8 березня – Міжнародний жіночий день
Ось уже багато років 8 березня має безліч сенсів для різних людей. Для когось це свято жінок і весни, для когось — державний вихідний або шанс відпочити, для одних — привід купити букет дружині чи доньці, а для інших — пережиток радянського минулого, хтось думає про нього як про символ жіночої емансипації, а хтось — як про підходящу нагоду згадати про жіноче рівноправ’я.
Упевнені, що у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка 8 березня ніколи не було нагодою згадати про жінок — просто тому, що про жінок та їхні права ми ніколи не забуваємо. А як інакше? Жіноцтво завжди було і залишається важливою, невід’ємною частиною життя ЦДУ. Понад 100 років тому наш університет розпочав своє існування як педагогічні курси на базі жіночої гімназії, випускниці яких могли працювати виховательками. Нині ж ЦДУ — це сотні викладачок і науковиць, студенток і майбутніх фахівчинь у багатьох галузях — від традиційної педагогічної до комп’ютерних систем та цифрових технологій, фізики, політології, менеджменту вищої освіти чи правоохоронної діяльності.
Українські жінки, як це не дивно звучить, нічим не відрізняються від жінок в інших куточках планети. Вони так само сильні і вразливі, мають таланти до точних наук чи більше схильні до творчості, хтось надає перевагу кар’єрі, а хтось — родині, а хтось хоче реалізовуватися і в одному, і в іншому.
Але водночас досвід кожної української жінки нині — унікальний. Бо до звичайної, «традиційної» ролі жінок, додалися сотні інших. Вони допомагають у закордонних пунктах біженців, навчають переселенців іноземних мов, малюють картини для розпродажів на користь ЗСУ, готують благодійні концерти, читають онлайн-лекції для своїх учнів з бомбосховищ, плетуть маскувальні сітки, збирають книжки для бібліотек на деокупованих територіях і стають на захист держави зі зброєю у руках… Де б вони не були, що б не робили, перед якими б викликами не поставали — вони українки. І це робить їх найкрасивішими, найсильнішими, найкращими в наших очах.
Хай сьогоднішній день стане нагодою побажати нашим жінкам — та й усім нам! — віри у кращі часи, надії на щасливе майбутнє і любові до себе та рідних. Хай буде весна у серцях і душах. Хай буде Мир і Перемога!
З повагою, ректор Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка,
професор Євген Соболь
