготування їжі, підготовки та проведення свят.

Продовжила ознайомлення студентів із установою та роботою у період практики і Кулагіна Анна, що розповіла про достатньо неординарний випадок в установі, пов'язаний із поведінкою вихованця. У студентів ця ситуація викликала значний подив. Всі присутні замислились над питанням: «Як же правильно соціальному педагогу відреагувати на подібну ситуацію?». Однак проаналізувавши її разом з керівником практики Доннік М.С., аудиторія дійшла єдиного висновку – обраний Анною метод виходу з ситуації був правильним і студентка впоралась з нею успішно, уникнувши розгортання конфлікту в майбутньому. Сподобалось практикантці разом з дітьми виконувати різні побутові роботи, проводити свята та просто розмовляти з вихованцями.

Білятинська Ірина, також проходила практику в Дитячому будинку інтернатного типу «Наш дім». Студентка ознайомила нас з кожним вихованцем за допомогою презентації в фотографіях та малюнках; розповіла настільки звикла і встигла стати однією родиною з цими дітьми. «Коли випав перший сніг, ми всі разом зліпили сніговичка, а маленький Данічка зробив величезний перший шар» – зазначила Ірина. Здійснюючи соціально-педагогічну діяльність, Ірина розповіла, що частіше всього допомагала сформувати у вихованців навички по самообслуговуванню та проводила соціально-педагогічні заходи.

Рябова Марія, звітуючи про свою роботу в період практики у «Нашому домі», згадала також про кожного свого вихованця (шляхом демонстрації презентації) та про цікаві моменти. Відразу, тільки-но прийшовши на практику, Марія отримала завдання відвідати з дітьми льодову ковзанку. «Ми разом виготовляли іграшки та прикраси, святкували, готували їжу та виходили на прогулянку. Я сумую за тим часом, коли ми були разом з вихованцями, ми стали друзями» – каже студентка. Марія мала змогу побачити щастя вихованців, які знайшли сім’ю. Студентка разом з ними розділила цю радість.

Про специфіку реалізації своєї роботи в закладі розповіла й Агапова Вікторія (Дитячий будинок інтернатного типу «Наш дім»). Найбільше їй сподобалось те, що діти займались саморозвитком, в чому їм сприяла студентка. Часто доводилось працювати з документацією, однак враження про практику залишились позитивними.

Марініч Вікторія розповіла про вихованців Дениса та Андрійка, які відвідували секцію футболу. Разом з Вікторією, кожного разу по дорозі на тренування вони вели різноманітні бесіди. І от, одного разу, діти уявляли, якщо б був Апокаліпсис, вони б розбили всі вітрини та забрали всі солодощі. Вікторія провела з ними розмову і пояснила до чого б привели їх дії, діти замислилися і зробили відповідні висновки. Також, яскравим промінчиком практики були маленькі Настя та Ліза, які постійно приносили радість і позитив, які ще довго буде згадувати Вікторія.

Практика була яскравою та неочікуваною і у Руденко Любові. Перше, що найбільше вразило – це ковзанка. Здавалось би нічого особливого, однак Любові довелось вперше стати на лід та перебороти свій страх заради радості вихованців. Цей переломний момент запам’ятався студентці назавжди. Любов розповіла також про вихованців: вони веселі, здібні, люблять фотографуватись та легко йдуть на контакт. Запам’яталась підготовка костюмів до свят, створення зачісок, святкування дня народження, приготування їжі, прогулянки на майданчику, перевірка уроків та похід на концерт вихованця дитячого будинку «Наш дім», який є учасником групи. У вихованців є улюблена пісня «Дуся», яку вони охоче підспівували. Також разом з дітьми рятували собачку від холоду. Загалом вражень дуже багато, бо «Дитячий будинок – це лише вершинка айсберга. Коли ми приходимо туди, бачимо лише верхівку, проходить час і ми бачимо всю його красу».

Трончу Анна, проходила практику в Школі-інтернаті І-ІІІ ступенів міста Котовська, Одеської області. «Закріплений клас був чудовий» – розповідала Анна, – «діти з легкістю йшли на контакт і завжди приймали участь в усіх заходах». Одного разу, коли Анна виконувала тренінгову вправу «Чарівна Фея», та мала змогу «змінити» погані якості дітей на хороші, до неї підійшла дівчинка, та попросила змінити дитячий будинок на дім. Вихованка розплакалась, бо дуже хотіла мати сім’ю. Але Анна пояснила, що змінює лише моральні якості, нажаль матеріальні не може. Більшість же дітей хотіли змінити зло на добро. Практика запам’яталась святами і буднями, всім тим, що ще довго буде згадувати студентка.

Пижова Тетяна проходила практику в «Бобринецькій спеціалізованій ЗОШ І-ІІІ ступенів». Закріплений 7-А клас спочатку сприйняв студентку вороже, проте пройшло небагато часу і вони стали друзями. Діти часто розповідали Тетяні про сім’ю, ділились спогадами та мріями. Вразило те, що дітей навчають чоботарській справі, те, що обладнання і умови проживання вихованців чудові і звичайно, самі вихованці, які дружнім колективом організовували свята і будні. Запам’яталось те, що під час перегляду фільму «Сам удома» майже всі діти сказали, що ніколи б в житті не захотіли аби зникла кудись сім’я. Також вражаючим моментом був вчинок дівчинки, яка допомагала своїй мамі і застудилась. Крім того, Тетяні випала змога побачити усиновителів, поспілкуватись з ними та після цього, з дівчинкою.

І, звісно ж, я, Єрьоміна Ілона – проходила практику в Бобринецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 імені П. П. Шумилова. Найбільше мене вразила різнобарвність роботи соціального педагога та ситуації, які довелося вирішувати під час практики. Прийшовши до закріпленого класу та поспілкувавшись з дітьми, я одразу ж звернула увагу на хлопчика, що проявив себе як достатньо замкнена особистість. Протягом практики я намагалась усунути цей бар’єр у спілкуванні з іншими та мною, що згодом таки вдалося. Протягом першого тижня взаємодії дитина подарувала журавлика орігамі, а на завершення практики велике серце із сірників, сказавши, що її серце завжди буде зі мною.

Загалом, відвідавши звітну конференцію з навчально-технологічної практики, я зробила такий висновок: практика викликала в студентів море захоплення та задоволення, море нових вражень, які студенти пам’ятатимуть зажди. Ця практика дала можливість кожному відчути себе справжнім соціальним педагогом, взяти на себе всю відповідальність та отримати безцінний соціально-педагогічний досвід.

{gallery}foto_2014_02_06{/gallery} 

Матеріал підготувала студентка 36 групи
факультету педагогіки та психології Єрьоміна Ілона