Олена Янішевська - фрілансер, корреспондент інформагенства «УНІАН» та кіровоградської філії «Громадського ТБ»,тележурналіст

Навчання сформувало мою особистість

Середовище, в якому виховуєшся, справді має значення. До його вибору варто підходити дуже серйозно. На факультеті філології та журналістики не зроблять з тебе журналіста, тут вчать, як бути ПРАВИЛЬНИМ спеціалістом. Це те, що зробили зі мною.

Важко працювати довелося з перших днів роботи

Я потрапила на телебачення, коли проходила практику на третьому курсі. Тоді себе добре зарекомендувала, тому згодом взяли на роботу. Спочатку довелося нелегко, адже потрібно було зламати внутрішні комплекси й стереотипи. Наприклад, комплекс «бога». Студент думає, що він вміє і знає усе, а насправді – нічого. Адже теорія кардинально відрізняється від практики. Я бачила помилки інших, але не наважувалася виправляти уже досвідчених журналістів. Також хибно вважати, що тобі платитимуть за стажування. Не заплатять нічого! Я стажувалася п’ять місяців безкоштовно, поки мене не взяли в штат.

Важко працювати довелося з перших днів, адже програму створюють лише дві людини. Тому знаходити ідеї, знімати, а подекуди й монтувати відео потрібно самій. Але головне – це досвід, який справді безцінний.    

Люблю свою роботу, вона часто перетворюється на хобі: в журналістиці робиш багато речей, за які не платять, проте задоволення від цього меншим не стає.

На факультеті філології та журналістики не зроблять з тебе журналіста –

це твоя робота.

Тут вчать, як ним бути.

Під час навчального процесу можна «набити руку»

Навчальний процес на факультеті передбачає створення різноманітних видань та журналістських текстів різних жанрів. Це допомагає «набити руку».

Проте, якщо хочеш більшого, треба працювати додатково. Перш за все, рекомендую завести блог. А потім ще й мікроблог (twitter). Перший допоможе дістати думки з глибин свідомості, другий – відсіяти інформаційний шум і навчить писати по суті (кількість символів у мікроблозі обмежена).

Відкрий блог, пиши у соцмережах...

Рекомендую постійно відвідувати культурні заходи: це дасть змогу не лише бути в курсі подій в місті, а й допоможе зрозуміти, як вони проходять. Це потрібно для того, щоб не боятись натовпу й вільно себе почувати, коли вийдеш на роботу.

Потім про це пиши в блоги. Відкрий коментарі, адекватно сприймай конструктивну критику від користувачів інтернет-ресурсу.

Читай матеріали інших журналістів!

Не намагайся бути розумнішим за читача. І, звичайно, постійно читай матеріали інших журналістів, наслідуй їхній стиль. Тут, щоправда, краще орієнтуватись на суспільно визнаних фахівців.

Читати різнотипні матеріали дуже важливо, при цьому треба зосереджуватись не лише на фактах, а й на структурі. З цією ж метою треба дивитись і теленовини. Намагайся аналізувати та систематизувати все, що побачиш чи почуєш.

Повір, те, що ти одразу почнеш писати, – це не власний «оригінальний стиль, який поки що не розуміють». Стиль випрацюється лише через десятки років. У мене, гадаю, свого поки немає. Але тут мені пощастило: він мені і не потрібен, я ж інформаційник.

Іншу, набагато важливішу інформацію, почуєш на парах. Це цікаво. Вступай!

Інформацію надано медіа-групою «Університетський меридіан»