45-річчя музично-педагогічного та 10-річчя мистецького факультету

29 березня 2013 року пройшли урочистості з нагоди 45-річчя від дня заснування музично-педагогічного факультету та 10-річчя від дня народження мистецького факультету.

Мистецький факультет – то святиня, світлиця, храм музики, у який повертатися – необхідність, у якому творити – значить жити, з яким розвиватися, пізнавати, рости, досягати все нових і нових вершин - щастя.

Сорок п’ять  – то так мало, щоб осягнути безмежність музичних глибин, навчитися розрізняти усю кольорову гаму гармонії , і так багато, щоб наповнитися мудрістю, вірою, натхненням.

Сорок п’ять років ми, студенти, переступаємо поріг мистецького храму, щоб винести з нього не лише знання, якими щедро обдаровують викладачі, професори, а  також, щоб навчитися любити все, що довкола  –  світ, Батьківщину, батьків, людей.

Кожен день народження – це радість, переплетена зі строкатими стрічками печалі. Тому всі, хто причетний до свята, щасливий, бо вже вкотре може привітати рідний факультет, і трішечки сумний, «бо молодість не вернеться, не вернеться вона».

Кульмінацією свята став феєричний концерт, який відбувся в актовій залі університету. Приємно, що концерт відвідали не лише люди, які сьогодні своїми творчими силами, життєвою енергією, ентузіазмом розбудовують факультет, а й гості з інших факультетів, колишні випускники, колеги. Бо сорокап’ятиріччя – то довгий життєвий період, під час якого зароджувалися нові музичні династії, виростали, як квіти, творчі здобутки, формувалася справжня школа викладачів. То – безмежний відрізок часу, у якому сплелися докупи перемоги й поразки, перші наївні кроки, бурхливе студентське життя, численні невивчені пари, пізнавальні лекції,  підготовки до «Вернісажів талантів» і різноманітних розважальних заходів.

Тому й обличчя у всіх в цей день – світлі й радісні. Приємні вітання гостей, мудрі слова засновника факультету доктора педагогічних наук, професора Сергія Гавриловича Мельничука та декана факультету кандидата педагогічних наук Леоніда Вікторовича Бабенка, по-материнськи ласкава усмішка доктора педагогічних наук, професора Алли Миколаївни Растригіної,  – і всі присутні в залі відчули душевне тепло й гордість за свій факультет.

Хай роки твої, факультете, примножаться мудрістю, життєрадісністю студентів, освіченістю викладачів і професорів, добром, вірою і любов’ю! А ми своїми думками, почуттями і діями  завжди будемо з тобою.