Із життя філологів: І знову міжнародна конференція

01 квітня 2015 Останнє оновлення: 03 квітня 2015

На минулому тижні, 26 – 27 березня 2015 року, Кіровоград укотре гостинно розчинив свої двері перед учасниками традиційної весняної, уже дев’ятої Міжнародної науково-практичної конференції «Мови і світ: дослідження та викладання».

Дев’ятий рік поспіль факультет іноземних мов проводив свій найголовніший захід, та все одно оргкомітет на чолі з проф. Білоусом О. М. хвилювався ніби вперше. Скрутна політична та економічна ситуація в країні, війна, яка вже рік точиться на наших східних кордонах, ставили під загрозу її проведення, унеможливила, на жаль, очний контакт із багатьма колегами та заважала виходу на нові орбіти, вдосконаленню і вивищенню над самими собою у пошуках нових стандартів. Саме тому ініціатори, співорганізатори та «гостьовий комітет» кафедр інмов та інших причетних до події осіб надзвичайно вдячні тим нашим колегам, які незважаючи на всі негаразди, на вимушені переїзди та авральні подорожі із прифронтових міст у спокійніші регіони, продовжують займатися наукою і щиро діляться своїми знаннями та набутками із широким філологічним загалом та студентською молоддю. І ми переказуємо їм наші найтепліші слова підтримки та подяки за їхню працю!

А ділитися справді було чим. 450 публікацій! Подані майже пів тисячею очних і заочних учасників, серед яких виявилося майже 50 докторів і професорів гуманітарних наук! У наш стрімкий час це велетенський спектр науково-дослідного матеріалу, на основі якого можна уявити сферу зацікавлень переднього краю лінгвістики та філології не тільки в межах України, а й закордонних колег.

Відкривав конференцію декан факультету іноземних мов, професор Олександр Білоус, що виступив із привітанням учасників конференції від імені всього оргкомітету.

Із своїми доповідями на пленарному засіданні Конференції після вітального слова, що його виголосив проректор із наукової роботи КДПУ ім. В. Винниченка д. пед. н., проф. Микола Садовий, виступали такі відомі українські науковці і дослідники як д. філол. н., доц. кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики КДПУ Олена Материнська («Відношення між частиною та цілим у лексичній системі мови»), д. філол. н., проф., зав. Кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Олена Панченко («Внутрілінгвістичне значення як проблема перекладу»), д. філол. н., проф., зав. Кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Мегела («Мотив гри у романі Г. Гессе «Гра в бісер»), д. пед. н., проф. кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Леонід Черноватий («Концептуальні і термінологічні аспекти змісту поняття «фахова компетентність перекладача») і д. філол. н., проф., зав. кафедри перекладу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Костянтин Мізін («Методологічні проблеми лінгвістичного перекладознавства: пошук власного методу»).

Так, попри труднощі часу конференція не втратила статусу міжнародного заходу, і це нас не може не тішити. У нас у гостях побували: доктор Люк ван Дорслар – директор CETRA, Центру перекладознавства Левенського університету (Бельгія), доцент кафедри перекладу і журналістики, заступник декана з науково-дослідної роботи (Антверпенське відділення), науковий співробітник Стелленбоського університету (ПАР), який спільно з Івом Ґамб’є редагував онлайн-проект «Translation Studies Bibliography» (10-й випуск, 2013 р.) і «Handbook of Translation Studies» (2010 – 2013 рр.), до сфери наукових зацікавлень якого входять ідеологія і переклад, журналістика і переклад, імагологія і переклад, інституціоналізація перекладознавства; Флоріан Кюхлер – представник Служби академічних обмінів DAAD (Німеччина); доктор Якуб Форст-Батталья – директор Культурного форуму (Австрія). Поміж заочних учасників та співорганізаторів конференції Центр перекладознавства Віденського університету (Австрія), Університет міста Ульм (Німеччина), Університет ім. Карла-Франценса (Ґрац, Австрія), Міжнародний університет інформаційних технологій (Алмати, Казахстан) і Тбіліський університет ім. Іване Джавахішвілі (Грузія).

Факультет не відмовилися від проведення і такого потрібного для української драгоманської спільноти конкурсу художнього перекладу, ба навіть зміг де в чому його оптимізувати. Адже цьогоріч у партнерах КДПУ опинилася Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського з її Програмою «Кіровоградщина читає Хемінгуея». Завдяки співробітникам залу іноземних мов головної кіровоградської книгозбірні нам вдалося відшукати справжню родзинку – унікальне завдання для молодих перекладачів-змагальників – чернеткове, альтернативне завершення знаменитого роману Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє!», яке він написав під впливом зауважень Скотта Фіцджеральда, але так і не включив до остаточної версії твору. Результати конкурсу будуть оголошені трохи згодом. Але вже зараз можна стверджувати унікальну географію його учасників: від Ніжина і до Ужгорода, від Старобільська і до Катовице (Польща).

У міру своїх можливостей, досвіду, знань та завзяття колектив факультету іноземних мов Кіровоградського педуніверситету за сприяння ректорату та неабиякої допомоги колег з інших структурних підрозділів найстарішого вишу в регіоні щороку намагається тримати марку одного з найвідоміших організаторів настільки масштабної філологічної конференції, одним із важливих здобутків якої, зокрема, є вчасна публікація багатотомових збірок, вивчаючи які будь-який науковець в Україні може отримати адекватне враження про спектр найновіших зацікавлень вітчизняної гуманітаристики. Нинішній захід – не виняток. Три томи – це менше, ніж зазвичай, але неабияке досягнення в наш нелегкий час.

Перед відплиттям корабля із порту англійці бажають йому щонайменше семи футів під кілем. У свою чергу, шановні учасники, гості конференції зичили цьому заходу щасливого вам плавання водами філологічних морів, що повинні бути не тільки глибокими, як знання людини, котра носить гордий титул Дослідника, а й чистими та не скаламученими, що завжди віщує добро.