Європейський вектор очима викладачів природничо-географічного факультету

Природничо-географічний факультет сміливо завойовує звання епіцентру масової активності, демонструючи, як ентузіазм викладацького  і студентського колективу знаходить втілення у  заходах, які проводяться в межах факультету. Обравши курс до реалізації свого потенціалу, 4-го грудня відбувся круглий стіл на тему "Європейський вектор очима викладачів природничо-географічного факультету".

Ведучою заходу був заступник декана з навчально-виховної роботи – Казначєєва Марія Сергіївна, яка разом з присутніми встановила чіткий регламент виступів та правила участі у круглому столі. До виступу були запрошенні викладачі, які, побувавши за кордоном, могли озвучити свої переконання, підкріпленні подіями з власного досвіду. На заході були присутні декан факультету Клоц Є.О., викладачі кафедр та всі бажаючі студенти факультету.

Розпочав захід автор ідеї тематичного круглого столу Кривульченко Анатолій Іванович —  завідувач кафедрою географії та геоекології, доктор географічний наук, професор.  Він пояснив причини проведення круглого столу, звернувся до панівних рис історії Євроінтеграції, назвавши перших асоційованих членів Союзу та  головні засади угоди. Завершивши звернення до витоків історії, Анатолій Іванович логічно продовжив питання "ЄС і Україна", згадавши початок утворення "епохи Майдану", яка закарбувалась в пам'яті українців, як пік відродження національної свідомості та патріотизму. Крапку в інформативній частині вступу йменували датою 16-го вересня 2014 року, коли Парламент синхронно ратифікував Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Після цього, завідувач кафедрою географії та геоекології розпочав демонстрацію власних фотокарток з подорожей, висловлюючи позитивні аспекти закордонного досвіду та особливості тамтешнього життя громадян, які варто перейняти українцям, задля покращення рівня якості проживання.

Наступною до слова було запрошено кандидата географічних наук, доцента - Гелеверу Ольгу Федорівну. Її виступ був сконцентрований на порівнянні освітньої галузі Словаччини та України. З промови Ольги Федорівни  присутні на заході дізнались, що:

"Кількість аудиторних годин у викладача Словаччини сягає 250-ти, в України – вдвічі більше. Різниця простежується і у заробітній платі, адже за кордоном вона перевищує значення української в 2-3 рази".

Далі послідували стійкі аргументації позитивних наслідків членства країн в ЄС.

Згодом, до числа виступаючих долучився кандидат хімічних наук, доцент - Святенко Людмила Костянтинівна. З її слів учасники круглого столу дізнались про організацію шкільної освіти в США. В своєму виступі Людмила Костянтинівна розповіла:

"Організація навчального процесу в школах Сполучених Штатів класифікована на три різноступеневих школи:

Початкова – для дітей віком від 1-5 років;

Середня – 6-8 років;

Старша або Вища (не пам'ятаю) – 9-17 років.

Кожна школа має свій сайт, а кожен викладач – власну сторінку на ньому. Початкова школа має вигляд одноповерхової будівлі, що забезпечує безпечне находження в ній школярів. Час початку занять в школах різний, а пов'язано це з перевезення учнів шкільним автобусом(в державній школі безкоштовно). З початком навчального дня школа повністю закривається та відкривається лише в кінці занять. Кожен учень на початку семестру (кількість яких сягає трьох), отримує шкільний календар. Навчання в державній школі є безкоштовним, проте існують і приватні школи з платним навчанням.".

Ще чимало нових відомостей було зазначено Людмилою Костянтинівною, які, задля підсилення ефекту, паралельно демонструвались на екрані.

Останнім із запрошених викладачів виступив Данилків Ярослав Несторович - доктор сільськогосподарських наук, професор. Його виступ був відмінним від попередників, так як було озвучене посилене наукове підґрунтя підходу до даної теми. Ярослав Несторович навів статистичні дані про генетичні захворювання та наслідки шкідливого способу життя у мешканців Європейських країн. Він висловив свої судження, які стосуються намірів представників членів Європейського Союзу  по відношенню до України. Торкнувся Ярослав Несторович також східної сусідньої держави України – Російської Федерації, акцентуючи увагу на ступені проблематики питання, що розглядається.

По завершенню виступів викладацького складу факультету, розпочалась найінтригуюча частина заходу – запитання до викладачів та обговорення наданих ними відповідей. Брали в цьому участь як запрошенні студенти так і викладачі, які до цього виступали в ролі слухачів.

Наскільки успішними виявились пошуки істини, допомогла відповісти представниця студентства Банік Анастасія:

"Я здивована тим, що деканат та професорсько-викладацький склад факультету не побоявся підняти це питання, яке стає дедалі актуальнішим для України. Даний захід став бажаним простором для висловлення своєї позиції для викладачів та студентів. Звісно, що проблематика теми "Україна і ЄС" не вичерпалась, адже, відомості, озвучені викладацьким колективом, дали відповіді на одні запитання, та стали причиню появи нових. Я сподіваюсь, що круглий стіл на якому ми сьогодні зібрались, стане лише початком єдності думки, адже в першу чергу – ми діти своєї Батьківщини, які бажають для неї найкращого."

Інформація надана деканатом природничо-географічного факультету