ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ: ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА УКРАЇНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ

УДК 351:328.185

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.14

Гречанюк Роксолана Володимирівна,
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник
Національної академії прокуратури України)
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0003-0566-6365

 Анотація

Статтю присвячено організаційно-правовим заходам протидії корупції в Україні в контексті досвіду зарубіжних країн. Відзначено, що головнимиперевагами дієвості заходів із боротьби з корупцією є розвинене громадянське суспільство й високий ступінь участі громадян в антикорупційній політиці. Зазначено, що корупція істотно підриває авторитет держави, дезорганізує сфери життя суспільства. Багаторічне існування корупції в Україні виключає можливість швидкого її подолання. Корупція є явищем динамічним, має високий рівень латентності, прояви корупції та їх значне поширення залежать від соціальних умов у суспільстві, тому боротьба з корупційними проявами в Україні повинна ґрунтуватися на результатах регулярних досліджень та об’єктивних оцінках ситуації, з урахуванням яких визначатимуться подальші антикорупційні реформи, а стратегії зниження рівня корупції необхідно розраховувати на тривалий період.У контексті проведеного дослідження встановлено, що організаційно-правові заходи протидії корупції в Україні ефективні лише в комплексі та на основі загальнодержавної антикорупційної політики, що полягає в цілеспрямованому застосуванні державою та суспільством налагоджених способів ліквідації причин і умов, що формують корупцію в різних сферах життя. Доведено, що корупція пронизує всі сфери життя в багатьох зарубіжних державах, загальновизнаний її міжнародний характер. Світова спільнота прагне до об’єднання зусиль у справі попередження і припинення корупції. Довгі роки вона веде боротьбу з корупційними проявами в багатьох сферах життя суспільства, приймаючи міжнародні правові акти, що регламентують порядок покарання за отримання неправомірної вигоди. Підкреслено, що масштаби корупції оцінити важко, оскільки велика частина корупційних правопорушень залишаються виявленими і не покараними. Саме через свою високу латентність корупція є дуже небезпечним різновидом економічної злочинності. У процесі аналізу організаційно-правових заходів протидії корупції в зарубіжних країнах автор доходить висновку, що у своїй сукупності ці заходи утворюють комплекс ефективних методів, що сприяють зниженню відсотка корупції в державі.

Ключові слова: корупція, протидія корупції, антикорупційні заходи, антикорупційна політика, антикорупційні органи.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції : прийнята резолюцією 58/4 Генеральної Асамблеї від 31 жовтня 2003 року. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_c16. (дата звернення: 23.12.2019).
2. Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією від 4 листопада 1999 року. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_102. (дата звернення: 23.12.2019).
3. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією від 27 січня 1999 року. Відомості Верховної Ради України. 2007.№ 47-48. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_101. (дата звернення: 23.12.2019).
4. Лунеев В. В. Политические и правове проблемы коррупции. Коррупция в органах государственной власти: природа, меры противодействия, международное сотрудничество: сб. статей. Н. Новгород, 2001. С. 20-24.
5. Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки: Закон України від 14 жовтня 2014 року. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 46. Ст.2047.
6. Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265. URL: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/265-2015-п (дата звернення: 23.12.2019).
7. Корупція підсилює кризу демократії в світі – Transparency International. URL: https: //ti-ukraine.org/news/koruptsiya-pidsylyuye-kryzu-demokratiyi-v-sviti-transparency-international. (дата звернення: 25.12.2019).
8. Козлов Т. Л. Проблемы профілактики коррупционных правонарушений в государственных и муниципальных органах: монография. Москва: Юрлитинформ, 2012. 192 с.
9. Кримінальний кодекс Данії від 15 квітня 1930 року. URL: http: //law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1241524&subID=100096345,100096366,100096649,100096912#text. (дата звернення: 25.12.2019).
10. Новая Зеландия: проблемы коррупции. URL: https: //prezi.com/tsbyilxry46d/transparencyinternational. (дата звернення: 25.12.2019).
11. Бочарников И. В. Зарубежный опыт противодействия коррупции. Аналитический вестник. 2008. №6(351). С. 56-63.
12. Кримінальний кодекс Фінляндії від 19 грудня 1889 року. URL: http://www.finlex.fi/en/laki/kaannokset/1889/en18890039.pdf. (дата звернення: 25.12.2019).
13. Смирнова Т. С. Особенности организации антикоррупционной деятельности в органах местного самоуправления зарубежных государств (на примере Швеции). Вестник Марийского государственного университета. Сер. Юридические науки. 2015. № 1. С. 100-103.
14. Уголовное уложение (Уголовный кодекс) Федеративной республіки Германия: текст и научно-практ. комментарий / под ред. А. И. Рарога. Москва: Проспект, 2010. 280 с.
15. Пархоменко-Куцевіл О. І. Розвиток системи антикорупційних інституцій в Україні. Державне управління та місцеве самоврядування. 2018. Вип. 3(38). С. 33-38.
16. Макряшина А. ФБР подставило производителей оружия. URL: https://www.infox.ru/news/164/38438-fbr-podstavilo-proizvoditelej-oruzia. (дата звернення: 25.12.2019).