Олександр Акименко- журналіст, екс-заступник головного редактора «Forbes Україна», ініціатор проекту «YanukovychLeaks» та інтернет-журналу «Платформа», студент Стенфордського університету

Ще в студентські роки я створив своє видання

Ще під час навчання в університеті я вирішив створити невеличкий освітній проект під назвою «Медіа-фест», який проіснував три роки.

Методом відбору ми формували групу з 30 студентів університету та проводили для них тренінги й майстер-класи. Лекції читали відомі журналісти-практики з усієї України. Також під час проекту відбувалися змагання: команди (кожна з 5 людей) створювала свою газету й намагалася вибороти перемогу.

Згодом я зрозумів, що в наших конкурсантів є потенціал, і зародилася ідея створити одну спільну університетську газету – добру, якісну. Вона мала б кардинально відрізнятися від видання «Університетський меридіан», яке не користувалося популярністю у студентів.

Тож зусиллями знайомого дизайнера, який створив логотип, за допомогою моїх навичок з верстки та ентузіазму новоствореної редколегії вийшов у світ перший випуск «Студентського меридіану».

Вагому роль у народженні газети зіграв тодішній ректор університету Григорій Клочек, який згодився фінансово підтримати нас. 

Запрошував до своєї редколегії креативних

Під час проведення «Медіа-фестів» можна було прослідкувати, хто з учасників дійсно працездатний та креативний. Саме за цими критеріями я запрошував написати замітку, допомогти сфотографувати чи редагувати газету.

Бували випадки, коли приходили й просили взяти до редколегії. Наприклад, одна дівчинка запропонувала нам свою допомогу – таким чином у нас виникла нова рубрика «Комікс у номер». 

Згодом видання стало обласним молодіжним

Звичайно, труднощі траплялися. Можете, наприклад, прослідкувати, що перші номери виходять під назвою «Студентський меридіан», а потім вона змінилася на просто «Меридіан».

З цим пов’язана достатньо хитра історія. Університет вирішив припинити фінансування газети. Нам довелося заново зареєструвати газету, назвати її «Меридіан» і видавати її за рахунок громадської організації. Це була вже не просто університетська газета, а обласне молодіжне видання.

Вплив «Медіа-фесту» та «Меридіана» на подальшу кар’єру

Це був найважливіший момент у моїй кар’єрі, адже після останнього «Медіа-фесту» мене запросили на співбесіду на телеканал «Інтер». Я, студент четвертого курсу, поїхав у Киів, пройшов стажування й став кореспондентом провідного українського каналу.

Знайдіть якісного журналіста й хапайтеся за його штанину!

Найголовніша порада – довго і спостережливо шукати якісного журналіста і хапатися за його штанину. Він буде намагатися скинути вас, брикатися, та головне – не відпускати його, вчитися.

Потрібно знайти собі ментора, адже сучасна журналістська освіта – це маячня, незалежно кіровоградський це ВНЗ чи київський. Тому єдиний вихід – іти в медіа одразу: писати, бути відредагованим, ще раз відредагованим, бути вигнаним і знову прийнятим. Це шлях, який повинен пройти молодий спеціаліст.

Також потрібно проявляти активність, без неї я б ніколи не працював ні на «Інтері», ні у «Forbes». Я постійно щось організовував, проводив. На власному досвіді знаю, що мої  активні однокурсники дійсно досягли успіху, а ті, хто нічим не займався – як приїхали з Добровеличківки, так і повернулися назад вчителем у рідну школу. Тож знайти ментора і проявляти активність – ось секрет успіху.

Інформацію надано медіа-групою «Університетський меридіан»