• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

Новини університету

Зустріч з Іваном Андрусяком – поетом для дорослих і малявок

1p1010035.jpgШосте грудня цього року в Кіровограді можна було назвати «Андрусяк non-stop». Завітавши до нашого міста, Іван Андрусяк, поет, дитячий письменник, есеїст, редактор видавництва «Грані-Т», з 9.40 до 19.00 провів 5 творчих зустрічей майже без продихів. Першими, хто зустрівся з письменником, були студенти спеціальності «Видавнича справа та редагування» Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, з якими Іван Михайлович поговорив про книговидавничу справу в Україні», про книжки видавництва «Грані-Т» для наймолодших читачів.

Наступна зустріч письменника-видавця зі студентами та викладачами факультету філології та журналістики була присвячена творчості митця. Він читав свої «дорослі» вірші з виданих збірок і такі, що «ще не добралися до книжок». Сам ставив багато запитань до аудиторії, провів сеанс гіпнозу, під час якого кожен, слухаючи його вірш про дерево із заплющеними очима, уявляв себе деревом, по якому стікають краплини.

Провів пан Андрусяк також дві зустрічі з учнями. Іван Михайлович сам себе називає «малявським поетом», тому що його улюблена аудиторія – це діти. Дітям він розповідає про капосних Чакалок, Бабу Ягу, бабаїв. Бабаї в нього існують двох типів: справжні і несправжні. До справжніх він відносить «героїв» сьогодення.

Останньою ж у його розкладі була зустріч із широким колом читачів у Кіровоградській обласній науковій бібліотеці ім. Д. Чижевського. Нагадаємо, що Іван Андрусяк до Кіровограда завітав на запрошення «Українського клубу».

У цілому Іван Андрусяк справляє враження невимовного добряка, такого «нестарого діда-казкаря», відвертого і чесного. Він у книзі готелю, у якому зупинився, у графі «мета приїзду» написав: «Приїхав робити капості», але так і, не наробивши їх, поїхав. Хоча, що ми знаємо про справжні капості, не читаючи його книжок?

А особисто мені найбільше запам’яталася така фраза пана Івана: «Як це треба ненавидіти людей, світ, все живе, щоб місто назвати Дзержинськ, а вулицю – Карла Лібкнехта?»

Кирило Поліщук, ма1p1010048.jpg1p1010049.jpg1p1010052.jpgгістрант факультету філології та журналістики

1p1010044.jpg

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись