Авангард міжнародної співпраці
Протягом літніх місяців декілька викладачів факультету іноземних мов встигли не тільки відпочити, а й набратися нового досвіду і знань у своїх закордонних колег. Нижче ми пропонуємо три розповіді «із перших вуст».
Тетяна Дацька, доцент кафедри германської філології
МІЖНАРОДНА ШКОЛА АМЕРИКАНОЗНАВСТВА – 2011
Середина червня… Чим, на Вашу думку, займаються студенти й викладачі у цей час? Українці скажуть, що вони викладають і вчаться, складають іспити, хтось готується закінчити університет і розпочати самостійне життя, а дехто думає про відпустку, яка ось-ось почнеться…
І ця відповідь буде правильною стосовно інших країн світу також, але… разом із тим, у цей час 18 університетських викладачів у різних країнах світу мають іншу турботу – разом із підбиттям підсумків академічного року вони пакують валізи, а в голові – рядки з пісні Френка Сінатри Нью-Йорк – «…Хочу бути частиною Нью-Йорка...» Хоча ні… Не зовсім так. У першу чергу, ці викладачі думають: «Хочу бути частиною Літньої школи американознавства» – 6-тижневої програми академічного обміну, яка спонсорується Бюро освітніх і культурних справ Державного департаменту США. Цього року ця школа проходила з 11 червня по 24 липня на базі Нью-йоркського університету. Ви вже, певно, здогадалися, що авторка цих рядків була її учасницею.
Нью-йоркський університет, на базі якого проводилася школа, заснований 1831 року і в наш час є одним з найбільших приватних університетів США. Його факультети і коледжі розташовані переважно на Манхеттені, а також в Африці, Азії, Європі та Південній Америці. Серце Нью-йоркського університету – кампус, який знаходиться на площі імені Джорджа Вашингтона, у тій частині Нью-Йорка, яка має назву Ґринвіч-Віллідж. Коли перебуваєш у цьому районі міста, то здається, що майже на кожній будівлі є прапор фіолетового кольору – прапор Нью-йоркського університету!
У самому університеті Літню школу американознавтва називають Міжнародною школою американознавства, і, як зазначалося в оголошенні конкурсу на участь у цій школі, мета цієї школи – розглянути, як різноманітні культури виразили себе в американському суспільстві в етнічному, расовому, економічному, політичному і релігійному контекстах, як ці культури вплинули на формування громадських рухів та історичних епох протягом американської історії. Забудьте про свої сумніви, що цієї мети неможливо досягнути за такий короткий час – із такою організацією та підготовкою, яку було проведено професором Ф. Хосе, директором Міжнародної школи американознавства, і його командою, це абсолютно реально!
Протягом програми учасників забезпечили різноманітними матеріалами для читання, у нас були цікаві дискусії та презентації з різних аспектів життя в США (Ось де можна сказати, як добре знову відчути себе студенткою!) З екскурсіями група побувала в середній частині Манхеттену, в Гарлемі, в Чайнатауні, у Квінсі. Нью-Йорк сам по собі вже є гарним містом для дослідження розмаїтості культур США! Більше того, можливості глибше дослідити історичне та географічне різноманіття надали нам поїздки до таких великих міст як Вашингтон, Бостон, а також невеликих населених пунктів – Діеринґ, що в штаті Нью-Гемпшир, та міста Санта-Фе у штаті Нью-Мексіко. Відвідання театральної та оперної постановок, бродвейського мюзиклу допомогло відчути багатство культурного життя США.
Також ми відвідали бейсбольний матч між командами «Метс» і «Янкі» із м. Нью-Йорка. Виявляється, бейсбол не тільки допомагає підтримувати здоров’я у формі, а й об’єднує американську націю. Уявіть собі, ми грали в бейсбол на одному з полів у Центральному парку. Дивовижне відчуття, навіть для людини неспортивної!
Слід додати, що ця школа не тільки поглиблює знання про США як країну, вона вчить більш уважно ставитися до інших країн і розмаїтих культур, які складають різноманіття світу й різноманіття Міжнародної школи американознавства. Цього року, наприклад, представники таких країн як Афганістан, Бангладеш, Камерун, Коморські острови, Індонезія, Ірак, Японія, Йорданія, Киргизстан, Перу, Філіппіни, Росія, Того, Туніс, Туреччина, Україна, Уругвай і Палестинських територій створювали це унікальне явище, яке називається Міжнародна школа американознавства.
