ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВІДОМЧОЇ ПРАВОТВОРЧОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

УДК 342.6

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.16

Корнієнко Володимир Валерійович,
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
Харківський національний університет внутрішніх справ
кафедра поліцейської діяльності та публічного адміністрування
факультету № 3
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0001-7338-0794

Анотація

Дослідження спрямоване на розкриття сутності і визначення шляхів  вирішення нагальних проблем відомчої правотворчості органів та підрозділів МВС України. Основні акценти при цьому зроблено на правотворчу діяльнісь Національної поліції.

Актуальність предмету статті не викликає сумніву, насамперед, в зв'язку з активізацією процесів демократизації суспільних відносин, що є результатом інтенсифікації євроінтеграційних процесів в Україні останніми роками.

В роботі зроблено спробу встановити загальні і специфічні закономірності розвитку правотворчості в системі МВС України в сучасних умовах та визначити напрями вдосконалення відомчої правотворчої діяльності органів та підрозділів МВС України в тому числі і Національної поліції. В результаті проведеного дослідження, зокрема, встановлено, що на сьогоднішній день у національній системі законодавства фактично відсутній ефективний механізм, спроможний запобігати виконанню поліцейськими вимог відомчого нормативного акта, що суперечить правовому закону. При цьому взято до уваги факт існування відповідних норм чинного Закону України «Про Національну поліцію», а також Дисциплінарного статуту Національної поліції України, але доведено, що вони не являють собою ефективний механізм, здатний протидіяти застосуванню неправового нормативного акта.

Зазначається, що загальні проблеми відомчої правотворчості органів та підрозділів Національної поліції України, які досліджувались у роботі, охарактеризовано такими, що потребують більш деталізованого їх теоретичного вивчення та застосування системного практичного підходу до їх вирішення, котрий передусім повинен знайти відображення, по-перше, у створенні єдиного електронного реєстру нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, а по-друге у розробці і закріпленні на законодавчому рівні механізму, який зміг би запобігати виконанню поліцейськими вимог відомчого нормативного акта, що суперечить правовому закону.

Ключові слова: правотворча діяльність, правотворчість в Національній поліції, правовий закон, відомчий нормативний акт.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Бандурка О. М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України. Х. 2004. 780 с.
2. Безпалова О. І. Роль адміністративних договорів в діяльності правоохоронних органів України. Форум права. 2010. №  4.С. 48-53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index (дата звернення: 17.01.2020).
3. Закон України «Про Націоналну поліцію». ВВР України. 2015. № 40-41. Ст. 379.
4. Цвік М. В. Про систему юридичних актів. Вісник Академії правових наук України. 2002. № 4 (31). С. 14–24.
5. Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII  «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». ВВР України. 2018. № 29. Ст. 233.
6. Загальна теорія держави і права / За редакцією академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора В.Копєйчикова. К.: Юрінком, 1997. 320 с.