Ліцензування і сертифікація вчителів у США

Наталя Пасічник, Ренат Ріжняк

(КДПУ ім. В. Винниченка, м. Кропивницький, Україна)

Пріоритетним напрямом державної політики в освітній сфері України, є підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої роботи, професійного розвитку, освоєння та запровадження інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці [2]. Це можливо реалізувати за умови високого рівня професійної компетентності та наявності об’єктивного механізму оцінювання результатів педагогічної діяльності вчителя через атестацію педагогічних працівників. Аналіз усталеної практики атестації педагогічних працівників засвідчив необхідність розробки та впровадження нових підходів до оцінювання рівня їхньої професійної кваліфікації з урахуванням реалій української освітньої системи і міжнародної практики. В останні роки широко обговорюється науковцями і освітянськими практиками необхідність переходу від процедури атестації українських педагогічних працівників до ліцензування і сертифікації. Не абсолютизуючи цей підхід, ми стисло проаналізуємо атестацію і сертифікацію вчителів в США як однієї з багатьох країн, яка ефективно практикує дану процедуру.

У 80-ті роки ХХ ст. у США розпочався процес формування вчителя нової формації, який реалізується через регулювання процесу професіоналізації викладання, а механізмом його реалізації стає ефективна та науково обґрунтована атестація та сертифікація вчителів. Для цього 1987 р. було створено Національну раду професійних педагогічних стандартів (НРППС), головною метою якої стала розробка й адміністрування системи передової професійної сертифікації вчителів молодшої, початкової та середньої школи через ліцензування. НРППС тісно взаємодіє з Національною радою з питань сертифікації (НРПС), котра розробляє стандарти досвідченого вчителя; забезпечує вільний доступ до національної системи сертифікації вчителів, які відповідають вимогам даних стандартів та підтримує передовий досвід в галузі викладання й управління системою освіти. Згідно з вимогами зацікавлені в отриманні сертифікату вчителі мають подати письмову заяву до НРПС. На момент подання заяви вчитель повинен мати щонайменше бакалаврський ступінь і стаж викладацької діяльності не менше 3 років. Згідно стандартів НРПС, прийняті заявники отримують відповідні бали за п’ятьма критеріями оцінювання професійного рівня вчителя: а) портфоліо професійних досягнень учителя, яке включає в себе дані про викладацькі досягнення, його участь в освітньому співтоваристві, зразки учнівських робіт, а також власні професійні наробки; б) психолого-педагогічне спостереження за роботою вчителя в класі; в) проведення структурованого інтерв’ю, частково заснованого на результатах пред’явленого портфоліо; г) перегляд відео-фрагмента з відстеженням та оцінкою елемента уроку, пропозиції вчителя щодо більш ефективних стратегій навчання; д) виконання тестів із педагогіки й оцінка якості знань із дисципліни, яку викладає вчитель [3]. Разом із цим вчителі повинні продемонструвати свої професійні навички, виконуючи впродовж одного дня практичний блок завдань в регіональному центрі професійного оцінювання. Процес сертифікації вчителів, включаючи всі етапи оцінювання їх професійного рівня, триває один навчальний рік [1, с. 33]. Кандидатами на отримання сертифікатів НРПС можуть стати вчителі, директори шкіл, ректори університетів, керівники, професори та директори педагогічних коледжів. Отриманий сертифікат дійсний впродовж 10 років.

Сертифікати НРПС доповнюють, але не замінюють державні форми атестації педагогічних працівників. Державна система атестації вчителів встановлює обов’язкові мінімальні стандарти для вчителів-початківців; у той час як НРПС створюються для добровільного залучення досвідчених учителів задля підвищення їх професійного рівня. Також, отримані сертифікати НРПС надають привілеї як учителям, так і шкільним округам і педагогічним навчальним закладам, у яких викладають сертифіковані фахівці. Головною перевагою отримання сертифікатів НРПС є те, що за їх наявності в деяких шкільних округах вчителі мають право на підвищення заробітної плати, водночас інші освітні райони приймають сертифікованих викладачів на посади вчителів-менторів або на керівні посади.

Дослідники атестації педагогічних кадрів в США висновують, що стандартизація американської педагогічної освіти сприяє: 1) координації процесу акредитації навчальних закладів та програм; 2) встановленню чітких вимог до процесу професійної підготовки, ліцензування, сертифікації та розвитку професійних вмінь вчителів; 3) спрямуванню зусиль освітніх організацій США для досягнення єдиної мети – підготовки висококваліфікованого, компетентного, конкурентоспроможного вчителя [4].

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Зелман Марк. Про ліцензування вчителів у Сполучених Штатах Америки. – Вісник ТІМО –2015. – № 2–3.– С. 31–36.
2. Національна доктрина розвитку освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: оsvita.ua/legislation/other/2827/
3. Чошанов М.А. Сертификация школьных учителей математики в США [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.biblio.narod.ru/gyrnal/statyi/sertifik.htm
4. Шандрук С.І. Проблема якості професійної підготовки вчителів у США (порівняльний аспект) / С.І. Шандрук // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – 2012. – № 1. – С. 311–316.