Бакалаврат

Програма кваліфікаційного екзамену спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) ОП Середня освіта (Українська мова і література) та Мова і література (англійська)

Програма кваліфікаційного екзамену з основного фаху спеціальності 061 Журналістика ОП Журналістика

Магістратура

Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література)

Історія новоутвореної кафедри української філології та журналістики – це історія колишніх кафедр української мови, літератури та журналістики.

Колишні кафедри української мови та літератури можуть похвалитися майже столітньою історією.

У 1929−1930 навчальному році при новоствореному Інституті соціального виховання була організована кафедра української мови і літератури, на якій працювали 4 викладачі, з‑поміж них − видатний мовознавець, проф. В.І. Харцієв, котрий жив у нашому місті з 1898 р. В інституті він читав курси лекцій з теорії мови і літератури, а також проводив практичні заняття з української мови та методики викладання.

У 1932 р. студентів мовно-літературного факультету було переведено до інших педінститутів України і кафедру мови і літератури ліквідували, і тільки з 1 вересня 1934 р. вона знову почала функціонувати.

У подальшому літературний та мовний напрями періодично були закріплені за окремими кафедрами.

Мовний напрям

У повоєнний час на кафедрі працювало 6 викладачів. До 1952 р. завідував кафедрою української мови старший викладач К.Ф. Глібко, з 1952 р. до 1959 р. завідувачем кафедри була ст. викладач О.П. Жмурко. На кафедрі деякий час (1947-1951 рр.) працював ст. викладач І.І. Слинько, згодом професор Чернівецького університету.

У 60-70 рр. минулого століття на кафедрі працювали: доцент Є.С. Регушевський, який завідував кафедрою з 1969 р. до 1971 р. (нині професор Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського); доцент В.Т. Горбачук (нині професор Слов’янського педінституту); доцент Ф.З. Яловий; асистент К.Г. Чемерис (Городенська), нині завідувач відділу граматики Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор. З кінця 70-х і до початку 80-х рр. на кафедрі викладав В.В. Різун, нині доктор філологічних наук, професор, директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Остання чверть ХХ ст. - час розквіту кафедри української мови, коли на ній працювали відомі в Україні науковці-лінгвісти, почала функціонувати аспірантура, було захищено 3 докторські й більше 20 кандидатських дисертацій.

15 років (1981-1996 рр.) на кафедрі працювала доцент Н.Г. Горпинич, яка з 1986 до 1992 р. була її завідувачем, автор понад 50 наукових праць із проблем фонетики, лексикології, лінгводидактики.

У 1992-1996 рр. членом кафедри, а з 1992 до 1995 р. її завідувачем був доктор філологічних наук, академік АВШ, заслужений діяч науки і техніки В.О. Горпинич, перу якого належить понад 200 наукових праць. В.О. Горпинич - науковий керівник багатьох аспірантів, 6 із них захистили кандидатські дисертації й нині працюють на рідній кафедрі. Читав лекції з різних розділів сучасної української літературної мови, вів спецкурси й спецсемінари з актуальних питань лексикології та словотвору східнослов’янських мов.

З 1960 до 1997 р. на кафедрі працював кандидат філологічних наук, в останні роки професор В.К. Чернецький. Тривалий час він очолював кафедру (з 1971 до 1986 р.), був деканом філологічного факультету, проректором тоді ще педінституту. За 37 років активної науково-педагогічної діяльності опублікував 76 наукових праць із проблем історії української мови, лексикології, словотвору.

Упродовж 9 років – з 1995 р. до 2004 р. –  кафедру очолював доктор філологічних наук, професор В.В. Лучик (після того був завідувачем  кафедри загального та слов’янського мовознавства Національного університету "Києво-Могилянська академія”). Він автор понад 200 наукових праць, зокрема монографій „Автохтонні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя” (1996); "Іншомовні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя”, "Словника мікрогідронімів України” (1999), "Словника народних географічних термінів Кіровоградщини” (1999). Під його керівництвом захищено більше 10 кандидатських дисертацій.

У 2004-2005 н.р. кафедрою української мови керував кандидат філологічних наук, професор О.Є. Поляруш, який із 1978 року протягом чверті століття був ректором нашого університету.

З 1990 до 2010 р. на кафедрі працював доктор філологічних наук, професор В.М. Ожоган, у 1998-2003 рр. – він декан філологічного факультету, з 2003 до 2004 р. – проректор з науково-педагогічної та виховної роботи, а з 2005 р. до 2009 р. – завідувач кафедри української мови. Автор понад 100 наукових праць, опублікованих в українських і зарубіжних виданнях, з‑поміж яких дві монографії ("Міжетнічні зв’язки в українській антропонімії ХVП ст.”. – К.: Наук. думка, 1989. – 150 с. (у співавторстві); "Займенникові слова у граматичній структурі сучасної української мови”. – К., 1998. – 231 с.) і дев’ять навчально-методичних посібників і підручників із синтаксису української мови. Під його керівництвом захищено 13 кандидатських дисертацій.

Від 1992 р. на кафедрі української мови працювала канд. філол. наук, доцент О.О. Семенець, яка викладала стилістику української мови, культуру мовлення, синтаксис сучасної української літературної мови, порівняльну типологію. 2005 р. вона успішно захистила докторську дисертацію в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. З 2007 р. працює завідувачем кафедри видавничої справи та редагування Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Має понад 70 наукових публікацій.

У різні роки на кафедрі працювали доценти В.В. Шиприкевич, Ю.Б. Кучинський, І.О. Мариненко, В.І. Дмитрук, І.Ю. Круть, І.В. Холявко, М.С. Рогаль, О.В. Шинкаренко, Г.В. Скриник, викладачі С.П. Пономаренко Ю.Ф. Скляніченко, К.Г. Ялова, О.О. Черньонков, О.Т. Гурбанський, С.О. Окопник, Н.В. Устенко, Т.І. Поляруш, В.К. Чернецький, С.П. Пономаренко.

Т.І.Поляруш, В.К.Чернецький, С.П.Пономаренко

З вересня 2009 р. до березня 2022 кафедру очолювала кандидат філологічних наук, професор С.Л. Ковтюх. Автор понад 165 наукових праць. Сформовано наукову школу професора С.Л. Ковтюх «Актуальні проблеми граматики та лексикології української мови». Захищено 5 кандидатських дисертацій під її керівництвом.

Літературний напрям

У післявоєнні роки на кафедрі один за одним почали з’являтись молоді, проте високопрофесійні викладачі української мови і літератури. Це були кращі випускники філологічних факультетів України. Серед них – Олійниченко Галина Іванівна, яка, прибувши в інститут у 1948 році, відразу ж очолила кафедру. В 50-х роках на кафедрі заявились перші кандидати філологічних наук: Л. Г. Нісонський, Л. М. Кіліченко, І. В. Проценко, Д. М. Білецький, Л. Ф. Стеценко, М. Т. Чечот, А. П. Бойчук, які стали відомими в Україні спеціалістами. З цього часу почали закладатись наукові традиції кафедри.

Зміна поколінь науковців відбулася в 70-х роках, коли з різних кінців України для роботи в інституті прибули молоді перспективні педагоги та вчені, кандидати філологічних наук О. Є. Поляруш, В. П. Марко, Г. Д. Клочек, М .К. Смоленчук. Доля останнього, письменника й невтомного краєзнавця, була драматичною. Звинувачений в буржуазному націоналізмі, він змушений був залишити наше місто і певний час працював на Волині. У 2008 році пам’ять про нього увічнена на почесній дошці на одному з корпусів університету.

На початку 80-х років склад кафедри поповнився такими талановитими вченими та викладачами як В. Є. Панченком та С. Г. Барабаш. Утворилось міцне літературознавче ядро.

Це дало змогу стрімко нарощувати науковий потенціал. Протягом 80-х, 90-х років ХХ та початку ХХІ ст. докторами наук стали Г. Д. Клочек, В. П. Марко, В. Є. Панченко, Л. В. Куценко, а також І. Є. Руснак, Ю. В. Мариненко, А. Гурбанська, які нині працюють  в інших вишах України.

В 1993 році при кафедрі відкрито аспірантуру та докторантуру, в якій підготовлено понад 30 кандидатів та докторів наук.

За внеском у літературознавчу науку кафедра вважається однією з найпотужніших в Україні. Достатньо сказати,  що науковці кафедри  фактично відкривали для українського читача заборонених комуністичним режимом імена письменників, наших знаменитих земляків Володимира Винниченка (проф. Володимир Панченко, професор Сергій Михида), Євгена Маланюка (проф. Леонід Куценко, доц. Оксана Гольник). Наукові школи, очолювані проф. Василем Марком  та проф. Григорієм Клочек розробили чимало наукових концептів, що стали помітним внеском в теорію літератури (методика та методологія аналізу літературного твору, системологічна теорія літературного твору). Професор Григорій Клочек є автором «Концепції реформування літературної освіти в середній школі».

За результатами  наукової роботи кафедра  неодноразово займала перші місця в універитеті. Вражає кількість опублікованої наукової продукції за останні 20 років – більше сотні монографій, навчальних посібників та понад тисячу статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях. Серед публікацій – чимало монографій, посібників та статей, що стали резонансними серед наукової та педагогічної громадськості України.

Колектив кафедри був організатором багатьох всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцій серед яких треба відзначити наукові конференції, присвячені 100-літтю українського театру корифеїв (1982 р.), 140-літтю та І45-літтю з дня народження І.Карпенка-Карого (1980, 1985 рр.), вивченню творчості  В. Винниченка (1993, 2014 р.р.), 100-літтю від дня народження Є. Маланюка (1998 р.), 125-літтю театру корифеїв (2007 р.), вивченню проблеми «Література і кіно» (2013 р.) та нших подібних заходів.

Кафедра підтримує наукові зв’язки з літературознавчими кафедрами Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Одеського національного університету ім. І.І.Мечнікова, Дніпровського національного університету, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Черкаського державного університету імені Б.Хмельницького, Інституту літератури НАН України ім. Т.Шевченка.

До 2022 року кафедру української літератури очолював доктор філологічних наук, професор Клочек Григорій Дмитрович.

Освітньо-професійні програми. Бакалавр.

2023-2024 рік

Середня освіта (Українська мова і література та Англійська мова і зарубіжна література)

Середня освіта (Українська мова і література та Мова і література (англійська))

Середня освіта (Українська мова і література) та медійна комунікація

2022 рік

Середня освіта (Українська мова і література) та редагування й основи копірайтингу

«Середня освіта (Українська мова і література) та Психологія (Практична психологія)

2021 рік

Середня освіта (Українська мова і література та Мова і література (англійська))

«Середня освіта (Українська мова і література) та Психологія (Практична психологія)

2020 рік

«Середня освіта (Українська мова і література) та Психологія (Практична психологія)

2018 рік

Журналістика

2017рік

Журналістика

 

Освітньо-професійні програми. Магістр.

2023-2024 рік

Середня освіта (Українська мова і література та Англійська мова і зарубіжна література)

Середня освіта (Українська мова і література)

ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ "МАГІСТР" СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 8.02030301 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА*

Назва навчальної дисципліни: Філософія науки

Курс «Філософія науки» репрезентує філософські уявлення про науку, її методологічні аспекти.
Актуальність курсу також обумовлена тією роллю, яку відіграє наука на сучасному етапі розвитку суспільства, вивченням підвалин науки, основних філософських і методологічних концепцій, а також виконанням вимог державного освітнього стандарту вищої професійної освіти Міністерства освіти і науки України за спеціальністю філософія.

Мета навчальної дисципліни: виявлення специфіки інтелектуальної діяльності в умовах нового типу суспільства (інформаційного), що формується; забезпечення підготовки студентів у сфері філософії науки як обов’язкової дисципліни, надання знань, відповідних сучасному рівню розвитку даної дисципліни й державному освітньому стандарту вищої професійної освіти Міністерства освіти і науки України за спеціальністю філософія.

Завдання навчальної дисципліни:
1. Показати, що наука – одна з найдавніших сфер діяльності в історії людства, що вона виступає в сучасних умовах не лише особливою практикою, а і найвищою сферою інтелектуальної творчості;
2. Сприяти розумінню того, що наука є значущою як в побутовому житті, так і в усіх інших соціальних сферах, що вона сприяє вдосконаленню техніки і технологій;
3. Спонукати студентів до ґрунтовного аналізу, до вироблення наукової рефлексії;
4. Довести, що застосування наукових методів та знань може допомогти кожній людині стати професіоналом у будь-якій сфері діяльності;
5. Виховати свідоме ставлення до інформації, виробити науковий підхід до її відбору з огляду на те, що в сучасних глобалізаційних умовах основними домінантами суспільного буття стають: містифікація фактів, масовість, стереотипність мислення, інформаційне насилля, інфляція слова тощо;
6. Визначити місце науки в культурі й показати основні моменти філософського осмислення науки – соціокультурний аспект;
7. Надати студентам можливість сформувати уявлення щодо еволюції науки, розкрити основні періоди в розвитку науки;
8. Охарактеризувати науку як соціальний інститут, з’ясувати питання щодо норм та цінностей наукового співтовариства;
9. Поставити й розкрити питання щодо природи наукового знання та критеріїв науковості знання;
10. Репрезентувати структуру наукового знання й описати його основні елементи;
11. Сформувати уявлення про наукову раціональність;
12. Ознайомити студентів із сучасними методологічними концепціями у сфері філософії науки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: понятійно-категоріальний апарат філософії науки; предмет, метод, функції філософії науки; особливості та ключові аспекти гносеології та епістемології, методології, логіки;

вміти: грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат; поставити й аналізувати наукову проблему, застосовувати методи наукового пізнання, розрізняти основні методологічні принципи й підходи.

назва навчальної дисципліни Цивільний захист

Мета навчальної дисципліни:: формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ) , з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Завдання навчальної дисципліни:передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування надзвичайних ситуацій (НС), побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань, знання методів та інструментарію моніторингу НС
вміти: визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ, приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень; обирати і застосовувати методики з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунок параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС; забезпечувати якісне навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надавати допомогу та консультації працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС; оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками.

http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=563

Назва навчальної дисципліни: Соціологія науки

Наука виступає необхідним засобом розвитку людини, її культури, освіти тощо. В той же час, вона є соціальним інститутом суспільства, що тісно пов’язаний з його соціальною структурою та різними сферами суспільного життя – економікою, політикою, системою освіти та ін. Основним дієвим «елементом» наукової діяльності є вчений (дослідник) – людина особливого способу життя, мотивації, діяльності, світосприйняття. Сама наукова діяльність протікає у відповідних колективах, наукових організаціях та співтовариствах. Дослідження зазначених вище факторів дозволяє розв’язувати цілу низку завдань, зокрема, зрозуміти внутрішню логіку розвитку наукових ідей, визначити умови продуктивності та ефективності наукової діяльності та ін. Саме цим займається один із галузевих соціологічних напрямів - соціологія науки. Вивчення соціології науки як навчальної дисципліни є необхідним для майбутнього вченого, адже воно формує розуміння соціальної природи та обумовленості науки, розвиває відчуття відповідальності за результати та сприяє соціалізації молодого дослідника у вітчизняну та світову наукові спільноти.

