Студенти кафедри мистецької освіти відвідали музей Г.Г.Нейгауза
Музей має бути оселею муз,
має одночасно бути і школою,
і храмом, священним місцем,
куди має стікатися все для вивчення прекрасного
і для поклоніння красі,
щоб потім і в житті розуміти і любити красу.
Богдан Ханенко
Музей Генріха Нейгауза, створений при першій музичній школі імені Г. Г. Нейгауза міста Кропивницького, в минулому році відзначив своє сорокаріччя. Спочатку він функціонував як музейна кімната, але, із поповненням зібрання, виникла потреба розширити експозицію, — відтак згодом музейна колекція розмістилась у двох залах. Більше тридцяти років музей носить звання народного.
У відділах експозиції є унікальні матеріали, більшість серед яких є оригінальними. Серед них, зокрема, — фотографії, документи сім'ї Нейгаузів, особисті речі Генріха Нейгауза, нагороди, 16 видань різними мовами світу головної теоретичної роботи Генріха Нейгауза «Про мистецтво фортепіанної гри», листи, прижиттєве погруддя, посмертна маска Генріха Нейгауза. На жаль, діяльність у військових умовах – це новий виклик музею, який має, перш за все, зберегти цінні експонати, але водночас він не забуває і свій просвітницький обов’язок перед кропивницькою спільнотою і радо зустрічає нових відвідувачів. Зокрема, 20 жовтня музей відвідали студенти ІІ курсу групи ММ21Б спеціальності «Музичне мистецтво» факультету педагогіки, психології та мистецтв Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка в супроводі кандидата педагогічних наук, доцента, старшого викладача кафедри музичної освіти Жанни Колоскової. Їхній візит відбувся в межах вивчення навчальної дисципліни "Музична культура Кіровоградщини: минуле і сучасність". Студенти переглянули експозицію, підготовлену директором народного музею Г.Г. Нейгауза Тетяною Фурлет та прослухали її емоційну розповідь про життя та творчість уродженця нашого міста, видатного піаніста і педагога Генріха Нейгауза, а також про діяльність його родини, яка започаткувала найкращу на півдні України фортепіанну школу, що вирізнялася серед інших закладів потужним рівнем підготовки. Безумовно, центром екскурсійного огляду була творча особистість самого музиканта, людини високої культури. Певний час він працював у батьківській школі, періодично публічно виступав у місті, що було відзначено у міській пресі захопленими рецензіями. Зокрема, у 1919 році він виступав у залі нашого університету, тоді – жіночої гімназії – з серією грандіозних концертів, на яких не були, за словами очевидців, тільки "розстріляні та повішені". Він залишив по собі велику кількість учнів-послідовників, котрі несли з собою по життю і передавали власним учням «нейгаузівське» відношення до звуку, прочитання авторського тексту й, власне, до мистецтва.
З великою шаною і вдячністю до адміністрації музичної школи №1 ім.Г.Нейгауза, директора Євгенії Малявкіної та директора народного музею Г.Г.Нейгауза Тетяни Фурлет, – кандидат педагогічних наук, доцент, старший викладач кафедри музичної освіти Жанна Колоскова.
