КУРС НА ПІВДЕННО-СХІДНИЙ КРИМ
Декілька років поспіль профспілковий комітет (зокрема його очільниця Л. В. Пономаренко) організовує травневі «кримські тури». Традиційно місцем основної зупинки ставала Ялта.
Цьогоріч під час першотравневих свят 37 викладачів та співробітників університету познайомилися з визначними пам’ятками Південно-Східної частини Криму.
Феодосія, для якої ми фактично відкрили туристичний сезон, гостинно зустріла сонцем та легеньким морським бризом. Для багатьох із нас це було перше знайомство з одним із найдавніших та найкрасивіших міст Криму, історія якого нараховує більше ніж 25 сторіч, і яке давні греки влучно назвали Даром богів. Ми відвідали визначні місця Феодосії: Башту Святого Костянтина, фортецю Кафа, що слугували захистом для середньовічного міста, найбільш старовинну з відомих архітектурних пам’яток Феодосії – Введенську церкву, яку, за свідченням історико-археологічних матеріалів, збудували греки в VII–IХ ст., мечеть Муфтій-Джамі, споруджену 1623 року в кращих османських архітектурних традиціях. Не можна було оминути увагою Ювілейний парк, на території якого знаходяться Вірменський храм Сергія (Саркіса), де приймав хрещення й був захоронений відомий усьому світові уродженець Феодосії І. К. Айвазовський; фонтан, зведений у 1888 році на знак пошани містян до діяльності видатного художника, спрямованої на забезпечення Феодосії питною водою тощо.
Вразила нас монументальність полотен І. К. Айвазовського, які становлять основу експозиції одного з найвідоміших художніх музеїв України – Феодосійської національної картинної галереї; сколихнула душу життєва й творча історія «найбільшого романтика всіх часів і народів», яку ми почули в будинку-музеї письменника О. С. Гріна.
Другий екскурсійний день знаменувався поїздкою в селище Новий Світ, історія якого тісно пов’язана з іменем родоначальника вітчизняного шампанського князя Л. С. Голіцина.
Маршрут пролягав через реліктовий ялівцевий гай, який наповнює свіже морське повітря м’яким ароматом, над Царським пляжем, де відпочивав імператор Микола II, до берега бухти Зеленої. Схилами гори Коба-Кая; по вирубаній у масивних вапнякових породах стежці Голіцина, уздовж бухт Розбійницької, Синьої та Блакитної ми дісталися знаменитого гроту Голіцина, де князь у спеціальних ятках зберігав колекційне шампанське, приймав гостей тощо. Чудові морські та гірські краєвиди, купання в прозорій, як сльоза, воді, повітря, напоєне свіжістю, морем та фітонцидами, сонячні промені, що торкнули нас легкою засмагою, залишили незабутні враження.
Далі на нас чекали найбільш відомий музей м. Судака, Генуезька фортеця, яка на сьогодні є філією Національного заповідника «Софія Київська», та мандрівка до Старого Криму. Серед прохолоди кримського лісу, неподалік містечка Старий Крим, знаходиться вірменський чоловічий монастир Сурб-хач (Святий хрест), будівля якого вціліла з 1338 року. Ми відчули, як аскетизм та стриманість древньої вірменської архітектури поєднується з суворістю й величчю монахів, які в наш час відроджують обітель, вдихають нове життя в прадавні кам’яні стіни.
Останній день поїздки видався не менш насиченим. Передусім це Коктебель, «край блакитних гір», місто з древньою історією й багатими культурними традиціями, оспіване митцями.
Бажаючі побували на екскурсії в Будинку-музеї Максиміліана Волошина, який створив літературну славу селища: саме на його запрошення з’їжджалися в Коктебель відомі літератори, художники, актори (М. І. Цвєтаєва, А. А. Ахматова, О. М. Толстой, О. Е. Мандельштам та багато інших). Незабутні враження залишилися від мальовничих околиць Коктебеля, які ми споглядали під час екскурсії на катері, зокрема древній потухлий вулкан Кара-Даг, Гора Клементьєва, Тиха бухта, в якій радянські кінематографісти відзняли більше ста фільмів, а ще пронизливий морський вітер і… зграя дельфінів, яка супроводжувала нас під час морської прогулянки. Вважається, що спілкування з «братами меншими» сприятливо впливає на людину. Це ми сповна відчули в третій екскурсійний день, отримавши можливість прилучитися до унікального світу дельфінів та екзотичних тварин у дельфінарії Коктебеля та відвідавши сафарі-парк «Тайган» біля міста Білогорськ, де, крім інших тварин, у природних умовах на великій території живуть прайдами 54 леви.
Не дивлячись на насичений екскурсійний графік, ми мали вдосталь вільного часу, аби погуляти Феодосійською набережною, посидіти за чашкою кави в тихому приморському кафе, зануритися в поки ще прохолодні морські хвилі, позасмагати, продегустувати коктебельські вина, поспілкуватися один з одним під тихими кримськими зорями – загалом, відпочити й оздоровитися.