Мета навчальної дисципліни:формування у студентів розуміння тісного та глибокого взаємозв’язку науки і соціуму, зумовленості наукової діяльності різноманітними соціальними факторами.

Завдання навчальної дисципліни

1. Вивчення науки як соціального інституту, у тому числі й у взаємозв’язку з іншими інститутами та суспільством в цілому;
2. Вивчення різних форм національних та міжнародних наукових організацій і колективів, їх структури, проблем створення та функціонування;
3. Дослідження особистості вченого, проблем її формування, соціальних типів поведінки у різних соціально-історичних контекстах, стимулів та мотивації тощо.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: процеси, що сприяли інституціалізації науки у суспільстві; характер зв’язку науки з іншими соціальними інститутами суспільства; характер зв’язку науки з соціальною структурою суспільства; які соціальні функції виконує наука; місце та роль науки у суспільній системі, що розвивається; які соціальні умови впливають на наукову діяльність; форми національних та міжнародних наукових організацій; коло питань організації спільної діяльності вчених та її вплив на творчий процес, роль у виробництві знань; форми наукової комунікації; нормативну структуру науки; типологію соціальних ролей вчених, їх ціннісні орієнтації та уподобання; типологію поведінки вчених у різних соціальних системах; способи оцінки і стимули праці вчених; механізми вертикальної мобільності вчених; критерії зростання соціальної ефективності науки; фактори, що сприяють підвищенню продуктивності наукової діяльності.

вміти: самостійно формулювати цілі, ставити конкретні завдання соціологічних досліджень в різних областях соціології науки; здійснювати вибір і обґрунтування методів соціологічного дослідження для аналізу актуальних явищ і процесів у сфері науки; аналізувати дані для підготовки аналітичних рішень, експертних висновків та рекомендацій.

Назва навчальної дисципліни Гендерна філософія

Курс «Гендерна філософія» є інтегральним курсом, що синтезує філософсько-соціологічні, психологічні та культурологічні знання про гендерну сферу.
Актуальність курсу обумовлена і тією важливою роллю, яку відіграють зміни у гендерній сфері на сучасному етапі розвитку суспільства, вивчення основ гендерних відносин, базових теоретико-методологічних концепцій.

Мета навчальної дисципліни : ознайомлення студентів з основними поняттями, підходами та напрямками гендерних досліджень; вивчення специфіки гендерних відносин; отримання знань про можливості застосування гендерної теорії та методології у проведенні досліджень в педагогічній, правовій та політичній сферах.

Завдання навчальної дисципліни:
1. Формування розуміння відтворення гендеру в усіх соціальних процесах та социальних інститутах, таких як сімя, шлюб, освіта, право, релігія, політика;
2. Сформувати розуміння основних понять та методів гендерного аналізу;
3. Сприяти розумінню специфіки гендерних відносин у різних суспільствах;
4. Сприяти формування навичок здійснення гендерного аналізу;
5. Спонукати студентів до ґрунтовного аналізу, до вироблення наукового розуміння гендеру;
6. Довести, що застосування наукових знань про гендерні відносини сприятиме кожній людині у її професійних та соціальних відносинах;
7. Виховати свідоме ставлення до гендерної статистики та емпіричних фактів;
8. Визначити місце гендеру в культурі та розкрити головні аспекти філософського осмислення гендеру;
9. Надати студентам можливість сформувати уявлення щодо соціокультурної еволюції уявлень про гендер;
10. Ознайомити студентів із сучасними емпіричними дослідженнями у сфері гендеру.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: термінологічний апарат гендерного аналізу та основні концепції гендеру; сучасні напрямки в дослідженні гендерних відносин теоретико-методологічні та методичні особливості та головні аспекти філолсофсько-соціологічного, психологічного аналізу та емпіричних досліджень гендеру;

вміти: адекватно застосовувати термінологічний апарат; розрізняти теоретичні підходи до феномену гендера, аналізувати соціальну історію, етапи розвитку, основні характеристики, можливості аналізу соціального інституту статі; користуватися міждисциплінарними підходами до аналізу гендера; методологією та методикою гендерного аналізу шкільного колективу; методологією та методикою гендерного аналізу правових відносин; методологією та методикою гендерного аналізу політичних відносин.

Назва навчальної дисципліни: Філософія особистості

Поняття особистості визначає уявлення про людину як істоту цілісну, яка об'єднує в собі особисті, соціальні і природні якості. Поняття індивідуальності і особистості тісно зв’язані між собою. Індивідуальність виступає тут як суттєва характеристика конкретної особистості, що відбиває спосіб її буття як суб’єкта самостійної діяльності і творчості. Індивідуальне Я складає духовно-змістовний центр структури особистості, її внутрішнє ядро. На основі індивідуального Я формуються інші соціальні та індивідуальні якості. Особистість та індивідуальність не тільки взаємопов’язані, а і взаємообумовлені: формування якостей особистості тісно зв’язане з індивідуальною самосвідомістю людини, змістом її цінностей, залежить не тільки від становища індивіда у суспільстві, але й від особистого ставлення до свого становища, власної позиції. Це пояснює той факт, що в умовах одного соціального середовища формуються різні типи особистостей.

Мета навчальної дисципліни: ознайомлення студентів з предметом, специфікою, історією та основною проблематикою філософії особистості.

Завдання навчальної дисципліни: передбачає опанування певного інструментарію як філософської, так і з психологічної точки зору. Зазначений курс перш за все покликаний поглибити знання студентів у сфері соціально-світоглядних дисциплін: філософії, соціології, соціальної філософії, психології, філософської антропології тощо. Курс присвячений ґрунтовному аналізу сутнісних вимірів особистісної сфери соціальної діяльності людини, що сприятиме поглибленню соціально-філософської підготовки студентів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основну проблематику соціально-філософської теорії особистості, сучасні різновиди соціально-філософського мислення; основні принципи аналізу суспільного і соціального як відношень, типологію особистостей та природу фундаментальних соціальних відношень; специфіку соціальної структури суспільства та своєрідність становлення соціальної структури в посттоталітарній Україні; характер антиномічності соціального та індивідуального в життєдіяльності людини; природу соціально-філософської рефлексії щодо основних сфер соціального буття суспільства та індивіда (економіка, політика, право, культура, історія); пріоритетні пректи сучасної соціальної стратегії;

вміти: обгрунтувати багатомірний і суперечливий характер сучасних соціокультурних феноменів та плюралістичність існуючих соціально-філософських підходів до вирішення проблеми особисті; орієнтуватися в концептуальному апараті (основні поняття, принципи, методи сучасної філософії), розуміти його полісемантичність; розкрити обмеженість класичного гуманітарного пізнання (антропоцентризм, соціоцентризм, сайєнтизм) та особливості «гуманітарного повороту» в сучасних умовах (антропологічність, екзистенційність, гуманітаризація наукових теорій).

Назва навчальної дисципліни: Інформаційно-комунікаційні технології в освіті та науці

Мета навчальної дисципліни: засвоїти соціально-теоретичні основи педагогічних технологій; сутність інформаційних і комунікаційних технологій навчання.

Завдання навчальної дисципліни: робота з документами в текстовому редакторі Microsoft Word; Створення документів за допомогою табличного процесора Microsoft Excel; Використання програм для створення презентацій, призначених для використання у навчально-виховному процесі; Використання програм по створенню баз даних в організації та проведенні наукових досліджень; Використання хмарного програмного забезпечення й інструментів Google в професійній освітній та науковій діяльності; Автоматизоване створення веб-сайту.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: експлуатації комп’ютерної техніки в навчальному процесі; у підборі матеріалу, що потребує використання інформаційних технологій навчання; створення засобів (ППЗ, ППР, електронних посібників); робота з програмними засобами.

уміти: працювати з комп’ютером як користувачем стандартного програмованого забезпечення; використовувати ІКТ в навчально-виховному процесі; формувати в студентів культуру праці в інформаційних середовищах; критично оцінювати інформацію, що одержана з різних джерел інформаційного середовища; володіти методиками використання ППЗ у вивченні різних дисциплін; орієнтуватись у доборі засобів і методів навчання з використанням комп’ютерної техніки; використовувати комп’ютерно-орієнтовані системи навчання фахових дисциплін; оформляти та виготовляти фрагменти ППЗ; використовувати ППЗ для вивчення особистості учня й учнівських колективів; використовувати ППЗ для обробки психологічних, педагогічних і методичних досліджень; розробляти карткові завдання для контролю знань з використанням сучасних інформаційних технологій навчання; застосовувати на заняттях сучасні інформаційні та традиційні засоби тестової перевірки знань; проводити підготовку до занять з використанням інформаційних технологій навчання; усувати прості неполадки в апаратних засобах комп’ютерної техніки.

http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=511

Назва навчальної дисципліни Менеджмент в освіті

Мета навчальної дисципліни: освітньо-професійна підготовка магістрів. Формування професійної компетенції освітнього менеджера. Дидактичні основи підготовки управлінських кадрів у системі середньої освіти. Вступна та вихідна самооцінка професійних компетенцій для забезпечення провадження інноваційного аспекту освітнього менеджменту в управлінській діяльності навчального закладу. Керівник – менеджер в системі освіти (у т.ч. індивідуальний стиль керівництва). Школа як педагогічна система і об’єкт управління.

Завдання навчальної дисципліни: вибір ефективних методів та принципів в управлінні освітнього менеджменту. Самореалізація особистості керівника. Вивчення нових інформаційних технологій.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: систему сутності, змісту та методів управління в освітньому менеджменті; визначення складових якості менеджера освіти; вимоги менеджменту до шкільного освітнього середовища; сутність особливостей школи як об’єкта управління; методологічні основи сформованості функцій управління; основні функції менеджменту в освіті ( у т.ч. функціональні обов’язки та ролі менеджера у процесі управління); методи управління в освітньому менеджменті; принципи управління в освітньому менеджменті; параметри (критерії) стилів керівництва (у т.ч. особливості стилів); співвідношення адміністративних та соціально-психологічних методів керівництва; особливості поводження з особами, які не є підлеглими; соціально-психологічні вимоги до менеджера; функціональні компоненти внутришкільного управління; сучасні зміни в соціумі, а відтак – зміни в освітньому просторі; функції внутрішнього управління; новітні державні нормативно-правові акти у галузі освіти.

вміти: використовувати закономірності, принципи, методи управління в освітньому менеджменті для визначення ефективних напрямів їх реалізації; Використовувати зміст професіограм якостей керівника, вчителя у своїй діяльності, працівника освіти; Враховувати особливості та вимоги менеджменту у створенні ефективних моделей управління навчальним закладом; Використовувати ефективні методи управління в освітньому менеджменті ( у т.ч. визначити напрями їх застосування та обгрунтовувати ефективність їх дій); Професійно здійснювати функції управління на основі сучасних методів керівництва; Володіти результатами новітніх досліджень психолого-педагогічної науки; Делегувати повноваження підлеглим; Синтезувати інформацію у процесі діагностування у вербальній конструкції, текстові та графічних моделей; Свідомо приймати управлінські рішення та забезпечувати управлінські дії. Бути здатним самостійно підтримувати, відроджувати й удосконалювати рівень власної організації при зміні зовнішніх і внутрішніх умов діяльності.

http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=558

Назва навчальної дисципліни Психологія вищої школи

Викладання навчального курсу «Психологія вищої школи» є складовою психолого-педагогічної підготовки студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.

Мета навчальної дисципліни є забезпечення загальної теоретичної підготовки магістрантів у галузі психології вищої школи, яка слугуватиме основою для їхньої практичної роботи, пов’язаної з викладацькою діяльністю.

Завдання навчальної дисципліни:
1. Опанування знань про психологічні особливості студентського періоду життя людини;
2. Усвідомлення закономірностей професійного становлення та особистісного зростання майбутніх фахівців;
3. Вивчення психологічних аспектів навчання і виховання студентської молоді;
4. Усвідомлення психологічних особливостей науково-педагогічної діяльності та шляхів їх опанування;
5. Сприяння професійному самовизначенню і набуття студентами професійно-педагогічної ідентичності;
6. Розвиток таких особистісних якостей, які є професійно-важливими для викладацької діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: предмет, завдання, методи психології вищої школи; закономірності перебігу пізнавальних, емоційних, вольових психічних процесів у студентському віці; психологічні особливості спілкування викладача вищої школи зі студентською молоддю, особливості міжособистісних взаємин у студентській академічній групі; закономірності психічного розвитку людини у період пізньої юності; психологічні закономірності навчання, виховання студентської молоді; психологічні особливості педагогічної діяльності викладача вищої школи.

вміти: володіти понятійним апаратом даної галузі психологічної науки; застосовувати систему психологічних знань при вирішенні завдань практичного спрямування; аналізувати й оцінювати психологічні явища, які породжуються умовами навчально-виховного процесу у вищій школі; удосконалювати навички самостійної навчальної роботи, вміння опрацьовувати наукові літературні джерела; на основі самопізнання формувати власний стиль науково-педагогічної діяльності та професійного спілкування.

Назва навчальної дисципліни: Педагогіка вищої школи

Мета навчальної дисципліни: сформувати у студентів ОР професійні навички щодо використання наукової термінології, з метою встановлення закономірностей педагогічного процесу вищої школи; встановлювати взаємозв’язки ПВШ з суміжними науками; на основі аналізу державних документів (навчального плану та програми) навчити складати робочу програму з конкретної навчальної дисципліни; коригувати цілі діяльності та її структуру з метою підвищення ефективності здійснюваної роботи.
Завдання навчальної дисципліни: керуючись дидактичними основами педагогічного процесу у вищій школі (цілі, завдання, складові освітньої підготовки) та враховуючи закони, закономірності та принципи навчання, визначати змістовну сторону організації навчального процесу в сучасній вищій школі
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: предмет, завдання, методи педагогіки вищої школи, освоїти закони реалізації нових педагогічних технологій

уміти: сприймати, розуміти та обробляти надану інформацію у повному обсязі; критично ставитись до явищ соціального та особистого характеру; враховуючи наявні підходи до визначення основних компонентів діяльності вчителя, визначати структуру власної педагогічної діяльності; підтримувати та захищати власне фізичне та психічне здоров'я; застосовувати самокритику; свідомо і творчо використовувати наукові знання у пізнавальній та професійній діяльності; розробляти та втілювати плани для досягнення мети; при забезпеченні навчального процесу застосовувати різні форми його організації, враховуючи й форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; застосовувати оптимальні методи, прийоми, засоби навчання у ВНЗ при організації лекцій, семінарів, лабораторних робіт; керуючись законами реалізації нових педагогічних технологій здійснювати їх втілення в практику навчального процесу, враховуючи всі супровідні чинники; уміння аргументувати, доводити, узагальнювати  та систематизувати інформацію в різних соціокультурних контекстах; приймати креативні рішення; приймати рішення щодо оптимального вирішення будь-якого педагогічного завдання, ситуації тощо, використовуючи наявні правила педагогічного спілкування та правила педагогічного такту; доречно використовувати різні мовні моделі (звертання, погодження справи тощо);

Назва навчальної дисципліни: Загальне мовознавство

Мета навчальної дисципліни: поглибити й узагальнити знання з теорії, методології та історії мовознавства; підвищити рівень лінгвістичної підготовки студентів; сформувати навички комплексного лінгвістичного аналізу.

