ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

УДК 378.

Шарко В.Д.

Херсонський державний університет

Розбудова України як незалежної, суверенної держави актуалізує проблему виховання громадянина-патріота, здатного жити й працювати в умовах демократії, відчувати постійну відповідальність за себе, свій народ, країну. З цих підстав громадянську компетентність включено до переліку ключових, а її формування визнано одним з основних завдань вчителів всіх дисциплін.

Виховати в учня громадянську компетентність означає сформувати в нього комплекс особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків, поведінки. Це патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, готовність трудитися для розвитку держави, захищати її, підносити міжнародний авторитет. Це повага до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу. Це дисциплінованість, працьовитість, завзятість, творчість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу, екологію. Ці та інші якості й риси формуються в процесі цілеспрямованого виховання як системи ідей, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної політики українського народу, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь. Під поняттям „громадянська компетентність” (ГК) розуміємо здатність і спроможність особистості бути громадянином незалежної держави; активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права й обов’язки, бути готовим до компетентної участі в громадському житті.

Формування ГК школярів у навчально-виховному процесі ЗНЗ можливе за певних педагогічних умов, до складу яких входять: а)використання виховного потенціалу навчальних дисциплін щодо формування ГК (за пріоритетної ролі активних й інтерактивних методів навчання й виховання, що покликані формувати в особистості мотиваційно-ціннісні, когнітивні та діяльнісно-процесуальні компоненти ГК школярів); б)поєднання урочної, позаурочної та позакласної виховної роботи як засобу формування ГК учнів основної школи і старшокласників; в)вибір оптимальних форм і методів взаємодії сім’ї, школи й громадськості у процесі формування громадянської компетентності школярів.

Досвід учителів зарубіжжя, згідно з яким сьогодні громадянська освіта (ГО) представлена в освітніх системах різних країн у кількох варіантах, свідчить, що вона може бути організована: як окремий обов'язковий предмет; як окремий предмет за вибором; як інтеграція тем ГО в інші предмети або проведення міжпредметних занять, де ГО поєднується зі змістом інших предметів (інтегровані уроки, проекти, конференції).

Серед типових характеристик міжпредметного навчання, під час якого в найбільшій мірі реалізуються цілі ГО, в Європі виділяють такі: а)пошук можливостей для інтеграції й синтезу змісту кількох предметів на основі проблеми ГО; б)тематична або проблемна спрямованість предметів (окремих тем) на ГО; в)міжпредметні дослідження учнями проблем ГО (учнівські реферати, портфоліо, проекти); г) застосування методів, що сприяють формуванню громадянської компетентності (ГК) учнів: кооперативне навчання, малі групи, проектна діяльність і аналіз життєвих ситуацій, рольові та імітаційні ігри, дискусії, дебати, учнівські  портфоліо та ін.; д) здійснення навчання через досвід, отриманий учнями на уроці й у повсякденному житті, діяльність у громаді, стажування і практичні навчальні завдання.

Під час підготовки методичних рекомендацій для вчителів фізики [1,2] ми спиралися на розробки авторів швейцарсько-українського проекту «DOCCU» (www.doccu.in.ua), враховували їх поради щодо організації навчального процесу, орієнтованого на формування в учнів активної громадянської позиції і бажання й уміння жити в демократичному суспільстві. До кожного з відібраних уроків сформульовано цілі з позицій формування ГК, визначено очікувані результати, зазначено найбільш доцільні методи для громадянського виховання школярів, наведено міжпредметні зв’язки, на базі яких цей процес відбуватиметься ефективніше, запропоновано поради щодо підвищення якості цього процесу.

До методичних рекомендацій включено пропозиції щодо проектування уроків, які, з нашої точки зору, мають найбільший потенціал для підведення школярів до: а) усвідомленого сприйняття здоров’я людини та природних ресурсів як цінності; б)розуміння аргументів, що лягли в основу включення до переліку прав людини права на чисте довкілля та охорону здоров’я; в) розуміння необхідності поєднувати власні бажання з базовими потребами та правами людини; г) набуття вмінь оцінювати поведінку людини в природі та прогнозувати можливі її наслідки для людства; д) усвідомлення необхідності нести відповідальність за власні дії в природі, побуті, на робочому місці; е) розуміння ролі освіти і науки як теоретичної бази для розв’язання екологічних і пов’язаних з ними громадянських проблем; набуття досвіду роботи з додатковою інформацією та роботи в групі; ж) висновку, що для нормального життя людини необхідне середовище, в якому пріоритетами виступають дотримання законів, забезпечення прав людини, активність членів суспільства у боротьбі за свої права.

Розроблені методичні рекомендації щодо формування громадянської компетентності учнів основної школи під час навчання фізики покликані допомогти вчителю в організації урочної і позаурочної  роботи школярів, спрямованої на розвиток когнітивного, діяльнісного і особистісного компонентів громадянської компетентності, яку включено до складу десяти ключових компетентностей, котрі, згідно з новим Державним стандартом освіти, повинна формувати в учнів школа.

Література:

1. Шарко В.Д. Формування громадянської компетентності учнів основної школи у процесі навчання фізики: Навчально-методичний посібник. - Електронне видання .-Херсон, 2017.- 397 с.
2. Шарко В.Д. Формування громадянської компетентності учнів старшої школи у процесі навчання фізики: Навчально-методичний посібник. - Електронне видання .-Херсон, 2017.- 135 с.