Вечір пам’яті Володимира Івасюка з метафоричною назвою «Візьми з собою мою пісню – я в неї щастя наспівав» зібрав багатьох шанувальників творчості в день народження видатного композитора 4 березня в галереї «Єлисаветград».

Для значної частини присутніх цей захід став можливістю познайомитись з творчістю Володимира Івасюка. Виконавці пісень (студенти та аспіранти КДПУ – гурт «Приходьте завтра» та його вокалісти Ольга Алєєксєнко, Кирило Поліщук, Дмитро Душейко, Альона Олійник, Микола Папуша, Оврас Наталка, Даша Левіна, Олександр Вчорашній, Ксенія Чеканова») В. Івасюка зізнаються, що в процесі підготовки до вечора відкривали життя і творчість композитора для себе вперше, що окремі його пісні вважали піснями інших виконавців. На цьому наголосив і Олександр Ракушняк: «Що ми знаємо про Івасюка? Мабуть, чи не кожен відповість лиш те, що це автор «Червоної рути» та композиції «Я піду в далекі гори». Дивно, але пісні, які написав Володимир Івасюк, ми часто асоціюємо з іншими виконавцями — з Софією Ротару чи Олександром Пономарьовим. Важливо, що цей захід відбувся, що всі присутні мали змогу наблизитись до такої постаті, як Івасюк».

«Шкода, що ми так мало знаємо про Івасюка. Це однозначно та постать, про яку варто говорити і переосмислювати його творчість, долю в контексті епохи. Нам усім складно оцінити його вклад в українську музику, адже сучасна молодь мало знає про радянський контекст, в якому жив і писав Володимир Івасюк. Володимир був невиправним оптимістом протягом усього життя. І дуже важливо, що таким він залишається і в своїх піснях. Було приємно бачити на сьогоднішньому вечорі так багато молодих ініціативних людей, завдяки яким, власне, захід став реальним», — прокоментувала мистецьку ініціативу Ірина Ткаченко, організатор вечора.

Вечір мав пісенно-документальний формат, з цікавими поетично-документальними інсталяціями, що створювало ефект присутності самого Володимира Івасюка, його батьків, друзів (ці важливі ролі талановито зіграли студенти та викладачі факультету філології та журналістики Світлана Дубина, Артем Луценко, Сергій Цигульський, Сергій Ткаченко). «Важливо, що вечір не був схожий на академічний захід з довгими нудними промовами. Адже що скаже про композитора краще за його пісні?», – ділиться враженнями Вікторія Гапоненко, учасниця проекту.

Пізнавальним був виступ Світлани Орел, яка познайомила присутніх з одним маловідомими сюжетом Івасюк-Кіровоградщина. Пов’язаний він з постаттю маловідомого, але талановитого композитора та автора пісень Володимра Яцоли з Новоукраїнського району. Він мав творчі зв’язки з Івасюком, неодноразово приїздив до Чернівців, був убитим через півроку після вбивства Володимира Івасюка….Ходять чутки, що декілька його геніальних пісень були присвоєні окремими композиторами як свої, зокрема пісня «Край, мій рідний край».

Особлива складова зустрічі – благодійний продаж авторських листівок художниці Олі Макаревич (студентка 5 курсу факультету філології та журналістики), яка проілюструвала пісні Володимира Івасюка, мотиваційних наліпок та магнітів – теж авторських, створених Вікторією Гапоненко та Альоною Олійник, студентками 3 курсу філологічного факультету. Кошти (1500 грн) вже передали мамі 23-річного спецпризначенця Вадима Довгорука з Кіровограда, який повернувся з-під Дебальцевого з важками травами ніг та без руки. Вадима чекає складний і витратний процес протезування ніг, проте він тримається дуже оптимістично і свою мрію ходити обов’язково втілить в життя.

Організатори вечора запевнили, що наступного року на Кіровоградщині обов’язково відбудеться «Івасюк-фест» – мистецький проект, який в черговий раз, але на масштабнішому рівні, відкриє творчість Володимира Івасюка для молодого покоління українців.

Ірина Ткаченко
Фото: Свтілана Дубина, Тетяна Пташник, Вікторія Гапоненко.