Завдання навчальної дисципліни:
- теоретичні: розширити знання філологів з актуальних питань психолінгвістики, соціолінгвістики, інтерлінгвістики, теоретичного і прикладного мовознавства; ознайомити з найважливішими історичними періодами, школами, напрямами лінгвістичної науки, філософськими основами й здобутками сучасного світового мовознавства; формувати сучасні погляди на проблеми лінгвістики; поглибити знання про методи наукового дослідження мови;
- практичні: розвивати уміння й навички аналізувати та застосовувати основні положення лінгвістичних теорій та методи дослідження мови у практичній діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни  студент повинен:

знати: основні теоретичні положення лінгвістичної науки; дефініції основних термінів (знак, структура знака, мислення, свідомість, мова / мовлення, структура / система мови, мовні рівні, синхронія / діахронія тощо); історичні віхи розвитку різних напрямів науки про мову та їхніх представників; провідні ідеї, найважливіші аспекти і проблеми сучасного мовознавства; методи лінгвістичного аналізу.

вміти: наводити визначення основних мовознавчих понять; використовувати на практиці методи та прийоми дослідження й опису мови; характеризувати основні етапи і періоди історії мовознавства; аналізувати основні наукові досягнення сучасної лінгвістики; систематизувати основні лінгвістичні знання.

http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=631

Навчальна дисципліна: Методика навчання української мови у вищій школі

Мета навчальної дисципліни:сформувати в магістрантів фундаментальні науково-методичні знання про мовну освіту у вищій школі,теоретично і практично підготувати випускників до професійної діяльності викладача української мови, навчити свідомо створювати власний досвід викладання мовознавчих дисциплін.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Формувати в майбутніх викладачів національно свідоме ставлення до української мови як рідної і розуміння її значення як предмета навчання у вищій школі.
2. Озброювати магістрантів знаннями у сфері лінгводидактики, на основі яких вони могли б домагатися свідомого й міцного засвоєння студентами програмового матеріалу з мовознавчих дисциплін та ефективно організовувати навчальну діяльність з цих дисциплін, формувати пізнавальну активність студентів.
3. Виробляти в магістрантів професійно-методичні вміння.
4. Удосконалювати вміння майбутній викладачів самостійно працювати з навчально-методичною літературою.
5. Стимулювати науково-методичну творчість магістрів, прагнення вдосконалення своєї педагогічної освіти, прищеплювати творче ставлення до праці викладача української мови.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні концептуальні засади мовної освіти у вищій школі України, зміст та структуру чинних програм з української мови та історії української мови для вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації; фундаментальні засади української лінгводидактики вищої школи: завдання, зміст, принципи, методи і прийоми навчання українського мовознавства та історії української мови, технологію проведення занять з української мови, особливості організації навчально-виховного процесу та мовної освіти в навчальних закладах різних типів;

уміти: осмислювати основні концептуальні засади мовної освіти у вищій школі України, аналізувати основні принципи, закладені в змісті та структурі чинних програм з українського мовознавства для навчальних закладів різних рівнів акредитації; проводити методичний аналіз матеріалу, що вивчатиметься студентами; працювати з посібниками, підручниками, методичною літературою, уміло використовувати дидактичні можливості методичного апарату навчальної книги та методичних джерел, планувати навчальний матеріал з мовознавчих дисциплін на рік /семестр (за темами, розділами); складати плани-конспекти занять з української мови, володіти технологією основних методів і прийомів навчання української лінгвістики, оптимально використовувати засоби навчання; проводити самостійну роботу з української мови, вдало поєднувати її форми з програмами вивчення мови; свідомо створювати власний досвід викладання української мови у вищих навчальних закладах шляхом оволодіння новітньою технологією навчання, арсеналом методів і прийомів та засобів навчання лінгвістики.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=492

 

Навчальна дисципліна: Інформаційно-аналітична діяльність

Мета навчальної дисципліни: надання студентам теоретичних основ аналітики і практичних навиків реалізації інформаційно-аналітичної діяльності; формування в студентів знань про закономірності функціонування інформації в процесі управління, засвоєння механізмів впливу змістовних характеристик інформації на процедуру прийняття управлінських рішень, а також набуття відповідних практичних навичок роботи з різними джерелами даних.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Розкриття процесів і розвитку інформаційно-аналітичної діяльності.
2. Визначення методологічних аспектів інформаційно-аналітичної діяльності.
3. Засвоєння знань щодо основних методів аналітики.
4. Розкриття алгоритмів реалізації інформаційно-аналітичної діяльності.
5. Характеристика джерельної бази інформаційно-аналітичної діяльності.
6. Визначення критеріїв оцінки інформації в інформаційно-аналітичній діяльності.
7. Розкриття видів інформаційних записів та шляхів вироблення конкретних інформаційних продуктів на задоволення цих запитів.
8. Визначення основних етапів організації роботи суб’єктів інформаційно-аналітичної діяльності.
9. Характеристика роботи інформаційно-аналітичного відділу організації.
10. Розкриття окремих напрямків інформаційно-аналітичної діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: процеси розвитку інформаційно-аналітичної діяльності; методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності; основні методи аналітики; алгоритми реалізації інформаційно-аналітичної діяльності; джерельну базу інформаційно-аналітичної діяльності; критерії оцінки інформації в інформаційно-аналітичній діяльності; види інформаційних записів та шляхи вироблення конкретних інформаційних продуктів на задоволення цих запитів; основні етапи організації роботи суб’єктів інформаційно-аналітичної діяльності; характеристику роботи інформаційно-аналітичного відділу організації; напрямки інформаційно-аналітичної діяльності; методи аналізу й технологічні засади інформаційно-аналітичної діяльності, логічні закони й правила в інформаційній аналітиці; спеціальні методи інформаційної аналітики; методику створення аналітичних і оглядових документів; правове регулювання використання інформаційних ресурсів суспільства в інформаційно-аналітичній діяльності; упровадження інформаційних технологій у процес підготовки аналітичних документів; особливості формування ринку інформаційних послуг та інформаційних продуктів як процесу інформаційно-аналітичної діяльності.

уміти: організувати інформаційно-аналітичну діяльність на основі новітніх інформаційних технологій; визначити інформаційний попит на результати інформаційно-аналітичної діяльності (інформаційну продукцію); виробити конкретні види інформаційно-аналітичної продукції; формувати джерельну базу інформаційно-аналітичної діяльності; упроваджувати інформаційні технології в процес підготовки аналітичних документів; формувати ринок інформаційних послуг та інформаційних продуктів як процес інформаційно-аналітичної діяльності; використовувати закони й правила в інформаційній аналітиці; застосовувати спеціальні методи інформаційної аналітики; створювати аналітичні й оглядові документи; використовувати інформаційні ресурси в інформаційно-аналітичній діяльності; упроваджувати інформаційні технології в процес підготовки інформаційних та інформаційно-аналітичних документів.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=493

 

Навчальна дисципліна: Порівняльна типологія слов’янських мов

Мета навчальної дисципліни – познайомити магістрантів з основними закономірностями глотогенезу слов’ян, а також висвітлити у порівняльному плані особливості будови основних підсистем слов’янських мов, що необхідно для глибшого усвідомлення місця української мови серед інших мов слов’янського світу.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Узагальнити та доповнити знання магістрантів про праслов’янську мову, особливості її діалектної диференціації й розвитку, а також про основні етапи формування сучасних слов’янських мов;
2. Ознайомити магістрантів зі структурою і специфікою функціонування різнорівневих одиниць слов’янських мов;
3. Озброїти магістрантів знаннями про характерні особливості української мови у порівнянні з іншими слов’янськими.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: найголовніші особливості походження слов’янських мов; закономірності історичного розвитку та сучасного стану фонетичного, лексико‑фразеологічного й граматичного рівнів східно‑, південно‑ та західнослов’янських мов; характерні особливості української мови у порівнянні з іншими слов’янськими.

уміти: використовувати основну історико-лінгвістичну термінологію; виявляти специфічні для різних слов’янських мов фонетичні та граматичні ознаки.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=494

 

Навчальна дисципліна: Теоретична граматика української мови

Мета навчальної дисципліни – ознайомити студентів із теоретичними питаннями граматики української мови; останніми досягненнями вітчизняного та зарубіжного мовознавства; здійснити аналіз ключових проблем, спірних питань, сприяти формуванню в майбутніх філологів науково-лінгвістичного мислення.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Сформувати системне уявлення про граматику української мови.
2. Сприяти засвоєнню теоретичних положень, актуальних питань мовознавства, морфології, синтаксису сучасної української літературної мови, історії мови.
3. Ознайомити з головною термінологією й актуальними проблемами сучасної лінгвістики.
4. Сприяти розширенню знань та формуванню вмінь і навичок аналізу проблематики головних галузей мовознавства з погляду на сучасний парадигмальний простір гуманітарного знання.
5. Поглибити й закріпити знання основних теоретичних положень, актуальних питань мовознавства, морфології та синтаксису. Навчити студентів правильно розуміти й аналізувати мовні явища.
6. Виробити навички сучасних підходів до аналізу мовних явищ.
7. Навчити студентів виконувати різного роду лінгвістичні задачі та розв’язувати проблемні ситуації, давати відповіді на евристичні питання, виконувати творчі завдання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: теоретичний матеріал стосовно принципів поділу слів на частини мови; семантичні, морфологічні ознаки, синтаксичні функції повнозначних і службових частин мови; відмінності у вияві спільних граматичних категорій у різних частинах мови; істотні особливості кожної частини мови; особливості словозміни іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, форм дієслова; утворення повнозначних і службових частин мови; групи за походженням і складом прийменників, сполучників, типи часток за виконуваними функціями, групи за походженням та семантичні типи вигуків; типи речень; теоретичні відомості про просте й складне речення; основні ознаки головних членів речення, їхні типи за будовою та способи вираження; розділові знаки між ними; диференційні ознаки другорядних членів речення, їхні види; структурні та семантичні особливості односкладних речень, їхні типи за способом вираження головного члена; засоби зв’язку частин складного речення та їхню класифікацію; види складносурядних, складнопідрядних, безсполучникових та багатокомпонентних складних речень; структурні типи складних синтаксичних цілих; способи відтворення чужого мовлення; розділові знаки в складному реченні.

уміти: характеризувати слова за належністю до частин мови на основі лексичного значення, морфологічних ознак, синтаксичних функцій; вживати нормативні граматичні форми, що виявляють відповідні граматичні категорії повнозначних частин мови; виконувати повний морфологічний розбір різних частин мови; виявляти високий рівень культури мовлення шляхом уживання граматичних форм, властивих різним частинам мови; оперувати понятійно-термінологічним апаратом теоретичної морфології сучасної української літературної мови; аналізувати прості і складні речення; розрізняти двоскладні й односкладні прості речення, повні й неповні речення;правильно ставити розділові знаки в повному і неповному реченнях; розпізнавати сполучникові й безсполучникові складні речення в тексті; пряму й непряму мову, діалог і цитату, складне синтаксичне ціле; добирати й складати зазначені конструкції відповідно до комунікативного завдання; інтонаційно та пунктуаційно оформлювати їх; послуговуватися ними у зв’язному мовленні.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=495

Назва навчальної дисципліни: Історія української літературної мови

Мета навчальної дисципліни: сформувати у студентів наукові основи вивчення загальних процесів виникнення, розвитку, удосконалення й збагачення української літературної мови, вироблення її стилів, фонетичних, граматичних, лексичних, орфографічних та орфоепічних норм протягом її історичного розвитку.

Завдання вивчення дисципліни:

1. Озброїти студентів знаннями про виникнення і розвиток української літературної мови, про закономірності та основні тенденції її розвитку;
2. Організувати роботу студентів із глибокого засвоєння розділів програми, що є необхідною умовою якісної підготовки учителя-словесника

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: наукові основи вивчення загальних процесів виникнення, розвитку, удосконалення й збагачення української літературної мови; основи вироблення стилів сучасної української мови, процес формування її фонетичних, граматичних, лексичних, орфографічних та орфоепічних норм;

уміти: визначати наукові основи вивчення загальних процесів виникнення, розвитку, удосконалення й збагачення української літературної мови; характеризувати стилістичну різноманітність української мови з погляду її формування; простежувати історичний розвиток фонетичних, граматичних, лексичних, орфографічних та орфоепічних норм.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=496

 

Назва навчальної дисципліни: Спецкурс «Ономастика»

Мета навчальної дисципліни: познайомити студентів із предметом і головними завданнями ономастики як окремого розділу мовознавства. Звернути особливу увагу на термінологію, ономастичні словники, методи дослідження онімів різних класів і підкласів, особливості пропріальної лексики в порівнянні з апелятивною, практичне використання набутих знань у професійній діяльності. Сприяти формуванню в майбутніх філологів науково-лінгвістичного мислення.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Виробити наукові погляди на оніми як особливу підсистему лексики сучасної української літературної мови.
2. Сприяти засвоєнню теоретичних положень ономастики.
3. Ознайомити студентів з головними здобутками вітчизняної ономастики (проблематика, найважливіші монографії, словники, методи дослідження, принципи називання осіб та об’єктів, способи словотворення онімів різних класів і підкласів тощо).
4. Виробити стійкі вміння та навички у визначенні особливостей пропріальних назв різних класів і підкласів, зокрема їх походження, внутрішньої форми, структури, способів словотворення, акцентуації, відмінювання тощо.
5. Стимулювати науково-дослідну, творчу діяльність студентів, прагнення систематизувати, поглиблювати, узагальнювати вивчений матеріал, використовувати теоретичні знання на практиці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: теоретичні положення, основну термінологію різних галузей ономастики, зокрема антропоніміки, топоніміки, гідроніміки, ергономіки, зооніміки, літературно-художньої ономастики тощо; відомості про історію української ономастики, традиційні та нові підходи до трактування ономастичних явищ, впливу екстра- та інтралінгвальних чинників на розвиток системи пропріальних назв; здобутки та перспективи нових ономастичних дисциплін: конотоніміки, когнітивної ономастики, соціоономастики тощо;

уміти: аналізувати мовні явища, категорії в галузі ономастики, застосовувати навички сучасних підходів до характеристики походження, структури, способів словотворення, акцентуації, відмінювання та ін. тих чи тих онімів, виконувати вправи, розв’язувати лінгвістичні задачі, виступати з доповідями та співдоповідями, готувати навчальні проекти (індивідуальні навчально-дослідні завдання) з проблем ономастики, які супроводжуються мультимедійними презентаціями; ставити кваліфіковані запитання доповідачам та співдоповідачам, відповідати на запитання, вести аргументовані наукові дискусії. 
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=276

 

Назва навчальної дисципліни: Морфологічна парадигматика іменника в сучасній українській мові

