І кожен фініш – це, по суті, старт!
«Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде...» – всім відомі рядки з поезії Ліни Костенко, які у професійній діяльності Володимира Романцевича, редактора газети КДПУ «Університетський меридіан», сприймаються по-особливому. Професія редактора дозволяє йому вносити свої корективи. На його рахунку – тисячі відредагованих сторінок університетської газети і наукових статей викладачів – доцентів та професорів, сумлінна коректура наукових видань вузу, численні редакторські поради та досвід, які завжди піднімали рейтинг педагогічного вузу в число перших.
З такими людьми, як Володимир Романцевич, пов’язані університетські епохи, долі, зміни, історія. І якщо для декого вихід на пенсію сприймається як своєрідний фініш, то для Володимира Романцевича – це старт у нову сторінку життя, де заплановано багато мандрівок, проектів та є місце для особистісного розвитку. Глибині світогляду та життєлюбству Володимира Романцевича можна тільки повчитися.
Редакторський старт.Володимир Романцевич пов'язав свою редакторську долю з Кіровоградським державним педагогічним університетом ще в далекому 1960 році, коли став студентом тоді ще педагогічного інституту. Перший досвід – редагування газети «Радянський студент», а в 1965 році Володимир Костянтинович став головним редактором видання.
За час існування газети створено постійні рубрики, які стали традиційними для видання, такі як: «Дошка пошани», «Про культуру мови», літературні добірки, авторами яких є викладачі та студенти, тематичні добірки до ювілеїв та свят тощо. У газеті за ці роки фіксувалася історія університету, людей, які тут працювали та навчалися.
Свобода слова. За словами Володимира Костянтиновича, університетська газета у 1990-ті роки була центром народження демократії і незалежності нашої країни. Ризикуючи роботою, під його керівництвом друкували матеріали на гострі соціальні теми. Наприклад, вихід газети зі статтею «Для чого інститутові потрібен партком?» став своєрідним вибухом. Тижневик навіть потрапив у залу Верховної Ради. Написав текст на той час доцент Володимир Панченко, нині професор Києво-Могилянської академії. Стаття обійшла провідних викладачів інституту, які поставили під нею свій підпис. «У цьому номері вже не було гасла «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», – пригадує Володимир Романцевич. – Замість органу парткому, ректорату значилося: «Газета колективу викладачів і студентів…». До речі, так пишеться і зараз.
Поради редактора. Досвід – найкращий вчитель. Своїм юним колегам, студентам, які навчаються за спеціальністю «Видавнича справа та редагування», Володимир Костянтинович бажає успіхів у важкій, відповідальній роботі, яка вимагає таланту, знань, наполегливості, оперативності, правдивості та об'єктивності. Редактор Володимир Романцевич радить: обов'язково перевіряти факти, більше дописувати в обласні, районні газети, адже це допоможе швидко знайти роботу. Для підвищення професіоналізму рекомендує читати фахову літературу, досконало знати український правопис і постійно підвищувати свою редакторську та журналістську майстерність.
Колектив Кіровоградського педагогічного університету імені Володимира Винниченка щиро дякує Володимиру Костянтиновичу за сумлінну працю на редакторській ниві, відданість своєму покликанню, високий професіоналізм, наполегливість та людяність. Бажаємо довгих літ життя, міцного козацького здоров’я та сил і натхнення здійснити все задумане!
Інформація надана медіа-групою «Університетський меридіан»
