На кафедрі мистецької освіти відбулася міжнародна науково-практична онлайн-конференція

29 квітня 2022 року під головуванням ректора Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка Євгена Соболя й за підтримки в. о. проректора з наукової роботи Лілії Клочек, декана факультету педагогіки, психології та мистецтв, професора Ярослава Галети, завідувачки кафедри мистецької освіти, доцента Тетяни Стрітьєвич та завдяки багатоденній копіткій роботі професора кафедри мистецької освіти Алли Растригіної, доцента Жанни Колоскової, доцента Інги Шевченко, доцента кафедри германських мов та методик їхнього навчання, доцента Надії Іваненко, лаборанта Сергія Колчіна, на кафедрі мистецької освіти було проведено ІV Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію «Мистецький освітній простір у контексті реалізації сучасної парадигми освіти».

Незмінними партнерами проведення конференції такого рівня були не тільки провідні вітчизняні ЗВО (Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київський університет імені Бориса Грінченка, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Криворізький державний педагогічний університет), а й такі відомі на весь світ закордонні університети, як Гданьський університет (Польща), Познаньский університет ім. Адама Міцкевича, (Польща), Краковський педагогічний університет (Польща), Вільнюський университет прикладних наук (Литва), Аріельский університет (Ізраїль), Європейська віртуальна вища школа (Австрія), Панєвежський коледж (Литва).

Відчутних зусиль у залучені до участі у конференції колег-науковців доклали професор кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти Тетяна Довга, доцент кафедри теорії та методики технологічної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності Людмила Чистякова, доцент кафедри музики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Олена Лобач.

Технічно-інформаційну підтримку протягом конференції здійснювала Людмила Іванова, а оцифровку сертифікатів для її учасників зробила Наталія Глушко. Учасниками конференції стали 127 осіб, представників шести країн: України, Литви, Польщі, Австрії, Ізраїлю та Китаю.

З вітальним словом до науковців звернулися ректор ЦДПУ ім. В. Винниченка, доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Євген Соболь та в.о. проректора з наукової роботи доктор психологічних наук, доцент Лілія Клочек. Від міської ради нашого міста учасників конференції привітав депутат міської ради м. Кропивницького, голова фракції «Перспектива міста», кандидат педагогічних наук Артем Стрижаков. Настоятель Благовіщенського соборного храму в Кропивницькому, протоієрей Євген Назаренко, у своєму вітальному слові благословив всіх учасників конференції на продуктивне наукове спілкування. Професор Алла Растригіна подякувала учасникам міжнародної конференції, котрі в такий складний для України час підтримали наше прагнення до нових знань та обміну думками щодо актуальних проблем розвитку сучасної мистецької освіти зокрема, й освіти в цілому.

Безпосередньо наукову складову пленарного засідання з доповіддю щодо розвитку комфортного середовища в педагогічному університеті засобами сучасного менеджменту розпочала ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Марина Гриньова. В цілому, на пленарному засіданні були присутні 87 провідних науковців з України, Литви, Польщі, Ізраїлю та Австрії. Їхні доповіді були присвячені нагальним проблемам професійної мистецької освіти та музичної педагогіки, зокрема: «Дистанційне музичне навчання – можливості та обмеження» (Ewa Szatan, Польща); «Виклик людяності викладання: дистанційне навчання поза межами контролю, але пропущене через серце» (Nitza Davidovich, Ізраїль), «Електронна освітня комунікація в системі «студент-викладач, студент-студент» на засадах теорії конструктивізму» (Leopold Hamminger, Австрія), «Реалізація електронного журналу засобами Google Таблиць» (Тетяна Фурсикова, Україна) тощо. Безумовно, не оминули й болюче наразі питання навчання в Україні в умовах війни: «Шляхи подолання музично-освітніх викликів у обставинах воєнного часу» (Наталія Гуральник, Україна). Дуже емоційним був виступ доцентки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Олени Лобач на тему «Шляхи вдосконалення нормативно-правових засад процесу професійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Мистецтво». Провідні вітчизняні науковці у своїх доповідях представили науковій спільноті коло вузькопрофесійних проблем (Ганна Карась «Майстер-клас з академічного вокалу як форма активізації навчального процесу у мистецьких закладах вищої освіти», Наталія Овчаренко «Вокальна методологія: досвід системного дослідження», Анатолій Мартинюк «Українська диригентсько-хорова школа ХХ-початку ХХІ століть як національний мистецький та освітній феномен»). Деякі виступи були на перехресті двох галузей: культури та освіти, як, наприклад, доповідь О. Полячка «Культурно-освітній веб-серіал «Чумацькі пісні»: напрями використання мистецькими освітніми закладами», або декількох, як у виступі Иоганни Сікорської (Польща) «Злиття науки, мистецтва та нових технологій через біоарт». Конференція тривала більше п’яти годин — плідних, сповнених напруженої праці і доповідачів, і перекладачів (доцентка кафедри германських мов Надія Іваненко та її студентки), і слухачів.

У межах дискусійної платформи «Мистецький освітній простір в реаліях сьогодення», з доповідями виступили зарубіжні науковці стосовно не менш важливих наразі проблем щодо розвитку критичного мислення учнів на уроках мистецтва» (Юрга Сібібрієнє, Литва); методу Ш. Судзукі як основи духовності в середовищі дитини (Ліна Касаускене, Литва); отриманого досвіду у дистанційному навчанні під час пандемії COVID-19 (Діана Ліпіньєнє, Литва); художніх та освітніх основ вокальної школи у науковій інтерпретації китайських учених(Лю Бінцян, Китай).

Всі без винятку учасники конференції висловили вдячність за можливість висловитися, бути почутими, поділитися своїми напрацюваннями або знайти відповіді на свої запитання.

Організатори конференції щиро вдячні всім учасникам конференції, завдяки яким вдалося провести захід міжнародного значення на високому рівні.