Мета навчальної дисципліни: на основі поглибленого аналізу теоретичних питань граматики, якнайповнішого використання здобутків української граматичної науки, творчої репрезентації спірних питань забезпечити фахову підготовку студентів з морфологічної парадигматики як самостійної галузі мовознавства, зокрема з морфологічної парадигматики іменника в сучасній українській мові. Сприяти формуванню в майбутніх філологів науково-лінгвістичного мислення, зорієнтувати на професійне застосування набутих знань.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Сформувати системне уявлення про відмінювання іменника.
2. Сприяти засвоєнню теоретичних положень морфологічної парадигматики сучасної української мови.
3. Виробити наукові погляди на мову, допомогти усвідомити діалектичні зв’язки між фонетичною, фонологічною, лексичною, словотвірною, граматичною системами.
4. Удосконалювати вміння та навички у визначенні особливостей відмінювання іменників у сучасній українській мові, зокрема послуговуватися граматичними та іншими словниками.
5. Стимулювати науково-дослідну, творчу діяльність студентів, прагнення систематизувати, поглиблювати, узагальнювати вивчений матеріал, використовувати теоретичні знання на практиці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основні теоретичні положення, термінологічний апарат, об’єкт, предмет, завдання курсу; систему чинників, що характеризують елементарні парадигматичні класи іменника, серед них лексико-семантичний, акцентуаційний, морфологічний, словотвірний, синтагматичний, морфонологічний тощо, особливості відмінювання іменників у сучасній українській мові – як апелятивів, так і онімів; найважливіші теоретичні та лексикографічні праці вітчизняних і закордонних учених;

уміти: аналізувати мовні явища, застосовувати навички сучасних підходів до характеристики лінгвістичних фактів, з’ясовувати роль кожного із системи чинників, що впливають на виокремлення елементарних парадигматичних класів іменника, визначати особливості відмінювання іменників у сучасній українській мові; виконувати вправи, розв’язувати лінгвістичні задачі, виступати з доповідями та співдоповідями, готувати навчальні проекти (індивідуальні навчально-дослідні завдання) з проблем морфологічної парадигматики, які супроводжуються мультимедійними презентаціями; ставити кваліфіковані запитання доповідачам та співдоповідачам, відповідати на запитання, вести аргументовані наукові дискусії. 
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=277

 

Назва навчальної дисципліни: Історія українського мовознавства

Мета навчальної дисципліни: сформувати в магістрантів освітньо-професійного рівня «магістр» знання про історію становлення і розвитку українського мовознавства, роль визначних учених у процесі формування науки про мову в Україні.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Окреслити основні етапи розвитку українського мовознавства;
2. Простежити розвиток вчення про українську фонетику й граматику, графіку й орфографію, лексику і фразеологію, діалектологію тощо;
3. Сприяти засвоєнню переліку фундаментальних праць з українського мовознавства різних етапів формування;
4. Познайомитися з постатями видатних українських мовознавців, визначати місце і значення діяльності того чи того вченого для розвитку української лінгвістики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: етапи розвитку українського мовознавства, історію вивчення розділів української мови (фонетики, лексикології, фразеології, графіки, орфографії, граматики, діалектології тощо), перелік основних праць з українського мовознавства, видатних українських лінгвістів, їхні фундаментальні праці.

вміти: називати етапи розвитку українського мовознавства, простежувати історію вивчення різних розділів української мови, укладати перелік найважливіших праць з історії української лінгвістики, визначати роль відомих українських науковців у становленні вітчизняного мовознавства.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=216

Назва навчальної дисципліни: Основи лінгвістичної комунікації

Мета навчальної дисципліни: сформувати систему сучасних прагмалінгвістичних знань про структуру, закономірності та найважливіші аспекти мовної комунікації; підготувати студентів до ефективних контактів на рівні повсякденного міжособистісного спілкування.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Сформувати професійно-педагогічні навички та вміння, які необхідні магістрантам для їхньої майбутньої наукової роботи;
2. Розширити кругозір магістрантів за рахунок вивчення новітніх здобутків вітчизняних та зарубіжних лінгвістів у галузі комунікативної лінгвістики;
3. Удосконалити практичну та теоретичну підготовку магістрантів з української мови за рахунок надання необхідного мінімуму теоретичних знань про базові поняття мовленнєвої комунікації, зокрема про мовленнєву діяльність, форми комунікації, засоби комунікації тощо;
4. Висвітлити взаємозв’язок та взаємозалежність понять “культура”, “мова” та “мовлення”;
5. Визначити основні орієнтири дослідження мовних та мовленнєвих явищ у площині сучасної міжкультурної комунікації, що є результатом всебічної глобалізації суспільства.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні поняття й терміни курсу; основні елементи процесу комунікації; мотиви, цілі та функції комунікації; принципи спілкування та максими їх утілення; правила та конвенції спілкування; сутність комунікативної стратегії і комунікативної тактики; комунікативні закони, механізми мовленнєвого впливу; природу комунікативних нерозумінь і конфліктів та засоби виходу з них; методи й прийоми досягнення позитивного результату комунікації;

уміти: застосовувати на практиці отримані знання в конкретних ситуаціях; володіти методологічними прийомами комунікативної поведінки в різних сферах суспільного життя; вести науковий пошук щодо дослідження проблем людської комунікації; володіти методикою та навичками попередження й усунення комунікативних конфліктів. 

Назва навчальної дисципліни:Соціолінгвістика

Мета навчальної дисципліни: проаналізувати стан мовної ситуації в містах України (переважно в центральній її частині) на сучасному етапі розвитку суспільства, виявити особливості соціолекту в умовах білінгвізму, причини утворення цієї мовної ситуації та, зокрема, роль у ній мовної політики держави.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Ознайомитися з основними поняттями соціолінгвістики, опрацювавши рекомендовану літературу;
2. Укласти перелік бібліографічних джерел з теми „Соціолінгвістика”, опрацювавши періодичні наукові видання;
3. Дослідити особливості мовної комунікації школярів, студентів та інших груп населення, які мешкають у містах Кіровоградщини та інших областей;
4. Визначити потребу в проведенні заходів, спрямованих на підняття престижу державної мови;
5. Визначити домінування певної мови в різних комунікативних ситуаціях.  

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати особливості соціальних перетворень у суспільстві, рівень впливу мови на суспільство й навпаки; виявити рівень володіння інформаторами державною та іншими мовами, визначити їхні мовні уподобання;

уміти аналізувати особливості усного та писемного мовлення інформантів в умовах білінгвізму, визначати фактори впливу на вибір мови спілкування, визначати проблемні моменти в засвоєнні інформаторами норм літературної мови. 

Назва навчальної дисципліни:Основи безконфліктної комунікації

Мета навчальної дисципліни: формування теоретичних знань про сучасний професійний дискурс та практичних умінь безконфліктно спілкуватися.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Ознайомлення студентів з новітніми  світовими та вітчизняними дослідженнями з проблем спілкування.
2. Привернути увагу до соціальної природи комунікаційного конфлікту та психолого-педагогічного його потрактування.
3. Сформувати стійкі переконання про важливість  формування й підтримки толерантності в колективі,  як запоруки професійного ствердження, безперестанного фахового розвитку й культурного саморозвитку.
4. Закласти потребу постійно поліпшувати свої навички ділового спілкування, гармонізуючи їх із цивілізаційними надбаннями в галузі ділового етикету.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати :поняття і терміни: професійна парадигма, приватний побутовий дискурс, приватний професійний дискурс, колективний професійний дискурс, конфлікт, толерантність, культура фахового мовлення, діалогічне та монологічне професійне мовлення. 

вміти : орієнтуватися у виборі мовних засобів відповідно до ситуації професійного спілкування  за лініями «керівник-підлеглий», «підлеглий-керівник», «колега-колега», «фахівець – будь-яка особа, зацікавлена ним як професіоналом », «учитель-учень» тощо. 

Навчальна дисципліна: Спецсемінар «Лінгвістичний аналіз тексту»

Мета навчальної дисципліни: Сформувати в майбутніх учителів-філологів навички лінгвістичного аналізу тексту задля якісного виконання ними професійних обов’язків

Завдання навчальної дисципліни:

1. Познайомити з надбаннями сучасної лінгвістичної науки в царині аналізу текстів різних стилів.
2. Сформувати методичні вміння комплексного аналізу тексту.
3. Виробити навички лінгвістичного аналізу художнього тексту на прикладі прозових та поетичних творів класичної української літератури.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні терміни та поняття курсу, об’єкт, предмет, завдання його вивчення, методи та прийоми лінгвістичного аналізу тексту, відомості про історію становлення цієї лінгвістичної дисципліни.

уміти: робити комплексний аналіз художнього тексту.

Навчальна дисципліна: Спецкурс «Авторська лексикографія: теорія, історія, практика»

Мета навчальної дисципліни: сформувати в майбутніх учителів-філологів поняття про авторську лексикографію та навички користування авторською лексикографією

Завдання навчальної дисципліни:

1. Простежити історію формування та розвитку авторської лексикографії;
2. Визначити базові теоретичні положення щодо укладання і побудови авторських лексикографічних праць;
3. Сформувати навички користування авторською лексикографією.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: предмет і завдання авторської лексикографії, класифікацію словників, принципи побудови словникових статей у лексикографічних працях різних типів, характеристику головних тлумачних та перекладних словників української мови, перші спроби лексикографічного опрацювання слова, перші українські словники, розвиток авторської української лексикографії ХVІІ–ХVІІІ, ХІХ, ХХ–ХХІ століть.

уміти: за основними даними, прикладами словникових статей визначати тип словника, характеризувати особливості авторських лексикографічних праць, користуватися ними, оформлювати в науковому тексті посилання на словники різних типів, давати історичні довідки про авторські українські словники, характеризувати принципи їхньої побудови, тип словника, реєстр, особливості словникової статті.

Навчальна дисципліна: Історія української лінгвістики

Мета навчальної дисципліни поглибити знання про історію становлення і розвитку української лінгвістики, дослідити значення діяльності визначних українських учених у процесі формування мовознавчої науки.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Визначити основні етапи розвитку українського мовознавства;
2. Простежити розвиток вчення про українську фонетику й граматику, графіку й орфографію, лексику і фразеологію, діалектологію тощо;
3. Ознайомитися з переліком фундаментальних праць з української лінгвістики різних етапів розвитку;
4. Дослідити роль видатних українських мовознавців у формуванні фундаментальних положень української лінгвістики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: етапи розвитку української лінгвістики, історію становлення науки про розвиток основних розділів української мови (фонетики, лексикології, фразеології, графіки, орфографії, граматики, діалектології тощо), перелік основних праць з українського мовознавства, видатних українських лінгвістів, їхні фундаментальні праці.

уміти: визначати етапи розвитку українського мовознавства, простежувати історію вивчення різних розділів української мови, знати перелік найважливіших праць з історії української лінгвістики, визначати роль відомих українських науковців у становленні вітчизняного мовознавства.

Назва навчальної дисципліни: Навчальна практика-тренінг Intel

Мета навчальної дисципліни: навчання за програмою: сформувати у студентів навички ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні різних навчальних предметів за допомогою інноваційних педагогічних технологій, що передбачають самостійну (індивідуальну чи групову) дослідницьку діяльність учнів. Результатами ефективного навчання за програмою кожним студентом є: розроблення та захист перед своїми одногрупниками власного Портфоліо навчального проекту, що відповідає спеціальним вимогам до його вмісту для його наступного використання у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Розкрити значення педагогічного проектування та інструментального забезпечення педагогічних ситуацій через освоєння освітніх технологій і можливостей інформаційних і комунікаційних технологій;
2. Сформувати майбутнього вчителя інформатики знання, вміння і навички, які необхідні для творчого навчання шкільного курсу інформатики в різних умовах технічного і програмно-методичного забезпечення;
3. Розкрити значення та сутність проектування дидактичних моделей, поняття методичної системи навчання, її побудову та реалізацію;
4. Розкрити значення використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі для формування у учнів навичок 21 століття;
5. З'ясувати психолого-педагогічні аспекти засвоєння предмета, взаємозв'язки шкільного курсу інформатики з іншими навчальними предметами, науково-технічними досягненнями в галузях різних наук, зокрема інформатики;
6. Показати практичну значимість методів і засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, можливості їх застосування до розв'язування найріз­номанітніших гуманітарних, технічних і наукових проблем;
7. Сформувати знання та вміння щодо організації і проведення навчального проекту;
8. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для покращення результатів навчання за допомогою проведення досліджень, комунікації, взаємодії, застосування ефективних стратегій та інших засобів;
9. Орієнтувати студентів у можливостях навчання інформатики для різних вікових груп учнів для того, щоб майбутні вчителі розуміли, як повинен змінюватися зміст і методика навчання, і могли застосовувати ці знання в практичній роботі;
10. Виховати у майбутніх вчителів творчий підхід до розв'язування проблем навчання інформатики, формувати вміння і навички для самостійного аналізу процесу навчання, дослідження методичних проблем і психолого-педагогічних ситуацій;
11. Керування навчальним процесом, зосередженим на навчальних потребах учнів, що заохочує самостійне визначення напряму навчання та спонукає до розвитку навичок мислення вищих рівнів;
12. Співпраця з колегами для спільного вирішення проблем у навчанні учнів та оцінюванні навчальних планів один одного.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: сучасний стан розвитку інформаційно-комунікаційних технологій; ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі для формування у учнів навичок 21 століття; застосування ІКТ для реалізації педагогічних ідей; проектування всіх видів діяльності; використання інтерактивних методів навчання; проектна методика на основі самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької діяльності учнів; використання методу проектів; використання методу доцільно дібраних завдань; використання методу демонстраційних прикладів, розвиток учня – формування навичок мислення високого рівня та навичок критичного мислення за допомогою формулювання ключових та тематичних питань для учнів; формування у учнів цілісної картини світу; система оцінювання та самооцінювання всіх видів діяльності учнів, на базі розроблення власних критеріїв та форм оцінювання навчальних досягнень.

вміти: використовувати інформаційно-комунікаційні технології для покращення результатів навчання за допомогою проведення досліджень, комунікації, взаємодії, застосування ефективних стратегій та інших засобів; організовувати цікаву дослідницьку самостійну проектну діяльність учнів; створювати вправи при ознайомленні з інформаційно-комунікаційними технологіями за принципом: від простого до складного;
формувати навички роботи в малих групах та парах; формувати навички критичного мислення та навички мислення високого рівня – аналіз, синтез, оцінювання; проводити інтерактивні вправи: обговорення власних думок учнів, мозковий штурм; розробляти складові (при вивченні кожного модуля окремої складової) Портфоліо навчального проекту з використанням ІКТ: аналіз Портфоліо, розроблених іншими вчителями за допомогою спеціальних завдань практичного характеру; висування власних ідей та їх обговорення в парах; проектування вмісту відповідної складової Портфоліо шляхом заповнення спеціального шаблону (орієнтованої основи дій); створення на комп’ютері спроектованої складової Портфоліо при самостійній роботі; обговорення створеної складової в парах з колегами; розробляти критерії та форми оцінювання навчальної діяльності учнів щодо створення ними окремих складових Портфоліо – презентацій, публікацій, веб-сайтів; проводити оцінювання в групах розроблених складових Портфоліо за спеціальними критеріями та вимогами до них, що включають чотири основні групи вимог: ефективне застосування комп’ютерних технологій; навчання і розвиток учнів (розвиток навичок мислення високого рівня) завдяки їх самостійній дослідницькій діяльності із застосуванням знань з різних галузей наук, спрямованих на вирішення вагомої для них проблеми; можливість впровадження навчального проекту у навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів; комплексне застосування засобів оцінювання всіх видів діяльності учнів.

