На чай до посла Великобританії

Що ви думаєте, коли вас запрошують на чай? «Звісно, це залежить від того, хто запрошує» - скаже кожен. А що б ви відповіли, якби дізналися, що вас запрошує на чай посол Великобританії в Україні?

Важко щось в такому випадку сказати – настільки новина незвичайна. От і я, дізнавшись, не знала, як спочатку на це реагувати, хоч і розуміла, що це велика честь – зустрітись з такою людиною.

Вже згодом, дізнавшись про те, що зустріч відбудеться у резиденції посла, уявлялись темні меблі, вишукані манери, стримана і серйозна розмова. І тільки 5-го березня, приїхавши на зустріч, я зрозуміла, наскільки я помилялась. Резиденція і справді була розкішним будинком, але аж ніяк не темним. За ті десять хвилин, які ми мали перед зустріччю, можна було дещо дізнатися про життя і смаки господаря – книги, компакт-диски і безліч фотографій членів родини.

Але справжній шок настав з приїздом містера Лі Тернера. Власне, очікувалося, що все пройде як ділова зустріч, але вийшло з точністю до навпаки. Містер Тернер з доброзичливою посмішкою потиснув усім руки і у подальшому поводив себе як дуже гостинний господар. Через кілька хвилин від нашої скутості не лишилося й сліду. Розмова велася не лише про конкурс з ораторського мистецтва, як можна було вважати, але й про роботу, навчання та відпочинок, про єврочемпіонат з футболу та Літню Олімпіаду. Містер Тернер з гумором розповідав про враження від подорожі по печерах Західної України та свої шкільні роки. Він справді поводив себе дуже просто і безпосередньо, і на якісь секунди я забувала, з людиною якого статусу, власне, розмовляю. Цю бесіду можна назвати ще одним майстер-класом публічного мовлення в особливому аспекті – вміння підтримувати small talk теж дуже важливе.

Зустріч з містером Тернером, що тривала годину, була і справді великою честю – графік посла Великобританії розписаний по хвилинах, тому одна година – це і справді дуже багато. Але ця година спливла дуже швидко. І прощаючись з Києвом, я найбільше раділа зовсім не подарункам, а тому, що отримала неймовірну можливість неймовірно приємної і теплої зустрічі з неймовірною людиною.

Анна Гаврилюк, переможець Національного конкурсу публічного мовлення, студентка 302 групи факультету іноземних мов