Де Андруховичу інтимніше?

Про СВОЇ міста в інтимній філфаківській атмосфері розповів Юрій Андрухович, відвідавши 18 квітня наш університет у рамках Міжнародного поетичного фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ».

Непересічна подія для пересічного студентського життя сколихнула усі, перефразовуючи Сергія Жадана, душі, незіпсовані марафетом. Так що від кількості студенток («пташок, які тьохкали, шаруділи обгортками від цукерок, фарбували губи, отримували есемеси, читали їх, відправляли, доїдали під партою пиріжки. Але все це у дозовано-інтелігентній кількості») голова в пана Андруховича, певно, обертом ішла. І не дивно, це ж не белградські студентки, а кіровоградські.

Притаманні Андруховичу терпкість голосу, психоделічність слів і мандрівничо-загадковий антураж зачарували навіть найпримхливіших філологинь (і не тільки через вірш «Ляля Бо»). Дещо сп’янілий від кількості презентацій, емоцій і облич, він намагався звабити словами кожну з нас і всіх одночасно, так, аби раз і назавжди закохати у свої тексти. Ось він – справжній Юрій Андрухович, український письменник, сам собі бренд. І ще не прочитавши книгу «Лексикон інтимних міст», уже подумки блукаєш описаними місцями. Що то словесна магія!

Є зустрічі з письменниками, які проходять і не залишають у душі ні слова, ні ритму, ні відчуття. А є такі, які запам’ятовуються надовго. А все через інтимність…

Копецька Олеся, студентка 44-ої групи