До відкриття Музею історії техніки на фізико-математичному факультеті
Вже більше, ніж півроку на фізико-математичному факультеті нашого університету викладачі та співробітники готуються до відкриття Музею історії техніки. Експозиція Музею обіцяє бути цікавою та різносторонньою. Тут можна буде знайти експонати, що ілюструватимуть еволюцію обчислювальної техніки – від найдавніших пристроїв для проведення обчислень (наприклад, абак) до електронно-обчислювальних машин різних поколінь та комп’ютерів, а також складових їх частин: розвиток модулів пам’яті, накопичувачів, материнських плат та інших компонентів. Крім того, змістовною обіцяє бути експозиція історії розвитку машин та механізмів, звукової, фото- та відеотехніки, електричних, електромагнітних та інших пристроїв.
Експонати будуть розміщуватися в різних лабораторіях фізико-математичного факультету. Першим відділом Музею історії техніки стане відділ історії обчислювальної техніки, експозиція якого відкриється вже до початку грудня цього року і буде знаходитися в комп’ютерних класах першого поверху семиповерхівки. Останні приготування та налаштування роботи відділу проводяться під контролем та за безпосередньої участі викладачів кафедри інформатики: О.Ф.Баранюка, В.В.Котяка та П.І.Андронатія та декана факультету Р.Я.Ріжняка. Тож, з метою презентації відкриття Музею фізико-математичний факультет розпочинає серію публікацій провідних науковців факультету, присвячених окремим експонатам Музею.
Першою в цій серії буде стаття професора кафедри прикладної математики, статистики та економіки З.Ю.Філера «Калькулятори в моєму житті», в якій автор ділиться власним досвідом використання обчислювальної техніки в наукових дослідженнях.
«У 1949 р. я вступив до гірничого технікуму. Викладач математики В.І.Щербаков запропонував нам придбати недорогі 12.5 см логарифмічні лінійки. Протягом року ми оволоділи ними та 4-значними таблицями Брадіса.
У 1960 р. в Донецькій політехніці (ДПІ) я почав наукову роботу з динаміки вібраційних машин під керівництвом В.К.Прєснякова. Після аналітичних викладок треба було робити числові розрахунки. Ми робили їх паралельно: я на арифмометрі «Фелікс», В.К. Пресняков – на логарифмічній лінійці. Я отримував результати точніші, але повільно; В.К. Пресняков – швидше, але досить грубо.
Біля дверей кафедри вищої математики лежали якісь ящики. Завідувач сказав, що відділ постачання отримав аналогову обчислювальну машину МН-7 і надіслав її нам. Вона пролежала в ящиках рік. Новий завідувач кафедри автоматики вияснив її технічні деталі і доручив молодому асистенту В.А.Святному розібратися з нею і навчити колег по кафедрі. Вона стала електронним варіантом логарифмічної лінійки. А сучасним варіантом арифмометра стала цифрова електронна обчислювальна машина, яку ДПІ отримав лише в 1963 р…» (повний текст статті можна прочитати на сторінці факультету.
Інформація надана фізико-математичним факультетом