Назва навчальної дисципліни: Асистентська практика

Мета навчальної дисципліни: поглибити та закріпити знання студентів із питань організації і форм здійснення освітнього процесу в сучасних умовах, його наукового, навчально-методичного та нормативного забезпечення, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел при підготовці до занять, застосування активних методик викладання професійно-орієнтованих дисциплін відповідного фахового напряму.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Визначати й аналізувати цілі, зміст, принципи, методи і прийоми навчання;
2. Обирати й ефективно використовувати навчально-методичні комплекси для студентів вищих навчальних закладів;
3. Контролювати й оцінювати рівень сформованості всіх складників професійної компетентності;
4. Працювати з навчальною, науковою, методичною літературою;
5. Підвищувати професійні вміння, узагальнювати досягнення передового педагогічного досвіду.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: поняття і терміни, ключові літературознавчі та мовознавчі категорії; основні літературні напрями, роди, жанри літератури, стилі мовлення; основні засади мовної освіти України, закладені у зміст і структуру в чинних програм з української мови
уміти: підготувати та провести лекції та семінарські заняття з дисциплін мовознавчого і літературознавчого циклів; підготувати навчально-методичне забезпечення проведення семінарських (практичних, лабораторних) занять; розробити завдання самостійної роботи студентів з дисциплін, які викладаються; підготувати навчально-методичне забезпечення проведення модульних контрольних робіт із дисциплін, які викладаються; підготувати навчально-методичне забезпечення проведення залікових робіт та іспитів із дисциплін, які викладаються.

Назва: Дипломне проектування

На дипломне проектування покладається основна дослідницька і фахова кваліфікаційна функція. Вона є результатом самостійної наукової роботи студента.

Мета: спонукати студента вести самостійний науковий пошук

Завдання: вирішувати прикладні наукові завдання і здійснювати їхнє наукове узагальнення у вигляді власного внеску у розвиток сучасної філологічної науки і практики використання отриманих знань із філології (лінгвістики, літературознавства, порівняльного та типологічного мовознавства).

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні поняття фундаментальних філологічних дисциплін,основні вимоги до ведення та оформлення науково-дослідницького матеріалу, фундаментальні науково-методичні підходи до виконання робіт

уміти: організовувати, планувати і реалізовувати процес наукових досліджень; аналізувати, оцінювати і порівнювати різні теоретичні концепції в області дослідження і робити висновки, аналізувати і обробляти інформацію з різних джерел; проводити самостійне наукове дослідження, яке характеризується академічною цілісністю на основі сучасних теорій і методів аналізу, генерувати власні нові наукові ідеї, повідомляти свої знання та ідеї науковому співтовариству, розширюючи межі наукового пізнання; вибирати і ефективно використовувати сучасну методологію дослідження; планувати і прогнозувати свій подальший професійний розвиток.

Анотації курсів спеціальності 061 Журналістика

1 КУРС

 

Основи журналістики

Мета викладання навчальної дисципліни «Основи журналістики» полягає в ознайомленні студентів зі специфікою журналістської професії, з базовими теоретичними моделями журналістики як науки, зокрема, функцій, принципів і методів журналістської діяльності, її законодавчого забезпечення.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення журналістики в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку журналістики в національній культурі.

Предметний зміст курсу спрямований на аналіз сучасної моделі журналіста, відтак розвиток творчої особистості з урахуванням умов нової соціально-політичної, економічної й інформаційної ситуації.

Основні завдання вивчення навчальної дисципліни «Основи журналістики» такі:

• ознайомити студентів із журналістською професією, її роллю в суспільстві;

• сформувати поняття про основні концепції і напрямки сучасного журналістикознавства;

• сформувати розуміння журналістики як розгалуженої системи;

• окреслити історичні тенденції розвитку форм і методів подачі матеріалів, еволюції жанрів;

• визначити значення, місце і роль журналістики в суспільстві, її участь в суспільних перетвореннях, з’ясувати правові та морально-етичні засади журналістської діяльності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

• законодавчо-нормативну базу, яка регулює діяльність журналіста;

• зміст соціальних функцій журналістики на базі національно-державної позиції;

• виміри впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість у процесі комунікативної діяльності;

• сучасні ринкові умови функціонування засобів масової інформації;

• типологію колізій між владними структурами та засобами масової інформації.

уміти:

• розрізняти основні поняття та терміни, що функціонують у галузі, аналізувати зміст професійних обов’язків журналіста;

• виявляти тенденції розвитку журналістики як галузі масово-інформаційної та суспільно-політичної. Аргументувати зв’язки журналістської діяльності з проблемами сучасного суспільства;

• аналізувати журналістську діяльність з позицій її основних функцій та методів; демонструвати збалансоване повідомлення, тлумачення, коментування та інтерпретацію фактів;

• аналізувати специфіку жанрології в журналістиці, визначати комунікативну мету, комунікативний смисл, композицію та стиль журналістського твору.

 

Фотожурналістика

Мета навчальної дисципліни – надати студентам теоретичні знання та практичні вміння з основ фотожурналістики; сформувати у них знання з історії виникнення фотографії та професії фотожурналіста, вивчити види фотозйомки та жанрів фотожурналістики й практичного застосування технічного засобу зображальної й виражальної соціально-естетичної комунікації в загальній системі масової комунікації.

Основні завдання навчальної дисципліни:

• ознайомити студентів з основними принципами і засадами діяльності сучасного фотожурналіста;

• виявити та обґрунтувати специфіку фотожурналістики в системі ЗМІ;

• сформувати у студентів уміння застосовувати набуті знання у практичній діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має знати:

• особливості фотожурналістики в системі медіа;

• специфіку сучасного етапу розвитку фотожурналістики;

• основні історичні етапи функціонування фотожурналістики;

• жанрову систему фотожурналістики;

• зображальні та виражальні засоби фотожурналістики;

• особливості фотозйомки;

• види фотозйомки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має уміти:

• аналізувати види фотозйомок;

• застосовувати зображальні та виражальні засоби фотожурналістики;

• використовувати набуті знання у процесі створення якісного продукту.

 

Агенційна журналістика

Викладання навчальної дисципліни має на меті ознайомити студентів із інформаційно-технологічними засадами діяльності інформаційних агентств, виробити у студентів уміння та навик роботи із інформаційними жанрами агенційної журналістики.

Завдання:

• розглянути основні етапи становлення і розвитку інформаційних агентств, їх роль і місце у вітчизняному та світовому інформаційному просторі;

• визначити особливості роботи журналіста в інформаційному агентстві;

• ознайомитись із принципами побудови повідомлень світових та вітчизняних інформаційних агентств;

• розглянути вимоги, які висуваються до матеріалів інформаційних агентств, - навчитися створювати матеріали для інформаційних агентств.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• основні етапи становлення та розвитку світових та вітчизняних інформаційних агентств;

• особливості агенційної журналістики, принципи та критерії відбору новин;

• структуру повідомлення інформаційного агентства;

• жанрову систему, яка використовується вітчизняними та світовими інформаційними агентствами;

• принципи організації роботи інформаційного агентства;

• принципи редагування матеріалів інформаційних агентств; техніку написання повідомлення для інформаційного агентства та підготовки різножанрових матеріалів;

уміти:

• застосувати на практиці теоретичні знання, шукати та відбирати новини для інформаційних агентств;

• збирати необхідну для написання матеріалів інформацію;

• писати і редагувати матеріали для інформаційних агентств в різних жанрах;

• адаптувати повідомлення інформаційного агентства до потреб аудиторії.

 

Історія української журналістики

Метою викладання дисципліни є вивчення процесів зародження, розвитку та функціонування української журналістики від початку ХІХ до початку ХХ століття (від зародження першого періодичного часопису Наддніпрянщини, до становлення радянської однопартійної системи масового інформування населення).

Завдання вивчення курсу:

1. Показати студентам цілісну картину та закономірності розвитку української журналістики у контексті суспільно-політичних, національно-культурних, економічних реалій. Допомогти критично осмислити історичне тло розвитку українських ЗМІ.

2. Сформувати уявлення студентів щодо ролі української преси ХІХ століття у розвитку та поширенні наукових, освітніх, історичних, історіософських, політичних, філософських ідей та думок, які стали методологічним фундаментом для української інтелігенції.

3. Встановити вплив ЗМІ на різні сфери життєдіяльності українського суспільства.

4. Допомогти студентам побачити роль ЗМІ у процесах національно-культурного відродження та національно-визвольних змагань українського народу.

5. Усвідомити, що українська журналістика, це не сукупність періодичних видань, розірваних у часі та просторі, а унікальна складноорганізована система масового інформаційного забезпечення.

6. Встановити проблемно-тематичне спрямування вітчизняної преси у різні періоди її становлення.

7. Ознайомитися з авторським інструментарієм кращих журналістів та публіцистів української преси, який може бути корисним і для сучасних журналістів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: передумови (історичне тло) зародження української журналістики; періодизацію української журналістики (етапи розвитку журналістики); відомості про життя та творчість основних учасників масовокомунікаційного процесу, їх внесок у розвиток української журналістики, суспільства та державності; періодичні та неперіодичні видання, які були флагманами української журналістики (особливості їх функціонування); умови, особливості та закономірності формування системи масового інформаційного забезпечення українського суспільства; проблемно-тематичне спрямування знакових українських часописів;

уміти: аналізувати історичні події, проводити паралелі між минулим та сьогоденням; аналізувати часописи та знаходити цікаві історичні факти, деталі, біографічні відомості; використовувати авторський інструментарій своїх попередників.

 

Професійні стандарти журналістської діяльності

Мета дисципліни «Професійні стандарти журналістської діяльності» – виробити на теоретичному і практичному рівнях навички, уміння та технологічні прийоми із застосування та дотримання професійних журналістських стандартів, що застосовуються в журналістиці періодичних друкованих видань, радіо й телебаченні, інформаційних агентствах, інтернет-виданнях.

Завдання курсу передбачає поряд з іншими фаховими дисциплінами вироблення теоретичних орієнтирів, основ підходу до аналізу явищ практики. При цьому увага зосереджується на співвідношенні теорії і практики, формуванні методологічних основ вивчення журналістських дисциплін, ролі наукового знання про закономірності функціонування ЗМІ.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

• основні функції журналістики у суспільстві, зокрема виконання ЗМІ функції інформування, аналізу, громадської критики та контролю;

• засадничий принцип діяльності ЗМІ щодо балансу між правами журналістів на свободу слова й інформації та їх відповідальністю;

• теоретичну базу для усвідомлення засадничих цінностей професійних та етичних стандартів діяльності ЗМІ;

• теоретичну базу для усвідомлення таких найважливіших цінностей, які обстоюють ЗМІ і кожен їх співробітник;

• теоретичну базу для усвідомлення такого непорушного принципу роботи ЗМІ, що інформаційні програми є чітко, ясно і недвозначно відокремленими від будь-якої (комерційної, політичної чи соціальної) реклами.

уміти:

Застосовувати на практиці такі професійні стандарти як:

• оперативність подачі інформації;

• точність подачі інформації;

• вичерпність (або повнота) інформації;

• забезпечення балансу думок та багатоманітності точок зору.

• відокремлення фактів від коментарів і оцінок;

• достовірність інформації.

 

Реклама і зв'язки з громадськістю

Метою викладання дисципліни є ознайомлення студентів з основами рекламування інформаційної продукції та формуванні навичок у створюванні різножанрових промоційних матеріалів.

Завдання :

• з’ясування видів і форм реклами та піару в контексті масової комунікації;

• ознайомлення з основними типами, видами і формами рекламних і піар-повідомлень;

• формування творчих підходів у рекламуванні різних об’єктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

• специфіку реклами і зв’язків з громадськістю як видів масової комунікації;

• сновні законодавчі акти, що регулюють рекламний ринок в Україні;

• типологію рекламних і піар-жанрів;

• основні етапи здійснення рекламних і піар-кампаній.

уміти:

• аналізувати рекламну і піар-продукцію з погляду їхньої ефективності;

• розробляти різні види промоційних текстів.

 

2 КУРС

 

Теорія і методика журналістської творчості

Мета полягає в формуванні основ професійних знань і навиків у галузі літературної журналістської творчості. Курс ґрунтується на знаннях, набутих студентом у процесі вивчення основ комунікації, питань загальної теорії журналістики як суспільного, політичного і культурного явища.

Завдання вивчення дисципліни:

• здійснити науково-теоретичний аналіз природи літературної творчості журналіста;

• з’ясувати методику, технологію та психологію літературної праці у різних видах ЗМІ;

• ознайомитися з головними етапами праці над журналістськими виступами;

• засвоїти методи збору і перевірки достовірності інформації, способи аргументації та полеміки;

• з’ясувати жанрові особливості і методику роботи у рамках основних методів відображення дійсності.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

• методику, технологію та психологію журналістської праці у різних видах ЗМІ;

• методи збору і перевірки достовірності інформації, способи аргументації та полеміки;

• жанрові особливості і методику роботи у рамках основних методів відображення дійсності.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні уміти:

• аналізувати тематику і зміст конкретного друкованого видання, інтернет-ресурсу, теле- чи радіопередачі;

• шукати, обробляти та аналізувати інформацію з різних джерел;

• створювати журналістські тексти відповідно до професійних вимог та потреб суспільства.

 

Масова комунікація та інформація

Мета курсу полягає у вивченні комплексного розуміння явищ масово інформаційної діяльності. Передбачається розгляд процесу комунікації, формування інформаційного суспільства та особливостей застосування комунікаційних технологій у сучасному інформаційному просторі.

Завдання вивчення дисципліни:

• надати студентам знання про основні концепції та теорії масової комунікації та інформації;

• ознайомити студентів із специфікою функціонування масової інформації у суспільстві;

• навчити студенті оперувати різними видами інформації;

• надати основи знань із комунікаційних технологій;

• сформувати відповідальне ставлення до масової комунікації та інформації як до потужних засобів впливу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні концепції та теорії масової комунікації та інформації; системи комунікації; ознаки професіонального комунікатора; специфіку прикладних комунікацій; види інформації; інформаційні властивості повідомлення; теорії інмутації та мутації; засоби і методи впливу на маси.

уміти: робити зіставний аналіз теорій масової комунікації; вільно орієнтуватися у процесі масовокомунікативної діяльності; на практиці застосовувати навички та уміння з дисципліни.

 

Газетно-журнальне виробництво

Метою навчальної дисципліни є набуття студентом комплексу практичних знань редакторської підготовки газетного та журнального видання, враховуючи їх типологічні особливості, що забезпечить комплексність фахової підготовки майбутніх редакційних співробітників.

Нормативна навчальна дисципліна «Газетно-журнальне виробництво» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін.

Завдання вивчення дисципліни:

• ознайомити майбутніх журналістів і редакторів із особливостями редакторсько-видавничої підготовки газетного та журнального видання;

• зорієнтувати в тенденціях сучасного медійного бізнесу України та світу у сфері газетно-журнального виробництва;

• удосконалити знання про типологію газетних та журнальних видань;

• підвищити професійно-кваліфікаційний рівень майбутнього журналіста, редактора і видавця;

• розробити проект газетного та журнального видання, презентувати сигнальні примірники.

