Літня робота команди проєкту над рамкою компетентностей бакалаврської спеціальності А4 Середня освіта
Протягом липня представники від кожного університету, що входить до консорціуму виконання проєкту ERASMUS+ KA2 LECTURE-101179602-GAP-101179602 «Впровадження провідних європейських компетенцій у стандарт підготовки вчителів для забезпечення стійкості України», разом з представниками від МОН України в дистанційному форматі проводили робочі наради щодо створення рамки компетентностей для бакалаврської спеціальності А4 Середня освіта.
Наради проводилися кожного тижня по вівторках та п’ятницях. Заключна нарада відбулася 01 серпня вже разом з представниками науково-методичної комісії науково-методичної ради МОН України. Нараду відвідали учасниця сектору вищої освіти науково-методичної ради професорка Оксана Кондур та учасник підкомісії А4 Середня освіта науково-методичної ради Дмитро Бобилєв. Від нашого університету участь в роботі нарад брали координатор проєкту професор Ренат Ріжняк та учасник команди професорка Наталя Пасічник.
Документ, який був представлений на нараді 01.08.2025 р., за думкою присутніх вирізняється чіткою структурою: компетентності згруповані за сферами (предметно-методична, інформаційно-цифрова, професійна відданість, інституційна відданість тощо), кожна з яких має загальний опис, змістові характеристики та дескриптори. Така побудова робить матеріал логічно цілісним і дозволяє використовувати його як методологічну основу для проєктування освітніх програм.
Присутні відзначили очевидні сильні сторони розроблюваного документу: а) комплексність – враховані всі ключові напрями сучасної педагогічної діяльності – від предметної підготовки до етичних, інклюзивних та цифрових аспектів; б) відповідність сучасним трендам – значна увага приділена цифровій компетентності, інклюзії, емоційному інтелекту, штучному інтелекту та стійкості вчителя – це відповідає вимогам цифровізації освіти та зростанню ролі soft skills; в) чіткі дескриптори – у більшості випадків формулювання дійсно операціоналізовані («проєктує освітній процес», «застосовує технології штучного інтелекту», «налагоджує ефективну комунікацію з батьками») –.це дозволяє створити вимірювані індикатори результатів навчання; г) баланс між знаннями, уміннями та ставленнями – у компетентностях простежується гармонійне поєднання когнітивних, діяльнісних і ціннісних складників.
Присутніми були висловлені побажання для вдосконалення робочого варіанту рамки компетентностей. По-перше, слід попрацювати з усуненням можливих дублювань – деякі дескриптори повторюються у різних блоках. По-друге, слід виправити нерівномірну деталізацію – окремі компетентності мають розгорнуті списки дескрипторів (наприклад, інформаційно-цифрова), тоді як інші (наприклад, патріотичне виховання) подані стисло. По-третє, слід чіткіше намітити зв’язок із національними та європейськими рамками – у тексті немає прямих посилань на Національну рамку кваліфікацій, ЄКТС чи Європейську рамку цифрових компетентностей для педагогів (DigCompEdu). По-четверте, формулювання деяких пунктів: інколи зустрічаються канцеляризми («здійснює патріотичне виховання», «виявляє національну ідентичність»), які було б доцільно перефразувати в діяльнісно-орієнтовані показники.
Втім, всі присутні представники команд та учасники науково-методичної ради виразили готовність до спільного доопрацювання документу. Було зазначено, що документ може стати ефективною основою для розроблення освітніх програм бакалаврату, адже він задає орієнтири для формування програмних результатів навчання, допомагає визначати освітні модулі, які мають забезпечити розвиток конкретних компетентностей, сприяє гармонізації українських освітніх стандартів із міжнародними. Загалом документ виглядає професійним, сучасним і методологічно продуманим, проте потребує спільних зусиль команди проєкту та представників науково-методичної ради з метою реалізації деяких редакційних уточнень для досягнення більшої узгодженості та практичної застосовності.
