Accessibility Tools

Web Accessibility plugin by DJ-Extensions.com
pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

ВЧЕННЯ ПРО ПРАВА ЖІНОК У СТАРОДАНЬОМУ СВІТІ

УДК 340.12

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.3

Поляруш Світлана Іванівна,
кандидат історичних наук, доцент,
 доцент кафедри державно-правових
 дисциплін та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-1157-3248

Анотація

Спираючись на віровчення Стародавнього Сходу та філософську думку античності і Риму, у статті охарактеризовано соціальний статус жінки як учасниці гендерних відносин у період стародавньої історії.  Констатовано, що у стародавньому суспільстві домінували погляди на жінку як обʼєкт управління з боку чоловіків. Наведені приклади виходу жіноцтва на публічну арену суспільного життя. Підкреслено намагання жінок зламати соціальні стереотипи щодо гендерних ролей. Звернуто увагу на пояснення жіночого начала Інь і його взаємодію з чоловічим началом Ян у давньокитайському трактаті „Книзі Змін”. Зазначено, що трактування державного управління як керівництва сімʼєю у конфуціанстві, не дало можливості китайським філософам вийти за межі патріархального підходу до ролі і місця жінки у суспільстві. Відзначено, що у філософії Стародавньої Індії сформувалося три культурні моделі ставлення до жіноцтва: петріархальна у брахманізмі, матріархальна у санкхʼя та протоегалітарна у буддизмі. Висунуто припущення, що найбільш прогресивним вченням був буддизм. Продемонстровано, що мусульманське віровчення арабського світу поступово відходило від лояльного ставлення до жіноцтва через зіткнення з патріархальними традиціями завойованих народів. Розглянуто особливості ставлення до жінок з боку давньогрецьких мислителів Платона, Арістотеля та Піфагора. На основі аналізу наукових доробок українських вчених відмічено, що серед грецьких філософів найбільш прогресивним у питанні ставлення до жіноцтва був Платон з його ідеєю створення ідеальної держави рівних можливостей для чоловіків і жінок. Підкреслено, що у Стародавньому Римі навіть Ціцерон не виходив за межі традиційних поглядів суспільства на роль жінки. Оцінено публічно-правове і приватно-правове становище жінки-громадянки Риму. Зроблено висновок, що чоловічий світ усіляко витісняв жіноцтво із публічної сфери життя і лише окремі найбільш прогресивні мислителі стародавнього часу ламали вказані традиції.

Ключові слова: соціальний статус жінки, конфуціанство, індійські віровчення, іслам, філософія античності, Ціцерон.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Гендерна абетка для українських медіа / Котова-Олійник С., Стельмах Б., Ярош О.: посібник / Софія Котова-Олійник, Богдана Стельмах, Оксана Ярош. Луцьк: Волинська мистецька агенція «Терен», 2013. 106 с.
  2. Ліщук Л. Гендерні ролі в історії цивілізації. Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. пр. К., 2007. Вип. 63. С. 214-227.
  3. Перші поетеси: кодекс давньогрецької жіночої поезії / Упорядкування, переклад з давньогрецької, передмова і коментарі Т. Лучука. Львів: Видавництво «Астролябія», 2019. 448 с.
  4. Нєбитов А. Еволюція форм сексуальної експлуатації жінок у стародавньому світі. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/402/1/34.pdf (дата звернення: 12.2020).
  5. Кравець В. Проблеми міжстатевих та шлюбно-сімейних стосунків у Античній Греції. URL: file:///C:/Users/User/Desktop/Формування прав жінок/2013 Міжстатеві стосунки стародав.Греції.pdf (дата звернення: 12.2020).
  6. Коваленко Є. Становлення культури менеджменту в Стародавньому Китаї. Культура і сучасність. 2018. № 1. С. 26-33.
  7. Чжижун Г. Жіночий портрет у китайському живописі ХХ – початку ХХІ століття : образно-стильова еволюція: дис. … д-ра мистецтвознавства. Харків, 2019. 416 с.
  8. Святненко І. Конфуціанство та гендерна культура Японії. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/stapttp_2016_72_4%20(2).pdf (дата звернення: 12.2020).
  9. Ісаєва Н. Тематична парадигм а китайської класичної жіночої поезії як відображення потенціалу субверсивності. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/Lits_2017_1(1)__22.pdf (дата звернення: 12.2020).
  10. Святненко І. Гендерна культура в індуїзмі: Традицоналістський та модернізаційний аспекти. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/364-Article%20Text-692-1-10-20161018.pdf (дата звернення: 12.2020).
  11. Шамсутдинова-Лебедюк Т. Сімейно-шлюбні відносини в ісламі: релігієзнавчий аспект: автореф. дис. … канд.філософ.наук. К., 2005. 20 с.
  12. Івченко Ю. Роль жінки в історії античної філософії. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2014. Вип. 29. Ч.2. Т.1. С.12-14.
  13. Бондаренко Н. Історичні аспекти розвитку вчень про права жінок. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/FP_index.htm_2011_2_15%20(6).pdf (дата звернення: 12.2020).
  14. Корженко В. Гендерні відносини: філософські ідеї та соціальні практики в античному суспільстві. URL: file:///C:/Users/User/Desktop/Формування%20прав%20жінок/01.pdf (дата звернення: 12.2020).
  15. Малютіна І. Категорія „жінка” у публічному і приватному праві Стародавнього Риму. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/jnn_2013_3_5%20(1).pdf (дата звернення: 26.12.2020).