Студент повинен знати:

• основні терміни і визначення, якими користуються у газетно-журнальній виробничій практиці;

• сучасні тенденції у пресовиданні;

• типологічні особливості газетних та журнальних видань у контексті редакційно-видавничої підготовки;

• редакційні та поліграфічні вимоги до текстової, зображальної частини видання, зовнішнього оформлення до зовнішнього та внутрішнього оформлення друкованих газетно-журнальних видань різних видів;

• послідовність редакційного опрацювання авторського оригіналу, специфіку роботи художнього та технічного редакторів;

• принципи та правила макетування, верстки газетно-журнальних видань.

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

• вільно орієнтуватися у типології газетно-журнальних видань;

• здійснювати ґрунтовний редакторський аналіз газетно-журнальних видань видань різних видів;

• розробляти концепцію газетно-журнальних видань та втілювати її у конкретну видавничу форму згідно чинних видавничих стандартів;

• практично використовувати засвоєні теоретичні знання.

 

Теорія журналістики

Курс «Теорія журналістики» ставить за мету ознайомити студентів зі специфікою системи журналістики, з базовими теоретичними, практичними та філософськими проблемами сучасної журналістики (такими як професійна етика журналісти, свобода слова, вплив ЗМІ на формування та реалізацію образа майбутнього, сприяння розвитку Українського суспільства та держави, інформаційна політика та безпека тощо).

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення журналістики в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку журналістики в національній культурі.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Теорія журналістики» є

• дати студентам уявлення про журналістику як систему, історичні особливості її зародження, розвитку та функціонування;

• сформувати поняття про основні концепції і напрямки сучасного журналістикознавства;

• ознайомити із проблемами журналістики, в репрезентації новітньої філософії; оглянути основні теорії преси;

• визначити значення, місце і роль журналістики в суспільстві, її участь в суспільних перетвореннях,

• визначити особливості регіональної системи ЗМІ в умовах всеукраїнського інформаційного простору;

• з’ясувати правові та морально-етичні засади журналістської діяльності;

• навчити студентів орієнтуватися в особливостях сучасної політики;

• виховати почуття необхідності у журналістській діяльності завжди виходити із національних, суспільних, державних інтересів, відстоювати українські національні цінності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

• основні проблеми журналістики в новітній філософії;

• законодавчо-нормативну базу, яка регулює діяльність журналіста;

• зміст соціальних функцій журналістики на базі національно-державної позиції;

• виміри впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість у процесі комунікативної діяльності;

• сучасні ринкові умови функціонування засобів масової інформації;

• типологію колізій між владними структурами та засобами масової інформації.

уміти:

• знаходити, обробляти та аналізувати інформації з різних джерел;
• підвищувати духовний, моральний, культурний, освітній потенціал аудиторії ЗМІ;

• організовувати узгоджені дії редакції з державними, громадськими структурами, визначення спільних напрямків інформаційного впливу на суспільство;

• прогнозування розвитку журналістики як системи;

• аналізувати тематики і змісту конкретного друкованого видання, інтернет-ресурсу, теле- чи радіопередач;

• створювати тексти відповідно до потреб ринкової економіки.

 

Основи наукових досліджень

Навчальна дисципліна «Основи основи наукових досліджень» ставить за мету ознайомити студентів з історією розвитку науки, методологією, методикою та технологією організації й проведення наукових досліджень, зокрема в журналістикознавстві; зорієнтувати студентів як майбутніх науковців до поглиблення своїх знань, прагнення подальшого інтелектуального розвитку та самовдосконалення.

Завдання вивчення дисципліни полягають у такому:

• сформувати цілісне уявлення про основи наукознавства, зокрема — журналістикознавства, у синхронічному та діахронічному аспектах;

• створити уявлення про науково-дослідну роботу студентів;

• ознайомити студентів із різноманітністю методів та методологій наукових досліджень;

• прищепити уміння на практиці застосовувати наукові методи;

• виробити навички оформлення результатів науково-дослідної роботи у відповідності до вимог, що ставляться до наукової роботи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

• систему і сутність основних понять та термінів, основних видів студентських науково-дослідних робіт;

• послідовність та методику проведення наукових досліджень;

уміти:

• організовувати та проводити різні види досліджень навчального і наукового характеру.

 

Новітні медіа

Мета – формування знань про поняття «новітні медіа», їх особливості, взаємодію з традиційними медіа; отримання знань про поняття «конвергента журналістика»; отримання знань щодо світових та локальних тенденцій розвитку ЗМІ, наслідків та перспектив цифрової революції та її впливу на щоденну діяльність журналіста; нових ролях сучасних журналістів; формування навичок створення мультимедійних текстів для різних медійних платформ.

Завдання :

- ознайомити студентів з поняттям та особливостями «новітніх медіа»;

- ознайомити студентів з поняттям та особливостями функціонування конвергентної журналістики;

- ознайомити студентів з поняттям інтерактвність, гіпертекстуальність;

- навчити студентів користуватися програмним забезпеченням по створенню відео, аудіо;

- навчити студентів працювати з базами даних;

- ознайомити студентів з принципами роботи сучасних редакційних структур;

- навчити студентів використовувати програмне забезпечення по створенню інфографіки;

- надати дієві інструменти створення якісного мультимедійного тексту для онлайн-медіа;

- навчити студентів користуватися мультимедійними інструментами в процесі створення новин, репортажів та інтерв’ю;

- засвоїти основні методи та прийоми створення мультимедійного тексту, організовувати і планувати підготовку до його створення;\

- засвоїти правила та етичні принципи написання текстів для онлайн-видань.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:
- основні відмінності новітніх медіа від традиційних;
- основні принципи роботи конвергентних медіа;
- значення понять «інтерактивність» та «гіпертекстуальність»
- методи та прийоми створення мультимедійних новин, репортажів та інтерв’ю, їх особливості, способи та прийоми підвищення якості текстів;
- методи використання відкритих джерел інформації – онлайн баз даних,
- особливості роботи програмами по створенню відео та аудіо;
- методи використання програм для створення інфографіки;
- методи використання програм по створенню карт та програм по роботі з великими масивами даних;
- етичні засади журналістської праці для підготовки мультимедійного матеріалу.
уміти:
- знайти потрібну інформацію для створення журналістського тексту для онлайн ЗМІ;
- працювати з базами даних;
- користуватися мультимедійними інструментами по створенню аудіо, відео та інфографіки;
- знаходити теми для мультимедійних текстів;
- створювати мультимедійні новини;
- створювати мультимедійні репортажі;
- проводити інтерв’ю;
- володіти структурою журналістського матеріалу;
- ефективно використовувати онлайн-сервіси по роботі з великими масивами даних;
- створювати та редагувати власні тексти мультимедійних матеріалів.

 

Культура видання. Видавничі стандарти

Мета курсу: засвоєння студентами системи знань про культуру видання, вироблення навичок оцінки якості друкованого видання з метою його подальшого вдосконалення у змістовому і формальному планах.

Завдання:

• ознайомити студентів із критеріями оцінки якості друкованого видання;

• ознайомити студентів із основами стандартизаці у видавничій справі;

• розглянути взаємозв’язки між змістовим блоком, блоком оформлення та блоком поліграфічного виконання у друкованих виданнях різних типів;

• виробити навички аналізу якості окремих блоків друкованого видання та видання в цілому.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• основні підходи вітчизняних науковців до тлумачення категорії «культура видання»;

• основні складники культури видань різних видів.

• послідовність дій у процесі редакторської роботи над удосконаленням культури видання.

• структуру і зміст діючих вітчизняних та міжнародних стандартів, які є обов’язковими для застосування під час підготовки до друку періодичних та неперіодичних видань;

• випадки випуску видань без дотримання міжнародних стандартів;

• випадки, коли допускається користування старими радянськими стандартами.

уміти:

• здійснювати аналіз культури видань різних видів загалом і окремих складників, що забезпечують культуру цих видань;

• застосовувати чинні видавничі стандарти в процесі аналізу культури видання.

 

Видавнича справа та редагування

Дисципліна «Видавнича справа та редагування» ставить за мету освоєння студентом комплексу теоретичних і практичних знань з видавничої справи та редагування, необхідних для фахової підготовки до друку різних видів видань та для реалізації відповідних виконавських і управлінських функцій.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення видавничої справи в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку видавничої справи в національній культурі.

Завдання вивчення курсу:

• засвоїти масив матеріалу, пов’язаного з організацією сучасної видавничої системи в Україні і світі, її тенденціями та проблемами;
• вивчити проблеми взаємовідносин видавця з поліграфістами та реалізаторами друкованих видань;
• застосовувати досвід видатних редакторів і видавців у своїй практичній роботі;

• навчитися застосовувати оптимальні редакторські та видавничі прийоми і засоби щодо поліпшення культури видань;

•  

  осягнути різноманітні творчі та організаційні аспекти редагування;

• освоїти технології та методики редагування.

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

• основні тенденції розвитку видавничої справи в Україні і світі;

• законодавчу базу України щодо видавничої справи;

• типові структури видавництв та видавничих організацій в Україні і світі;

• порядок створення та реєстрації видавництва (видавничого підрозділу), друкарні чи редакції періодичного друкованого органу;

• типологію видів видавничої продукції за головними критеріями;

• основні об’єми редакторської роботи та типові норми редагування;

• елементи службової частини видання;

• національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування;

• особливості усіх етапів редакційно-видавничого процесу;

• функціональні обов’язки працівників видавництв та редакцій;

• сутність, зміст та методику редагування;

• основи економіки видавничої справи.

вміти:

• орієнтуватися в тенденціях розвитку видавничої справи в Україні і світі;

• застосовувати основні положення законодавчих актів щодо видавничої справи у практиці діяльності видавця;

• аналізувати тематику, мову та географію випуску різних видань;

• відрізняти типи сучасних видавництв та видавничих підрозділів;

• розробити видавничу програму;

• визначити основні елементи матеріальної конструкції книжкового видання;

• формувати службову частину видання;

• виконувати загальне (універсальне) та спеціальне редагування.

 

3 КУРС

 

Медіакритика

Дисципліна «Медіакритика» ставить за мету ознайомити студентів із загальними принципами та практикою сучасної медіа-критики. Особливу увагу зосереджено на тих медіакритичних аспектах, які безпосередньо пов’язані з редакторською професією.

Зростання потоків масової комунікації супроводжується розвитком маніпулятивних практик, які застосовуються з метою комерційного чи політичного зиску. Людська психіка, не маючи адекватного захисту, постає перед ними надто вразливою. Саме в цьому аспекті постать редактора видається ключовою. Його критичний погляд на медіа повинен завжди бути на захисті суспільної свідомості. Спецкурс покликаний ознайомити майбутніх фахівців з основами медіакритики, з найважливішими вузловими проблемами цієї складної сфери та перспективами її розвитку.

Основні завдання вивчення дисципліни «Медіакритика» полягають у тому, щоб:

• оволодіти системою тих правил і принципів медіакритичної діяльності, яка становить досить широку панораму процесів редакторського і журналістського самовдосконалення, вироблених практикою норм організації інформаційного матеріалу, психології творчості, журналістської етики тощо;

• сформувати поняття про медіакритичні аспекти редакторського фаху;

• навчити здійснювати медіакритичні дослідження регіонального інформаційного простору.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

• історію зародження та розвитку медіакритики як особливої сфери журналістики в Україні і за кордоном;

• різні форми та жанри творів вітчизняної медійної критики;

• функції медіакритики, їх співвідношення з базовими функціями журналістики;

• спеціалізовані видання, сайти, сторінки в Інтернеті.

уміти:

• здійснювати моніторинг засобів масової комунікації;

• вміти оцінювати й аналізувати журналістські матеріали й інші матеріали медійного змісту;

• студенти повинні володіти навичками медіакритичного аналізу і вміти писати різні за жанрами медіакритичні матеріали.

 

Теорія твору і тексту

Мета вивчення дисципліни – розширити й узагальнити знання студентів про особливості структурно-смислової побудови текстів. Роз’яснити базові поняття термінів «текст» і «твір», знайти їхні спільні та відмінні риси та ознаки. Крім того освоїти загальні механізми творення та специфіку функціонування і сприйняття журналістського тексту відповідно до соціальних завдань, що стоять перед засобами масової інформації. Матеріали дисципліни спрямовані на адаптацію знань з теорії літератури до практичних вимог журналістської професії, розкриття особливостей творчої складової роботи журналіста, системне оволодіння методами та прийомами художньо-публіцистичної роботи та принципів аналізу журналістського тексту.

Завдання – подати студентам-журналістам матеріали з курсу теорія твору й тексту через призму сучасних медіа-текстів. Отримання знань щодо особливостей роботи над розбудовою текстів мас-медіа у різних видах ЗМІ. Освоїти специфіку сприйняття текстів різною цільовою аудиторією та визначити вплив графічно-знакової системи на аналіз самого матеріалу як єдиного цілого. Навчити студентів писати журналістські матеріали через призму текстово-знакової системи з посиленою експресією та стилістичним забарвленням.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• спільні та відмінні риси та ознаки понять «твір» і «текст»;

• тематичну, фактологічну, композиційну, емоційно-експресивну та інші структури твору;

• систему текстових одиниць та елементів;

• архітектонічну структуру текстового матеріалу;

• смислові зв’язки у текстах;

• види текстів та їх призначення у ЗМК.

уміти:

• застосовувати на практиці теоретичні знання, набуті у процесі навчання;

• збирати та аналізувати інформацію про тексти та їх заголовки;

• будувати загальну структуру журналістського твору;

• використовувати у текстах мовностилістичні засоби та зображувальні елементи.

 

Теле- та радіовиробництво

Мета – висвітлити закони діяльності телебачення та радіомовлення загалом і телевізійної та радіожурналістики зокрема на теоретичному та практичному рівнях. У межах курсу дається уявлення про основні поняття телерадіожурналістики, принципи діяльності телерадіожурналіста, зумовлені особливістю способів впливу ТБ та радіо на аудиторію, закони створення програмного телевізійного та радійного продукту в межах жанрової системи телерадіомовлення.

Завдання – ознайомити студентів зі специфікою принципів і законів діяльності теле- та радіожурналістики, які на сучасному етапі перебувають під значним впливом комп’ютерних технологій у сфері технічної бази та розвитку Інтернету у створенні програмного продукту; структурувати знання про систему зв’язків ЗМІ, обґрунтувавши специфіку теле- та радіомовлення; навчити студентів вільно володіти теоретичними і практичними знаннями в різноманітних жанрових різновидах теле- та радіомовлення, орієнтуючись на потреби і смаки сучасної телевізійної та радійної аудиторії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

• особливості телерадіомовлення в системі ЗМІ;

• специфіку сучасного етапу розвитку телебачення та радіо;

• основні історичні етапи функціонування радіопрограм;

• функціональну систему телевізійного та радіомовлення;

• жанрово-стильовий спектр теле- та радіожурналістики;

• особливості взаємодії з аудиторією;

уміти:

• всебічно використовувати набуті знання в умовах динамічності сучасного теле-та радіопростору;

• застосовувати практичні рекомендації у процесі створення професійного та конкурентного програмного теле- та радіопродукту.

 

Історія зарубіжної журналістики

Дисципліна «Історія зарубіжної журналістики» ставить за мету дати студентам уявлення про особливості виникнення та функціонування періодичних видань у світі, забезпечити засвоєння ними основних етапів та тенденцій розвитку преси та журналістики.

