22 листопада 2014 року на факультеті історії та права пройшов захід присвячений пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. Студенти разом з викладачами вшанували загиблих у ті страшні роки хвилиною мовчання та запалили «Свічку Пам’яті».
Детальніше...
27 листопада відбудеться перший "Поетичний каппінг". Тема вечора - поезія про шоколад і каву.
Чекаємо всіх охочих у Львівській майстерні шоколаду, з 15.00 до 16.30.
11 листопада стало днем найяскравішої події студентської осені на природничо-географічному факультеті. Адже серед майбутніх географів, біологів та хіміків обирали красуню, яка стала удостоєною носити почесне звання "Міс природничо-географічного факультету"! Даний захід відзначився високим рівнем підготовки, а захват, який виник у глядачів зали, важко оцінити словами. В рамках конкурсу учасниці змагались за перемогу, демонструючи свою красу, творчі та господарські вміння. Не обійшлось також без інтелектуального виходу, на якому перед дівчатами постало завдання показати, наскільки вони кмітливі та стійкі у своїх життєвих переконаннях.
Нещодавно студенти 13, 23, 43 груп в межах своєї хімічної практики відвідали Цукрорафінадний завод в смт. Олександрівка, який розпочав свою роботу 1835 року. У ті часи завод являв собою примітивне виробництво, на якому різка буряка проводилась на металевих тертушках,а з стружки віджимали сік. Нині це великомасштабне виробництво, яке забезпечує третину України власним виробом. Потужність переробки заводу складає 1200 т буряка на добу, а продуктивність 160 т рафінаду на добу. За досягнуті успіхи колектив заводу нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Студенти були заворожені великими обсягами підприємства і намагалися зазирнути в кожну його шпаринку і запам’ятати всі етапи цього дійства, і звичайно ж скуштувати вироблений матеріал.
У такі неспокійні для України часи є дуже мало часу на радість, але це лише об’єднує українців, робить нас сильнішими і з кожним днем загартовує. Та найважчий тягар впав на сильні плечі українських чоловіків. Вони, не покладаючи рук, охороняють нашу державу, роблять все, щоб вибороти мир в Україні. Вони звикають жити далеко від своїх дружин, дітей, матерів та батьків. І дуже багато таких воїнів геть зовсім молоді. Ще ніби вчора вони переймалися типовими для юнаків проблемами, раділи життю, а тепер вони готові боротися з ворогом, хоча їм трохи більше (а інколи і менше) двадцяти років. Один із таких відважних хлопців завітав на факультет іноземних мов і розповів, як то воно жити, коли над головою свистять кулі.
