АВТОНОМІЯ ВІТЧИЗНЯНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ У ПОЛІТИЦІ МІНІСТРІВ НАРОДНОЇ ОСВІТИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

МОКЛЯК Володимир Миколайович –

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри загальної педагогіки та андрагогіки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

ORCID: 0000-0001-9922-7667

e-mail: [email protected]

Анотація

    У статті доведено, що характерним для ліберальних міністрів народної освіти (О. Головнін, А. Сабуров, О. Ніколаї, П. Ванновський, В. Глазов, І. Толстой, П. Кауфман, П. Ігнатьєв) було позитивне ставлення до автономії університетів. За часів їхнього перебування на посаді відбувалися реформи, які збільшували самостійність закладів вищої освіти (зокрема, прийнято один із найдемократичніших статутів 1863 р.). Реакційні ж очільники Міністерства народної освіти (Д. Толстой, І. Делянов, М. Боголепов, О. Шварц, Л. Кассо) дотримувалися політики панівного уряду, обмежували автономію і здійснювали заходи (з-поміж них – прийняття реакційного статуту 1884 р.), спрямовані на придушення університетських свобод.

Ключові слова: автономія, університет, міністр народної освіти, статут, реформи, контрреформи.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Временные правила организации студенческих учреждений в высших учебных заведениях ведомства Министерства народного просвещения: утверждены 22 декабря 1901 г. Министром народного просвещения // Право. – 1902. – № 1 (52). – С. 41–47.

2. Высочайше утвержденные Временные Правила об отбывании воинской повинности воспитанниками высших учебных заведений, удаляемыми из сих заведений за учинение скопом беспорядков (29 июля 1899 г.) // Полное собрание законов Российской империи. – Ч. IІI. – СПб., 1902. – Т. 19 (отделение первое). – С. 935–936.

3. Высочайше утверждённый Общий Устав Императорских Российских Университетов (18 июня 1863 г.) // Полное собрание законов Российской империи. – Ч. II. – СПб., 1866. – Т. 38 (отделение первое). – С. 621–638.

4. Иванов А. Е. Высшая школа в России в конце ХІХ – начале ХХ века / А. Е. Иванов. – М.: Институт истории СССР АН СССР, 1991. – 392 с.

5. Князев Е. А. Автономия и авторитарность: исторический обзор реформ отечественного высшего образования / Е. А. Князев. – М.: Изд-во НИИВО, 1991. – 56 с.

6. Костомаров Н. Замечание о наших университетах / Н. Костомаров // Университетская идея в Российской империи XVIII – начала ХХ веков: Антология: учеб. пособие для вузов. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2011. – С. 209–218.

7. Маркевич А. И. Двадцатипятилетие Императорского Новороссийского университета. – Одесса: Экономическая типография, 1890. – 734 с., LXXXIX с.

8. О введении в действие временных правил об управлении высшими учебными заведениями ведомства Министерства Народного Просвещения (27 августа 1905 г.) // Полное собрание законов Российской империи. – Ч. III. – СПб., 1908. – Т. 25 (отделение І). – С. 658–659

9. Победоносцев К. П. Письма Победоносцева к Александру III / Предисл. М. Н. Покровского. В 2 т. – М.: Новая Москва, 1925. – Т. 1 (1865–1882). – 448 с.

10. Рождественский С. В. Исторический обзор деятельности Министерства народного просвещения: 1802–1902 / С. В. Рождественский. – Санкт-Петербург: Издание Министерства народного просвещения, 1902. – 786 с.

11. Сравнительная таблица уставов университетов 1884, 1863, 1835 и 1804 гг. – СанктПетербург: Типо-литография Санкт-Петербургской тюрьмы, 1901. – 270 стб.

12. Тихомиров Л. Публицистическое сознание. М. Н. Катков / Л. Тихомиров // Монархическая государственность. – М.: ГУП «Облиздат», ТОО «Алир», 1998. – С. 215–218.