Основні завдання вивчення навчальної дисципліни «Історія зарубіжної журналістики»:

• вивчення основних етапів розвитку зарубіжної журналістики, репертуаром, видовими особливостями преси;

• визначення ступеня впливу періодичних видань на суспільно-політичне життя країни;

• формування системи понятійного апарату;

• виявлення спільного і відмінного в розвитку преси і журналістики в різних країнах світу;

• знайомство з наявною джерельною та історіографічною базою для вивчення особливостей розвитку зарубіжної журналістики;

• знайомство студентів із процесом виникнення та розвитку журналістики як світового суспільного інституту;

• виявлення значення преси в культурному доробку людства;

• визначення роль журналістики в суспільно-політичній боротьбі різних епох;

• аналіз досягнення журналістики у культурному житті суспільства;

• аналіз особливостей художньої майстерності письменників-публіцистів світового рівня;

• аналіз діяльності важливих періодичних видань ХVІІ – ХХ століть;

• розкриття закономірностей розвитку світової преси;

• збагачення студентів знанням фактів історії преси;

• підвищення професійного рівня майбутніх журналістів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

• головні поняття та категорії масової інформації в їх історичному становленні, розвитку та сучасному значенні;

• головні етапи розвитку протожурналістики;

• причини виникнення перших періодичних видань: взаємодія техніки, культури, економіки, політики;

• особливості становлення та розвитку журналістики різних країн світу;

• особливості світової журналістики ХVІІ–ХХ століть;

• конститутивні ознаки щоденної, елітарної та масової преси ХІХ–ХХ ст.

уміти:

• застосовувати теоретичні знання для створення сучасного журналістського тексту;

• використовувати художні засоби, вироблені світовою журналістикою, при створенні інформаційного продукту;

• аналізувати історико-журналістські явища з метою поліпшення власної практичної діяльності;

• набувати первісних навичок наукового підходу до історії журналістики.

 

Інтернет-журналістика

Мета вивчення дисципліни «Інтернет-журналістика» є знайомство студентів зі специфікою інтернет-ЗМІ, їхнім місцем у сучасній медіасистемі.

Завдання:

• засвоєння базових уявлень про специфіку інтернет-журналістики як інформаційної соціально-орієнтованої діяльності, і визначення її місця в системі масових комунікацій;

• оволодіння розумінням особливостей мережевого видання, знайомство з його жанрами, організацією діяльності;

• формування уявлення про специфіку і методах роботи веб-видань, особливості менеджменту і правового забезпечення мережевого ЗМІ.

У результаті засвоєння дисципліни студент повинен знати:

• специфіку мережевого видання;

• жанри, організацію діяльності мережевого видання;

• менеджмент мережевого видання;

• природу сучаного інформаційного суспільства;

• правове забезпечення веб-видань.

У результаті засвоєння дисципліни студент повинен уміти:

• створювати гіпертекст;

• користуватися інструментами пошуку;

• розробляти концепцію Інтернет-видання;

• створювати тематичний план Інтернет-газети;

• оформляти право редагувати надані матеріали для розміщення в Інтернеті;

• оновлювати Інтернет-газету в режимі реального часу;

• аналізувати статистику відвідуваності сайту газети;

• працювати в сучасній редакції Інтернет-видання.

 

Сучасна публіцистика

Мета дисципліни передбачає вивчення тенденційності розвитку української публіцистики, її зв’язку з культурно-історичним контекстом, методологічних засад і творчої лабораторії публіцистів у сучасному українському інформаційному просторі.

Завдання вивчення дисципліни:

• ознайомити студентів з культурно-історичним контекстом формування традицій української публіцистики;

• розглянути основні етапи розвитку українського публіцистичного слова;

• проаналізувати основні проблеми та перспективи розвитку сучасної української публіцистики;

• осмислення концептосфери національного публіцистичного дискурсу;

• проаналізувати систему жанрів сучасної публіцистики, особливості творчої лабораторії публіциста;

• осягнути особливості поетики українського публіцистичного дискурсу.

У процесі вивчення курсу студенти повинні оволодіти певною системою знань, умінь та навичок:

• знати визначення основних понять курсу,

• мати чітке уявлення про тематичну та жанрову специфіку національної публіцистики, орієнтуватися у персоналіях та їх публіцистичній спадщині,

• усебічно аналізувати публіцистичні твори в аспекті їх змістової, ідейної, композиційної, експресивної специфіки.

 

Газетно-журнальні видання

Навчальна дисципліна «Газетно-журнальні видання» ставить за мету ознайомити студентів зі специфікою редакторсько-видавничої підготовки газетних та журнальних друкованих видань.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення редакторських професій у пресовій сфері.

Предметний зміст курсу спрямований на аналіз сучасної моделі редактора і журналіста, відтак розвиток творчої особистості з урахуванням умов нової соціально-політичної, економічної й інформаційної ситуації.

Завдання вивчення дисципліни:

• ознайомитися з типологією газетних та журнальних видань, цільовою аудиторією різних видів періодики;

• оволодіти предметом редагування як продуктом професіонального мовлення журналіста, як предметом читацького сприймання та розуміння, як відображенням певної інформаційної системи і ефективним засобом упливу на аудиторію;

• сформувати поняття про структуру редакторської діяльності при підготовці газетно-журнальних видань;

• опанувати технологію праці літературного і художньо-технічного редакторів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• типологію і структуру газетних і журнальних видань;

• специфіку журналістського матеріалу як продукту професіонального мовлення автора, як фрагмента інформаційної системи і засіб упливу, як предмет перцепції;

• методику роботи редактора з тематичною, фактологічною, композиційною й архітектонічною структурами журналістського твору.

уміти:

• орієнтуватися в сучасних видах газетних і журнальних видань;

• технологічно грамотно проводити редакторський аналіз, формулювати редакторський висновок і здійснювати правку твору;

• оцінювати інформаційну доцільність і рівновагу журналістського матеріалу і його властивості як частини інформаційної системи суспільства;

• здійснювати редакторську підготовку періодичних видань від концепції до видавничого втілення.

 

Книжкові видання

Метою навчальної дисципліни є набуття студентом комплексу практичних знань редакторської підготовки книжкових видань, враховуючи їх типологічні особливості, що забезпечить комплексність фахової підготовки майбутніх редакційних співробітників.

Нормативна навчальна дисципліна «Книжкові видання» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Видавнича справа та редагування» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Об’єктом навчальної дисципліни є редакторська діяльність фахівців у контексті створення різних видів книжкової друкованої продукції, враховуючи типологічний підхід.

Завдання вивчення дисципліни:

• ознайомити майбутніх редакторів із особливостями редакторсько-видавничої підготовки книжкових видань;

• зорієнтувати в тенденціях сучасного видавничого бізнесу України та світу;

• удосконалити знання про типологію книжкових видань;

• підвищити професійно-кваліфікаційний рівень майбутнього редактора і видавця;

• розробити проект книжкового видання та презентувати сигнальний примірник видання.

Студент повинен знати:

• основні терміни і визначення, якими користуються у видавничій практиці створення книжкових видань;

• сучасні тенденції у книговиданні;

• типологічні оосбливсоті книжкових видань у контексті редакційно-видавничої підготовки;

• редакційні та поліграфічні вимоги до текстової, зображальної частини видання, зовнішнього оформлення до зовнішнього та внутрішнього оформлення друкованих книжкових видань різних видів;

• послідовність редакційного опрацювання авторського оригіналу, специфіку роботи художнього та технічного редакторів;

• принципи та правила макетування, верстки книжкового видання.

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

• вільно орієнтуватися у типології книжкових видань;

• здійснювати ґрунтовний редакторський аналіз книжкових видань різних видів;

• розробляти концепцію книжквоого видання та втілювати її у конкретну видавничу форму згідно чинних видавничих стандартів;

• практично використовувати засвоєні теоретичні знання;

• застосовувати науковий підхід до аналізу і створення книжкової продукції.

 

4 КУРС

 

Журналістика даних

Мета курсу – озброїти студентів-майбутніх журналістів дієвими інструменти для роботи з даними та їх візуалізацією. Курс є орієнтований на практичне оволодіння інструментами по роботі з базами даних.

Завдання курсу:

• оволодіння навичками журналістики даних, в тому числі роботи з великими масивами даних, збору, аналізу та візуалізації інформації;

• опанування інструментами візуалізації даних – картографування, хронологізація, ранжування тощо;

• створення повноцінних досліджень, використовуючи інструменти журналістики даних.

Студент повинен знати:

• типологічні прояви та сучасні тренди журналістики даних;

• канали здобуття баз даних, інструменти їх аналізу;

• інструменти візуалізації даних та шляхи їх імплементації у журналістський текст.

Студент повинен уміти:

• шукати інформацію в різних джерелах, аналізувати її, візуалізувати та вводити в журналістський текст;

• генерувати ідеї для журналістських розслідувань, використовуючи бази даних та їх візуалізацію;

• володіти компетенціями аналізу даних.

 

Медіаменеджмент

Мета курсу – з’ясування основних тенденцій розвитку менеджменту в галузі ЗМІ, його форм і засобів, формуванні у студентів розуміння економічних основ функціонування ЗМІ.

Завдання:

• визначти основні поняття та структуру ЗМІ як системи;

• розглянути основні категорії та характеристики медіаменеджменту.

• розглянути методологію управління персоналом у медійній галузі.

• охарактеризувати особливості й форми фінансового менеджменту в ЗМІ.

• розглянути систему розповсюдження медійного продукту, що склалася на сучасному ринку.

• У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

• зміст і основні функції медіаменеджменту;

• форми мотивації персоналу та їхню специфіку в ЗМІ;

• форми організаційних структур у ЗМІ;

• переваги і недоліки різних форматів ЗМІ з позиції їхньої комерційної привабливості;

уміти:

• орієнтуватися в різних форматах ЗМІ;

• оцінювати комерційну перспективність певного формату залежно від аудиторії та ринкової кон’юнктури.

 

Практична стилістика

Мета курсу – подати стилістичну систему української мови в її довершеній, поліфункціональній формі; домогтися засвоєння основних понять теоретичної та практичної стилістики, а також оволодіння стилістичними нормами літературної мови; виробити чуття естетики мови, вміння працювати над своїм словом і вдосконалювати тексти авторських оригіналів у процесі редакторського опрацювання.

Завдання курсу практичної стилістики полягають у з’ясуванні та засвоєнні основних понять і категорій стилістики; визначенні критеріїв класифікації стилів; встановленні основних етапів формування й розвитку функціональних стилів української літературної мови, ролі інтра- та екстралінгвальних чинників у розбудові функціонально-стильової системи; характеристиці стилістичних ресурсів сучасної української мови. Завдання вивчення курсу в практичному аспекті зводяться до оволодіння стилістичною системою української мови (стилістикою ресурсів та функціональною стилістикою); вироблення вмінь і навичок визначення стилістичних ознак мовних одиниць у текстах усіх стилів та оцінювання стилістичних можливостей елементів мовної системи; ознайомлення зі стилістичними прийомами та способами використання мовних засобів відповідно до умов і цільової настанови спілкування; оволодіння навичками текстотворення в усіх функціональних стилях, підстилях, жанрах; піднесення культури професійного, ділового, мас-медійного мовлення та інших функціональних різновидів української мови; вироблення навичок редакторського опрацювання текстів з метою досягнення їхньої стилістичної довершеності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: стилістичні особливості мовних одиниць різних рівнів, визначальні риси функціональних стилів;

уміти: визнати стилістичні ознаки мовних одиниць у текстах усіх стилів та оцінювати стилістичні можливості елементів мовної системи, усвідомлювати конотацію слів.

 

Кросмедійна журналістика

Метою курсу є комплексний аналіз основних характеристик кросмедіа та особливостей їх функціонування в регіональних медіа. Актуальність вивчення курсу полягає у відсутності системного підходу до визначення чітких ознак кросмедіа та наявності певного термінологічного дисбалансу, що передбачає розв’язання таких завдань:

• формування крос-медійної компетентності студентів;

• вивчення основних форм кросмедійної діяльності;

• аналізу трансформацій у діяльності журналіста за умов кросмедіа.

Студент повинен знати:

• типологічні прояви кросмедійної журналістики;

• особливості сучасного інформаційного простору – національний та регіональний контексти;

• жанрові особливості кросмедійної журналістики.

Студент повинен уміти:

• підготувати матеріал будь-якого аналітичного жанру;

• розуміти явище дифузії жанрів та вміти вибирати оптимальні жанрові різновиди для висвітлення проблем;

• відшукувати та планувати теми власних аналітичних повідомлень;

• працювати з різними джерелами інформації;

• фіксувати, зберігати, аналізувати, інтерпретувати факти;

• реалізовувати творчий задум у межах обраного жанру чи жанрового різновиду;

• використовувати мовно-стилістичні можливості втілення теми;

• співпрацювати з редакціями з метою розміщення своїх матеріалів у ЗМІ.

 

Електронні видання

Дисципліна «Електронні видання» ставить за мету ознайомлення студентів з історією розвитку інформаційної системи Інтернет, оволодіння сучасними видавничими інструментами web-publishing та технологіями створення електронних видань, осмислення функціонування сучасного комунікаційного простору.

Курс зорієнтований на навчання студентів-редакторів та видавців оперувати сучасними формами комунікації за допомогою найновітніших технічних та інформаційно-комунікаційних засобів.

Завдання вивчення дисципліни

• Озброїти студентів сучасними інформаційно-комунікаційні інструментами

• Ознайомити із тенденціями розвитку електронного книговидання в Україні та світі

• Окреслити сучасний стан інформаційного простору

• Узагальнити знання про стандартизаційні особливості електронних видань

• У практичному аспекті – допомогти у створенні електронного видання сучасного типу

• Навчити працювати із сучасними інструментами web-publishing

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

• особливості комунікації з комп’ютером;

• історію розвитку мережі Інтернет;

• сучасні тенденції системи Інтернет;

• специфіку електронних видань

• класифікацію електронних видань;

• специфіку роботи в Інтернет з метою пошуку інформації;

• особливості характеристики журналістських електронних видань (цільове призначення, типологічні особливості, питання стандартів електронних видань);

• основні поняття комп’ютерного дизайну при створенні електронного видання.

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

• вільно володіти комп’ютером з метою роботи в мережі Інтернет;

• здійснювати кваліфікований пошук необхідної інформації;

• аналізувати електронні видання за різними параметрами;

• створити проект власного онлайнового видання;

• створити проект власного офлайнового видання.

 

Види редагування

Дисципліна належить до циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, передбачених програмою підготовки бакалаврів. У курсі викладаються засади різних видів редагування на основі комплексного підходу. Мета курсу полягає у вивченні комплексного розуміння друкованого видання у взаємозв’язку між змістом і зовнішнім оформленням всіх елементів. Передбачається розгляд процесу редагування та оформлення друкованих видань, правил та прийомів опрацювання текстових та зображальних елементів видання із врахуванням цільового та функціонального призначення, можливостей сучасних поліграфічних підприємств.

Завдання вивчення дисципліни

• Ознайомити студентів із основами літературного, художньо-технічного, наукового редагування.

• Надати студентам знання та навички редагування видань.

• Навчити студентів працювати з автором як редактор.

• Закласти основи застосування на практиці норм та технічних вимог, установлених сучасними видавничими стандартами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

• специфіку різних видів редагування;

• процес оформлення друкованих видань;

• особливості складання і верстання елементів видань;

• правила та прийоми оформлення текстових і зображальних елементів видання;

• логічні засади редагування.

