Про вибір факультету
У старших класах я навчалася в педагогічному ліцеї. Вчителі викладалися максимально, то була справді сильна підготовка, на найвищому рівні. Більшість із тих, хто з нами працював два роки, були з педуніверситету. І це подіяло краще будь-якої реклами. Крім того, тоді (а це 2005–2007 роки) на факультеті життя вирувало: кілька разів проводився «Медіа-фест», організовувалися різноманітні конкурси й концерти. Тож я остаточно переконалася, що наш університет і факультет зокрема – те, що треба.
Детальніше...
Я давно вирішила, що хочу бути журналістом
Насправді, ще десь класу з дев’ятого в школі я вже вирішила, що хочу бути журналістом, працювати в медіа. Пробувала власні сили в телевізійних молодіжних проектах, у шкільних періодичних виданнях тощо. Коли прийшов час вступу до ВНЗ, подавала документи в декілька закладів, у тому числі в Кіровоградський педуніверситет. Оскільки спеціальності «Журналістика» у нас не було, вирішила іти на «Видавничу справу та редагування». Не шкодую про свій вибір анітрохи, дуже рада, що вчилася саме тут.
Зрозуміла, що опинилася на своєму місці
На вибір університету в мене було рівно 30 хвилин, оскільки вдома інтернету досі немає, а в комп’ютерному залі мені вистачило коштів тільки на півгодини. Улюбленим предметом у школі була українська мова, до того ж, ще й вчилася в музичній школі, тому швидко вирішила, що майбутня спеціальність має бути або гуманітарною, або музичною. Обирала між професіями музичного теоретика, педагога і культуролога. Кіровоград був найближчим до мого рідного міста, тому поїхала сюди.
Ці відомі слова Івана Огієнка стали гаслом круглого столу, проведеного кафедрою української мови 23 лютого 2016 року. До обговорення серйозних лінгвістичних проблем долучилися першокурсники, магістранти, аспіранти, викладачі факультету філології та журналістики.
Тут я зрозуміла, що фотографую краще, ніж пишу
Не важливо, чому і як я зробила вибір. Зрештою, у нашому місті він був досить обмеженим. Головне, що про ці 5 років я точно ніколи в житті не пожалкую! У мене були класна група, класні викладачі, і навчилася я не лише верстати журнальчики, вставляти міцні слівця в серйозні матеріали та майстерно прогулювати, не отримуючи «енок».