Не можу не згадати у цій статті тих, без кого моя участь у цій академічні програмі була б неможливою, і хочу висловити подяку Лілії Шило, представниці Відділу освіти і культури Посольства США в Україні, а також моїм колегам в Кіровоградському державному педагогічному університеті: Людмилі Сергіївні Гаркуші за підтримку на шляху до досягнення моєї мрії, Людмилі Федорівні Грицюк та Олені Охапкіній, які потурбувалися про моїх студентів. Величезне спасибі також усім колегам, які не забували мене та слали свої вітання за океан!
Надія Іваненко, доцент кафедри практики германських мов
ЗБАГАЧЕННЯ ДОСВІДУ
У серпні 2011 року я отримала грант від Міжнародної спілки англійської мови для проходження тренінгу в Міжнародному освітньому центрі Шекспірівського театру «Глобус» у Лондоні. Після двох турів конкурсу було відібрано 19 учасників з усього світу, які прослухали лекції про особливості англійської мови і культури Шекспірівської епохи, взяли участь у практичних заняттях з аналізу текстів, пройшли підготовку в семінарах із пластики рухів, постановці голосу та інших заходах, що мають виняткове освітнє значення. Нас навчали відчувати зв’язок між актором і глядачем, враховуючи, як він може вплинути на наше розуміння взаємозв’язку між викладачем і студентом у класі. Нашими викладачами були висококваліфіковані спеціалісти, які вкрай віддані особистості Шекспіра і всьому тому, що представляє «Глобус». Вони ділилися з нами своїми знаннями та досвідом із винятковою увагою до найменших деталей.
Започатковані в 1992 році, культурні семінари спрямовані головним чином на тих, хто зацікавлений у зміцненні культурних зв’язків між Великою Британією і своєю власною країною. Фактично, це викладачі гуманітарних дисциплін, багато з яких беруть безпосередню участь в управлінні національними спілками англійської мови. Як через збагачення знань про британську культуру й історію, так і за допомогою англійської мови тренінг дозволяє учасникам обмінятися досвідом і знаннями культур. Викладання Шекспіра в класі часто може бути складним завданням. Міжнародний освітній центр театру «Глобус» в Лондоні пропонує інтенсивний тиждень лекцій, семінарів, практичних занять, перегляду п'єс. Усе це що направлене на вирішення певних проблем при вивченні Шекспіра. Освітній центр працює з викладачами, щоб розробляти нові й захоплюючі способи проведення досліджень робіт Шекспіра, які допомагають «оживити» тексти геніального письменника.
Курс культурних семінарів дає викладачам унікальну можливість обмінюватися ідеями щодо викладання Шекспіра у вищій школі. Проект також спрямований на озброєння вчителів активними, практичними підходами до творчого викладання Шекспіра в класі, які будуть надихати студентів, зміцнювати і розвивати ідеї на практиці. На зустрічах з акторами і працівниками театру «Глобус» була унікальна можливість дізнатися про задуми та постановки шекспірівських п’єс. Делегати також мали можливість обговорити роль творів Шекспіра у своїх країнах і на заняттях, враховуючи Шекспіра в перекладі і з точки зору включення його праць у навчальні програми.
Микола Верезубенко, викладач кафедри практики германських мов
«Організація за програмою молодіжного і студентського стажування за кордоном»
Баварська земля прекрасна і дивна своїми контрастами. У ній поєднано стародавні традиції і найсучасніші досягнення. Яскравим доказом цього є її столиця – Мюнхен. Особливі принади міста – Марієнплатц і ратуша – задовольнять вимоги найвибагливіших відвідувачів.
Ви не знайдете у Мюнхені, як і у всій Баварії, висотних будинків, які своїми розмірами принижують невеликі помешкання, виконані у традиційно німецькому стилі. Здається, консервативні баварці плекають досягнення своїх попередників і не збираються зраджувати своїм традиціям. Незабутнє враження справляє також Англійський сад – найбільший парк Європи, який є справжнім куточком дикої природи посеред сучасного мегаполісу.
За 100 км на південь від Мюнхена розташовані інші рукотворні й нерукотворні принади баварської землі: Нойшванштайн – замок короля Людвіга ІІ і найвища вершина Німеччини – Цуґшпітце.
Проте найбільшою цінністю Баварії є люди, які тут живуть. А це представники усіх континентів, що мають різні культури, віросповідання і традиції. Але всіх їх об’єднує німецька мова – засіб міжкультурної та міжнародної комунікації. Звичайно, чим більше мов ви знаєте, тим впевненіше ви почуваєтеся, але навіть володіючи лише німецькою мовою, ви не будете чужим не тільки в Європі, а й у всьому світі.