Студент повинен уміти:

• редагувати тексти різного цільового призначення;

• орієнтуватися у процесі оформлення друкованих видань з погляду виду, змісту, читацького призначення видання;

• на практиці застосовувати норми та технічні вимоги, установлені сучасними стандартами.

 

ЗМІСТ І ПРОГРАМИ ПРАКТИК

ПРОГРАМА

ознайомлювальної (безвідривної) практики
студентів І-II курсу (І - IV семестр)
спеціальності "Журналістика"

1. Вступ

Ознайомлювальна журналістська практика – обов’язкова складова частина навчального процесу. Це перше входження студента в редакційний колектив, наочне знайомство з особливостями праці журналіста, структурою редакції, радіокомпанії, завданнями газети, радіо. Це перше виробниче дотикання і прилучення студента-журналіста до свого фаху.

Ознайомлювальна практика студентів зі спеціальності «Журналістика» проводиться в базових закладах, з якими укладені договори про співпрацю. Керівництво практикою доручається найбільш досвідченим викладачам кафедри журналістики, які працюють у різноманітних органах масової інформації.

2. Мета і завдання практики:

Ознайомлювальна практика тісно пов’язана зі змістом провідних академічних курсів. Вона залучає студентів до активної взаємодії з журналістами-професіоналами, дає змогу не тільки глибше засвоїти знання, а й перевірити свої вміння.

Мета практики: знайомство з організацією роботи редакції сучасних ЗМІ, навчання спілкуванню з людьми. Програма передбачає ознайомлення з усіма етапами випуску газети, етапами підготовки і випуску інформаційної програми; спостереження за творчим актом журналіста. Практика дає можливість студентові виступити в ЗМІ із власним матеріалом.

Завдання практики:

• підвищувати якість професійної підготовки майбутнього фахівця, поєднуючи теоретичне навчання з безпосередньою практичною роботою у сфері журналістики;
• закріплювати отримані теоретичні знання про журналістика як сферу масово-інформаційної діяльності;
• закладати основи становлення професійних якостей журналіста і їхнього подальшого розвитку;
• спонукати до роботи у правовому полі журналіста в межах професійної етики;
• давати студентові змогу всебічно знайомитися з усім новим у роботі редакцій, інформаційних, рекламних агентств, активно включатися в їхню роботу;
• стимулювати студента до придбання й удосконалення професійних навичок, оволодіння повною мірою сучасними комп’ютерними технологіями.

3. Зміст практики:

«Теоретичний рівень підготовки»:

1. Редакція ЗМІ, її структура.
2. Штат редакційного колективу ЗМІ.
3. Джерела інформації.
4. Службові обов’язки працівників редакції.
5. Обсяг інформаційного мовлення України.
6. Правила написання заміток інформаційного характеру.
7. Права і обов’язки журналіста в контексті норм етики.
8. Загальні принципи роботи з джерелами інформації.
9. Перевірка даних і виправлення помилок.
10. Відповідність інформації дійсності.
11. Кодекс честі журналіста.

«Практичний рівень підготовки»

1. Ознайомитись із організацією роботи редакції ЗМІ.
2. Навчитись опрацьовувати листи читачів, глядачів, слухачів.
3. Ознайомитись із плануванням, макетуванням і випуском газети.
4. Ознайомитись із усіма етапами підготовки і випуску журналістського матеріалу в ЗМІ.
5. Відвідувати об’єкти разом із закріпленими журналістами.
6. Ознайомитись із висвітленням цих питань у журналістському матеріалі.
7. Підготувати 2-3 матеріали інформаційного характеру.

 

2. Програма навчальної практики
для студентів ІІ курсу (IV семестр)
спеціальності «Журналістика»
(з відривом від навчання)

1. Вступ

Навчальна (ознайомлювальна) практика – це практичне втілення початкових самостійних кроків студентів у професійному становленні на журналістській ниві.

Навчальна практика студентів зі спеціальності «Журналістика» проводиться в базових закладах, з ними укладені договори про співпрацю: редакції газет «Новий день», «Акценти», радіокомпаній «Таврія», «ВІК».

Керівництво практикою доручається найбільш досвідченим викладачам кафедри журналістики, які працюють у різноманітних органах масової інформації.

2. Мета і завдання практики:

Мета першої практики – зміцнення навичок роботи, що формуються в інформаційних жанрах, набуття стійкого практичного досвіду внутрішньо редакційної і організаційно-масової роботи; докладне ознайомлення з організацією роботи редакції газети, радіокомпанії, включаючи відомчі й багатотиражні, здобуття практичних навичок роботи кореспондента, закріплення, поглиблення й розширення знання журналістської техніки.

Завдання практики:

• закріплення теоретичних знань, отриманих у період навчання у ІІІ і ІV семестрах, насамперед у таких галузях, як літературна робота журналіста, особливості інформаційних жанрів;
• підготовка і публікація матеріалів в інформаційних жанрах;
• вироблення уміння працювати з авторами і читацьким активом;
• прояв і розвиток творчої ініціативи у процесі стажування у редакції періодичного видання, радіокомпанії;
• сформувати у студента як у майбутнього спеціаліста вміння і навички, необхідні для плідної самостійної роботи в редакціях газет, на телебаченні і радіомовленні, в інформаційних агентствах на посадах кореспондента, відповідального секретаря, редактора, спеціаліста PR.

У результаті практики студент повинен:

• знати засади організації роботи редакції багатотиражної, відомчої, районної, міської чи обласної газети, техніку її випуску;
• подати у додатку до основної звітної документації схему структури редакції газети;
• вміти працювати з листами читачів, готувати матеріали до друку, організовувати масові заходи редакції;
• здобути навички писання до газети, макетування номера газети;
• опублікувати 2 – 3 матеріали.

3. Зміст практики:

Змістовий модуль №1 «Теоретичний рівень підготовки»

1. Передача інформації візуальними каналами.

2. Особливості сприйняття візуальної комунікації. Графіка та живопис.

3. Візуальні одиниці.

4. Засоби масової комунікації, їх роль у сучасному інформаційному просторі.

5. Типологізація ЗМК за каналами передачі інформації:

• Друковані ЗМІ.
• Аудіовізуальні ЗМІ.
• Інформаційні установи та організації.
• Комп’ютерні мережі.

6. Функціональні обов’язки редактора.

7. Основні форми молодіжного та аналітичного радіомовлення.

8. Основні публіцистичні жанри.

9. Етика стосунків в редакції.

10. Етичні вимоги до журналістських повідомлень.

11. Відокремлення фактів від коментарів.

12. Відповідність інформації дійсності.

13. Права і обов’язки журналіста в контексті норм етики.

14. Інтерв’ю і радіоповідомлення як основні інформацій жанри.

Змістовий модуль № 2 «Практичний рівень підготовки»

1. Докладно ознайомитися з організацією роботи редакції газети
   (багатотиражної, відомчої, районної, міської, обласної), структурою радіокомпанії;
2. Оволодіти навичками роботи з листами;
3. Взяти участь у проведенні “круглого столу”, прес-конференції тощо;
4. Ознайомитися з підготовкою газети до друку (макетування номера, чергування по номеру, чергування в друкарні, верстка і випуск газети), а також вивчати поліграфічний процес виробництва газети;
5. Написати кілька інформаційних заміток до газети на будь-яку тему або репортаж чи конференцію за вибором; опублікувати 2 – 3 свої матеріали в газеті.
6. Ознайомитись із організацією роботи радіокомпанії (визначити обсяг інформаційного радіомовлення радіостанції; основні джерела інформації; структуру і штат редакційного колективу; службові обов'язки творчих працівників відділу інформації).
7. Вивчити слухацьку аудиторію радіо.
8. Ознайомитися із системою планування діяльності інформаційної радіоредакції.
9. Ознайомитись із специфікою роботи над інформаційними жанрами, зокрема, інтерв'ю і радіоповідомленням.

 

3. Програма навчальної практики
для студентів ІІІ курсу (VI семестр)
спеціальності «Журналістика»
( з відривом від навчання)

1. Вступ

Навчальна практика на радіо - обов'язкова складова частина навчального процесу. Вона забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх журналістів з їх практичною діяльністю у засобах масової інформації, сприяє формуванню творчого відношення майбутнього спеціаліста до журналістської діяльності, визначає ступінь його професійної здатності і напрям журналістської спеціалізації.

Практична діяльність студентів у засобах масової інформації ґрунтується на професійних знаннях, опирається на певний теоретичний фундамент, закладений у вузі. А під час практики під безпосереднім керівництвом досвідчених працівників редакції під контролем з боку викладачів кафедри студенти роблять свої перші кроки як журналісти, набувають професійних умінь. Професійні уміння - це знання в дії, результат їх використання в реальній практичній дійсності.

Навчальна практика студентів зі спеціальності «Журналістика» проводиться в базових закладах, з ними укладені договори про співпрацю: радіокомпаній «Таврія», «ВІК».

Керівництво практикою доручається найбільш досвідченим викладачам кафедри журналістики, які працюють у різноманітних органах масової інформації.

2. Мета і завдання практики:

Мета практики:

1. Ознайомитись із організацією роботи редакції (визначити обсяг інформаційного радіомовлення радіостанції; основні джерела інформації; структуру і штат редакційного колективу; службові обов'язки творчих працівників відділу інформації).

2. Вивчити слухацьку аудиторію радіо.

3. Ознайомитися із системою планування діяльності інформаційної радіоредакції.

4. Ознайомитись із специфікою роботи над інформаційними жанрами, зокрема, інтерв'ю і радіоповідомленням.

Завдання практики:

1. Закріплення теоретичних знань, отриманих на практичних заняттях у Вузі.

2. Виявлення знань основ журналістської майстерності і зміцнення, розвиток наявних професійних навичок індивідуальної журналістської роботи.

3. Підготовка і випуск в ефір за планової програми.

4. Участь у тих або інших аспектах виробничої діяльності професійного колективу, у якому проходить практика.

5. Участь у розробці, організації і проведенні рекламних і ПР-акцій, рекламних і ПР-кампаній.

У результаті практики студент повинен:

1. Разом із журналістами виїжджати на об’єкти. Ознайомитись із поданням матеріалів у ЗМІ.

2. Ознайомитись із усіма етапами підготовки і випуску інформаційної програми.

3. Підготувати до виходу в ефір 5 матеріалів інформаційного характеру.

3. Зміст практики:

Змістовий модуль №1 «Теоретичний рівень підготовки»

1. Класифікація радіостанцій. Класифікація за формою власності, за способом поширення сигналу та діапазоном мовлення, за типом і форматом мовлення, за способом трансляції програмного продукту, за територіальним мовленням.
2. Технічна характеристика радіостанції: діапазони й частоти мовлення, потужність передавача і висота антени.
3. Ефірне та продакшн-обладнання радіостанції.
4. Громадянське радіомовлення України.
5. Структура національного радіомовлення та формування сучасного радіо ринку в Україні.

Змістовий модуль № 2 «Практичний рівень підготовки»

1. Разом із журналістами виїжджати на об'єкти.

2. Ознайомитись із поданням матеріалів у ЗМІ.

3. Ознайомитись із усіма етапами підготовки і випуску інформаційної програми.

4. Підготувати до виходу в ефір не менше п'яти матеріалів інформаційного характеру.

5. Вивчити слухацьку аудиторію на радіо.

6. Визначити обсяг інформаційного радіомовлення радіостанції, основні джерела інформації, структуру і штат колективу, службові обов’язки творчих працівників компанії.

7. Опрацьовувати листи слухачів.

4. Програма виробничої практики
для студентів ІV курсу (VIII семестр)
спеціальності «Журналістика»
(з відривом від навчання на 2 місяці)

1. Вступ

Виробнича практика – це практичне втілення самостійних кроків студентів у професійному становленні на журналістській ниві. Вона будується на основі навчальних програм з основних профільних дисциплін: “Основи журналістики”, “Журналістська майстерність”, “Радіожурналістика”, “Газетна журналістика”, “Тележурналістика”.

Виробнича практика передбачає розширення і закріплення у студентів знань і навичок професійної діяльності журналіста, послідовних перехід від найпростіших газетних жанрів до складніших, від інформаційності до аналітики й публіцистики.

Виробнича практика студентів зі спеціальності «Журналістика» проводиться в базових закладах, з ними укладені договори про співпрацю: редакції газет «Акценти», радіокомпаній «Таврія», «ВІК».

Керівництво практикою доручається найбільш досвідченим викладачам кафедри журналістики, які працюють у різноманітних органах масової інформації.

2. Мета і завдання практики:

Мета першої практики – зміцнення навичок роботи, що формуються в інформаційних жанрах, набуття стійкого практичного досвіду внутрішньо редакційної і організаційно-масової роботи; набуття практичних навичок роботи кореспондента, закріплення, поглиблення й розширення знання журналістської техніки.

Завдання практики:

• закріплення теоретичних знань, отриманих у період навчання у
  У і VІ семестрах, насамперед у таких галузях, як літературна робота журналіста, особливості інформаційних жанрів;
• підготовка і публікація матеріалів в інформаційних жанрах;
• прояв і розвиток творчої ініціативи у процесі стажування у редакції періодичного видання, радіокомпанії;
• сформувати у студента як у майбутнього спеціаліста вміння і навички, необхідні для плідної самостійної роботи в редакціях газет, на телебаченні і радіомовленні, в інформаційних агентствах на посадах кореспондента, відповідального секретаря, редактора, спеціаліста PR.

У результаті практики студент повинен:

• знати теорію і практику художньо-публіцистичних жанрів періодичної преси;
• уміти особисто написати твір або радіопрограму у межах парадигми художньо-публіцистичних жанрів;
• уміти оперативно виступати в пресі, радіо в усіх художньо-публіцистичних жанрах з найважливіших проблем політики, економіки, соціального життя і культури;
• вільно орієнтувати в проблемах тієї галузі, у висвітленні якої спеціалізується студент;
• володіти процесом підготовки редакційних оригіналів до друку;
• здобути навички літературної, публіцистичної, організаційної роботи і редакції органів масової інформації.

3. Зміст практики:

Змістовий модуль №1 «Теоретичний рівень підготовки»

1. Своєрідність публіцистики і журналістики як видів творчої діяльності.
2. Публіцистика і наука у відображенні дійсності.
3. Загальна характеристика публіцистичних жанрів.
4. Інформаційні жанри публіцистики.
5. Публіцистичні мотиви у сучасних періодичних виданнях.
6. Жанрово-тематичне розмаїття сучасних пресових видань.
7. Проблемно-тематичний діапазон публіцистики на радіо і телебаченні: сучасний аспект.
8. Стильові особливості памфлету як публіцистичного твору.
9. Специфіка написання портретного нарису.

Змістовий модуль № 2 «Практичний рівень підготовки»

1. Написати і самостійно підготувати до друку зарисовку, нарис, есе, памфлет, фейлетон; усього кількість публікацій повинна скласти не менше п’яти; вони повинні бути виконані у широкому жанровому діапазоні.
2. Провести в газеті інформаційну кампанію, пов’язану з темою спеціалізації.
3. Зібрати матеріал для написання бакалаврської робти.
4. Взяти участь у проведенні “круглого столу”, прес-конференції тощо.